Велика педрада - для Вас

Для Вас, шановні колеги!

Кобзар у нашій оселі (5-11 класи)

в Позаурочна робота з української мови та літератури, Усі уроки української мови та літератури, Файли 25.02.2017 9 Переглядів

Автор: Марищак Валентина Василівна

Навчальний заклад: Миньковецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

«Кобзар у нашій оселі»

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Кобзаря, довести велику значущість надбань Шевченка для українського народу; розвивати вміння декламувати поезії, виховувати патріотичні почуття на прикладі митця та його творів, виховувати любов до художнього слова.

Обладнання: зала, прикрашена вишитими рушниками, вишитий портрет Кобзаря і вишитий «Заповіт»,виставка творів , хліб- сіль на вишитому рушнику, фотовиставка пам’ятників Шевченку на Україні та за її межами.

Ведуча 1: Шановні гості! Дорогі учителі і учні! Сьогодні ми зібралися в нашій світлиці, щоб вклонитися великому поетові Т. Г. Шевченку. Чому саме сьогодні? Бо цей день його народження і день смерті стоять поряд 9-10 березня. Між цими двома березневими днями 47 років життя, яке стало славою і гордістю українського народу. Ми звертаємось до поета, який став для України заповітною думою, її безсмертною піснею. То ж нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях іскру віри, надії, любові до рідної землі, свого народу.

Завантажити: Кобзар у нашій оселі (5-11 класи)

Гра – квест “Чи знаєш ти Шевченка?” (10-11 класи) + Презентація

в Позаурочна робота з української мови та літератури, Усі уроки української мови та літератури, Файли 21.02.2017 1,312 Переглядів

Автор: Пилипенко Вікторія Юріївна

Навчальний заклад: Слов’янська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 10 Слов’янської міської ради Донецької області

Гра – квест “Чи знаєш ти Шевченка?”

Мета: Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; сприяти вихованню національної самосвідомості учнів; формувати в учнів уміння працювати в команді; розвивати здатність до взаємодії; формувати громадянську і загальнокультурну компетентності; розвивати творчі здібності дітей; виховувати любов до національної культури, прагнення бути справжніми українцями; виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія – Тараса Григоровича Шевченка.

Завантажити: Гра – квест "Чи знаєш ти Шевченка?" (10-11 класи) + Презентація

Літературні посиденьки “Се любов моя плаче так гірко…” + Презентація

в Позаурочна робота з української мови та літератури, Усі уроки української мови та літератури, Файли 23.02.2017 125 Переглядів

Автор: Віннік Лариса Григорівна

Навчальний заклад: ЗОШ І-ІІІст. с.Маньків

Літературні посиденьки “Се любов моя плаче так гірко…”

Мета виховного заходу: ознайомити учнів із інтимною лірикою

І.Я. Франка, його збіркою «Зів’яле листя», намагатися з’ясувати через духовний світ та спогади про кохання життєву основу інтимної лірики поета, що став в один ряд зі світовими геніями, вчити слухати класичну музику світових геніїв, декламувати вірші; розвивати й виховувати красу взаємин, любов до поетичного і музичного слова, що лине із закоханого серця

І.Я. Франка та відомих світових геніїв музики; виховувати почуття любові, красу взаємин між дівчиною та хлопцем, любов і зацікавленість до класичної музики.

Обладнання: електронна презентація, диск із звукозаписами творів світової класики, пісня у виконанні В. Козловського, збірки поезій І.Франка для виставки його творів.

Твою красу я переллю в пісні,

Огонь очей в дзвінкії хвилі мови.

І.Франко

Завантажити: Літературні посиденьки "Се любов моя плаче так гірко..." +

Увага! Зміни в навчальних програмах

У Міністерстві науки та освіти виокремили п'ять основних тенденцій оновлення навчальної програми базової школи.

Про це повідомляється на сайті МОН.

ТЕНДЕНЦІЯ №1: ЯКІСТЬ ВАЖЛИВІШЕ КІЛЬКОСТІ

Майже усі програми мають коментарі-нарікання з боку вчителів, що кількість завдань, які передбачені програмами, просто неможливо реалізувати за час, відведений на вивчення предмета.

Наприклад, навчальна програма з предмета "Мистецтво" у 7 класі передбачає, що діти в результаті мають вміти "виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них", "створювати власні музичні композиції з використанням комп'ютерних технологій" тощо.

Учасники обговорення зазначають, що такі вміння та знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.

В обговоренні "Природознавства" дописувачі пропонують виокремити час для ґрунтовного виконання проектів, скоротивши їх кількість. Зокрема, пропонується прибрати "інформаційні проекти" – орієнтовані на опис історії відкриттів – та більше часу приділити виконанню практичних проектів.

ТЕНДЕНЦІЯ №2: СУЧАСНІ ТЕМИ ДЛЯ СУЧАСНИХ ДІТЕЙ

Дописувачі вказують, що програми не враховують сучасну дійсність, в якій живуть діти, та потреби, які ставить перед ними сучасний світ.

Коментатори програми з "Англійської мови" для загальноосвітніх шкіл вказують, що серед тем "ситуативного спілкування" для учнів 5-9 класів зовсім не передбачено тем на вивчення "комп'ютера" та слів, які пов'язані з його використанням. Це при тому, що зараз використання різноманітних ґаджетів пронизує практично всі сфери людського життя.

Програма з інформатики також зазнала значної критики – дописувачі нарікають, що в ній закладено вивчення речей, які сучасні діти вміють робити починаючи з дошкільного віку

ТЕНДЕНЦІЯ №3: МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

Більшість предметів, особливо споріднені, безпосередньо впливають на вивчення один одного. Згідно з чинною програмою, з фізики діти повинні в 7 класі вивчити тему "Пружність", зокрема освоїти Закон Гука. Щоб зробити це повноцінно, вони вже мають освоїти вектори. При цьому тема вектори вивчається з математики лише у 8 класі. Тобто через рік.

Дописувачі, що висловлюють пропозиції до "Української літератури", пропонують підсилити знання школярів з історії, інтегрувавши в програму тексти, в яких художньо зображують різні історичні події.

ТЕНДЕНЦІЯ №4: МЕНШЕ ТЕОРІЇ – БІЛЬШЕ ПРАКТИКИ

Вивчення предметів, в першу чергу, має бути орієнтоване на реальні навички – у цьому погоджуються коментатори до абсолютної більшості програм.

Дописувачі, що обговорюють програми з "Хімії", пропонують "зменшити вивчення історичної складової законів", щоб виділити більше часу на прикладне вивчення предмета.

Пропонується також зробити викладання більш жвавим, використовуючи твори відомих письменників-популяризаторів науки: "Як Вам ідея подати органічну хімію як Айзек Азимов у своїх книгах "Мир углерода" і "Мир азота". Чи можна це розглядати як варіант? Все-таки – це лише знайомство із органікою. І в 9 класі цей розділ має більше формувати світогляд і ціннісні орієнтації", – пропонують на сторінці обговорення.

"Українську мову" також радять зробити більш прикладною – замінити частину творів і переказів текстів публіцистичного, наукового й художнього стилів, які передбачені програмою, на вироблення текстотворчих навичок у розмовно-побутовому стилі.

ТЕНДЕНЦІЯ №5: ВРАХУВАННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ

Дописувачі вказують, що вимоги до деяких програм не відповідають ні можливостям, ні зацікавленням дітей, для яких написані.

Яскравий приклад – програма із зарубіжної літератури для 8 класу. Дописувачі зазначають, що у 8 класі діти не можуть глибоко і з розумінням оволодіти темою "Антична література". По-перше, вона складна, по-друге, у більшості дітей вона не викликає зацікавленості.

Подібні пропозиції містить і програма з "Природознавства". Наприклад, пропонують вилучити з програми вимогу "учень описує туманності різних типів та галактики різних типів", "розрізняє типи туманностей і галактик". Натомість радять залишити вивчення лише загального поняття про ці явища. На думку коментаторів, для 10-річних дітей ці теми заважкі.

Координатор проекту оновлення програм базової школи Сергій Горбачов відзначає, що найбільш активно триває обговорення програм з "Історії" та "Зарубіжної літератури".

"На жаль, з основних природничих предметів – фізики та хімії – пропозицій не так багато. Англійську мову також обговорюють не так жваво, а інші іноземні мови отримують ще менше уваги громадськості. Сподіваємося, що цього тижня більше дописувачів захочуть приєднатися до нас та долучитися до оновлення програм", – розказав Сергій Горбачов.

Нагадаємо: 13 лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів).

Перша сесія онлайн-обговорення програм триватиме 11 днів – до 24 лютого. Ще 11 днів – з 25 лютого до 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції і формуватимуть варіант документа на обговорення. 15 березня починається 2 сесія онлайн обговорення, що триватиме 8 днів – до 22 березня.

БЕЗКОШТОВНИЙ ДОСТУП ДО ВСІХ НАВЧАЛЬНИХ ІГОР ВІД Тм Розумники

У сім’ї росте школяр? Чи майбутній першокласник?

Запропонуйте йому цікаве навчання!

