Аналіз вірша “Contra spem spero”

Вірш “Contra spem spero” став своєрідним маніфестом поетеси, утвердженням її позитивного погляду на життя всупереч хворобі, яка підточувала її тіло. З латинської назва вірша перекладається як “без надії сподіваюсь”.

Жанр: вірш.

Вид лірики: філософська.

Літературний напрям – модернізм, неоромантизм.

Римування – перехресне.

Поштовхом до написання вірша стало загострення хвороби поетеси – туберкульозу кісток, проте у вірші стверджується перемога не тільки над недугою, а й узагалі над будь-якими проявами песимізму та легкодухості. Провідна ідея вірша – заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості.

У вірші наявний символ, узятий із античної міфології, – образ Сізіфа. За легендою, Сізіф був тяжко покараний богами і приречений у пеклі штовхати на гору важкий камінь, однак ніколи не міг завершити свою роботу – щоразу, коли до вершечка гори залишалося кілька кроків, камінь зривався і летів униз.

Розгляньмо художні засоби, наявні в поезії:

Гетьте, думи, ви хмари осінні! риторичне звертання, інверсія

То ж тепера весна золота! епітет, інверсія

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа? риторичне запитання

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні, оксиморон

Без надії таки сподіватись, оксиморон

Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі, оксиморон

Буду лить на них сльози гіркі. у цьому й попередніх абзацах – анафора; інверсія; епітет

І від сліз тих гарячих розтане епітет

Та кора льодовая, міцна, епітет, інверсія

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна. епітет

Я на гору круту крем’яную епітет, інверсія

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать. антитеза

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей –

Все шукатиму зірку провідну, інверсія

Ясну владарку темних ночей. персоніфікація

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись, оксиморони

Буду жити! Геть, думи сумні!