Вірші про кохання: інтимна лірика Володимира Сосюри

Iнтимна лiрика Володимира Сосюри - це найбiльша частина його поетичноï спадщини. Майже у кожному вiршi поета звучить щось особливе: i величне, i щире, i нiжне, задушевне - звучить те велике почуття, що вкладається в маленьке слово - люблю. Лiричний герой вiршiв Володимира Сосюри - це полум'яний патрiот, людина з глибокими i сильними почуттями...

Більше віршів на тему кохання та поезій про любов:

Вірші про кохання та про любов

"Я губ твоїх дихання п’ю,

як промінь сонця — роси ранні,

і у очей твоїх сіянні

я бачу душу всю твою..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра, "Перший сніг" - зі збірки "Біля шахти старої"

"Падав сніг, ласкавий і лапатий,

обнімав нас, крилами немов...

І хотілось вічно так стояти...

Перший сніг і першая любов..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра, "Я жду тебе" (зі збірки "Журавлі прилетіли")

"Я жду тебе, я кличу, літо!

Тобі пісень моїх слова.

Люблю, коли в вікно розкрите

шумлять безжурно дерева..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра: добірка віршів про любов (короткі вірші про кохання)

Вірші Володимира Сосюри про кохання: "Нам", "Зима", "Сині квіти, ясні очі" (На спомин - Катрусі), "Неначе це було учора", "Пам’ятаєш, як літом", "Моя душа - як арфа золота", "Небо гасне", "Туди, де в синім неба морі", "Як сонце в небі, ти в душі моїй", "Моя зірка погасла остання", "Після дощу", "Я вітру спитаю: “Чи любить вона?”", "Ніяк од щастя не засну я".

"Ну чому ті хвилини кохання.." (Володимир Сосюра)

"Ну чому ті хвилини кохання

я не можу забути ніяк!?

Десь далеко у білім убранні

моя люба, тепер не моя..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра, вірш "Бiлi акацiï будуть цвiсти"

"... Будем iти ми з тобою тодi

в нiжному вiтрi до рання,

вип'ю я очi твоï молодi,

повнi туману кохання... "

(Володимир Сосюра)

"Коли потяг у даль загуркоче" (Володимир Сосюра)

"Коли потяг у даль загуркоче,

пригадаються знову мені

дзвін гітари у місячні ночі,

поцілунки й жоржини сумні..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра, вірш "Я - квітка осіння… Дощі мене мочать..."

"Я - квітка осіння… Дощі мене мочать,

рве вітер мої пелюстки…

І сонце на мене світити не хоче,

тумани пливуть од ріки..."

(Володимир Сосюра)

Вірш "Марія" ("Зеленіють жита, і любов одцвіта") зі збірки "Коли зацвітуть акації" (Володимир Сосюра)

"Зеленіють жита, і любов одцвіта,

і волошки у полі синіють.

Од дихання мого тихий мак обліта,

ніби ім’я печальне - Марія'..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра: вірш "Марія" ("Задуманий вітер над городом віє"), із книжки "Вибрані поезії" (1936)

"Задуманий вітер над городом віє,

Ідуть перехожі невпинним прибоєм,

І я поміж ними йду, повний тобою,

горять ліхтарі, мов шепочуть:

"Маріє!.."..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра. Вірш "Васильки" - зі збірки "Люблю"

"Васильки у полі, васильки у полі,

і у тебе, мила, васильки з-під вій,

і гаї синіють ген на видноколі,

і синіє щасті у душі моїй..."

(Володимир Сосюра)

Вірш Володимира Сосюри "Марії" ("Якби помножити любов усіх людей")

"Якби помножити любов усіх людей,

ту, що була, що є й що потім буде,

то буде ніч. Моя ж любов — як день,

не знають ще чуття такого люди..."

(Володимир Сосюра)

Володимир Сосюра. "Так ніхто не кохав. Через тисячі літ..." (Збірка "Осінні зорі")

"Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання..."

(Володимир Сосюра)