Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.
Нардепи готуються розглядати в другому читанні законопроект «Про освіту». А я продовжую шукати в ньому норми, які б відмінили існуючі в нашій освіті маразми.
Одним із них є учнівські Олімпіади із основ наук. Дороговартісна забавка чиновників і методистів, про відміну якої волають кращі вчителі України. Забавка, коріння якої росте із 1948 року!
Ця забавка давно перетворилася в бездонне джерело отримання тими ж чиновниками й методистами задоволення від їхнього проведення. Й не лише морального задоволення.
А іще участь чи не участь учнів школи в загальнодержавних олімпіадах - це добрий жупел для керівників шкіл. Бо за цим показником оцінюють роботу школи.
І коли для чиновників та методистів Олімпіади - задоволення, то для багатьох учнів та їхніх батьків - справжня біда. Бо, як правило, у тих олімпіадах беруть участь одні й ті самі учні.
Ці Олімпіади - біда і для вчителів. Бо хочеш чи не хочеш, маєш таких учнів чи не маєш, але в Олімпіадах участь брати повинен. Бо це, начебто, й лице школи, й твоя власна атестація, й відношення до вчителя дирекції.
Відверто кажучи, дуже чекав, що новий закон на цьому рудименті совєтської школи поставить жирний хрест. Але не дочекався. ТО ДЕ РЕФОРМА?