Embedded Files
15 позитивних альтернатив учительських зауважень учням
15 позитивних альтернатив учительських зауважень учням
У наш час роль учителя полягає не лише у навчання дітей. Педагог — це викладач, вихователь, тренер, помічник, порадник і навіть друг. Тому важливо, аби навіть у тяжкій стресовій ситуації можна було дібрати правильні, виважені слова, що будуть почуті та прийняті дітьми правильно.
Пропонуємо вам 15 позитивних альтернативних фраз, замість стандартних зауважень.
1. Не кажіть: «Тихіше!», «Не галасуйте!», «Тиша в класі!»
1. Не кажіть: «Тихіше!», «Не галасуйте!», «Тиша в класі!»
Скажіть: «Говоріть, будь ласка, м’якше»
Шкільні дні, зазвичай, наповнені шумом та галасом. Щоб зарадити в цій ситуації не обов’язково підвищувати голос, намагаючись перекричати своїх учнів. Замість цього спробуйте попросити учнів старших класів говорити «м’якше». Молодших учнів можна попросити зімітувати тваринок, наприклад: «Покажіть мені, як спить котик». Ви також можете додати елемент змагання: «Хто може бути таким тихим, як маленька мишка?».
2. Не кажіть: «Який безлад!»
2. Не кажіть: «Який безлад!»
Скажіть: «Я бачу, що ви добре провели час та повеселились! Нумо всім разом прибирати!»
Не секрет, що творчі проєкти потребують творчого підходу до виконання. Зовсім не дивно, що після цього в класі залишається страшенний безлад. Головне в такій ситуації — перетворити прибирання на цікаву гру.
3. Не кажіть: «Ти повинен зробити…»
3. Не кажіть: «Ти повинен зробити…»
Скажіть: «Ну ж бо зробимо так…»
Не з кожної ситуації учень самостійно може знайти вихід, інколи доцільно підказати перший крок розв’язання проблеми. Особливо важливо, аби дитина не почувалася самотньою та покинутою, тому фраза «Ну ж бо зробимо так…» дасть їй змогу відчути, що можна очікувати на підтримку з боку вчителя.
4. Не кажіть: «Тобі потрібна допомога?»
4. Не кажіть: «Тобі потрібна допомога?»
Скажіть: «Я поряд. Ти можеш звернутися до мене, якщо тобі потрібна моя допомога!»
Коли ми пропонуємо допомогу дитині, краще не використовувати питання закритого типу, аби дитина не змогла обмежитися коротким «Ні!». Важливо закцентувати увагу на тому, що ви завжди готові допомогти. Таким чином учень не відчуватиме надмірного тиску з боку вчителя, не буде соромитися звернутися за допомогою.
5. Не кажіть: «Нумо я зроблю!»
5. Не кажіть: «Нумо я зроблю!»
Скажіть: «Я вірю, що ти можеш це зробити!»
Байдуже, скільки тобі років або в якій ситуації ти опинився, приємно чути, що хтось в тебе вірить! Будьте людиною, яка мотивує та надихає дітей, може приносити впевненість та радість. Діти мають відчувати підтримку з боку вчителя.
6. Не кажіть: «Я пояснювала тобі це вчора!»
6. Не кажіть: «Я пояснювала тобі це вчора!»
Скажіть: «Ну ж бо розв’яжемо цю задачку інакше!»
Іноді з першого разу (а можливо, і з другого) учень не може засвоїти матеріал. Тоді потрібно не просто намагатися повторювати матеріал знову і знову, а спробувати знайти інший спосіб пояснення. Такий підхід може бути корисним на початку побудови стосунків з учнями, оскільки ви тільки починаєте вчитися, як ефективніше спілкуватися одне з одним.
7. Не кажіть: «Мені вас розсадити?»
7. Не кажіть: «Мені вас розсадити?»
Скажіть: «Можливо, вам час зробити перерву та відпочити одне від одного?»
Така фраза має менш негативну конотацію та допоможе вам упоратися з ситуацією, коли учні зовсім розбешкетувалися та заважають слухати урок усьому класу.
8. Не кажіть: «Годі рюмсати!»
8. Не кажіть: «Годі рюмсати!»
