Позов про визнання господарського договору недійсним або про розірвання господарського зобов'язання

Господарський суд міста Києва

(поштовий індекс, адреса, телефон)

Позивач: Гаражно-будівельний

кооператив "А"

(поштовий індекс, адреса, телефон)

р/р 0000000000, МФО 000000,

код ЄДРПОУ

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Б"

(поштовий індекс, адреса, телефон)

р/р 0000000000, МФО 000000, код ЄДРПОУ

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання недійсною угоди про передачу гаражних боксів

Гаражно-будівельний кооператив "А" організовано відповідно до Рішення Радянської районної Ради м. Києва від 20.05.1994 р. за № 001 "Про влаштування підземної автостоянки на вул. "А". На реалізацію поставлених задач Київською міською Радою 11 сесії ХХІV скликання ухвалено Рішення за № 00/01 від 20.06.2002 р. "Про передачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування підземних гаражів по вул. "А" м. Києва".

З метою виконання поставленої задачі, та задоволення потреб членів кооперативу, 01.11.2001 р. між Гаражно-будівельним кооперативом "А" (надалі ГБК "А") та Товариством з обмеженою відповідальністю "М" (надалі ТОВ "М") був укладений договір за № 00/01 про будівництво підземного двоповерхового гаражу на 200 машиномісць по вул. "А", за умовами якого, замовник ГБК "А" доручає, а генпідрядник ТОВ "М" здійснює будівництво гаражів, згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, здає робочій комісії та разом із замовником Державній комісії, побудовані гаражі та передає на баланс відповідним експлуатаційним організаціям інженерні мережі.

Відповідно до п. 4.1 договору термін виконання робіт до 1 серпня 2003 р.

Протягом дії договору, в зв'язку з корегуванням проектно-кошторисної документації сторони змінили кількість гаражних боксів, збільшивши їх до 300, аналогічно збільшено вартість проектних робіт та змінивши строки виконання зобов'язання.

24 жовтня 2004 р. між ГБК "А" в особі голови правління та ТОВ "М" в особі генерального директора укладено договір за № 00/04 про передачу чотирьох гаражних боксів по вул. "А". П.2.1 договору сторони визначили, що вартість гаражних боксів становить 3 207 328 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набрав чинності з 01 січня 2004 р. – Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, до правовідносин по вирішенню питання правочинності укладеної угоди слід застосовувати положення ЦК України.

Відповідно до ст. 15,16 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого права та інтересу.

Відповідно до ст. 63 Цивільного кодексу УРСР (аналогічної за змістом ст. 241 ЦК України) правочин вчинений представником з перевищенням повноважень створює, змінює та припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, законодавець під поняттям схвалення угоди розуміє направленість конкретних дій, що свідчать як про виконання угоди (це повна чи часткова оплата, їх прийняття до використання, реалізація інших прав по угоді, факт надходження коштів на розрахунковий рахунок).

Законом України "Про кооперацію" який набрав чинності на час укладення оспорюваної угоди передбачено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належать: прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Статутом гаражно-будівельного кооперативу "А" в редакції 1995 року що діяла на час укладення угоди, визначено, що правління кооперативу вирішує питання укладення договорів і виконання інших операцій від імені кооперативу, а також представництво кооперативу в установах і організаціях, отже право на укладення угод по відчудженню майна у голови правління відсутнє.

Слід визнати, що угода про передачу дев'яти гаражних боксів за № 00\04 від 24 жовтня 2004 р. по вул. "А" була укладена, втім згоди на її укладення чи її схвалення правлінням кооперативу чи загальними зборами, що регламентується Статутом кооперативу не мало місце.

Станом на час звернення до суду з наведеною вимогою, ГБК «А» не вчинено дій направлених на визнання факту укладення оспорюваної угоди, не приймалось рішення про включення приватного підприємства до членів кооперативу.

Разом з тим, слід також зазначити, що ТОВ "М" не вчинило дій по виконанню угоди, що включає виконання п. 2.2 договору, а саме зарахування суми вартості гаражних боксів у вартість виконаних робіт, натомість переслідуючи ціль захвату майна кооперативу ініціював процедуру банкрутства, підстави для порушення справи про банкрутство передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, що стверджується інформацією та матеріалами долучених до позовної заяви.