Видавництво «Розумники» надає вам безкоштовний доступ до всіх навчальних ігор (ЕОІР) за шкільною програмою. Це понад 12 000 інтерактивних завдань, які працюють на ПК та планшеті.

Предмети: математика та українська мова.

Вік: 3–10 років.

Для молодших школярів та дошкільників.

Як отримати пробний доступ?

1. Заходьте у розділ «Каталог» на сайті edugames.rozumniki.ua/subscribe.

2. Тисніть «Спробувати безкоштовно» – та отримайте повний доступ до електронних навчальних ресурсів на 2 дні!

3. Щоб почати користуватися інтерактивами, завантажуйте додаток E-games на сайті edugames.rozumniki.ua.

*Увага! Пробний доступ для одного користувача можна отримати лише один раз!

Мультимедійне видавництво «Розумники» – ексклюзивний розробник інтерактивного навчального контенту для початкової школи. Електронні ресурси видавництва використовується у Всеукраїнському педагогічному експерименті «Розумники» (Smart Kids), який проводиться за підтримки МОН України.

Нумо грати! Ще ніколи комп’ютерні ігри не були такими корисними!

#освіта #edugames #навчання #розумники #тмрозумники#безкоштовно

ТМ "РОЗУМНИКИ" - комплексні рішення для освіти

тел: +38 (044) 483-99-94

е-mail: info@rozumniki.ua

Інноваційні рішення для освіти: http://rozumniki.com

Електронні підручники: http://e-pidruchnyky.net

Мультимедійні підручники: http://rozumniki.net

Педагогічні ігри: http://edugames.rozumniki.ua

Педагогічні ігри: http://rozumniki.info

Яким повинен бути сучасний урок!

Кейс-урок «Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Образ Герасима Калитки»

Автор: учитель української мови та літератури Даниленко Валентина Олексіївна

Кейс-урок за твором І.Карпенка-Карого “Сто тисяч” із використанням п`яти блоків із різних предметів, соціальних явищ, практик дає змогу восьмикласникам розвивати навички пошуку та критичної обробки інформації по темі, спонукає до творчого опрацювання літературного твору, формує соціальні, мотиваційні, функціональні компетентності.

Кейс-урок «Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Образ Герасима Калитки»

Розділ. Загальнолюдські цінності.

Рівень (клас). 8+

Мета уроку. Розкрити трагедію бездуховності Герасима Калитки, розвивати навички пошукової діяльності в Інтернеті, виховувати людяність, любов до праці, прагнення збагачуватися духовно.

5 блоків по предметах, соціальних явищах, практиках:

· Філософія

· Історія

· Економіка

· Особистість

· Театр

Обладнання. Список пошукових посилань до уроку-кейсу, мультимедійний дидактичний матеріал, планшети, смартфон, фрагмент вистави-фільму за п’єсою «Сто тисяч» (1958 р., режисери Гнат Юра, Віктор Іванов).

Методичні зауваги до заняття. Восьмикласники працюють у групах, доповнюючи своєю інформацією відповіді однокласників. Повідомлення по кожному блоку строго регламентується часом. Напередодні учням пропонується опрацювати матеріал, що розглядатиметься на уроці, за пошуковими посиланнями в Інтернеті, підручнику (Додаток). Учні роблять закладки посилань у планшетах, щоб скористатися ними на уроці, або занотовують інформацію в зошитах.

Додаток

Пошукові посилання до уроку-кейсу

за комедією І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»

Тема. Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи. Образ Герасима Калитки

1. Історія (історичний екскурс – пореформене село в Україні у 1889 році):

· Стаття у підручнику української літератури (автор Л.Т.Коваленко, 2016 р.) с.151-152 («Історія написання»).

2. Економіка (гроші):

· https://uk.wikipedia.org/wiki/Гроші

3. Образ «чумазого» в українській літературі (значення слова «чумазий»):

· http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/K/Karpenko-KaryjI/Studies/1960Stecenko/4.html

· http://www.studfiles.ru/preview/5604303/page:8/ (48 реферат)

4. Філософія (духовність):

· https://uk.wikipedia.org/wiki/Духовність

5. Образ Герасима Калитки:

http://schoolportal.com.ua/satiritchniy-obraz-gerasima-kalitki-v-komed-sto-tisyatch/

· http://wkola.at.ua/publ/ukrajinska_literatura/obraz_gerasima_kalitki_u_komediji_i_karpenka_karogo_sto_tisjach/1-1-0-1629

· https://allcompositions.at.ua/publ/21-1-0-1510

6. Театр:

· Рубрика «Література в колі мистецтв» у підручнику (автор Л.Т.Коваленко, 2016 рік) с.171 (хто зіграв роль Герасима Калитки).

· https://www.youtube.com/watch?v=GmcXQC73-Tk

· https://www.youtube.com/watch?v=GHvNQUFA04M

План роботи на занятті

1. Яка інформація чекає мене сьогодні?

· Що таке духовність?

· Життя українського села у пореформений період (1889 рік).

· Гроші в житті людини.

· Чому спочатку п’єса називалася «Гроші», яке прізвище в ній мав Герасим?

· Що спричинило появу в українській літературі образу «чумазого»?

· Визначальні риси характеру Герасима Калитки.

· Актори,що втілили образ Калитки на сцені.

2. Блок 1 (Філософія).

Філософія – наука про пізнання людиною світу, про буття людини, сенс її життя.

Духовність – це ідеал, до якого прагнула й прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності.

У чому бездуховність Герасима Калитки?

3. Блок 2 (Історія).

Стисло перекажіть історію написання трагікомедії «Сто тисяч».

Пореформене (тобто після реформи) село. Із якою реформою пов’язане?

4. Блок 3 (Економіка).

Гроші – особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг.

Чому спочатку твір називався «Гроші»?

Яке було прізвище у Герасима? (Капшук – гаманець у вигляді торбинки із зав’язкою).

5. Блок 4 (Особистість).

Образ «чумазого» в українській літературі.

Поясніть значення слова «чумазий».

Чим був забруднений (чумазий) Герасим Калитка?

Складання карти «Світ Герасима Калитки», презентація її представником групи.

6. Блок 5 (Театр).

Сценічний образ Герасима Калитки.

І.Карпенко-Карий.

Д.Мілютенко.

Б.Бенюк.

7. Висновки у кінці уроку:

· Герасим Калитка – «чумазий», бо забруднив себе шахрайством.

· Калитка – образ працьовитого селянина, який через прагнення збагачення втрачає людську подобу, терпить крах у родинних стосунках.

· Людина, у якої на першому плані лише матеріальне багатство, стає убогою духовно, деградує.

8. Завдання додому:

· Написати есе «Гроші в моєму житті»

АБО

· Скласти міні-промову на захист Герасима Калитки, використавши ПАДН-формулу під час висловлювання.

ПАДН-формула

П (позиція) – «Я вважаю, що…»

А (аргумент) – «Тому що…»

Д (докази) – «Я можу це довести на прикладі…»

Н (наслідок) – «Тому я роблю висновок, що…»

Урок-подорож країною Іменник (6 клас. Українська мова)

в Конспекти уроків української мови 6 клас, Усі уроки української мови та літератури, Файли 23.02.2017 33 Переглядів

Автор: Коваль Ірина Олександрівна

Навчальний заклад: Комунальна установа Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 імені Героя України Олександра Аніщенка Сумської міської ради

Тема. Іменник як самостійна, незалежна країна. Її значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Мешканці – істоти, неістоти, загальні та власні, конкретні й абстрактні.

Мета: вирушити у подорож країною Іменник, повторити й поглибити знання про неї, як самостійну незалежну державу, її значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Завдання подорожі:

– формувати вміння учнів знаходити країну Іменник на карті світу, визначати її морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

– повторити відомості про мешканців країни – назви істот та неістот, власні та загальні;

– розвивати орфографічні вміння й навички;

– сприяти розвитку комунікативних умінь подорожуючих, збагаченню їх словникового запасу;

виховувати любов та пошану до рідного слова.

Методи:

– пояснювально-ілюстративні (розповідь, бесіда, пояснення);

– інструктивно-репродуктивні (робота з таблицею);

– дослідницький (робота з картками та пошук самостійних рішень на поставлені завдання).

Література:

  • Укр. мова: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.В.Заболотний, В.В.Заболотний.- К.: Генеза, 2014.- 256с.

Обладнання: комп’ютер, підручник, мультимедійна презентація, таблиця «Іменник як самостійна, незалежна держава», роздатковий матеріал (картки із завданнями ).

Тип уроку: урок- подорож.

Завантажити: Урок-подорож країною Іменник (6 клас. Українська мова) +

Самоаналіз уроку вчителем Корисна інформація

Самоаналіз уроку вчителем

Самоаналіз уроку – це спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який дає можливість шляхом особистого оперативного втручання впливати наметоди навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і правильне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів. Самоаналіз уроку допомагає вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці.

Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілий ряд важливих завдань:

 учитель краще усвідомлює систему своєї роботи,

 швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання,

 робить учителя психологічно захищенішим, впевненішим у собі,

 поліпшує якість планування наступних уроків,

 стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя.

