1. Учитель дуже тихо говорить, окремі слова вимовляє нечітко, учням важко стежити за ходом розповіді

Запитайте, чи чують вас учні, які сидять за останніми партами; готуючись до уроку, кілька разів запишіть пояснення навчального матеріалу на магнітофон, а потім прослухайте на відстані, що дорівнює відстані від учительського стола до задньої парти

2. Голос надмірно гучний, школярі швидко стомлюються

Постійно змінюйте тональність свого голосу залежно від змісту матеріалу та видів навчальної діяльності

3. Учитель говорить у дуже швидкому темпі, учні не в змозі стежити за розвитком його думки, поступово виключаються із навчальної роботи

Пам’ятайте, що швидкість мовлення на уроці не має перевищувати 40—50 слів за хвилину. 3 допомогою магнітофона час від часу перевіряйте себе вдома, а на уроці вдавайтеся до самоконтролю.

4. Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни, поверх голів або за вікно

Намагайтеся тримати в полі свого зору всіх учнів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтесь по їхніх очах визначити, як вони сприймають зміст вашої розповіді

5. Вчитель допускає мовні огріхи: русизми, неправильне вживання наголосів

Готуючись до уроку, перевіряйте з допомогою словника правильність вживання тих чи інших мовних форм. На берегах свого робочого зошита записуйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, робіть підкреслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів

6. Вчитель використовує складні наукові терміни, запозичені з іноземних мов, незрозумілі слова

Уникайте насичення мови іноземними словами, складними науковими термінами. Завжди намагайтесь відшукати рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. У тих випадках, коли певний термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні нехай зафіксують у своїх словниках чи робочих зошитах

7. Вчитель перериває свою розповідь час від часу паузами, щоб зробити зауваження учням, підвищуючи голос, говорить із роздратуванням

Намагайтесь не розривати логічної канви своєї розповіді. Якщо хтось порушує дисципліну, зробіть паузу і зосередьте увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього і тихенько попросити не заважати

8. Під час пояснення навчального матеріалу перебуває в одній позі (стоїть біля стільця, міцно стиснувши руки на його спинці, або перед дошкою, нервово перебираючи пальцями)

Уникайте статичної пози. Використовуйте наочні посібники, технічні засоби навчання. Постійно вправляйтесь у подоланні нервового напруження

9. Під час самостійної роботи учнів учителька на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукуючи підборами, або намагається ходити навшпиньках

Привчайте учнів до самостійного виконання завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукотіло і не привертало до себе уваги. По класу ходіть поважно, впевнено

10. Учитель пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витирає лише частину дошки, залишає на іншій уривки попередніх записів

Перш ніж писати на дошці, слід повністю стерти непотрібне. Відновіть уміння чітко, правильно писати літери

11. Розміщуючи таблиці або картки на дошці, вчитель затуляє частину ілюстративного матеріалу. Коли на дошці треба щось написати, відшукує місце між таблицями

Карти і великі таблиці треба вішати праворуч або ліворуч від дошки на спеціальних планках, залишаючи її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте збоку

12. Звертаючись до деяких учнів, учитель вказує пальцем, додаючи: «Ось ти» і т. ін.

Як слід запам’ятайте прізвища та імена всіх своїх вихованців. Звертаючись до конкретного учня на уроці, називайте ім’я або прізвище та ім’я, додаючи «Будь ласка»

13. Вчитель заходить до класу через 2—3 хвилини після дзвінка на урок

Заходьте до класу через 1—2 секунди після другого дзвінка на урок, демонструючи таким чином пунктуальність і ощадливе ставлення до навчального часу

14. Вчитель, опитуючи учнів, нечітко формулює запитання

Вузлові запитання для перевірки знань, умінь та навичок ретельно готуйте до уроку, дбайте, щоб вони спонукали школярів до роздумів, сприяли активізації мисленню

15. Під час усної перевірки знань вчитель віддає перевагу спілкуванню лише з одним-двома учнями, не контролюючи діяльність інших

Постійно привчайтеся розподіляти увагу. Це дасть вам змогу уважно слухати відповіді вихованців, водночас контролюючи тих, хто виконує завдання біля дошки, бачити всіх учнів. Якщо відчуваєте утруднення, застосовуйте спеціальні вправи

16. Учень відповідає на поставлене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або байдуже дивиться у вікно

Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й щирий інтерес до змісту його відповіді, так, ніби ви чуєте це вперше.

17. Після привітання учні, сівши за парти, продовжують гомоніти, а вчитель, намагаючись перекрити гамір, починає щось розповідати

Привітавшись, зосередьте свою увагу на вихованцях, помовчите, поки в класі не настала тиша. Лише після цього запропонуйте їм сісти й одразу залучіть до конкретної діяльності

18. Під час пояснення нового матеріалу окремі школярі починають розмовляти, до них приєднуються інші. Але вчитель продовжує розповідь

Намагайтеся помічати найменші порушення поведінки окремими учнями, не даючи можливості залучитися до цього процесу іншим. Зробіть паузу, уважно подивіться на недисциплінованого учня, висловите мімікою й жестом своє незадоволення. Аналізуйте зміст і методи роботи: якщо учні втратили інтерес до вашої розповіді, треба шукати інші засоби викладу матеріалу

19. На уроці учитель розглядає негативні дії і вчинки або конфлікти учнів, що призводить до марнування часу і нервового збудження вихованців

Намагайтеся нейтралізувати негативні дії вихованців засобом «підміни», тобто негайно переключивши їхню увагу на інший вид діяльності, насамперед навчальної. Конфлікти аналізуйте за рамками уроку