Таким чином, угода щодо передачі гаражних боксів, укладена в порушення обмежень на її укладення, та не схвалена правлінням кооперативу та загальними зборами кооперативу, є неправочинною та підлягає визнанню недійсною так як суперечить цілям діяльності кооперативу та збереження майна кооперативу, а дії по безоплатній передачі нанесенню збитків кооперативу.

Слід також відмітити, що "Л"., є пов'язаною особою, оскільки одночасно являвся директором ТОВ "М", та заступником голови правління ГБК "А", і фактично своїми діями сприяв до укладення безоплатних угод по відчудженню майна кооперативу, що суперечить цілям та задачам кооперативу, а порушення справи про банкрутство ініційоване ТОВ "М", свідчить про умисел поведінки зацікавленої особи якою є "Л"., та захвату майна кооперативу з використанням даної процедури.

На підставі викладеного, керуючись ст. 63 ЦК УРСР, ст. 215, 241, 267 ЦК України, ст. 12, 54 -57, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України,

ПРОШУ:

• 1. Прийняти позовну заяву Гаражно-будівельного кооперативу "А" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М" про визнання договору про передачу гаражних боксів по договору № 00/04 від 24 жовтня 2004 р. недійсним.

  2. Порушити провадження у справі про визнання договору № 00/04 від 24 жовтня 2004 р. про передачу чотирьох гаражних боксів вул. "А" недійсним.

  3. Визнати недійсним договір за № 00/04 від 24 жовтня 2004 року про передачу чотирьох гаражних боксів по вул. "А".

  4. Стягнути з ТОВ "М" на користь ГБК "А" державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Додаток:

• 1. Договір № 00/01 від 01.11.2001 р. з додатками на 7 аркушах.

  2. Договір № 00/04 від 24.10.2004 р. про передачу чотирьох гаражних боксів по вул. "А".

  3. Статут Гаражно-будівельного кооперативу "А" в редакції 2006 року.

  4. Статут Гаражно-будівельного кооперативу "А" в редакції 1995 року.

  5. Рішення Міської ради ІІ сесії ХХІV скликання за № 00/43 від 20.06.2002 р.

  6. Договір оренди земельної ділянки.

  7. Протокол зборів створення автогаражного кооперативу "А" від 26.01.1995 р.

  8. Картка зі зразками підпису та відтиску печатки.

  9. Протокол № 3 загальних зборів замовників гаражних боксів і членів ГБК "А".

  10. Ухвала господарського суду м. Києва від 14.06.2007 р. по справі № 00/255.

  11. Ухвала господарського суду м. Києва від 25.05.2007 р. по справі 00/255.

  12. Ухвала господарського суду м. Києва від 01.06.2007 р. по справі № 00/255.

  13. Витяг з газети "Урядовий кур'єр" від 14.06.2007 р. за № 000.

  14. Рішення господарського суду м.Києва від 22.01.2007 р.

  15. Наказ господарського суду м.Києва від 05.02.2007 р. по справі № 00/530.

  16. Свідоцтво про реєстрацію ТОВ "М".

  17. Статут ТОВ "М"

  18. Лист МВС України головного управління в м.Києві від 14.05.2007 р. № 7/2-0000.

  19. Лист Шевченківської районної ради м.Києва від 11.11.2006 р. за № 11/38-0000.

  20. Квитанція № 01 від 01.06.2007 р. на підтвердження сплати державного мита за розгляд позовної заяви про визнання договору недійсним.

  21. Квитанція № 02 від 01.06.2007 р. на підтвердження сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

  22. Квитанція № 03 від 01.06.2007 р. на підтвердження відправки копії позовної заяви з додатками н адресу відповідача.

