Діалог передає розмову двох або кількох осіб. Слова кожного зі співрозмовників називаються реплікою. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед реплікою ставимо тире. Якщо перед реплікою стоять слова автора, після них ставимо двокрапку. Якщо слова автора стоять після репліки, то після неї ставимо кому або знак оклику, чи знак питання, а потім — тире. Слова автора після репліки записуємо з малої літери. Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові: — Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ. — Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться. 6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».