Що дає самоаналіз для керівника, який відвідує уроки?

 Знання рівня мислення вчителя;

 Можливість порівнювати задум і реальний хід уроку, а отже, дати конкретні поради вчителю;

 Економію часу керівника; його виступ не повторює самоаналіз, а зосереджується на оцінці, виявленні плюсів і мінусів та їхніх причин;

 Через упровадження в практику самоаналізу уроку стає реальним впровадження у навчально-виховний процес будь-яких нововведень.

Перш ніж вимагати від учителів самоаналізу уроків, доцільно ознайомити колектив з методикою такого самоаналізу.

Існують різі схеми самоаналізу уроків

Схема № 1 самоаналізу уроку

1. Загальна структура уроку .

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків з теми, основні моменти уроку,

дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення уроку, використання часу на

уроці.

2. Реалізація основної дидактичної мети уроку.

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці і даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості знань, використання розділу і програм, вимоги до знань, опитування учнів.

3. Розвивальний аспект уроку.

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості, міцність знань.

4. Дотримання основних принципів дидактики.

Принцип наочності, свідомості і активності в роботі вчителя і учнів, доступності і

посильності, систематичності і послідовності, науковості, зв’язку теорії з практикою, міцності знань.

5. Методи навчання.

Методи введення нового матеріалу, закріплення і вироблення вмінь і навичок, контролю;

відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті; залежність вибору методів навчання від матеріального забезпечення навчального процесу.

6. Виховний аспект уроку.

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду,

зв'язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя.

7. Вчитель на уроці. Підготовка до уроку,

роль конспекту, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя.

8. Робота учнів на уроці.

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися.

9. Гігієнічні умови уроку.

Приміщення, його основна оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування,

розклад на день, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці.

Схема № 2 самоаналізу уроку

1. Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв'язок із попередніми уроками.

2. Які особливості класу було враховано під час планування уроку ?

3. Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Чим зумовлений такий вибір завдання?

4. Чим зумовлені вибір структури і типу уроку ?

5. Чим зумовлений вибір змісту, форм і методів навчання ( за елементами уроку )?

6. Які навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові умови було створено на уроці? Наскільки вони сприяли успішній роботі?

7. Чи були відхилення від плану уроку? Чому ? які саме ?

8. Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було

перевантаження учнів?

9. Які висновки на майбутнє можна зробити з результатів уроку ?

Варіант алгоритму самоаналізу уроку

1. Характеристика класу.

 Тут розглядають структуру міжособистісних стосунків: лідери, аутсайдери; наявність угруповань, їхній склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.

 Потім необхідно охарактеризувати вади біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху;

соматичні захворювання; особливості вищої нервової системи (надмірна загальмованість або збудливість); патологічні відхилення.

 Після цього варто охарактеризувати дефекти психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі йде характеристика розвитку психічних якостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, родини,колективу.

 Після цього можна перейти до аналізу недоліків підготовленості учнів ласу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми в навичках навчальної праці; погані звички і культура поведінки.

 Потім розглядають недоліки дидактичних і виховних впливів школи, після чого недоліки впливу родини, однолітків, позашкільного середовища. (Звичайно, зовсім необов’язково під час кожного самоаналізу у року давати таку вичерпну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівником тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, а й на конкретних учнів).

2. Потім аналізують зовнішні зв’язки уроку: встановлюють місце і роль даного уроку в досліджуваній темі; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.

3. Характеристика триєдиної мети уроку з опорою на характеристику класу, чого треба домогтися в знаннях і вміннях, відповідно до специфіки учнівського колективу; який виховний вплив зробити на учнів; які якості почати, продовжувати, закінчити розвивати.

4. Характеристика задуму уроку (план): яким є зміст навчального матеріалу; як учні засвоюватимуть його, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльність;

яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі; яка частину матеріалу вимагає допомоги вчителя під час засвоєння; що необхідно добре запам’ятати, а що використовувати тільки для ілюстрації; що з раніше вивченого необхідно повторити і на що обіпертися під час засвоєння нового; як закріпити знову вивчене; що буде цікавим і легким, а що складним; яким чином будуть досягнуті виховне й розвивальне завдання.

5. Як побудовано урок, виходячи з його задуму? Характеристика етапів уроку, виділення навчально-виховних моментів, що найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.

6. Структурний аспект самоаналізу: докладний аналіз етапів, які, на думку вчителя,найсильніше позитивно або негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку;

аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм.

7. Функціональний аспект аналізу; визначають наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Визначають вдалі і невдалі моменти в діяльності вчителя і учнів, аналізують відповідність стилю взаємин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.

8. Оцінка кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення розриву між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цього розриву; оцінка досягнення виховних та розвивальних завдань уроку, висновки та самооцінка уроку.

Критерії оцінки діяльності вчителя

Перший критерій : виконання державних програм у повному обсязі. Оцінюючи роботу вчителів, необхідно переконатись, що вони працювали згідно з програмою, забезпечили вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних і контрольних робіт, екскурсій.

Другий критерій : рівень знань і розвитку учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння навичками навчальної праці, інтелектуальними вміннями.

Третій критерій : якість навчально-виховної роботи на уроці. Чи вчить, виховує вчитель на уроці, чи добивається він того, що саме під час уроку відбувається процес формування знань, розвиток самостійності, чи здійснюється виховання в процесі навчання?

Особливо треба приділити увагу питанням: які методи роботи застосовує вчитель, чи вміє він обирати оптимальні прийоми навчання з урахуванням навчального матеріалу і особливостей класу? Не існує універсальних методів навчання, їх нескінченна множина. Вибір правильних методів - ознака професійної майстерності.

Четвертий критерій : диференційований підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий розвиток учнів, попереджає неуспішність. Одним із способів перевірки ступеня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи з класом є вивчення системи роботи вчителя із слабими та відстаючими учням, а також з тими, хто проявляє особливий інтерес до вивчення того чи іншого предмету, роботи вчителя після уроків.

Критерії оцінювання діяльності вчителя

1. Дидактична діяльність учителя:

• методи пояснення нового матеріалу;

• способи активізації розумової діяльності учнів;

• методи залучення школярів до пошуку;

• здійснення індивідуальної роботи з окремими учнями;

• організація навчання за новими технологіями;

• мотивація навчальної діяльності;

• самостійна робота учнів на уроці;

• форми роботи з книгою;

• форми виявлення й оцінювання! знань;

• практична спрямованість уроку, зв'язок навчання з життям;

• ефективність і доцільність використання ТЗН, наочності;

• дотримання гігієнічних вимог до уроку;

• оптимальність домашнього завдання (творчий та індивідуальний його характер).

2. Рівень навчальних досягнень учнів відповідно до навчальної програми.

3. Рівень вихованості учнів.

4. Творчість учителя у підготовці до уроку та його проведення.

5. Активні форми роботи на уроці.

6. Позакласна робота вчителя.

7. Результативність роботи з обдарованими дітьми.

Рівні результативності діяльності учителя

I. Репродуктивний: учитель може і вміє розповісти іншим про те, що знає сам.

II. Адаптивний: учитель уміє пристосовувати свої знання і уміння до особливостей аудиторії.

III. Локально-моделюючий:

учитель володіє стратегіями навчання, знаннями, вміннями та навичками з окремих розділів курсу, вміє формувати педагогічну мету, передбачувати результат, забезпечувати послідовне включення учнів у навчально-пізнавальну діяльність.

IV. Системно-моделюючий:

учитель володіє стратегіями формування в учнів потрібної системи знань, умінь та навичок зі свого предмета.

V. Творчо-моделюючий: учитель володіє стратегією перетворення свого предмета на засіб формування особистості учнів.

Параметри творчої діяльності вчителя

• Чи розробляє вчитель нові підходи до навчання, виховання й розвитку учнів.

• Наскільки реалізує та змінює (моделює) зміст, форми, методи і засоби навчально-виховного процесу.

• Як реалізує на практиці принципи особистісно орієнтованого навчання, відшукує шляхи створення творчої атмосфери.

Як повно володіє формами і методами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою їхнього розвитку.

• Наскільки оригінальне конструює навчально-виховний процес.

• Чи здійснює постійний самоаналіз своєї професійної діяльності.__

Самоаналіз уроку української літератури,

проведеного Івановою Оксаною Сергіївною

25.02.10 в 6-А класі ЗОШ № 57

Керівник від бази практики - …

Тема уроку. Емма Андієвська. Життя української письменниці й художниці. «Казка про яян».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Вступні фрази

· Відповідно до календарно-тематичного планування на вивчення ... відводиться ... . Проведений урок - перший у системі уроків ... На наступних уроках робота буде спрямоввуватися ...

· Навчальною програмою передбачено, що у результаті вивчення (теми, розіділу, уроки) учні ... . Метою проведеного уроку було ... , оскільки ... .

· Вибір типу і структури уроку зумовлено завданнями, що вирішувалися на уроці:

· При підготовці до уроку було враховано

· У плануванні враховано

· При виборі методів і прийомів виходили з ...

