“Нове покоління” – ці слова використовуються по-різному: коли як похвала, привід для гордості, а коли й іронічно чи навіть як докір. Та чи завжди ми розуміємо, яке воно насправді – покоління сьогоднішніх школярів? Адже кожне покоління дітей відрізняється від попереднього, іноді дуже сильно.
Останнім часом часто чути від учителів, що сучасне “покоління смартфонів” – учнів, які не уявляють своє життя без гаджетів, нічого і нікого не слухають і з ними взагалі не можна знайти спільну мову. Що підлітки постійно “сидять” у соціальних мережах та їх більше нічого не цікавить. Що ж робити з цим під час навчального процесу? Пропоную п’ять вчительських “лайфхаків”, які чудово сприймаються сьогоднішніми школярами:
Вчителям варто бути “на одній хвилі” з учнями. Вислухайте їх першими, не перебиваючи, не зупиняючи. Просто послухайте – і ви почуєте багато того, про що навіть не здогадувалися. Після такої уваги діти більше будуть налаштовані на “перемовини”.
Дайте учням змогу самим обирати метод вирішення завдань. Те, що здається легшим вам, не завжди буде легшим для дитини. Підлітки дуже чутливі до довіри. Довіртеся їм.
Якщо якась тема зацікавила учнів більше, ніж інша, відводьте на її обговорення більше часу (не зважаючи на програму, як не страшно це б не звучало:). Потім обов’язково наздоженете, а діти запам’ятають, що ви пішли їм назустріч.
Приєднуйтеся до дискусії, обговорюйте важливі питання разом. Не нав’язуйте свій погляд, покажіть, що різноманітність варіантів – це чудово.
Підтримуйте. Це, напевно, найважливіший пункт, ба більше – якщо ви викладаєте предмет, з якого складають ЗНО. Жарти на кшталт: “Ти так на екзамені робити будеш?” тільки пригнічують та відвертають від вас учня. Після цього, повірте, про жодне спілкування не може йтися.
Ще одна велика проблема сучасних підлітків – з концентрацією уваги. Як їй зарадити? Діти люблять, коли на уроках замість текстів їм пропонують картинки та інфографіки – тільки так можна впоратися з великою кількістю інформації, яка падає на голову дитині щодня. Діти “фотографують” реальність очима, тому ми все більше чуємо, що сучасні діти не читають – вони надають перевагу побаченому, аніж прочитаному.
Зараз типові вказівки, як “прочитай параграф, випиши терміни, вивчи” зовсім не торкаються тінейджерів, бо звучать як “завчи, напиши тест, забудь”. Причому, такі погрози як “поставлю погану оцінку та зателефоную батькам” уже не діють.
Діти вже не так женуться за оцінками та золотою медаллю, як колись. Учням більше до душі практичні заняття, коли вони можуть дійсно побачити, як усе працює, і найголовніше – для чого. А також дискусії, занурення в подію, розуміння, “як і чому” замість “коли та де”.
Тінейджери з великим ентузіазмом сприймають те, що вони ще не бачили та не чули. Причому, вони більше люблять подачу інформації, як у блогерів, аніж у викладачів зі старими підручниками. Адже будь-яка інформація має бути розглянута під різними кутами, давати змогу глибше усвідомити проблему та сформувати власну думку.
Діти вже не так женуться за оцінками та золотою медаллю, як колись. Учням більше до душі практичні заняття, коли вони можуть дійсно побачити, як усе працює, і найголовніше – для чого. Фото: автор – TarasMalyarevich, Depositphotos
Підлітки знають, за якими законами живе інформація і як краще зачепити аудиторію. Вони багатозадачні. Вони можуть щось вирішити за секунду та не бажають витрачати час на щось нецікаве.
І це добре, адже все вказує на те, що рутинні завдання в майбутньому візьмуть на себе рóботи. Тому важливо, щоб сьогоднішні діти перетворилися на креативних та захоплених своєю справою дорослих з розвиненим емоційним інтелектом. Але для цього вже зараз треба поєднувати в навчальному процесі технічні предмети з креативними, як наприклад, живопис та програмування. Перейти від зазубрювання предметів до самостійного пошуку відповідей та впроваджувати соціальні та волонтерські проекти, щоб навчити дітей соціальної відповідальності.
Підсумовуючи, хочу підкреслити, що нове покоління дітей – це не самі лише проблеми. Для них немає кордонів між країнами, націями та культурами, заборон чи перешкод в освоєнні будь-яких умінь та знань – вони самі хапаються за вміння, які, на їхню думку, їм знадобляться. Нинішні діти готуються жити у світі “без швів” – з повною свободою вибору та персоналізацією всього, що їх оточує. Їхній світ – прозорий, і вони дуже чутливі до всього, що не відповідає їхнім моральним стандартам. І це чудово!
Наші діти сьогодні – це те майбутнє, яке вже стукає у двері. І ми повинні навчитися їх розуміти та приймати.