Голова правління

ГБК "А" (підпис)

Господарський суд м. Києва

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б

Позивач: Державна госпрозрахункова організація „Житло-інвест”

Головного управління житлового забезпечення

Київської міської державної адміністрації

Адреса: 01034 м. Київ-34, вул. Володимирська,42

р/р 0000000000000 у Старокиївській філії АКС УСБ м.Києва,

МФО 000000 код 000000000

Відповідач: Закрите акціонерне товариство

Молодіжний житловий комплекс „Академмістечко”,

Адреса: 03115, м. Київ-115, площа Святошинська, 1,

р/р 000000000000 в Оболонській філії АТ „Укрінбанк” м.Київ

МФО 000000, код 00000000

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання Договору надання послуг №14 від 26.06.2001 р., акту № 14-д до нього та Додаткової угоди №1 від 05.03.2002 р. недійсними

26 червня 2001 року між ЗАТ МЖК „Академмістечко” та ДГО „Житло-інвест” був укладений Договір надання послуг №14, відповідно до умов якого ДГО „житло-інвест” передав ЗАТ МЖК „Академмістечко” 83 квартири загальною площею 6237,77 кв.м., на загальну суму 10604515,00 грн., у будинку №1 по площі Святошинській в м.Києві (корпуси „Б”, „В”) для залучення інвесторів та укладення з ними інвестиційних договорів на продаж квартир.

Вважаємо, що даний договір не відповідає вимогам закону, а тому повинен бути визнаний недійсним з наступних підстав.

Відповідно до ст. 153 ЦК України „Укладення договору” (в редакції 1963 р.) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно з Експертним аудиторським висновком від 30.04.2004 р. спірний договір неможливо віднести до жодного з видів цивільно-правових договорів повністю.

Спірний договір не є різновидом договору підряду, оскільки такий договір не може передбачати подальше укладення будь-яких договорів з третіми особами. Спірний договір містить лише деякі ознаки договору підряду.

Спірний договір містить деякі ознаки договору доручення, але за договором доручення повірений укладає угоди від імені довірителя. Оскільки на виконання договору №14 договори інвестування укладалися не від імені ДГО „Житло-інвест”, а від імені ЗАТ МЖК „Академмістечко”, то спірний договір не є договором доручення.

Спірний договір містить деякі ознаки договору комісії. Однак, відповідно до ст. 395 ЦК України (в редакції 1963 р.), за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента. Відповідно до ст. 398 ЦК України майно, що надійшло до комісіонера від комітента за договором комісії має бути власністю останнього. Однак квартири, що передавалися позивачем відповідачу для залучення інвестицій за спірним Договором № 14, ніколи не були власністю ДГО „Житло-інвест”, тобто позивач не може бути комітентом.

як видно із аналізу тексту спірного договору, однозначно визначити, які норми матеріального права регулюють правовідносини між ДГО „Житло-інвест” та ЗАТ МЖК „Академмістечко”, що витікають із Договору №14 від 26.06.2001 р., неможливо, оскільки спірний договір містить такі внутрішні суперечності, які унеможливлюють віднесення його до будь-якого виду договорів, передбачених чинним законодавством. А це, в свою чергу, робить неможливим належну конкретизацію прав та обов’язків сторін у договорі.

Таким чином, на нашу думку, є всі підстави вважати, що Договір надання послуг №14 від 26.06.2001 р. є таким, що не відповідає вимогам закону, а тому цей договір та Акт №14-Д, який є додатком до нього, повинні бути визнані недійсними.

Крім того, 05.03.2002 р. між ЗАТ МЖК „Академмістечко” та ДГО „Житло-інвест” було укладено додаткову угоду №1 до Договору №14 від 26.06.2001 р., яка не є самостійною угодою, а є лише додатком до спірного договору. Отже вказана Додаткова угода №1 від 05.03.2002 р. до Договору №14 від 26.06.2001 р., як невід’ємна частина спірного договору, теж підлягає визнанню недійсною.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст. 60, 83, 84 ГПК України,

ПРОСИМО:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Визнати Договір надання послуг №14 від 26.06.2001 р., Акт №14-Д від 26.06.2001 р. та Додаткову угоду №1 від 05.03.2002 р. до Договору надання послуг №14 від 26.06.2002 р., укладені між ЗАТ МЖК „Академмістечко” та ДГО „Житло-інвест”, недійсними.

3. Стягнути з ДГО „Житло-інвест” на користь ЗАТ МЖК „Академмістечко” 85 грн. сплаченого держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Додаток:

Докази надіслання копії зустрічної позовної заяви ДГО „Житло-інвест”.

Докази сплати держмита.

Докази оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Копія Експертного аудиторського висновку від 30.04.200

Директор ЗАТ МЖК „Академмістечко” П. Іванов

__________________________________________________________________