· Це забезпечувало (дозволяло, надавало можливість)

· Урок можна вважати результативним, а поставлену мету досягнуто, що підтверджується ...

Єдиної схеми не існує.

Важливо, щоб аналіз описав методичні переваги,

шляхи досягнення мети та результативність уроку

Це уривок із самоаналізу

Відповідно до вимог навчальної програми і календарно-тематичного планування було визначено мету уроку: сформувати в учнів образ Емма Андієвська, талановитої української письменниці, нашої сучасниці, що живе закордоном, але усім серцем і творчістю пов’язана з Україною; забезпечити усвідомлення учнями поняття «притча»; сприяти формуванню культури усного мовлення, його логічності, формування в учнях високих людських якостей: взаємоповаги, взаємодопомоги, чуйності, людяності.

(зверніть увагу на формулювання мети, це вже майже зміст, орієнтири, а не відписка)

При плануванні та проведенні уроку було дотримано основнихзагальнодидактичних вимог: (тут має бути пояснення)

Вибір тип та структура уроку зумовлені метою та завданнями уроку: урок вивчення нового матеріалу, складався із шести логічно взаємозв`язаних етапів: (тут може бути пояснення)Така послідовність роботи відповідає логіці навчального процесу – від формування мотиву до практичного результату (або етапи роботи визначено із врахуванням психологічних закономірностей засвоєння знань).

Підготовка до уроку складалася (включала, передбачала) …

На початку уроку було …( проведено, забезпечено).

Знайомство з особистістю письменниці відбувалося з опорою на ілюстративні матеріали. Учні висловили свої припущення про її життя і творчість, а далі прочитали повідомлення у підручнику. У результаті був зроблений висновок, що Емма Андієвська наша сучасниця, яка є українкою всією душею, вона талановита художниця і письменниця. Є картини цікаві, незвичайні, дещо дивні.

Такий висновок дав можливість логічно перейти до актуалізації знань учнів про алегорію та казку, що було необхідно для розкриття основних ознак нового літературного поняття «притча». Учням було запропоновано розкрити, «розшифрувати» зміст картини художниці-письменниці, а потім пригадати чи знають вони літературний прийом, коли за зображуваним ми прочитуємо (вгадуємо) прихований зміст, у яких творах це буває? Учні шляхом декількох навідних питань встановили, що цей прийом називається алегорія, зустрічається він у байках.

Далі учням було повідомлено, що твір Емми Андієвської також буде будований на алегорії, тобто в ньому за сюжетом можна буде прочитати прихований зміст, задум автора. Тільки це буде не байка. А казка-притча. Далі учням було запропоновано назвати ознаки казки і спрогнозувати особливості тексту, що прочитаємо: незвичайний. фантастичний, з чарами, перетвореннями. Далі у процесі бесіди учні пригадали, що знайомі з жанром «притча» - знають біблійні притчі, і змогли назвати ознаки притчі, адже вона має спільні ознаки від казки (цікава розповідь, можливо з фантастикою) та притчі (алегорична). Для закріплення поняття притча учні почитали визначення у підручнику та два учні повторили його перед класом.

Така підготовча робота (пригадування, порівняння, спостереження, прогнозування) забезпечила активність учнів та викликала зацікавлення у подальшій роботі.

Первинне знайомство з твором почалося з аналізу назви та прогнозування змісту. далі первинне читання вчителем та продовжене сильними учнями. Така робота сприяла ...

ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

1.

Тема, мета, завдання уроку. Місце уроку в системі уроків.

2.

Підготовка робочого місця ( наявність необхідного матеріалу, інструментів, повторення правил користування інструментами, взаємний контроль в підготовці робочого місця).

3.

Повідомлення теми і завдань уроку дітям:

  • що робити і для чого (суспільно-корисна значимість виробу);

  • які знання і вміння необхідно застосовувати для виконання завдання.

4.

Попереднє планування трудових дій і складання плану виготовлення зразка, здійснення міжпредметних зв’язків і їх дотепність.

5.

Виконання наміченого плану, обробка матеріалів за зразком.

6.

Перевірка виробів в дії, виправлення недоліків, їх оцінка (демонстрування виробу, самооцінка, взаємоконтроль).

7.

Охорона праці дітей і дотримання правил техніки безпеки з інструментами.

8.

Організація спільної колективної творчої роботи і взаємодопомога.

9.

Підведення підсумків ( Чи досягнута мета уроку? Результат праці дітей; які набули учні знання, вміння і навички в процесі роботи на уроці?).

Гігієна голосу педагога

Здоров'язберігаючі технології на службі вчителя

Людина наділена від природи чудовим даром - голосом. Голос допомагає людині спілкуватися з навколишнім світом, виражати своє ставлення до різних явищ життя.

Голос - це безцінне багатство - його треба вміти берегти і розвивати.

Людський голос дуже крихкий і потребує дбайливого до нього відношення. Коли зв'язки змушують працювати занадто багато або працювати неправильно, то вони скорочуються і коливаються занадто сильно або занадто різко, це призводить до хрипоти або ларингіту, а через запалення мигдалин знижується загальна опірність організму.

Голос - це знаряддя праці педагога. Голосові зв'язки учителя піддаються важкому навантаженню - жорстокішому, ніж самі зв'язки здатні витримати. І тоді вони завдають удару у відповідь, запалюючи горло і викрадаючи дар мови, і цілком можуть покласти болючий край всякій педагогічній діяльності.

За статистикою, 40% вчителів регулярно скаржаться на осиплість, хрипоту, болі в горлі.

Основними причинами порушення голосової функції у педагогів різних спеціальностей є:

- велике голосове навантаження, нерівномірна у викладачів різних спеціальностей;

- невміння володіти своїм голосом;

- психоемоційні стресові чинники і часті простудні захворювання;

- в більшості випадків відзначається поєднання цих чинників.

Разом з тим лише теоретичних знань про механізми утворення голосу недостатньо для того, щоб повністю запобігти дисфонії.

Кожен, хто експлуатує професійно свій голосовий апарат, зобов'язаний мати елементарні знання з гігієни голосу, режиму професійної роботи і голосової гімнастики, що загартує і буде охороняти від захворювань голосовий апарат. Це є складовою частиною професійної культури педагога.

Голосова гігієна як явище недостатньо поширена в практиці педагогічної діяльності, незважаючи на свою ефективність в профілактиці розладів голосового апарату. Застосування методів голосової гігієни істотно зміцнює фізичне і психічне здоров'я педагога, підвищує його працездатність, що, безумовно, відбивається на якості викладання шкільних предметів.

Також, педагоги, які володіють прийомами голосової гімнастики, можуть застосовувати їх зі своїми учнями при підготовці до публічних виступів на учнівських конференціях, олімпіадах та інших заходах, що впливають на перспективи самовизначення та професійної освіти.

ВПРАВИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ГОЛОСУ

1. Пальчикова гімнастика

Цікавий факт в кінці дев'ятнадцятого століття помітив французький вчений Кастекс: коли булочник довго місить руками тісто, то голос стає у нього хрипким.

У чому причина?

Виявляється, коли втомлюються руки, то втомлюються одночасно і м'язи гортані, які керують натягом голосових зв'язок.

В гортані, як у краплі води, відбивається сьогохвилинний стан людини.

Коли ми говоримо або співаємо, то включаємо в роботу цілий комплекс м'язів.

А якщо ми говоримо багато, а м'язовим апаратом гортані керувати не вміємо, то і покарання неминуче:

• слабшають гортанні м'язи,

• голос втрачає свіжість, милозвучність,

• голос стає важким, не піддається контролю,

• виділяється багато слизу,

• трапляються крововиливи ...

Стародавні римляни говорили, що руки - це частина мови. Деякі лікарі - логопеди лікують заїкання особливим методом: вони радять своїм клієнтам писати каліграфічним почерком або ретельно вимальовувати друкованим шрифтом букви письма. Вправи в каліграфії відбиваються і на характері: людина стає урівноваженішою, спокійнішою.

«Рука - це інструмент всіх інструментів»,- сказав Аристотель. «Рука - це свого роду зовнішній мозок», - писав Кант.

Прості вправи допомагають прибрати напругу не тільки з самих рук, але і розслабити м'язи всього тіла.

У самих різних народів пальчикові ігри були поширені здавна. У Китаї поширені вправи з металевими кулями. Регулярні заняття з ними покращують пам'ять, діяльність серцево-судинної системи, усувають емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

2. Пальчикові ігри

«Омелюхи»

Прилетіли омелюхи - взмахи крил схрещеними кистями рук.

І на гілочці присіли - напівприсідання з зімкнутими колінами.

Стали зернятка клювати - «клюють» по долоні лівої руки 2-м пальцем правої руки, потім по долоні правої руки 2-м пальцем лівої руки.

Раз, два, три, чотири, п'ять - по черзі стуляють з першим пальцем другий, третій, четвертий, п'ятий палець на кожній руці.

Чубчики розправили - до зімкнутим першому і другому пальцях обох рук то приєднувати, то піднімати інші пальці, розводячи їх в сторони (імітують чубчики).

