Синонімами можуть бути майже всі частини мови:

• угода, договір, контракт (іменники);

• веселий, жартівливий, смішний (прикметники);

• скаржитися, жалітися нарікати (дієслова);

• випадково, ненароком, несподівано, помилково, непередбачено, (прислівники);

• півтораста, сто п’ятдесят (числівники);

• всякий, кожний, будь-який (займенники);

• біля, коло, край, при, побіля (прийменники);

• наче, неначе, ніби, нібито, неначебто, мов, немов, немовби, немовбито (сполучники);

• майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не (частки).

Синонімами можуть бути слова, які належать до однієї частини мови.

Синоніми, що виражають спільне для всіх слів поняття, об’єднуються в синонімічні ряди.Кожний такий ряд починається зі стрижневого слова, або домінанти – найуживанішого серед інших (зазвичай це слово стилістично нейтральне, основне, найменш емоційно забарвлене і таке, що найповніше і найточніше виражає значення всього ряду): говорити– глаголити, ректи, балакати, базікати.

За різними класифікаціями синоніми поділяють на:

1) абсолютні і неповні (останніх у мові найбільше);

2) однокореневі і різнокореневі;

3) загальномовні та контекстуальні.

Абсолютні синоніми, або ще їх називають слова-дублети, зазвичай зустрічаються у термінології (вони взаємозамінні і не мають відтінків у значеннях): мовознавство – лінгвістика, апеляція – звертання, вклад – внесок.

Неповні синоніми – це синоніми, які мають відтінки у значеннях: сміливий, мужній, відважний…

Однокореневі синоніми: дерево, деревце, деревина, деревинка.

Різнокореневі синоніми: відокремлювати, відділяти, відривати, відламувати, відколювати…

Контекстуальні синоніми – це слова, що набувають синонімічності тільки в певному контексті: Один я на світі без роду, і доля – стеблина-билина на чужому полі (Т. Ш.). Виділені слова – контекстуальні синоніми.

У синонімічні відношення вступають і власні назви: Суомі – Фінляндія, Країна тисячі озер – Карелія.