PISA (The Programme for International Student Assessment) – це міжнародна програма оцінки якості системи освіти, суть якої полягає в опитуванні 15-річних учнів про отримані у школі знання та навички. Програма проводиться під егідою Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Останнього разу опитування проводили у 2012 році і участь у ньому взяли 70 країн. В Україні відповідальним за PISA стане Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).
Реклама
Тест будуть проходити не усі школярі, а обрані за допомогою спеціального алгоритму експертів PISA. Це буде рівна кількість 15-річних учнів як із сільських та міських шкіл, так і зі спеціалізованих ліцеїв. При цьому йдеться не про весь клас, а про певну кількість учнів від кожної школи. Вони здаватимуть тести із трьох предметів: читання, математики та природничих наук, а також із одного предмету, який становить фокус дослідження (минулого разу зосередились на вирішенні проблем та фінансовій грамотності). Протягом двох годин учні відповідають на запитання, які стосуються певної життєвої ситуації. Крім цього, учні та директори шкіл заповнюють анкету про шкільну систему та навчальне середовище загалом. Це дає змогу зрозуміти, наскільки діти долучаються до навчального процесу, який вплив на них має школа, вчителі, батьки.
Оскільки Україна братимемо участь у тестування вперше, підготовкою стане проходження тестів минулих років (вони є у відкритому доступі).
PISA розробляє тести, які не пов’язані зі шкільною програмою кожної окремої країни. Дослідники прагнуть виявити, наскільки учні випускних класів підготовлені до життя в суспільстві. Опитування проводять кожні три роки, тож країни можуть спостерігати за результативністю освітньої політики. Варто зазначити, що існує кілька десятків міжнародних рейтингів якості шкільної освіти. До PISA ми брали участь лише в одному і тільки двічі (TIMSS-2007 і TIMSS-2011 – Міжнародне дослідження якості природничо-математичної освіти).
Велику роль у приєднанні України до PISA відіграло Міністерство освіти й науки та Міністерство народної освіти Польщі. Крім цього, Україна співпрацює з Науково-дослідним інститутом освіти Польщі, що відповідає за проект PISA у Польщі. Країна-сусід бере участь у PISA з початку заснування програми в 2000 році, тому ця співпраця обіцяє принести хороші плоди.
Україна отримає великий звіт, в якому будуть вказані головні прогалини нашої освіти (оцінюють якість підготовки вчителів, освітніх програм, звіряють ефективність освіти в регіональних та міських школах тощо). Результати використають, щоб порівняти українську систему освіти із Західною і перейняти досвід у кращих. Адекватно оцінити її стан, визначити слабкі та сильні сторони, а також – вибудувати орієнтири, за якими далі формуватиметься освітня політика в Україні, зокрема, визначити міжнародні цілі освіти відповідно до програми ООН до 2030 року.
Лілія Гриневич сподівається, що запровадження PISA стане кроком до встановлення компетентного підходу до навчання. При такому підході головне не накопичення певної кількості знань, а так звані компетенції – навички й уміння, на основі яких можна приймати життєві рішення. При цьому також змінюється роль учителя: він більше не єдине джерело знань, адже їх можна легко здобути за допомогою новітніх технологій. Завдання сучасних педагогів – продемонструвати учням, як можна використовувати отримані знання для вирішення актуальних проблем.
Результати показали: важливо попередити розрив, по-перше, між успішними й неуспішними державами, по-друге – між знаннями учнів з різних соціально-економічних класів. Щодо другого – діти з більш забезпечених сімей мають суттєво кращі результати. На жаль, цей розрив існує в усіх країнах, однак його розміри можуть відрізнятися. Україні слід рівнятися на Польщу, оскільки ця країна спромоглася поліпшити результати студентів із різних прошарків суспільства. Певні поліпшення показали Румунія, Угорщина та Болгарія.
Міжнародні порівняння демонструють: важливо краще розуміти вчителів. Необхідно залучати талановитих людей, забезпечувати їхнє навчання та підвищення професійного рівня. Інвестувати кошти у професійний розвиток та заохочувати педагогів до співпраці й обміну досвідом.
Хлопці вважаються більш успішними в математиці, хоча дівчата володіють кращим рівнем базових навичок, але відчувають себе менш впевнено. Також дівчата більш активно отримують теоретичну інформацію, але менш залучені до практичних завдань – проходження практики, інтернатури тощо. У цьому плані хлопці мають більше можливостей, тож це варто врахувати для того, щоб створити мотивацію до вивчення наук і приділити увагу підтримці в плануванні кар’єри.
Фото: sitebuilderreport.com/stock-up