Запрошуємо проаналізувати особливості вірша Миколи Зерова. Вам варто пам’ятати його жанр, тему, провідний мотив і художні засоби. Зверніть увагу також на римування, віршовий розмір і головних героїв вірша. Будьте уважними!
«КИЇВ — ТРАДИЦІЯ»
Ніхто твоїх не заперечить прав.
Так, перший світ осяв твої висоти,
До тебе тислись войовничі готи,
І Данпарштадт із пущі виглядав.
Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав
Щербив меча об Золоті ворота,
Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер
Бонплан байки складав.
І в наші дні зберіг ти чар-отруту:
В тобі розбили табір аспанфути —
Кують, і мелють, і дивують світ.
Тут і Тичина, голосний і юний,
Животворив душею давній міт
І »Плуга» вів у сонячні комуни.
1923
Сонет «Київ-традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сього дення.
Рік написання – 1923
Збірка – «Сонети і елегії»
Жанр – сонет
Вид лірики: громадянська лірика
Тема: оспівування “золотоголового” вічного міста Києва – як свідчення високої культури народу. Ідея: утвердження нездоланності, незнищенності стародавнього Києва, його культури, духовності.
Головна думка – утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва.
Віршовий розмір – ямб.
Римування: перехресне (абаб) і кільцев (абба).
Головні герої: ліричний герой, місто Київ.
Художні засоби
Персоніфікація – персоніфікується образ Києва, Данпарштадта.
Іронія: і в наші дні зберіг ти чар-отруту; в тобі розбили табір аспанфути; кують, і мелють, і дивують світ.
Епітети: войовничі готи, голосний і юний Тичина, давній міт, сонячні комуни.
Метафори: животворив душею, “Плуга” вів, лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота.
Фразеологізми: теревені плів, байки складав
Основна особливість – сонет позбавлений суспільного змісту У цьому вірші автор лаконічно відтворив історію міста від найдавніших часів до сьогодення.