Этот материал вы можете прочитать на ру
18.01.2018 Лисак 1930сском языке
Кожному педагогу хоча б раз у своїй практиці довелося мати справу із школярем-хуліганом. Як поводитися та як контролювати власні емоції? Поради для освітян.
КОНТРОЛЮЄМО ВЛАСНІ НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ
Зізнайтеся, таке буває: ви – доросла людина, досвідчений педагог – відчуваєте власну безпомічність, злість та відчай, коли учень (чи учні) намагаються вивести вас з рівноваги. І це нормально, бо усі ми – люди. Але пам’ятайте про те, що дуже часто саме це і є метою хулігана. Діти дуже тонко відчувають настрій та емоції дорослих. Побачивши, що ваша душевна рівновага порушена, хуліган відчуває певне задоволення, відчуваючи свою владу.
Це один зі способів самоствердження або прагнення встановити авторитет серед однокласників. Інколи це може бути навіть своєрідною перевіркою учителя. Якщо ви не реагуєте так, як він сподівається, залишаєтеся спокійним та врівноваженим, то він втрачає інтерес.
УНИКАЄМО ХИБНИХ РЕАКЦІЙ
Цей пункт тісно пов’язаний з попереднім. Адже якщо ви не впоралися з емоціями, виникне певна реакція. Наприклад: підвищення голосу, крик, образливі слова, приниження, застосування фізичної сили; напруження, яке видає ваше тіло (зціплені зуби, стиснуті кулаки), розпалювання скандалу за участю інших учнів чи учителів, тиск.
Це може дати свій ефект один чи два рази, але надалі провокації ставатимуть все зухвалішими, адже ви дали слабинку.
ВЖИВАЄМО ЗАХОДІВ НА “ХОЛОДНУ ГОЛОВУ”
Насамперед, слід заспокоїтися. Як вам, так і учням. Після цього варто приступити до розмови. Причому не обвинувачувальної, а спокійної та доброзичливої, як би складно це не здавалося.
Зазначимо, що для початку варто поговорити з бешкетником наодинці – часто діти, які поводять себе як герої перед аудиторією, стають зовсім іншими наодинці. Доволі часто учні намагаються таким чином привернути увагу до себе або розповісти про свої проблеми. Варто спробувати викликати учня на відверту розмову.
БУДЬТЕ МУДРІШИМИ
Не завжди варто тиснути на учня своїм авторитетом. Звичайно, ви можете змусити його зробити те чи інше, домогтися повного підпорядкування. Проте завжди дайте йому можливість “зберегти обличчя” перед однолітками. Діти відчувають наші емоції, і в даному випадку ні за що не переплутають прояв вашої поваги зі слабкістю.
ПРОЯВЛЯЙТЕ ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ
Не потрібно йти на поводу у провокатора та давати йому ті емоції, яких він чекає. Якщо у відповідь на агресію учня учитель поводиться ввічливо, доброзичливо та стримано, то така реакція викличе дисонанс не лише у хулігана, але й у його товаришів. Тому його подальші “нападки” виглядатимуть, як мінімум, дивно, не кажучи вже про порядність чи справедливість.
ПОДАВАЙТЕ ПРИКЛАД
Пам’ятайте про те, що педагог – це завжди приклад. Не можна вчити дітей бути добрими та чуйними, коли ви самі при виникненні конфліктної ситуації демонструєте зовсім іншу поведінку. Це те ж саме, що курець буде читати лекцію про шкоду куріння.
ГОВОРІТЬ ПРО ВЧИНОК, А НЕ ПРО УЧНЯ
Неважливо, ви розмовляєте з учнем наодинці чи це загальнокласова дискусія, не переходьте на особистості та не чіпляйте ярликів на кшталт “він – поганий”, “він – безсовісний” чи “він жахливо поводиться”. Обговорювати варто сам вчинок, при чому саме той, що відбувся просто зараз, не пригадуючи минулих “гріхів”. Слідкуйте за тим, щоб розмова проходила спокійно, без зайвих емоцій, щоб ні ви, ні учні не “накрутили себе” по другому колу.