Цікаві факти про Євгена Маланюка

Євген Маланюк (1897-1968) – український письменник, поет, публіцист, літературний критик

Народився у родині активіста-просвітянина. У діда Василя і баби Євдокії було 22 дітей, з яких залишився лише один син Филимон. Цей Филимон і був батьком Євгена Маланюка. Мама Євгена звалася Гликерією, була вона донькою чорногорця Якова Стоянова. Навчання в підготовчому класі хлопець завершив із відмінними результатами і згодом був звільнений від оплати, що полегшило долю малозабезпеченої сім’ї. Навчався в Єлисаветградській реальній гімназії з 1906 по 1914. 1914 р. — вступив до Петербурзького політехнічного інституту, але не закінчив, бо був мобілізований до Армії УНР. У роки війни закінчив Київську військову школу, служив офіцером у царській армії. 1920 р. — з’являється друком перший вірш. Після поразки УНР назавжди покидає Україну. У 1925 році Євген Маланюк одружився із Зоєю Равич. Шлюб цей був нетривалим – наприкинці 1929 року Євген і Зоя розійшлися і отримавши диплом інженера виїздить в тому ж 1929 році. Тут через кілька років поет одружиться вдруге з чешкою Богумілою Савицькою, яка працювала тоді в чеському посольстві у Варшаві. Згодом у них народиться син Богдан. У поета була щоденна праця, була сім’я. До того ж Маланюк працював у магістраті по проектуванню регулювальних споруд на річці Віслі. Маланюку доводилося працювати вчителем у Варшавській православній семінарії, згодом підробляв перекладачем текстів до кінохронік, часто живе надголодь. У 1944 р. в Німеччині Є. Маланюк організував МУР (Мистецький український рух), який проіснував недовго. У червні 1949 року поет переїжджає до США, поселяється на околиці Нью-Йорка. Де і живе до смерті. В 1962 році пустився в ризиковану подорож «в молодість» до Варшави, на останнє побачення зі слов’янським світом, з близькими і знайомими. Зустрівся з колишньою дружиною Богумілою. 16 лютого 1968 року пані Гайворонська, з якою Маланюк мав теплі взаємини, застала його уранці на підлозі біля ліжка.