Рефлексія в навчальному процесі – це що насправді? Яким чином використовувати? Проаналізувавши безліч розробок уроків педагогів з усіх куточків України, маю сказати, що не всі педагоги не приділяють належної уваги цьому етапу уроку. Ні, не те щоб вони не знали про нього, але не використовують на повну потужність. Начебто є в плані уроку такий етап, але ж… вчитель обмежується питаннями: “Діти, вам сподобався урок?”, “Ви все зрозуміли?”, а всі дружно відповідають: “Так! Так!” і чимдуж поспішають з уроку. Ну звичайно, а що вони мали б сказати? Така рефлексія!
Рефлексія (лат. reflexus – відображений та reflexio — «повертаюся назад») – метод самоаналізу знань і вчинків, їх значень та меж. Є й визначення, що педагогічна рефлексія — наслідок взаємодії вчителя з учнем, який полягає у зворотньому зв’язку від учня після засвоєння масиву поданої вчителем інформації. Ось так каже Вікіпедія.
Аналізуючи визначення ми маємо розуміти для чого в нашому плані відображено цей етап. Це своєрідний моніторинг на уроці або ж занятті (а важливо використовувати рефлексію й з дошкільнятами), де педагог може і має побачити чи кожна дитина винесла з уроку певні знання, результати, сподівання, а також вміння учнів оцінювати себе й роботу інших.
Насправді, рефлексія допомагає педагогу побачити в “живому” режимі навчальний процес і дізнатися одразу, що дітям було зрозуміле, а що залишилося на доопрацювання, тобто, “тримати руку на пульсі”. Рефлексія дає можливість навчити не лише сам предмет, а, що важливіше, навчити дітей вчитися. Рефлексія допомагає не тільки усвідомити пройдений шлях, а й вибудувати логічний ланцюжок, систематизувати отриманий досвід, порівняти свої успіхи з успіхами інших учнів.
Існує кілька класифікацій рефлексії як етапу уроку. Знаючи класифікацію, вчителю зручніше варіювати і комбінувати прийоми, включаючи рефлексію в план уроку.
Це рефлексія з категорії “сподобалося / не сподобалося”, “цікаво / нудно”, “було весело / сумно” і допомагає вчителю оцінити загальний настрій класу. Чим більше позитиву, тим краще зрозуміла тема. І навпаки, якщо умовних “похмурих смайликів” буде більше, значить, урок здався нудним, важким, виникли складнощі із сприйняттям теми. Погодьтеся, нам буває нудно і сумно, коли ми чогось не розуміємо.
Рефлексію настрою і емоційності легко проводити навіть з першокласниками. Варіантів маса: роздаткові картки зі смайликами або знаковими картинками, показ великого пальця (вгору / вниз), підняття рук, сигнальні картки тощо. Зручніше проводити по завершенні чергового етапу уроку: після пояснення нової теми, після етапу закріплення теми.
На початку уроку емоційну рефлексію проводять заради встановлення контакту з класом. Можна поставити музику (підібравши мотив, узгоджується з темою), процитувати класика, зачитати емоційний вірш. Після обов’язково слід запитати 3-4 учнів: “Що ти відчуваєш зараз? Який настрій у тебе?”. По-перше, учні (навіть найменші) звикають оцінювати свій стан, свої емоції, по-друге, вчаться аргументувати свою точку зору. Крім того, така рефлексія допоможе учням налаштуватися на сприйняття теми.
Символічна – коли учень просто виставляє оцінку за допомогою символів (карток, жетонів, жестів тощо). Усна передбачає вміння дитини зв’язно висловлювати свої думки і описувати свої емоції. Письмова – найскладніша і займає найбільше часу, доречна на завершальному етапі вивчення цілого розділу навчального матеріалу або великої теми.
Цей тип рефлексії зручніше проводити в кінці уроку або на етапі підбиття підсумків. Він дає можливість дітям усвідомити зміст пройденого, оцінити ефективність власної роботи на уроці.
Колективна, групова, фронтальна, індивідуальна – саме в такому порядку зручніше привчати дітей до даного виду роботи. Спочатку – всім класом, потім – в окремих групах, потім – вибірково опитувати учнів. Це підготує учнів до самостійної роботи над темою і над собою.
