Структура уроку критичного мислення

Сучасний урок, зокрема урок з використанням технології розвитку в учнів критичного мислення, відповідно до останніх психологічних досліджень, завжди будується за таким алгоритмом.

Вступна частина

Кожен урок розпочинається з етапу актуалізації, під час якої учитель пропонує учням завдання, що сприяє тому, щоб вони освіжили у пам’яті наявні знання, вміння, роздумували і ставили запитання з теми, яку починають вивчати.

На етапі актуалізації учні разом з учителем:

– освіжають раніше набуті знання, уявлення, уміння;

– проводять інвентаризацію цих знань (у тому числі, помилок);

– зосереджують увагу на темі;

– створюють контекст для сприйняття нових ідей;

Створивши фундамент для побудови нових знань, умінь і стосунків, вчитель оголошує тему уроку і його передбачувані результати, прагнучи до того, щоб школярі усвідомили свої власні цілі навчання. Вступна частина, як правило займає 5-7 хвилин уроку.

Основна частина

Після такого початку уроку вчитель організовує активну діяльність учнів з дослідження, осмислення матеріалу, пошуку відповідей на раніше поставлені питання, постановці нових питань і пошуку відповідей на них. Першим з підетапів тут буде етап «активного експериментування». Учитель пропонує учням виконати завдання, пов’язане із застосуванням знань і умінь, якими вони повинні оволодіти на уроці. Мета цього фрагмента уроку — визначення учнями свого рівня володіння цими знаннями (вміннями) до початку спеціального навчання. Потім учням пропонується «порція» теоретичних знань і вправи на оволодіння цими знаннями та відпрацювання вміння вже цілеспрямовано й у правильній формі.

Ми виходимо з того, що засвоєння завжди передбачає наявність кількох «хвиль». Потрібні кілька «підходів» учнів до одного й того ж змісту, щоб дати їм можливість «розжувати» його. До того ж, такі підходи повинні бути різноманітними, такими, що не повторюють початковий етап сприйняття. Наприклад, у математиці це засвоєння теорії, потім виконання вправ і прикладів, які поступово ускладнюються. Кожен спосіб опрацювання матеріалу учнями формує їхнє розуміння змісту. Іноді сам спосіб є більш важливим, ніж зміст інформації. Тільки таким чином ми можемо забезпечити розумовий розвиток учня. Коли навчання пасивне, учень «існує» у цьому процесі без питань, без інтересу, без зацікавленості в його результатах. Коли навчання активне, учень постійно знаходиться в стані пошуку, він хоче отримати відповідь на питання, має потребу в інформації, щоб вирішити проблему або міркує разом з іншими над способом виконання завдання.

Таким чином, на цьому етапі учні за допомогою вчителя:

– порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити;

– експериментують, пробують зробити на практиці що-небудь з того, чому вчаться, виходячи з наявних уявлень, знань, умінь, незалежно від того, чи є вони достатніми;

– аналізують отриманий досвід;

– переглядають свої очікування і висловлюють нові;

– виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції;

– відстежують хід власних думок;

– роблять умовиводи про матеріал;

– пов’язують зміст уроку з особистим досвідом;

– задаються питаннями про зміст уроку;

– відпрацьовують вміння і стратегії мислення;

Це основний етап уроку, на який відводиться до 30-35 хвилин (з 45-хвилинного уроку).

Заключна частина

До кінця уроку, коли учні зрозуміли його ідеї й виконали вправи для формування умінь, слід перейти до наступного етапу. Необхідно, щоб учні подумали про те, що вони дізналися, чому навчилися, запитали себе, що це для них означає, як це змінює їх бачення і як вони можуть це використовувати. Цей третій етап уроку — етап рефлексивної діяльності школярів, найважливіша фаза для розвитку критичного мислення, яке рефлективне за своєю природою.

На цьому етапі учні разом з учителем:

– узагальнюють основні ідеї;

– інтерпретують ці ідеї;

– обмінюються думками;

– висловлюють особисте ставлення;

– апробують ці ідеї;

– оцінюють набуті знання;

– ставлять перед собою додаткові запитання;