Пісні співати змусили - виробляють клацання пальцями.

Ті-ри-ра! Ті-ри-ра! - виконують 2 коротких плескання долонями, 1 ляпанець по колінах (послідовність виконується 2 рази).

Птахам геть летіти пора! - роблять чотири ритмічних помахи крилами.

«Шабельки»

Шабельки, шабельки- по черзі, схрестно, вдаряють витягнутими вказівними пальцями.

Ми граємо, ми граємо - рухи повторюються.

Пальчики, пальчики - згинання і розгинання кисті рук.

Розминаємо, розминаємо - повтор рухів.

До сонечка, до сонечка - встають, руки на поясі.

Піднімаємо, піднімаємо - піднімаються на носочки, тягнуть вгору напружені руки.

Ручками, ручками - розслаблюють руки до ліктів.

Покачаємо, покачаємо - потім до плечей, викидують руки вперед.

Оченята, оченята - випрямляють корпус.

Закривають, закривають - стоять із закритими очима, руки вниз.

Дівчатка, хлопчики

Відпочивають, відпочивають.

3. Нейропсихологічний комплекс

Нейропсихологічний комплекс має на увазі роботу з тілом.

В процесі занять забезпечується загальна активація енергетичного фону, на якому розігруються всі психічні процеси. Мета занять - активізувати підкіркову структуру головного мозку. Для цього використовуються дихальні вправи, які стимулюють динамічні процеси.

Нейропсихологічні вправи спрямовані на розвиток можливостей довільно (цілеспрямовано) планувати, регулювати і контролювати свої дії. Також вони дозволяють поліпшити концентрацію і розподіл уваги. Вони рекомендовані тим людям, які схильні до імпульсивних, випадкових реакцій, людям, які відчувають труднощі в засвоєнні інструкцій і правил, часто відволікаються і не утримують увагу, «застрягають» і не можуть переключитися з одного виду діяльності на інший. Один з важливих способів боротьби з такими проблемами - розвиток у пацієнтів мовної регуляції своїх дій. За допомогою промовляння вголос педагоги краще справляються з імпульсивністю, легше помічають і контролюють свої помилки.

Кожна вправа цього комплексу побудована у вигляді гри таким чином, щоб можна було починати з чогось простого, поступово переходячи до більш складного.

Кільце. Почергово якнайшвидше перебирайте пальці рук, з'єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т.д. Проба виконується в прямому (від вказівного пальця до мізинця) і в зворотньому (від мізинця до вказівного пальця) порядку. Спочатку вправа виконується кожною рукою окремо, потім разом.

Кулак-ребро-долоня. Три положення руки на плоскості столу, послідовно змінюють один одного. Долоню на площині, стиснута в кулак долоня, долоня ребром на площині столу, розпрямлення долоні на площині столу. Виконується спочатку правою рукою, потім - лівою, потім - двома руками разом. Кількість повторень - по 8-10 разів. При засвоєнні програми або при труднощах у виконанні допомагайте собі командами («кулак-ребро-долоня»), вимовляючи їх вголос або про себе.

Лезгінка. Ліву руку складіть в кулак, великий палець відставте в сторону, кулак розгорніть пальцями до себе. Правою рукою прямою долонею в горизонтальному положенні доторкніться до мізинця лівої. Після цього одночасно змініть положення правої і лівої рук. Повторіть 6-8 разів. Домагайтеся високій швидкості зміни положень.

Зеркальне малювання. Покладіть на стіл чистий аркуш паперу. Візьміть в обидві руки по олівцю або фломастеру. Почніть малювати одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери. При виконанні цієї вправи ви відчуєте, як послаблюються очі та руки.

Коли діяльність обох півкуль синхронізується, помітно збільшиться ефективність роботи всього мозку.

Вухо-ніс. Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою - за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, лясніть долоні, поміняйте положення рук «з точністю до навпаки».

Змійка. Схрестіть руки долонями один до одного, зчепіть пальці в замок, виверніть руки до себе. Рухайте пальцем, який вкаже ведучий. Палець повинен рухатися точно і чітко, не допускаючи синкінезій (рухи співдружності). Торкатися до пальця не можна. Послідовно у вправі повинні брати участь всі пальці обох рук.

4. Дихальна гімнастика

Ритм дихання - єдиний з усіх тілесних ритмів, підвладний спонтанної, свідомої та активної регуляції з боку людини. Тренування робить глибоке повільне дихання простим і природним, регульованим мимоволі. Правильне дихання оптимізує газообмін і кровообіг; вентиляцію всіх ділянок легенів, масаж органів черевної порожнини, сприяє загальному оздоровленню і поліпшенню самопочуття. Він заспокоює і сприяє концентрації уваги.

1. Повертаючи голову направо - вдих, повертаючись у вихідне положення - видих (10 разів). Те ж саме ліворуч.

2. Піднімаючи голову вгору - вдих, повертаючись у вихідне положення - видих (10 разів).

3. Нахиляючи голову до правого плеча - вдих, повертаючись у вихідне положення - видих (10 разів). Те ж до лівого плеча.

Виключне значення надається носовому подиху, так як його порушення сприяє не тільки підвищенню гіпервентиляції легенів і виникненню захворювань верхніх дихальних шляхів, а й хвороб таких, як астма, гіпертонія і стенокардія.

1. Погладить ніс (бічні його частини), від кінчика до перенісся - вдих. На видиху постукувати по ніздрях.

2. Зробити вдих і видих через праву ніздрю, закриваючи її по черзі вказівним пальцем (8 -10 разів).

3. Рот відкритий. Зробити вдих і видих носом (8 -10 разів).

4. На видиху носом чинити опір повітрю, надавлюючи пальцями на крила носа (8 -10 разів).

5. Зробити вдих носом. На видиху протяжно простягнути звук «мм», одночасно постукуючи пальцями по крилах носа.

6. Закрити ніс пальцями і порахувати до десяти, теж повторити з відкритим носом.

5. Артикуляційна (мовна) гімнастика

Кожне слово, звернене до аудиторії або в мові, або в співі має бути чітким за вимовою, виразним і досить гучним, щоб його чули. Необхідна відмінна дикція, тобто чітка, ясна вимова слів. Потрібно працювати над удосконаленням апарату артикуляції, розробляти його технічні можливості. Перша умова роботи апарату артикуляції - природність і активність. Домагатися активної природності можна через зняття затисків і стимуляції чіткої роботи різних м'язів і органів.

У цьому допомагають найпростіші вправи:

1. Чотири рази прикусити кінчик язика.

2. Висунути язик до відмови, злегка прикурюючи послідовно кінчик язика і все більш віддалені поверхні.

3. Покусати язик поперемінно правими і лівими боковими зубами, як би жуючи його.

4. Зробити язиком круговий рух між губами і зубами з закритим ротом.

5. Впертися язиком в верхню, нижню губу, праву, ліву щоку, намагаючись як би проткнути наскрізь.

6. Поклацувати язиком, змінюючи форму рота.

7. Покусати нижню, верхню губу, втягнути щоки і закусити бічними зубами їх внутрішню поверхню.

8. Вивернути нижню губу, надавши обличчю скривджений вираз.

9. Підніміть верхню губу, оголивши ясна і надавши обличчю подобу усмішки.

10. Енергійно вимовляєте: «п-б», «т-д».

11. Те ж, висолопивши язика.

12. Р0! -0! -0! -0! -0! У цій вправі після кожного складу виконується різкий видих і швидкий вдих, як би добір повітря. Видих відбувається за рахунок різкого скорочення м'язів преса, як під час сміху. Цей прийом називається активний видих. Якщо він виконаний правильно, то добір повітря відбувається автоматично. Чим вище ви піднімаєтеся, тим глибше повинен бути звук. Звук все більше і більше повинен бути схожим на стогін, неначе на грудях лежить важка гиря, і ви співаєте через силу. Не закривайте рот і не напружуйте шию.

13. РО-О'О-О'О-О'О-О'О-О'О-О'О. Під час виконання цієї вправи після кожних двох звуків «О» робіть маленький видих і вдих ротом. Намагайтеся не стрибати з ноти на ноту, а плавно переповзати. Повинно виникати відчуття, ніби ви натягаєте нижню ноту на верхню. При цьому більш високий звук повинен звучати в грудях глибше попереднього.

14. РО-О'О-О'О-О'О-О'О-О'О-О'О На відміну від попереднього, дана вправа виконується легко: перескакуючи з ноти на ноту. Поступово прискорюйте темп, але стежте за тим, щоб не тягнутися за звуком, витягаючи шию і закидаючи голову, а опускати його на груди.