Даний вид рефлексії зручніше застосовувати при перевірці домашніх завдань, на етапі закріплення матеріалу, при захисті проектів. Він допомагає учням осмислити види і способи роботи, проаналізувати свою активність і, звичайно, виявити прогалини.
Приклади організації роботи:
БЛОК ЗАПИТАНЬ
Запропонуйте дітям хмару “тегів”, які необхідно доповнити. Наприклад, на інтерактивній дошці можна вивести слайд, де вказані варіанти:
я вже знаю …
було важко …
я розумію, що…
я вмію…
я можу…
було цікаво дізнатися, що …
мене здивувало …
мені захотілося … тощо
Кожен учень вибирає по 1-2 пропозиції і закінчує їх. Проводити таку рефлексію можна усно, а можна і письмово (на листочках або прямо в зошиті).
ГРАФІЧНА
На дошці таблиця зі знаками. У таблиці наведено мету уроку (можна записати самому вчителю (для учнів молодших класів), зі старшими можна ставити цілі спільно). В кінці уроку учні плюсують навпроти кожної цілі і в тій графі, яку вони вважають більш прийнятною.
ДРАБИНКА УСПІХУ
Кожна ступінь – один з видів роботи. Чим більше завдань виконано, тим вище піднімається намальований чоловічок.
ДЕРЕВО УСПІХУ
Кожен листочок має свій певний колір: зелений – все зробив правильно, жовтий – зустрілися труднощі, червоний – багато помилок. Кожен учень наряджає своє дерево відповідними листочками. Подібним же чином можна наряджати ялинку іграшками, прикрашати галявину квітами і т.д.
АНКЕТА “ТРИ М”
Учням пропонується назвати три моменти, які у них вийшли добре в процесі уроку, і запропонувати одну дію, яке поліпшить їх роботу на наступному уроці.
АКРОВІРШ
Наприклад, дайте на уроці природознавства складіть разом вірш до слова СОНЦЕ:
Сьогодні рано вранці
Обвіяний весною
Нарешті він прокинувся
Цар-пролісок крізь сніг
Егеж,весна настала!..
СЕНКАН
Ось приклад з уроку української літератури за темою “Три зозулі з поклоном”
Вимоги до написання сенкану такі: 1-й рядок – один іменник; 2-й рядок – два прикметники; 3-й рядок – три дієслова; 4-й рядок – чотири слова, що виражають ставлення або власні почуття; 5-й рядок – одне слово – синонім до першого. Зверніть увагу перший і п’ятий рядок є словами синонімами.
Любов
Загадкова, вічна
Не згасне, окрилює, тримає
Щастя пережите стан справжнього
Кохання
ФРАЗЕОЛОГІЗМ АБО ПРИСЛІВ’Я
Підберіть вираз, відповідний вашому сприйняттю уроку: чув краєм вуха, ворушив мізками, рахував ворон, натхненно слухав і т.д.
ПОТЯГ
Кожен вагончик відповідає певним завданням. Наприклад, ви плануєте провести етап закріплення, що складається з трьох міні-ігор і одного творчого завдання. У вас – 4 вагончика. Запропонуйте своїм учням посадити чоловічків (тварин, вантажі) в той вагончик, завдання якого виповнилося легко, швидко і правильно.
ЗНАКИ
Доречно на заняттях дошкільнят старшого віку, уроках першокласників. Попросіть учнів обвести / підкреслити найгарніше написану букву, слово, цифру.
І наостанок…
Використовуйте обрані прийоми рефлексії постійно, щоб діти могли звикнути до такої роботи. Інакше створення того ж сенкану перетвориться на каторжні роботи, а не позитивне і ефектне завершення теми. Бажано адаптувати форму проведення під вік дітей. Природно, що в 10 клас з гномами і зайчиками не підеш, та і в молодших класах не варто занадто захоплюватися барвистими картинками.
І домовтеся в рамках методоб’єднання про єдині значення символів чи кольорів, використовуваних для рефлексії, бо коли в одного вчителя червоний листочок означає “все зрозумів”, в іншого – “нічого не зрозумів”, а в третього – замість листочків якісь зірочки-хмаринки, то як учень повинен все це запам’ятовувати?