Новотвори Павла Тичини — невичерпне джерело натхнення для тих, хто вивчає мову. Вони показують, що лексична система не є нерухомою реліквією, а гнучким і оновлюваним устроєм. Павло Тичина — не лише видатний поет, а й віртуозній словотворець. Розгляньмо його новотвори детальніше!
Карбуючи нові слова, Павло Тичина сповна користався з можливостей української мови. Його поетичні неологізми відзначаються багатством і розмаїтістю.
Свого часу Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України видав словничок тичининських новотворів (укладач Г. М. Колесник).
У реєстрі — 637 одиниць, наводяться контексти, є вказівка на джерело. Джерелами стали як оригінальні твори, так і поетові переклади, неопубліковані архівні рукописи. Це перший в українознавстві спеціальний словник авторських неологізмів (див.: Тичина П. Г. Квітни, мово наша рідна! – К., 1971. – С. 96–169).
Деякі новотвори Павла Тичини:
акордитися
аркодужний
беззаконець
бистрозір
бистроплин
блискотінь
брунькоцвіт
весніти
віковіччя
вітровіння
вічнодумний
вперехитку
всніжити
гидь
глибитися
голоколінець
голосодзвонний
гучінь
дріботінь
заколиска
зеленотіння
зласкавіти
злотозор
злотоцінно
зустріння
квіть
кровосіч
могутнітися
нагорблений
наструнений
незвідний
незглибний
ненажерія
неозориця
ніжнодзвонний
огневіти
озброя
перепрозоритися
переструнювати
плавань
пригостинство
прозорити
роздверити
розкрилено
розпрозоритися
руніти
ряснозорний
рясношумний
самодзвонний
сонцебризний
сонцегрій
срібноплин
струнчастий
темновид
чорнобрович
щиробратній
юнитися
юнка
яблуневоцвітно
яснозорно
ясномовен.