20. Школяр запізнився на кілька хвилин. Учитель припиняє навчальну роботу і з’ясовує причини затримки, вдається до моралізування

Мімікою висловите своє невдоволення учневі і, не припиняючи роботи, жестом запропонуйте йому сісти за парту. Лише після уроку можете з’ясувати причини запізнення і зробити відповідне зауваження

21. Учень не хоче працювати на уроці, всіляко демонструючи це. Учитель будь-що намагається залучити його до навчальної роботи, вдаючись навіть до авторитарних засобів впливу

Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно виконують конкретне завдання, недисциплінований вихованець може вгамуватися і також залучитися до роботи

22. Учитель, вислухавши відповідь учня, оцінює її, не аргументуючи. На запитання учня: «А чому низький бал?» відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал недостатньо»

Намагайтеся завжди аналізувати відповіді, підкреслюючи позитивне і вказуючи на помилки. Можна також спонукати школяра до самоаналізу

23. Вчитель оцінює учнів виходячи з особистого ставлення до них

Будьте об’єктивні в оцінюванні знань — не виявляйте власних симпатій чи антипатій. Це призводить до втрати вчителем авторитету

24. Учитель під тиском батьків або учнів іноді змінює раніше виставлені бали, особливо застосовуючи «поурочні бали»

Виявляйте твердість і послідовність, оцінюючи знання школярів. Якщо припустилися помилки у присутності всіх учнів проаналізуйте ситуацію, вибачтесь і поставте інший бал

25. Наприкінці семестру, прагнучи мати добрий показник успішності класного колективу чи під тиском учнів або їхніх батьків учитель іноді ліберально ставиться до підсумкового оцінювання

Завжди будьте об’єктивні. Якщо хтось із учнів або батьків не згоден з майбутнім підсумковим балом за семестр, мож­на, встановивши коло навчальних завдань для опрацювання з певних розділів, у присутності всіх учнів (або навіть батьків) ретельно перевірити рівень знань та об’єктивно його оцінити, не допускаючи найменшої прискіпливості

26. Учитель надмірно балакучий, повідомляє забагато інформації, хоче вразити учнів ерудицією

Уникайте балакучості та показного демонстрування ерудованості, оскільки це відвертає увагу школярів від головного — засвоєння теми уроку. Зважайте на конкретні розумові можливості учнів

27. Вчитель намагається перевірити, як школярі зрозуміли навчальний матеріал, з’ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання

Необхідно з’ясувати ступінь усвідомлення суті вивченого, запропонувавши учням проблемне завдання

28. Вчитель викликає певного учня, а потім ставить йому запитання

Запитання треба ставити всьому класу, а потім пропонувати певному учневі відповісти на нього

29. Під час пояснення нового матеріалу чи інструктуючи учнів, вчитель тримає руки в кишенях, вертить у руках ключі, подзенькує дрібними грошима, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» окулярами, ґудзиками, краваткою чи кучерями, часто поправляє зачіску, підкручує вуса тощо

Намагайтеся позбавитися таких звичок. Можна записати їх на аркуші паперу, повісити вдома над робочим столом із нагадуванням: «Я повинен позбутися цих звичок!»

30. Нерішучість, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілкуванні з учнями

Пам’ятайте й зрозумійте: ніхто не розв’яже за вас педагогічні завдання. Активно і наполегливо долайте труднощі, які виникають у процесі спілкування з школярами

31. Усі проблеми, зокрема особисті, що постають перед окремими учнями, вчитель намагається вирішувати у присутності всього класу

Є питання, які можна обговорювати лише віч-на-віч

32. Вчитель виявляє надмірну суворість

Потрібна і суворість, звичайно, у розумних межах. Але головною вашою зброєю має бути здоровий гумор

33. Вчитель зосереджує увагу на помилках учнів, дорікає їм, що часто стає причиною негативного ставлення до нього вихованців

Насамперед відзначайте успіхи (навіть найменші) в навчанні кожного учня, заохочуйте за старанність, всіляко формуй­те у вихованців віру у власні сили і можливості

34. Вчитель виявляє дріб’язкову прискіпливість, часто погрожує учням: «Я вам покажу!», «Стань у куток», «Замовчи, бо підеш до директора!» тощо

Жодний учитель, дотримуючись авторитарно-командного стилю взаємин, ще не зміг досягти вагомих успіхів у на­вчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Найбільше поваги до особистості і водночас найбільше вимогливості до неї»

35. За найменшого порушення дисципліни вчитель залякує учня записом у щоденнику, вважаючи, що такий запис змусить батьків зайнятися вихованням своєї дитини

Рішуче відмовтеся від цього. Таким чином ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Неодмінно записуйте в щоденник подяку батькам за навчальні успіхи їхньої дитини, дисциплінованість, старанність, доброту тощо

36. Розпочавши виконання самостійних завдань, учні запитують учителя щодо порядку дій, способів роботи

Перш ніж залучити учнів до самостійної роботи, необхідно озброїти їх раціональними способами дій, виходячи зі змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності навчальних операцій

37. Під час самостійної діяльності частина учнів за найменших ускладнень звертається до вчителя за допомогою, яку він спішить надавати

Не варто квапитися з допомогою, коли йдеться про дріб’язкові речі. Адже це не сприяє розвиткові розумових здібнос­тей і можливостей, формуванню вмінь самостійної навчальної діяльності. Хай школярі привчаються власними зусилля­ми долати труднощі

38. Пояснюючи навчальний матеріал, учитель робить записи на дошці; при цьому затуляє їх собою

Потрібно намагатися стояти праворуч від дошки, а також час від часу відступати, щоб учні могли добре бачити написане на ній.