Заступник міністра про реформування середньої школи є 21 коментарів
У 2018 році учні, які закінчать дев’ятий клас і захочуть продовжити здобувати середню освіту, муситимуть скласти зовнішнє незалежне оцінювання. Далі, залежно від нахилу й академічних досягнень дитини, — навчання за трьома напрямками:
1 — загальноосвітній багатопрофільний академічний ліцей для школярів, які планують вступати до вузів,
2 і 3 — спеціальна освіта:
ліцей — готуватиме кваліфікованого робітника,
коледж — керівника середньої ланки на виробництві чи у сфері послуг.
З атестатом професійного ліцею чи коледжу можна вступати до університету.
У ліцеї може бути не менше 75 учнів на паралелі. Або 100, якщо заклад багатопрофільний. Учні вибиратимуть предмети для поглибленого вивчення — не більше восьми на семестр. Маємо подолати неефективну багатопредметність у школі.
Про новації у середній освіті, які будуть запроваджені після прийняття нового закону “Про освіту”, читайте також у публікації “Школу хочуть зробити 12-річною, а ЗНО – після 9 класу”.
У містах із цим проблем немає. А от у сільській місцевості учнів мало. У 80 відсотках шкіл є один клас, у якому не більше 20 учнів. Тож багатопрофільних ліцеїв тут буде мало. Треба або довозити на навчання, або влаштовувати пришкільні гуртожитки.
Старшу школу організовуватимуть після децентралізації й адміністративно-територіальної реформи.
Дошкільна, початкова й основна школа по дев’ятий клас будуть підпорядковані об’єднаній громаді. А старша — повіту, об’єднанню кількох районів.
На один теперішній район буде приблизно три старші школи. На конкурсній основі обиратимуть керівників. Директору надамо право набирати вчителів.
Зараз у старших класах є 14 предметів на семестр.
Один урок на тиждень, за словами заступника міністра, — це неефективно. У профільній школі учні матимуть у семестрі сім-вісім предметів. Частина з них обов’язкові — українська мова, іноземна. Частина — за вибором учня. Вибиратимуть також рівень — загальний чи поглиблений.
Відпаде необхідність у репетиторстві. Якщо дитина у фізико-математичному ліцеї має на тиждень вісім годин математики, а у звичайній школі — чотири, то на ЗНО вони будуть у нерівних умовах. Ще чотири години треба надолужувати з репетитором.
Щоб підняти зарплату — спершу треба оптимізувати школу. Один з показників ефективності — скільки учнів припадає на одного вчителя. У нас — вісім. У європейських країнах — 17. Зарплата забирає майже 80 відсотків виділених на школу коштів. Підняти удвічі зарплати при тій же кількості вчителів не вдасться.
Не можна проводити реформу, не змінюючи умов праці. Щоб учитель захотів добиратися до школи в інший населений пункт, треба його заохотити не лише грошима. Мають бути обладнані лабораторії, кабінети — біології, фізики, географії. Попри скрутну економічну ситуацію, уряд виділив 100 мільйонів гривень на обладнання, цифрові лабораторії в кабінетах фізики.
Якщо хочемо робити реформи, найперше слід змінити судову владу. Це дасть ефективність у всіх галузях. Ось зараз батьківський комітет пише заяву про звільнення негуманного вчителя, а директор не може його звільнити. Бо той відсудить і повернеться до школи.
“Видатки на освіту не покривають нічого, крім комуналки й зарплати. Все, що є у школі, — заслуга батьків. З іншого боку — як це зробити прозорим? У цих економічних умовах школа буде розраховувати на допомогу громади”, – Павло Хобзей.
Але в базовому законі про освіту є стаття “Академічна доброчесність”. Ідеться про інший бік корупції — списування. Треба заборонити друкування книжок, що дають готові розв’язки задач. Це така сама крадіжка, як і матеріальної речі.
80 відсотків випускників шкіл продовжують навчання у вишах. Лише 20% ідуть у професійну освіту.
Люди з вищими освітами не можуть знайти роботу, йдуть на біржу праці, перекваліфіковуються на робітничі професії. Це недоцільно. Нормальна пропорція 40 на 60, де 60 відсотків — абітурієнти вузів.
У Союзі заводи давали обладнання для профтехучилищ. В незалежній Україні училища перейшли в підпорядкування освіти, заводи позакривалися. Навчальне обладнання дороге. Тому будуть створені регіональні професійні заклади шляхом об’єднання кількох нинішніх.