Практичні поради по впровадженню критичного мислення на уроках
Критичне мислення потрібне для того, аби змусити школярів мислити глибше, відповідати на питання, використовуючи логічні ланцюжки. Часто це може стати суттєвою проблемою для учня. Ми вже пропонували схему уроку, який допоможе опанувати критичне мислення. Сьогодні ж розглянемо методи, які допоможуть навчити школярів критично мислити, вирішувати проблеми, виходячи за межі очевидної відповіді.
Часто простіше викликати відповідати того, хто першим підніме руку. Так і урок не втрачає темпу, і можна встигнути розказати більше. Але якщо ви почекаєте всього 5-10 секунд після питання, то, ймовірно, помітите, що кількість учнів, готових відповідати, суттєво збільшиться. Додатково це спосіб розказати, що перша думка, яка виникає в голові після питання, не завжди хороша, і що може потрібно ще подумати, аби зібратися. Аби уникнути недоречної паузи, можете сказати таке: «У вас є 10 секунд, щоб подумати, перш ніж відповідати». Або: «Я хочу побачити 10 бажаючих відповідати, перш ніж когось викличу».
В залежності, скільки сьогодні годин у вас з певним класом, оберіть питання дня чи уроку. Якщо це початкова школа, на першому уроці обговоріть щось, позначте проблему, та попросіть подумати над нею, щоб на останньому уроці повернутись до обговорення. Зі старшими можна скоротити час до одного уроку. Наприклад, на початку уроку напишіть на дошці чи роздрукуйте ключове питання. Дайте можливість написати на нього відповідь (5 хвилин), проведіть урок за темою дотичною до питання. Наприкінці повторіть питання – чи змінилась думка учнів? Поговоріть з ними про це.
Цей пункт дещо схожий з попереднім, але має на меті інший результат. Напишіть на дошці певне питання (типу: «Які способи для вирішення N проблеми ви бачите?»). Роздайте учням листочки та попросіть написати відповіді. На виконання завдання виділіть дві хвилини. По завершенню пройдіть по класу та попросіть учнів скласти листочки з відповідями у коробку. Перемішайте та діставайте листочки по черзі, читаючи відповіді. Обговоріть результат, проаналізуйте позиції.
Також це гарний варіант перевірки домашнього завдання. Задайте питання за темою попереднього уроку, дочекайтесь відповіді. Створіть систему бонусів усім, хто надав агрументовані та правильні відповіді.
Прочитайте завдання, у якому було б дві протилежні думки: «Згодні ви з автором чи ні? Обґрунтуйте». Якщо є можливість, дозвольте дітям піднятися зі своїх місць та стати поряд з однодумцем. Фактично, клас буде розділено на дві частини. Спитайте, чому кожен з них зайняв саме таку сторону. Якщо хтось захоче змінити свою точку зору в процесі обговорення, він зможе перейти на іншу сторону.
Коли ви стикаєтесь з проблемою в класі, можете допомогти вирішити її. Використовуйте принцип 5 запитань. Ідея у тому, щоб дійти до суті проблеми, яка виникла. Наприклад:
Чому клас так погано написав диктант?
Він був складний.
Чому він був складний?
Бо там багато розділових знаків.
Чому ви не знали, які розділові знаки потрібно ставити?
Бо не вивчили правило.
Чому не вивчили правило?
Бо готувались до математики.
Чому ви вважаєте, що до якогось предмету потрібно менше готуватись, а до якогось більше?
Коли буде задано останнє питання, буде надана остаточна відповідь, зроблені висновки. Такий підхід можна використати і для вирішення шкільних конфліктів.
Створіть проблемну ситуацію, попросіть учнів долучитися до її подолання разом. По-перше, виокреміть проблему та сформулюйте її у вигляді питання («Чому не вдалося добути електричний струм з картоплі?»). По-друге, проведіть мозковий штурм ідей для вирішення проблеми. Оберіть кращий варіант та разом складіть план по його втіленню.
На будь-якому предметі можна практикувати метод розвитку творчого мислення. Змоделюйте ситуацію, словами чи візуально. Викладіть це на папері, наче стопкадр на екрані. Закріпіть папір на дошці. Допишіть на дошці декілька фраз, які б різнобічно висвітлювали ситуацію. Попросіть пояснити, як кожна з фраз пов’язана із зображенням на папері. Хваліть, якщо учні починають взаємодіяти між собою.
Чудовий спосіб зосередитися на позитивному у складних ситуаціях – стратегія «Шиворіт-навиворіт». Якщо учень забув принести домашнє завдання, запитайте: «Що може з цього вийти? Що трапиться?». Попросіть дати декілька небуденних відповідей з натяком на позитивне мислення, наприклад: «Я подолаю звичайну вечірню рутину, зібравши портфель увечері, а не за 5 хвилин до виходу в школу».
Один зі способів зрозуміти, що учні добре сприймають навички критичного мислення – це провести сеанс питань та відповідей. Задавайте різнобічні питання один на один та групам, зверніть увагу чого уникають та чому віддають перевагу учні. Фіксуйте це у себе, аби зрозуміти, чи досягаєте ви прогресу у бажанні навчити дитину критично мислити, а не відповідати, не думаючи з бажанням «аби все це швидше закінчилось».