Чому Буратіно помилявся
— Подивіться на дошку. Як позбутися знаменника цього дробу?
— Стерти його ганчіркою!
Приблизно так починає урок математики американський вчитель, навіть якщо у приватному житті він не дуже схильний до жартів. Доки у Європі обговорюють дані останніх експериментів, у цій країні ефект гумору на уроці вже науково доведений та визнаний освітянами.
Навіть до школи діти йтимуть з більшою охотою. Недарма розбираючи історії про Піноккіо чи Буратіно, першачки у різних країнах запитують, чому треба йти до школи, а не до цирку, адже в ньому веселіше. Якщо ж гумор займає у класі чільне місце, бажання не пропускати заняття значно підвищується. Якщо діти очікують смішного, менше відволікатимуться на уроці. Педагогам радять важкі теми подавати «під соусом гумору», як гіркі ліки загортають у цукрову оболонку.
А футуристи запевняють, якщо у дитини в майбутньому буде вибір: пройти урок в інтернеті у вигляді гри з настановами «штучного розуму» або «наживо» поспілкуватися з веселим та дотепним вчителем, вона обере останнє.
Легше, швидше, міцніше
Колишня очільниця Асоціації прикладного і терапевтичного гумору і авторка книг «Використання гумору для максимального навчання» та «Єднання з гумором» Мері Моррісон відзначає, що гумор — це справжній «агент змін», який:
знижує рівень стресу, створює атмосферу довіри. Дев’ять наукових досліджень підтверджують позитивний зв’язок між використанням гумору і довірою до викладача Особливо підняти настрій важливо, коли учні хвилюються: під час контрольної, тестування, перевірки знань зі складної теми;
привертає та утримує увагу учнів, тому що несподіваний гумор активізує зону мозку, що відповідає за увагу, більше, ніж решта інших видів занять у класі;
Покращує швидкість та тривалість запам’ятовування матеріалу. Це довів під час наукового експерименту ще 25 років тому американський психолог Стенлі Шмідт.Керівник відділу шкільного консультування Джим Паттерсон радить вводити жарти під час повторення матеріалу.
підвищує готовність ризикувати, вийти з зони комфорту;
відеосюжет, висловлювали креативніші думки під час брейншторму, ніж решта учасників. А за даними вчених з американського Північно-Східного університету, більше словесних асоціацій (що вимагає творчого мислення) згадують ті, хто переглядав перед тим комедії. Це у порівнянні з контрольними групами, які дивилися фільми жахів або наукові програми;
поліпшує швидкість мислення. Під час експерименту одна група фахівців годину мала розказувати одне одному анекдоти, а інша — просто очікувала на початок роботи. Потім усім дали складне технічне завдання. Перша група впоралася на 8,5 хвилин швидше.
Сміх змінює кровообіг мозку
Звісно, окрім цілей навчання, важливими є і комунікаційні завдання. Приміром, сміх вчителя показує учням, що він відчуває ті ж почуття, що і вони, і це робить його для них ближчим і надійнішим.А спільний сміх однокласників — гарний спосіб командоутворення. Психолог Рон Берк свідчить, що люди реагують одне на одного позитивніше, коли разом над чимось сміються. Обмін жартами дарує їм приємні спогади про спільноту.
До психологів і педагогів долучаються і медики. Адже сміх — найпростіший спосіб поліпшити кровообіг голови. Лицьові м’язи дорослою людиною використовуються досить рідко: 5–10 раз на день. А сміх задіює їх і поліпшує кровопостачання головного мозку. Експерти навіть кажуть, що почуття гумору — це імунна система розуму.
Не треба ставати клоуном
Гумор має бути природнім. Чималю вчителів обуриться: я маю стати клоуном? Аж ніяк, адже з’ясувалося, що гумор буває доречним лише у людини, яка має авторитет у дітей. Вчителю-новачку, тому, хто ще не знайшов підхід до учнів, не варто намагатися сподобатися за почуття гумору. Є ще застереження: бути самим собою для вчителя набагато важливіше, ніж намагатися вразити учнів. Тож жарти мають природно поєднуватися і з особистістю людини, і зі стилем викладання. Якщо ви людина серйозна, а почуття гумору — не ваш коник, не треба намагатися імпровізувати: невдалий жарт може зіпсувати сильний урок. У цьому разі виручать вивчені анекдоти, веселе відео, меми та маса інших «домашніх заготівок».