15. А-ВЕ МА-РІ-І-Я. Зігрійте руки диханням, як це роблять на морозі. Тепер додайте до дихання трохи звуку. Ось ви і отримали відчуття, необхідні для виконання вправи. Слідкуйте, щоб рот широко відкривався, а продих не зникав протягом всієї фрази. Вправа розрахована на використання більшої, ніж звичайно, кількості повітря. Якщо дихання ледь-ледь вистачає, значить, звук знайдений правильно. Щоб полегшити собі завдання, нахиліться вперед, покладіть руки на поперек і відчуєте, як туди проникає повітря. Тепер у вас утворився "рятувальний круг" навколо талії. Не поспішайте, тратьте повітря економно,- не видихайте багато на першу ноту. Вдохи робіть носом, ритмічно, швидко і різко, відчуваючи, як наповнюється повітрям "рятувальне коло". Якщо голосна «І» затискається або звучить в ніс, замініть її на И (А-ВЕ МАРИ-И-Я). Коли ви навчитеся правильно проспівувати її, можна буде повернутися до первісного звучання.

6. Інтонаційно-фонетичні вправи

1. Рот відкритий у формі прямокутника, руки підняті на рівень рота, кисті розкриваються так, щоб пальці були розчепірені і напружені, долонями звернені вперед. Активна вимова приголосних звуків Щ, С. Ф, К, Г, П, Б, Д, Г, В, 3, Ж. Кожен звук вимовляється 4 рази. Одночасно з проголошенням приголосних працюють кисті: робиться сильний короткий удар третього пальця об великий.

2. «Страшна казка».

Початкове положення: рот відкритий. Рухом щелепи вперед - вниз губи розслаблені, перевірте пальцями рук, проткнувши щоки. Вимовляти голосні тихим низьким голосом. Очі широко розкриті, брови підняті, загальний вираз обличчя - перелякане. Вимовляти голосні без видимих ​​рухів губ і щелепи: У, УО, УОА, УОАЕ, УОАЕИ, И, ИЕ, ИЕА, ИЕАО, ИЕ, АОУ.

3. "Запитання - відповіді».

З запитальною інтонацією задавати питання: «У»? З вигуком відповідати: «У!» І так далі за схемою.

4.Відкриємо рот. Зробимо повільний вдих з легким звуком "здивування". Відчуємо холодок на м'якому небі і опускання кадика.На видиху видаємо протяжний, вільний, схожий на стогін звук "А". Гортань разом з кадиком залишається в нижньому положенні. Язик не повинен закривати горло. Губи не повинні тремтіти. Проконтролюйте себе за допомогою зеркала. Слідкуйте за правильним диханням.

7. Точковий масаж

Масажувати слід вказівним або середнім пальцем в зазначених на малюнках ділянках по три секунди (9 разів). Точки біля носа можна масажувати, супроводжуючи дії протяжно вимовними звуками «жм», «гм», «дм», «жн», «гн», «дн».

Масаж «чарівних точок» підвищує опірність організму, сприяє поліпшенню обмінних процесів, лімфо - і кровообігу. Комплекс апробований, довів свою ефективність і доступність при широкому впровадженні в повсякденну педагогічну і домашню практику.

8. Зняття психічної напруги

Вправа 1. При створенні кута 45 "між вказівним і великим пальцями руки на продовженні його ліній розташовується точка, яка впливає на запалення мигдалин, а також на зубний біль і перевтому очей. Точку натискають подушечкою великого пальця, а із зворотного боку підкладають вказівний палець. 5- секундне сильне натискання обома пальцями з подальшим різким послабленням. Зусилля повторюють по 10 разів для кожної руки.

Вправа 2. Вправи з горіхами усуває напруженість. Роблять масаж долоні круговими рухами двома горіхами.

Вправа 3. Поміщають горіх на кисть руки з боку мізинця (на стороні долоні), долонею іншої руки злегка натискають і роблять горіхом кругові рухи (3 хвилини).

Вправа 4. Злегка масажують кінчик мізинця великим і вказівним пальцями.

Вправа 5. Для підвищення пам'яті. Складають великий і вказівний пальці кінчиками разом, із зусиллям притискають їх один до одного, згинаючи їх у зовнішню сторону. Цю ж вправу роблять також для великого і середнього, великого і безіменного пальців, великого пальця і мізинця (для кожної руки 20 разів). Потім кінчиком великого пальця сильно натискають на основукожного з інших пальців (для кожної руки 20 разів).

Вправа 7. Для підвищення уважності. Кінчики витягнутих разом пальців правої руки підводять до основи мізинця лівої руки зі злегка стиснутим кулаком. У наступну мить стискають, навпаки, пальці правої руки, витягають пальці лівої руки і підводятькінчики середнього та безіменного пальців до основи мізинця правої руки. Повторюють ці рухи швидко і поперемінно по 10 разів. Не забувайте робити видих через рот при кожній зміні рук.

9. Музично-психологічний масаж

Суть цього прийому полягає в тренуванні рухливості нервових процесів. Нерідко, потрапивши у важку ситуацію (а у кожного педагога вони трапляються майже на кожному уроці), нелегко буває з неї психологічно вийти. Увага при цьому весь час крутиться навколо неприємної події, що викликає невеселі думки. Щоб вийти з цього стану, потрібно здригнутися, поміняти образи, які стоять перед очима, перейти з одного стану в інший. Для цього можна використовувати музично-психологічний масаж. Учасникам пропонується прослухати насичений негативними афектами музичний фрагмент тривалістю 2-3 хвилини, постаратися при цьому пригадати епізод зі свого життя, який підходив би до даної ситуації і пережити його ніби заново. Потім, прослухавши спокійну музику, треба моментально скинути м'язове напруження, що виникло в результаті негативного афекту. З негативних переживань беруться емоції страху і гніву, з позитивних - умиротворення і радість. Такий музично-психологічний масаж схожий на фізичне загартовування контрастним душем з його чергуванням гарячої та холодної води.

10. Скоромовки

Найпрекраснішим засобом розвитку дикції є скоромовки і чистоговорки.

Однак існують певні правила для їх читання, при порушенні яких вони приносять не користь, а шкоду. Правила ці дуже прості - спочатку треба прочитати всю скоромовку дуже повільно і правильно вимовляючи всі звуки, надавши, таким чином, можливість вашій підсвідомості ознайомитися зі специфікою цього тексту. Потім скоромовку читають ще раз, поступово збільшуючи швидкість читання, проте не слід читати швидше, ніж ви здатні абсолютно правильно вимовляти слова, і при найменшій ознаці того, що ваше читання перетворюється на бурмотіння, треба повернутися до повільного прочитання і знову поступово збільшувати швидкість.

Працюючи з віршами та скоромовками, дуже важливо збільшувати інтенсивність їх читання поступово з тим, що б не перевищити свої можливості і не зірватися на колишнє, малоемоціональне або нерозбірливе читання, а також що б не втратити соковитість голосу, тому при перших же ознаках втоми необхідно робити достатню перерву в роботі. Хочеться відзначити, що при всій зовнішній простоті роботи з голосом, дикцією і емоціями, енергетичні витрати при такій роботі дуже великі, і годину роботи зі словом прирівнюється до участі у футбольному матчі.

11. Вправи для зняття напруженості в горлі.

• «Конячка». Поцокать язиком голосно і швидко 10-30 сек.

• «Ворона». Вимовляєте «Ка-аа-аа-ар». Подивіться при цьому в дзеркало. Намагайтеся якомога вище підняти м'яке піднебіння і маленький язичок. Повторіть 6-8 разів

• «Кілечко». Напружено ковзаючи кінчиком язика по піднебінню, намагайтеся дотягнутися до маленького язичка. Робіть це з закритим ротом кілька разів.

• «Лев». Дотягніться язиком до підборіддя. Повторіть кілька разів.

• «Позіхання». Викликайте кілька разів поспіль позіхання штучно. Позіхайте з закритим ротом, як би приховуючи це від оточуючих.

• «Трубочка». Витягніть губи трубочкою. Обертайте ними за годинниковою стрілкою і проти годинникової стрілки.

• «Сміх». Під час сміху покладіть долоню на горло, відчуйте, як напружені м'язи. Вимовляєте: «Ха-ха-ха!»

РЕЦЕПТИ ЗДОРОВОГО ГОЛОСУ

Голосовий апарат, як і інші системи організму, з часом слабшає під впливом хвороб або постійного перенапруження. Якщо хворе горло, деяка захриплість, часткова втрата голосу приносить незручності і дискомфорт, тож людям багатьох професій, які «працюють» голосом, - вчителям, артистам, дикторам, адвокатам - він завжди необхідний здоровим і сильним. Для них хвороби горла, втрата голосу, - швидке одужання, стає першочерговим завданням.

Людський голос дуже крихкий і потребує дбайливого до нього відношення.

Щоб не страждати від болю в горлі і втрати голосу, для профілактики простудних і запальних захворювань корисно загартовувати горло.

Для цього його полощуть водою кімнатної температури, яку щодня знижують на один градус. Добре додавати морську сіль (1 чайна ложка на склянку води) або відвари ромашки, шавлії і звіробою.

Рекомендуємо кілька рецептів народної медицини при осиплості, і тимчасової втрати голосу.

• Свіжовичавлений морквяний сік розвести молоком в співвідношенні 1:3 і пити 3 рази на день по півсклянки.

• Випити на ніч склянку гарячого молока, в яке додана 1 столова ложка горілки.

