НЕ МОЖНА:
Мати улюбленців. Це не сподобається ні тим, хто не зміг вам сподобатися, ні тим, кому це вдалося. Мало кому з дітей до душі бути в центрі уваги. Це може зіпсувати атмосферу в класі і стати причиною дитячого цькування.
Карати. Український учитель не може дозволити собі вдарити дитину, поставити її в кут або вигнати з класу. Будь-яку провину слід спокійно обговорити один на один зі школярем. У крайньому випадку – залучити до бесіди батьків і шкільного психолога.
Ображати. Неприйнятними також є безсторонні зауваження, образи і приниження дитини, зроблені як наодинці, так і публічно. Пам’ятайте, що будь-яке сказане зопалу і тут же забуте слово може залишити в душі дитини глибоку рану.
Говоріть про особисте. Дітям зовсім не потрібно знати про ваше особисте життя, взаємини з чоловіком і сусідами, домашнє господарство і плани на канікули.
Обговорювати інших учителів. Говорити про своїх колег за їх спиною, тим більше з дітьми, – це верх непрофесіоналізму. На перший погляд, це налаштовує спілкування в класі на дружній лад, але це не той метод, який варто використовувати для вибудовування довірчих відносин.
ПОТРІБНО:
Заохочувати – добрим словом, поплескуванням по плечу, посмішкою, записом у щоденнику. При цьому важливо нікого не упускати. Навіть якщо дитина не блищить успіхами в навчанні, її можна похвалити за старання, акуратність або гарний жарт.
Бути позитивним. Напевно ви і самі зустрічали педагогів, які зітхали, дивлячись на дитину, і оголошували щось на кшталт «нічого з тебе не вийде». Не робіть так! Дивіться на світ позитивно і дітей налаштовуйте на успіх: «Спробуй ще раз – у тебе вийде», «Ти станеш тим, ким захочеш», «Нумо, а я тобі допоможу».
Виявляти цікавість. Немає нічого сумнішого, ніж педагог, який з року в рік нічого не змінює в своїх урочних планах і не цікавиться нічим новим. Будьте допитливими і креативними, читайте останні дослідження в своїй області і цікавтеся захопленнями дітей.
Захищати своїх. Залишайтеся на стороні дітей в будь-якій ситуації. Навіть якщо трапилося так, що ваш «підзахисний» виявився кривдником, не потрібно займати позицію обвинувача – їх буде достатньо і без вас. Замість цього будьте адвокатом – людиною, яка спокійно вислухає, пояснить, у чому полягає вина, простежить, щоб покарання було справедливим і пожаліє.
Любити себе. Найчастіше можна почути про те, що вчитель повинен любити дітей. Але без любові до самого себе, поваги до своєї праці і особистого простору неможливо бути щасливим у професії і дарувати щастя іншим. Тому пам’ятайте: спочатку – ви, потім – діти