Чергування учня

1. Чергування учня в класі чи в школі є виконання ним дрібної роботи – порівняти парти, витерти дошку, слідкувати за дисципліною, доповідати щодо відсутніх тощо.2. Чергування учня проводиться в інтересах общини і тому є звичайним громадянським обов’язком колективу. Учень є членом общини (класу, школи) і здійснює чергування в інтересах колективу і є обов’язком для усіх членів цього колективу.

3. Населення або його безпосередні представники мають право висловити свою думку про доцільність цих робіт. Це найцікавіший аспект. Чергування, як громадський обов’язок учня має бути передбачений нормативно-правовим актом локальної дії – Правилами розпорядку школи для учнів.

Такий же обов’язок визначений ч. 3 ст. 53 Закону України «Про освіту» - здобувач освіти зобов’язаний дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за його наявності).

Щодо висловлення своєї думки щодо доцільності цих робіт, тут учень має можливість вибрати для себе варіант поведінки щодо чергування (через батьків):

А) Виконувати громадський шкільний (класний) обов’язок у формі чергування.

Б) Не виконувати такий громадський обов’язок та змінити навчальний заклад.

В) Розпочати роботу щодо зміни внутрішнього трудового розпорядку, але до прийняття цих змін виконувати, передбачені ним обов’язки.

Санітарні норми

Ст. 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

На загальноосвітні навчальні заклади I, I-II, I-III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від тилу, форми власності і підпорядкування поширюються Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 N 63 та погодженого Листом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 N 1/12-1459.

Вказаний СанПіН містить цілий розділ 12 присвячений санітарно-гігієнічній освіті учнів, формуванню здорового способу життя, самообслуговуванню.

Одним із основних аспектів формування здорової особистості дитини шкільного віку є гігієнічне навчання і виховання.

Гігієнічне виховання учнів проводять вчителі, медичний персонал, батьки.

Самообслуговування повинно організовуватися у відповідності з віком, статтю, фізичними особливостями і станом здоров'я дітей, базуючись на гігієнічних вимогах та вимогах до охорони їх здоров'я. Робота із самообслуговування повинна проводитися за участю вчителів, класних керівників і медичних працівників.

Роботу із самообслуговування слід проводити з урахуванням двох напрямів:

- попередження забруднення земельної ділянки і навчально-побутових приміщень;

- очищення земельної ділянки та побутових приміщень від забруднення.