Сміятися разом із учнями, а не над ними. Все просто: бути об’єктом сарказму ніхто не хоче. Якщо це не очевидно, є ще й дослідження, яке довело, що у вчителів, схильних до сарказму, учні мають нижчі бали, ніж однолітки.
Дитина має дорости до жарту. У різному віці дітей веселять різні речі. Етапи розвитку гумору виявив доктор Пол Мак Гі з Техаського технічного університету. Якщо йдеться про школу, у перших класах частина дітей може бути на стадії змішування відмінних рис, а більшість вже перейшла до цікавості до каламбурів. Дітям 10–13 років вже більш цікаві меми.
14 способів додати гумору на заняттях
«Освіторія» обрала найкращі з порад експертів: а це американський доктор філософії у педагогіці Кліо Стернс, директор Інституту емоційно-інтелектуального навчання Ед Дункелблау та автор книги «Гумор як навчальний дефібрилятор», декан Школи навчання Джона Хопкінса Рон Берк, професор психології, директор Лабораторії соціально-емоційного розвитку Університету Рутгерс Моріс Еліас.
Несподівані поєднання. «Міксувати» Шекспіра з сучасним реаліті-шоу, математику з футболом. Смішна зустріч академічного світу зі світом, в якому живуть школярі.
Зробити разом. На початку уроку зробити з учнями смішну анімацію — гарний поштовх для творчості.
Кумедний мультфільм або відео. Можна знайти дотичний до будь-якої теми уроку.
Мем, смішний плакат створює безтурботну атмосферу.
Смішний реквізит. У початковій школі можна провести веселий день в капелюшку, або день невідповідних шкарпеток. Або ж оживити задачу, «загримувавши» двох учнів кумедними вусами чи головними уборами.
Вітання. У початковій школі можна розпочинати день із кумедних способів вітати один одного.
«Жарт дня». Роздрукувати екземпляри для кожного учня.
Гра зі словами. Дотепний гумор в каламбурах сприяє збереженню у пам’яті нових слів. Запропонуйте жарти, де задіяні різні значення слів. Запропонуйте самим учнями грати у слова. Каламбури можна ілюструвати і зберігати.
Журнал смішного. Можна записувати найсмішніші речі, які відбуваються в класі. Школярі раз на тиждень заповнюють анкету з питанням: «Що сталося і чому це було смішно?». Коли гумор «на нулі», можна перечитувати старі веселі історії, які сталися у класі.
Час анекдотів. Мати час, коли студенти можуть розповісти жарт, анекдот, кумедну історію з життя. Заздалегідь попросіть згадати щось смішне.
Есе. Попросіть написати про забавний інцидент.
Час для гри. Дайте студентам вікторину, де окрім правильних відповідей є чудернацькі та смішні. Давайте на листочках смішні та пародоксальні загадки, які мають множинні відповіді. Учні використовують критичне мислення, щоб спробувати вирішити їх.
Знизьте напругу. Зробіть це за допомогою гумористичних умов задачі або забавних імен персонажів під час контрольних. Втім, переоцінювати метод не варто: 11 досліджень про вплив гумористичного матеріалу під час тестування довів, що у такі стресові моменти він не впливає на результати.
Веселі книги. Хай учні принесуть їх до класу — влаштуйте змагання, чий уривок викличе більше сміху. А коли діти вчаться читати вголос, окрім звичних текстів, дайте прочитати декілька забавних віршів. Якщо робити це сюрпризом, учні завжди сподіватимуться на щось приємне на таких уроках. Американські фахівці радять:
«Де закінчується тротуар», Шел Сільверстейн, серіал «Амелія Беделія», Пеґґі Періш, серіал «Рамона Квімбі», Беверлі Клірі. А в Україні можна знайти чимало власних книжок: твори Всеволода Нестайко, вірші Грицька Бойка, Павла Глазового, Сашка Дерманського, Галини Ткачук, Кузька Кузякіна і багато інших.
Автор: Аліна Мірошнікова