Приємний і водночас лякаючий період почався у всіх, хто відсвяткував випускний з університету. Студентські роки офіційно позаду. Тому сміливі кроки у доросле життя, яке включає в себе професійний старт, роблять усі, хто ще донедавна тільки уявляв собі цей момент життя. Випускники педагогічних вищих навчальних закладів починають підкорювати учительскі вершини. Це енергічні, сміливі, готові до нового і викликів молоді люди. Юнацький максималізм грає у крові, а складні завдання – тільки на радість.

З початком навчального року педагогічне життя з кожним днем починає все більше і більше бурлити. У такому вирі складно робити усе “правильно” і без помилок.

Не бійтеся дітей

Початківцям найважче зрозуміти як правильно спілкуватись з учнями різного віку. Важливо завчасно обрати конкретну манеру спілкування, яка буде найбільш зручною для вас. Проте у будь якому разі потрібно навчатись правильно розмовляти. Белькотіння і сором`язливість – це табу! Мова має бути чітка і зрозуміла. Не можна ховати або відводити погляд – зоровий контакт потрібно налагодити одразу. Це допоможе швидше й легше встановити зв`язок з учнями.

Не можна сутулитись, ховати руки до кишень або проявляти інші аспекти невпевненого спілкування. Якщо учні на перших заняттях відчують страх, може бути ризик побудови складних стосунків між учнем та вчителем.

Не бійтесь помилятись

Учитель – це не робот і не машина. Не треба відразу намагатися переконати учнів у своїй повній правоті і непогрішності. У момент знайомства з класом і зачитуванням прізвищ заздалегідь вибачитеся перед дітьми за те, що можете вимовити їх неправильно. Також не можна сприймати «в штики», якщо хтось із ваших підопічних робить вам зауваження з викладання матеріалу. Навчіть їх обґрунтовувати свою точку зору.

Проявляйте повагу

Повага – це перш за все взаємність. До вас не ставитимуться з пошаною, якщо ви не будете з такими ж почуттями ставитись до дітей. Не кричіть до хрипу – вас не почують. Найкращий варіант – завжди розмовляти з учнем будь якого віку, як з рівним. Тобто так само, як би ви розмовляли з дорослою людиною. Чітка, аргументована і ввічлива мова – працює у всіх випадках.

Не забувайте про такі чудові слова, як «дякую» і «будь ласка». Не слід наділяти всі свої прохання наказової форми.

Зберігайте субординацію

Не варто занадто зближуватися з учнями. Одразу після унівесритету, як правило, різниця у віці невелика, особливо це стосується старшокласників. Пам’ятайте, що ваші дії і слова можуть бути переінакшені і передані іншим учителям, адміністрації або батькам в абсолютно спотвореному вигляді. Не можна закриватися з учнями в кабінеті, двері краще тримати відчиненими.

Не словом єдиним

Діти часто виглядають милими і симпатичними. Проте ніхто не знає, які стосунки у них у родині. Якщо потрібно доповісти якесь важливе повідомлення батькам – перевірте, чи записав учень це у щоденник. Продюблюйте до електронного журналу. У випадках з успішністю дитини краще одразу зателефонувати.

Ведіть облік

Ставте оцінки у щоденник і паперовий журнал, не давайте на руки дітям їх контрольні роботи. Заведіть окремі папки для кожного класу і складайте туди роботи. На батьківських зборах роздайте їх батькам.

Інколи здається, що два останні пункти близькі до параної. Адже так складно поєднувати щирість і людяність з такими бюрократичними моментами. Проте у наш час трапляється, що у навіть найбільш абсурдних ситуаціях винен учитель. Краще підстрахуватися і завжди мати напоготові докази та захист у вигляді задокументованих матеріалів та фактів.