• Ретельно розмішати 2 яєчних жовтки, 50 г меду і 30 г коньяку. Приймати по 1 чайній ложці 4 рази на день.

Зв'язки для вчителів і педагогів - такий же робочий орган, як пальці для піаніста. Від звичайного фізичного перенапруження зв'язки втомлюються, може навіть трапитися крововилив в них. Від неправильного дихання, форсування голосу на зв'язках можуть з'явитися вузлики, від яких часом позбуваються хірургічним шляхом.

Допомогає цьому вдихання морського повітря, мовчання, полоскання морською водою, дихальна гімнастика.

Можна також спробувати такі рецепти:

- м'якоть половини лимона перетворити на кашку, додати столову ложку меду, потримати в роті і проковтнути. В мед входить безліч мікроелементів і вітамінів, тому він має протизапальну, пом'якшувальну і антисептичну дію. А в лимоні, як відомо, підвищений вміст вітаміну С, звідси його загальнозміцнюючий ефект. Поєднуючись, обидва ці корисних продуктадбайливо доглядають за слизової гортані і за голосовими зв'язками, підтримують весь імунітет в цілому. Навіть льодяники від кашлю з невеликим вмістом меду і лимона надають позитивний ефект на хвору гортань.

- 400г будь-яких висівок залити 1,5 склянками окропу. Дати висівкам осісти на дно, набрякнути гарненько. Воду злити. А в масу додати мед - 3ст. ложки. І весь час протягом дня їсти по ложці.

Щоб загартувати горло і зміцнити голосові зв'язки, треба хоча б протягом місяця полоскати горло наступним складом:

- квіти ромашки аптечної, листя евкаліпта і квіти нагідок змішати в рівних пропорціях. Взяти 1 ст. ложку цієї суміші, залити її 300 мл окропу і кип'ятити 2 хвилини, після чого настояти протягом 40 хвилин, гарненько укутавши, і процідити. Полоскати горло 2 рази на день, вранці і ввечері, розділивши настій навпіл. Кожен день готувати свіжий настій для полоскання. Починати полоскання настоєм з температури 26 градусів, поступово зменшуючи температуру кожен день на 1 градус. Дійшовши до температури 14-16 градусів, в наступні дні полоскати горло настоєм тільки такої температури.

- щоранку після чистки зубів, набрати в рот води і, закинувши назад голову, вимовляти такі звуки:

А-а-а,

Е-е-е,

І-і-,

О-о-о,

У-у-у.

Звуки потрібно вимовляти по черзі: на кожен новий ковток води - новий звук.

«Ставтеся дбайливо до свого голосу і свого голосового апарату - це такий ніжний орган. Тільки при розумному відношенні до нього ви збережете голос до глибокої старості »

Щоб зберегти голос не можна: розмовляти на морозі, швидко бігати на морозі.

Для голосу небезпечне переохолодження, надмірне вживання морозива, протяги, вітер в жарку погоду.

Потрібно стежити за своїм взуттям, особливо в сирість і холод.

У повсякденному житті та діяльності дихати тільки через ніс.

Особистість вчителя-гуманіста в педагогічному процесі

Питання про роль особистості вчителя в педагогічному процесі є сьогодні найактуальнішим. Учителі – одна з найбільш масових професійних груп інтелігенції. Своєю роботою вони закладають основи світогляду багатьом поколінням, будучи зразком мудрості, чуйності, справедливості, людяності.

Педагог сьогодні працює в складних умовах постійних змін засобів оцінки якості освіти, сучасних засобів інформатизації у професійній діяльності вчителя, необхідності безперервного підвищення кваліфікації, постійного очікування інновацій в освіті – з метою відповідності своєму статусу.

Джерелами розвитку особистого професійного самосвідомості виступають три взаємопов’язаних компоненти: знання про себе як про фахівця, емоційне ставлення до себе як педагога-професіонала і оцінка себе як фахівця. Необхідними умовами вдосконалення педагогічного самосвідомості є готовність вчителя до вдосконалення діяльності, здатність до перебудови діяльності відповідно до нових вимог сучасного суспільства, позитивна мотивація педагогічної праці.

Від рівня професіоналізму педагогів, їх здатності до безперервної освіти безпосередньо залежать результати соціально-економічного і духовного розвитку суспільства. Необхідно постійно вдосконалюватися у обраній професії. Час вимагає, щоб учитель був динамічною людиною. Саме йому доведеться навчити дітей жити у світі, де щодня відбуваються зміни.

У педагогічній діяльності, більше, ніж в будь-якій іншій професії, значну роль відіграють особистісні якості: самовиховання, самонавчання, самопізнання, потреби, світогляд, спрямованість особистості, схильності.

Яким чином проявляється особистісне начало в школі? По-перше, конкретний вчитель сам є особистістю. По-друге, він бере безпосередню участь в інтелектуальному і моральному формуванні особистості учня; при цьому особливого значення набувають ціннісні установки вчителя. По-третє, і особистість учня впливає на особистість учителя.

Тому вчитель не може бути навіть частково замінений якими-небудь технічними пристроями, оскільки реалізує свою найголовнішу соціальну функцію – передачу культурного досвіду, всього арсеналу засобів розумової діяльності, історично сформованих у ході суспільного розвитку.

Особистісна характеристика вчителя домінує по відношенню до його професійної характеристики. У багатьох учнів після закінчення школи зберігаються в пам’яті не лише цікаві уроки, а й, насамперед, сама особистість

Сьогодні настає час зміни педагогічної свідомості, позбавлення її від стереотипів і штампів. Сучасний учитель – правдошукач, носій найбільших образів світової культури. Він відчуває потребу висловлювати радість і ніжність.

Йому притаманні універсальність, цілісність, гармонійність, крилатість, облагороджене серце, велика потреба духовної чистоти, «прекрасномислення» і «добромислення» (терміни Ш.О. Амонашвілі [2]), широке розуміння сутності дитини і в цілому природи людини.

Напрямок вчителя – не просто естетично виховувати учнів творами художньої літератури, але, насамперед, засобами мистецтва одухотворяти і надихати на творче і спів-творче облагородження себе і навколишнього світу.

Пильність душі дозволить педагогу розпізнати не тільки головну сторінку художньої книги, яка введе в світ природи людини, але і головну хвилю серця своїх учнів. Ця здатність безпомилково вкаже, де справжній твір мистецтва з істинним набором цінностей, а де річ, яка морально розкладає і руйнує особистість. Виховуючи в своїх учнів уміння бачити і відчувати, вчитель на підсумковому уроці буде перевіряти не ерудицію та інтелектуальне поле учнів, а запропонує текст на різні рівні сприйняття (що побачили, відчули, зрозуміли): адже головне – не обсяг знань, а якість, здатність учня спілкуватися зі світом, природою, творами мистецтва.

Не менш важливою є така якість, як полікультурність. Учитель, який має справу з вищими культурними досягненнями всіх країн і народів, що розуміє цінність духовного досвіду кожного народу, не може не розвивати планетарне мислення у своїх учнів.

Не можна не пригадати і таку якість особистості вчителя, яку умовно назвемо «здатністю до спів». Пройшли ті часи, коли можна було робити щось поодинці, не рахуючись з оточуючими. «Здатність до спів-» – це те, в чому ніколи не зможе комп’ютер замінити живої людини. Це усвідомлення відповідальності за кожен крок, кожне слово, кожну дію; виховання в собі умінь спів-творити, спів- страждати, спів-долати, спів-шукати і багато-багато інших «спів-». І тоді будь-яка тема, кожне вивчене художнє явище не залишиться чужим, тому що за допомогою творчого діалогу кількох «Я», спільного проникнення вглиб досліджуваного твору відкриється його справжня цінність і багатство.

Креативність, тобто здатність вчителя до творчості, розвитку фантазії та уяви, робить спілкування на уроці не тільки цікавим, але і багатим, повним, діяльним. Уміння творити викликає у дітей відгук спів-творити, а значить,створювати новий світ з новими правилами і особливою системою цінностей.

Творчий педагог кожен урок перетворює на диво, свято.

Сучасного вчителя характеризує також спрямованість погляду в майбутнє, осягнення піднесеного. «Він дивиться на вершину гори і ризикує забратися на неї, не затримується біля підніжжя. У нього висока ідея і піднесені цілі. Він прямує до зірок, до безмежного. Його шлях – сходження. Він підкорює небеса, як птах. Це справжній герой Духа» [3, с. 3]. Зростає покоління вчителів, які усвідомлюють свою професійну «місію» в сучасному світі.

Праця вчителя цінна і велика насамперед тим, що вона формує природу самої людини. Сучасний учитель відчуває щирий інтерес до таємниці життя, вміє спостерігати, прозрівати це життя – серцем. Він творить творчу діяльність по перетворенню світу – світу конкретного учня. Найцінніші хвилини щастя будь- якого вчителя – бачити своїх учнів успішними, життєрадісними, цілеспрямованими людьми.