Скажіть: «Плакати не соромно!»
Мабуть, кожен учитель у своїй практиці викладання не раз зіштовхувався із ситуацією, коли дитина починає плакати просто серед уроку, не маючи змогу самостійно впоратися зі своїми емоціями. За допомогою такої фрази ви можете приділити увагу засмученій дитині, не зачіпаючи її почуття, і водночас ви не втрачаєте контроль над іншими дітьми, коли всю свою увагу приділяєте лише одному учневі.
9. Не кажіть: «Подивись, що ти накоїв!»
9. Не кажіть: «Подивись, що ти накоїв!»
Скажіть: «Як ми можемо це виправити?»
Іноді не достатньо просто підштовхнути дитину до правильного розв’язання проблеми. Роздумуючи над різними варіантами виправлення неприємної ситуації, діти також практикують свої комунікативно-емоційні навички: як попросити про допомогу, як спільно працювати над розв’язанням проблеми, як правильно домовлятися.
10. Не кажіть: «У вас є запитання?»
10. Не кажіть: «У вас є запитання?»
Скажіть: «Які запитання у вас є?»
Відкритий тип запитання змусить дітей замислитися над новою інформацією, сконцентруватися та сформулювати власні запитання.
11. Не кажіть: «Нічого страшного не трапилося!», «Все гаразд»
11. Не кажіть: «Нічого страшного не трапилося!», «Все гаразд»
Скажіть: «Що ти відчуваєш?»
Для дорослого дитячі проблеми можуть видаватися зовсім не суттєвими, та для маленької людини навіть невеличка проблема може видатися цілою трагедією. Їй зовсім не здається «що все гаразд». І перший крок до заспокоєння — це, в першу чергу, зрозуміти, що саме ти відчуваєш.
12. Не кажіть: «Це зовсім не складно!»
12. Не кажіть: «Це зовсім не складно!»
Скажіть: «Ти впораєшся, навіть, якщо це і складно!»
Фрази «Це зовсім не складно!» або «Це насправді досить легко!» можуть не тільки не допомогти дитині почуватися впевненіше, а навпаки — спричинити сумніви в своїх силах: «Якщо ця проблема легка, а я не можу з нею впоратися, то на що я тоді взагалі здатний?». Гарний спосіб запевнити у власні сили дитину — зауважити, що навіть зі складними задачами учень може впоратися. Не забувайте про фразу-помічника «Я поряд. Ти можеш звернутися до мене, якщо тобі потрібна моя допомога».
13. Не кажіть: «Слухай мене уважно!»
13. Не кажіть: «Слухай мене уважно!»
Скажіть: «Я хочу тобі допомогти!»
Несуттєво, розмовляєте ви з учнем сам на сам, або намагаєтеся привернути увагу цілого класу, та часом діти зовсім припиняють вас слухати. Тоді важливо не втрачати рівновагу та дати зрозуміти дітям, що ви просто хочете їм допомогти.
14. Не кажіть: «Не розмовляй так зі мною!»
14. Не кажіть: «Не розмовляй так зі мною!»
Скажіть: «Ну ж бо будемо добрими одне до одного!»
Сумна правда полягає в тому, що діти, чуючи грубі вислови або лайку десь на вулиці, можуть підхвачувати ці вислови та використовувати в своїй розмові. Не можна в такій ситуації соромити дитину. Натомість спробуйте доброзичливо вказати їй на очікувану поведінку в розмові.
15. Не кажіть: «Заспокойся!»
15. Не кажіть: «Заспокойся!»
Скажіть: «Я тут, щоб допомогти тобі!»
Мабуть, не існує жодної людини, якій і справді б допомогла фраза «Заспокойся!». Скоріш за все ця фраза лише ускладнить ситуацію. Щоб допомогти дитині заспокоїтися, допоможіть їй сконцентруватися на диханні — воно повинно бути повільним та глибоким. Не забувайте, нагадувати, що ви дійсно готові підтримати дитину у будь-якій ситуації.
Давайте підведемо підсумки та згадаємо основні альтернативні фрази.
За матеріалами сайту https://www.weareteachers.com
Переклад та літературна обробка Н. О. Ярмак
Page updated
Google Sites
Report abuse