10 причин не давати телефон в руки дітям до 12 років
У вік комп’ютерних технологій проблема залежності дітей від гаджетів стає, як ніколи, гострою. Багато хто, напевно, не раз спостерігав картину, коли батьки пхають дитині смартфон, щоб від неї «звільнитися». «Ось тобі, розумнику, мультики, і відчепися від батьків! »- це так знайомо, чи не так? Діти швидко звикають. Поки гаджет у руках, не видають ні звуку, але варто його відняти – відразу в крик. А потім батьки дивуються, чому з дітьми неможливо знайти спільну мову і чому у них не складаються стосунки в реальному житті, пише holovni-novyny.com.ua З
Залежність від гаджетів Навички спілкування закладаються в нас із самого дитинства. На думку педіатрів, вік від 0 до 3 років дуже важливий для розвитку зору, формування мовного апарату і збагачення словникового запасу дітей. Дітям до 3 років особливо важливо якомога більше розмовляти з батьками і однолітками, а не з маминим смартфоном. Американська академія педіатрії заявляє, що діти у віці 0-2 років взагалі не повинні піддаватися впливу електронних пристроїв. А у віці від 3 до 5 років повинні користуватися гаджетами не більше одної, з 6 до 18 років – двох годин в день. У той же час статистика стверджує, що сучасні діти проводять перед екраном в середньому в кілька разів більше часу, 6-7 (!) годин в день. Більшість американських дітей щодня користуються мобільними пристроями з двох років, а з 7-8 років вже мають постійний доступ до інтернету. Мобільні пристрої значно збільшили доступність сучасних технологій для маленьких дітей. Тому педіатр Кріс Роуен наполягає на тому, щоб заборонити використання мобільних електронних пристроїв дітьми у віці до 12 років. Ось 10 головних причин для такого рішення.
1. Залежність від гаджетів
Чим більше батьки перевіряють пошту, прокручують стрічку новин, стріляють в монстрів і дивляться серіали, тим більше вони віддаляються від своїх дітей. Брак уваги дорослих часто компенсується все тими ж гаджетами і цифровими технологіями. В окремих випадках малюк сам стає залежним від портативних пристроїв, інтернету і телебачення. Уже зараз залежність дітей від гаджетів набула рис епідемії. Кожна одинадцята дитина у віці 8-18 років – «цифровий наркоман».
2. Шкідливе випромінювання
У 2011 році Всесвітня організація охорони здоров’я та Міжнародне агентство з вивчення раку класифікували радіовипромінювання стільникових телефонів і інших бездротових пристроїв як потенційний канцероген, визначивши в групу 2B ( «можливо, канцерогенних для людини» факторів). Однак слід враховувати, що діти більш чутливі до різних негативних впливів, оскільки їх мозок і імунна система все ще розвиваються.
3. Вплив на розвиток мозку
Мозок дитини втричі збільшується в розмірах від народження до двох років і продовжує зростати аж до 21 року. Розвиток мозку в ранньому віці визначається подразниками навколишнього середовища або їх відсутністю. Стимулювання мозку надлишковим впливом гаджетів, як показують дослідження, загрожує когнітивними затримками, підвищеною імпульсивністю, зниженням здатності до саморегуляції і самодисципліни.
4. Відставання в розвитку
5. Ожиріння
Сидіння за планшетом або телефоном, а значить, недостача руху може призвести до затримки фізичного і розумового розвитку. Ця проблема стала очевидна в США, де кожна третя дитина вступає до школи, маючи відставання в розвитку, що яскраво відбивається на її успішності. Фізична активність, в свою чергу, покращує увагу і здатність до пізнання і засвоєння нового. Вчені стверджують, що застосування електронної техніки шкодить розвитку дітей і негативно впливає на їх здатність до навчання. Захоплення переглядом телевізора і комп’ютерними іграми – приклади нехарчових звичок, які безпосередньо пов’язані з епідемією зайвої ваги. Серед дітей, які неконтрольовано і постійно користуються портативними електронними пристроями, ожиріння зустрічається на 30% частіше. Кожен четвертий молодий канадець і кожен третій американський підліток страждають від зайвої ваги, причому серед них в 30% випадків буде діагностований діабет.Додатково до цього підлітки, які страждають ожирінням, піддаються більш високому ризику раннього інсульту і серцевого нападу, що серйозно скорочує тривалість їх життя. Учені б’ють на сполох, закликаючи всіх батьків стежити за вагою дітей, адже перше покоління XXI століття має великі шанси померти раніше за своїх батьків.
6. Проблеми зі сном
Статистика по США говорить про те, що 60% батьків взагалі не контролюють, як тісно їх чада дружать зі всілякими гаджетами, а в трьох із чотирьох родин дітям дозволяють брати електронні пристрої навіть з собою в ліжко. Синє світіння екранів телефонів, планшетів і ноутбуків перешкоджає нормальному засинанню, що призводить до скорочення часу відпочинку і недосипу. Вчені по шкідливості для організму порівнюють недостачу сну з недоїданням: і те, і інше виснажує організм, а відповідно, негативно позначається на успіхах в школі.
7. Психічні розлади
Інтернет-зависання часто призводить до замкнутості і розвитку фобій. Цей список можна сміливо доповнити біполярним розладом, психозом, поведінковими відхиленнями, аутизмом і розладом прихильності (тобто порушенням тісного емоційного контакту з батьками). До відома, одна з шести канадських дітей має яке-небудь психічне захворювання, що часто лікується лише сильними психотропними препаратами.
8. Агресивність
Жорстокість на телебаченні і в комп’ютерних іграх знаходить своє відображення в реальному житті. Дитина отримує готову схему поведінки, яку може реалізувати в навколишній дійсності. І безліч дослідників приходять до одного і того ж висновку: насильство з екрану має як короткостроковий, так і довгостроковий ефект – агресія може проявитися далеко не відразу.
9. Цифрова деменція
Наукові спостереження доводять, що вплив гаджетів на дітей у віці 1-3 років призводить до проблем з концентрацією уваги на сьомому році життя. Діти, які не можуть зосередитися, просто втрачають можливість що-небудь дізнатися і запам’ятати.
10. Віддалення від реальності
Надмірне використання дітьми електронних технологій не тільки впливає на їхню психіку і здатність до емпатії, але і робить їх більш уразливими в умовах реального життя, яке вони, загалом, не знають. Тобто час, проведений у віртуальному світі, часто не вчить їх нічого корисного, а знання електронних пристроїв не забезпечує успіх в майбутньому, тому що технології постійно вдосконалюються, і встигати за ними буде все складніше.