Оскільки більшість вчителів нашого часу – жінки, то необхідно максимально розвивати і власне жіночні якості особистості: душевну теплоту, моральне цілительство, натхнення, ніжність, доброту і крихкість, які сповнені великої внутрішньої сили. Жіночна краса душі вчителя, м’якість і тонкість сприйняття творів мистецтва, сприяння гармонії розвитку дитини, всеохоплююча любов і терпіння зроблять уроки не тільки повноцінним осягненням науки літературознавства, але й бажаним спілкуванням з людиною-жінкою – подругою, сестрою, матір’ю.

Відомо, що для учнів навчальний предмет і педагог складають нерозривну єдність. Радість навчання, завжди бажана в школі, породжується спілкуванням з учителем, який вміє зберегти в класі оптимістичну налаштованість, витоки якої – віра в дітей, любов до них і творча свобода майстра-професіонала.

Професійний розвиток веде до принципово нового способу життєдіяльності вчителя – творчої самореалізаціі в професії, що дає можливість проявити свої індивідуальні та професійні можливості. Коротка формула професійної діяльності педагога – гармонія знань, почуттів і поведінки.

У Кодексі честі та служіння вчителя, що був створений на основі «Маніфесту гуманної педагогіки», прийнято на Міжнародних Педагогічних Читаннях в Тбілісі (2014) та звернений до міжнародного педагогічного співтовариства зазначається:

- Учитель в еволюційному русі людства несе, береже та розвиває завоювання духу та розуму: бачить у собі та дітях нові незвичайні можливості та здібності, розкриває в них та в собі образ Творця, тим самим змінюючи простір та світ, відверто й мужньо відповідає на виклики часу, головним із яких є необхідність бути Духовно-моральною Людиною та виховати Духовно-моральну людину.

- Учитель:

1.Розуміє: він - носій Світла, сила, що творить нову свідомість та нове життя суспільства; вважає свою професію служінням вищим ідеалам людства; сповнений відповідальності перед Творцем, перед майбутнім, перед долею кожного свого учня.

2. Виконує заповіт класика: «Всяка школа передовсім повинна показати людині те, що в ній найдорогоцінніше, змусити її визнати себе часткою безсмертного та живим органом світового духовного розвитку людства». (К.Д.Ушинський).

3. Визнає, що духовний гуманізм, який синтезує в собі духовне та моральне, є основою оновлення царини освіти, та у відповідності з ним вибудовує своє педагогічне мислення та творчу освітню практику.

4. Вірить у безмежні можливості кожного учня; вірить, що кожна дитина несе в собі свій шлях, власну місію; ця віра є джерелом для його оптимістичної та творчої професійної діяльності.

5. Любить дітей щиро, віддано, без умовностей; мудра любов до кожного учня супроводжує всі його педагогічні діяння.

6. Прагне до виховання в кожному учневі особистості Благородної та Великодушної, людини культури, героя духу, громадянина Землі, патріота своєї Батьківщини.

7. Допомагає учням зрощувати в собі сенс життя, заглиблюватися в самопізнання, прагнути до самовдосконалення.

8. Виявляє особливу турботу про розвиток та збагачення духовно-морального світу своїх учнів, вчить жити, дорослішати та розвиватися в своєму духовному світі, мріяти, створювати красу, здійснювати благо; допомагає утверджувати уявне в зовнішньому світі.

9. Вибудовує власну діяльність та стосунки з учнями й кожним окремим вихованцем у відповідності з їх природним прагненням до розвитку, дорослішання, пізнання та свободи, допомагає кожному досягти успіху, розкрити в собі здібності й таланти.

10. Усвідомлює виняткове значення своєї суб’єктивної волі в творенні освітнього процесу, тому постійно зайнятий удосконаленням власного характеру, поглядів, педагогічної майстерності, духовно-морального світу; шукає та творить в собі педагога Світла для дітей Світла.

11. У своєму пошуку гуманного підходу до учнів керується принципами: виховання в учнях життя за допомогою самого життя; облагородження середовища навколо учня; пізнання у співпраці та співтворчості; терпіння, що творить.

12. Старанно дотримує закон - творити, поглиблювати та зміцнювати духовну спільність, єднання та взаєморозуміння зі своїми учнями загалом та з кожним із них окремо.

13. Допомагає учням зрозуміти, що думка є всеначальною енергією; зрощує в них почуття відповідальності за свої думки; створює умови, щоб вони полюбили своє мислення; виховує в них добромислення та ясномислення, добромовлення та ясно мовлення.

14. Веде своїх учнів та кожного з них окремо від успіху до успіху, від труднощів до труднощів; вселяє в них віру в свої здібності, дає їм змогу пережити радість пізнання; робить їх шукачами та відкривачами знань.

15. Домагається успішного засвоєння учнями державних освітніх стандартів та знаходити можливість розширити їхній зміст теоріями, проблемами, гіпотезами, пошуками та відкриттями, що народжуються на небосхилі наук.

16. Залучає батьків до участі в організації шкільного життя їхніх дітей; робить свій педагогічний процес відкритим для них; спілкується з ними дружелюбно, з розумінням, допомагає їм розібратися у складних питаннях сімейного виховання.

17. Черпає натхнення для творчості та піднесеного професійного життя у працях класиків світової педагогіки, в любові до учнів і постійній турботі про них, у пошуках розгадки складних виховних та освітніх завдань.

18. Творить та удосконалює в собі образ духовно-моральної особистості: є прикладом культури та моральності, ввічливості та співчуття; справедливий; живее по совісті; усміхнений, полюбляє гарний гумор; простий у спілкуванні; добромовний; спрямований до блага; стверджує торжество культури та вищі духовні цінності в собі та дітях.

19. Далекий від авторитаризму, від силових підходів до учнів. Не дратується, не втрачає самовладання, не підвищує голосу, не скаржиться батькам на провини дитини; не налаштовує їх проти неї, не ображає та не принижує учня, не застосовує покарання.

20. Несе учням уроки як дари свого духу, завжди готовий допомогти їм у

труднощах, радіє їхнім успіхам, захищає та оберігає їх від усього злого, відданийїм, учиться в них того, який їм потрібен учитель. [1]

вчительського серця буде творити неповторну духовну ауру в кожному

навчальному закладі.

Література:

1. Маніфест гуманної педагогіки. - Тбілісі, 2014 р.

2. Амонашвілі Ш. О. В чаші Дитини сяє зародок зерна культури – Рига, 2006. – 128 с.

3. Амонашвілі Ш. О. Чому б не прожити нам життя героями Духу. – М., 2003. – 64 с.

4. Богосвятська А.І. Професійний статус учителя. – К., 2014 р. – 30 с.

5. Лєбєдєва В.В. Формування професійного статусу вчителя в процесі

навчально-пізнавальної діяльності. Дис канд. наук 13.00.04. Х. 2010 р. – 194

с. ХНПУ імені Г.С. Сковороди.__

Зразок схеми презентації для МАН

  • 1. Орієнтовна схема презентації науково-дослідницької роботи учня-члена Малої академії наук України

  • 2. Тема науково- дослідницької роботи Роботу виконав: прізвище, ім’я, по батькові, учень ___ класу назва навчального закладу Науковий керівник: прізвище, ім’я, по батькові, посада місце роботи ілюстрація

  • 3. Чітке тезове обґрунтування актуальності досліджуваної проблеми Актуальність проблеми 2 ілюстрація

  • 4. Науковий апарат • Об’єкт дослідження: текст … . • Предмет дослідження: текст … . • Мета дослідження: - теоретично обґрунтувати …; - вивчити …; - розробити … . • Гіпотеза: текст … . 3

  • 5. Завдання 1. Здійснити теоретичний аналіз … 2. Визначити … . 3. Експериментально перевірити … . 4. Розробити … . 4

  • 6. На виконання першого завдання • Теоретичний аналіз наукової літератури, інших джерел дозволив визначити зміст понять “…”, “…”, “…” та ін., а також … . • У ході дослідження висвітлено основні аспекти …. • Встановлено, що … . 5

  • 7. О с н о в н і п о н я т т я • …(термін) – це … . • …(термін) – це … . • …(термін) – це … . ілюстрація 6

  • 8. На виконання другого завдання • Застосовано методи … . • У ході дослідження нами визначено та проаналізовано … . • Встановлено, що … . Ці дані ми враховували при проведенні експерименту. • Встановлено, що … . 7

  • 9. Загальні ознаки • Текст … : • - текст … ; • - текст … ; • - текст … . ілюстрація 8

  • 10. Основні характеристики Текст: • - текст … ; • - текст … ; • - текст … ; • - текст … ; • - текст … . Текст: • - текст … ; • - текст … ; • - текст … . ілюстрація 9

  • 11. На виконання третього завдання • Аналіз результатів експерименту дав підстави зробити висновок, що … . • Нами було визначено … . • За результатами експерименту нами розроблені … . 10

  • 12. Результати дослідження … Діаграма Графік ілюстрація Діаграма 11

  • 13. На виконання четвертого завдання • За підсумками дослідження … ми розробили рекомендації щодо … . ілюстрація 12

  • 14. Висновки 1. Текст … . 2. Текст … . 3. Текст … . 4. Текст … . ілюстрація 13

  • 15. ілюстрація Дякую за увагу!