Апеляційний адміністративний суд м. Києва
Через Залізничний районний суд м. Києва
Представник Кабінету Міністрів України
Повстяна Олена Олексіївна
(поштовий індекс, адреса, телефон)
Заява про апеляційне оскарження подана 11 березня 2008 року
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову Залізничного районного суду м. Києва від 02 березня 2008 р.
Постановою Залізничного районного суду м. Києва від 02.03.2008 року задоволено позов Чиженко Оксани Сергіївни про скасування постанови Кабінету Міністрів Укразїни від 06.01 2008 р. № 83 про звільнення її з посади голови Державного департаменту залізничних перевезень та поновлення на роботі.
Зазначене рішення не відповідає вимогам ст. 159 КАСУ, згідно з якою судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, оскільки суд при розгляді справи не дотримувався норм матеріального та процесуального права, не з’ясував повно і всебічно обставин прийняття рішення про звільнення Чиженко О. С. з посади, не взяв до уваги надані відповідачем докази по суті не дослідив їх в судовому засіданні.
Так, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про те, що при прийнятті Кабінетом Міністрів України оскаржуваної постанови було порушено аконодавство, а саме:
Порядок розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільнення з посад керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів управління, керівників торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій (далі Порядок 1), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р. №1658;
Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців (Порядок 2), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. №950;
Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою КМУ від 05.06.2000 р. №915.
При цьому суд помилково зазначає, що при звільнені Чиженко О. С. у неї не було витребувано письмове пояснення; не було проведено службове розслідування; подання Міністра транспорту від 25.12.2007 р. про звільнення Чиженко О. С. не містить посилання на несумлінне виконання службових обов’язків, а саме — порушення присяги державного службовця, — і це подання надійшло до Управління документального забезпечення Секретаріату України 08.01.2008 р., тобто вже після прийняття оскаржуваної постанови.
Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи, не узгоджуються з нормами матеріального і процесуального права та спростовуються наступним.
1. Щодо відсутності письмових пояснень Чиженко О.С. та не проведення службового розслідування щодо неї.
Відповідно до п. 10 Порядку 1 у разі внесення пропозицій про звільнення службової особи з посади у поданні на ім’я Прем’єр-Міністра України обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються проект акта про звільнення, заява особи, яка звільняється за власним бажанням або звільняється за порушенням трудової дисципліни, медична довідка, висновок Головдержслужби щодо звільнення з посади працівників, які відповідають за роботу кадрової служби; у разі потреби — матеріали, службового розслідування; інші документи, що безпосередньо стосуються справи.
З огляду на викладене у випадку звільнення Чиженко О. С. обов’язково є наявність подання на ім’я Прем’єр-Міністра України. Витребування письмового пояснення у Чиженко О. С. законодавством не передбачено, оскільки її звільнили з посади не за порушення трудової дисципліни.
Проведення службового розслідування щодо державного службовця, який звільняється з посади не є обов’язковим. Згідно з п.п. 1, 2 Порядку 2 таке розслідування може бути проведене за рішенням вищих посадових осіб України. Щодо Чиженко О. С. таке рішення не приймалося.
2. Щодо подання Міністра транспорту України від 25 грудня 2007 р. стосовно звільнення Чиженко О.С. з посади.
Як зазначалося вище ( п. 10 Порядку 1), у разі внесення пропозицій про звільнення відповідної особи з посади у поданні на ім’я Прем’єр-Міністра України обґрунтовуються підстави неможливості перебування особи на займаній посаді.
У поданні щодо звільнення Чиженко О. С. такі підстави зазначаються, зокрема, відсутність без поважних причин на роботі, зневажливе ставлення до підлеглих, некваліфіковані розпорядження, які призвели до заподіяння матеріальних збитків.
Це подання було внесено до Кабінету Міністрів України та розглядалось на засіданні Уряду 06.01.2007 р., незважаючи на те, що дата його реєстрації в секретаріаті Кабінету Міністрів зазначено 08.01.2008 р.
Наявність подання в Кабінеті Міністрів 06 січня 2008 р. підтверджується порядком денним засідання 06.01.2008 р. та додатком до цього порядку, що містить перелік кадрових питань для розгляду на цьому засіданні Кабінету Міністрів України (а.с. 24-28).
Зазначені доводи були викладені відповідачем у письмову поясненні на позов Чиженко О. С , а копії нормативних актів були надані суду, але, як вбачається з постанови, суд на них не зважив.
Отже, висновки суду про те, що постанова Кабінету Мiністрів України від 06.01.2008 р. № 83 прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, не відповідають обставинам справи, наданим відповідачем доказам та вимогам ст. 159 КАСУ.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 202 КАСУ такі порушення є підставою до скасування постанови і ухвалення нового рішення.
З огляду на викладене керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАСУ,
ПРОШУ:
1. Скасувати постанову Залізничного районного суду м. Києва від 02.03. 2008 р. про задоволення позову Чиженко О. С. і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Чиженко О. С відмовити.
2. Розглянути справу з моєю участю.
Додатки:
Копія апеляційної скарги.
Квитанція про сплату судового збору.
Довіреність на ведення справи.
Представник Кабінету Міністрів України
Повстяна О. О.
(дата)
(підпис)
Вищий Адміністративний Суд України
Національний банк України (поштовий індекс, адреса, телефон)
КАСАЦІЙНА СКАРГА
на постанову Подільського районного суду м. Києва від 04.03.2008 р. та ухвалу Апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2008 р. у справі за позовом Чаєцького Олексія Сергійовича до Національного банку України про визнання недійсною постанови Правління Національного банку України від 08 вересня 2008 р. №318 із змінами та доповненнями “Про затвердження переліків і тарифів банківських послуг, що надаються установами і територіальними управліннями Національного банку України за операціями (послугами), пов’язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів “Національного банку України” (надалі НБУ).
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 4 березня 2008 р. задоволено позов Чаєцького О. С. до НБУ про визнання зазначеної постанови недійсною.
Апеляційна скарга НБУ на цю постанову ухвалою Апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2008 р. залишена без задоволення, а постанова суду — без змін.
Вважаємо, що постанова та ухвала суду ухвалені з порушенням норм КАСУ та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню, а справа — передачі на новий розгляд з таких підстав.
Постановою Правління НБУ №318 від 08.09.2002 р. регулюються відносини між установами та територіальними управлінням НБУ за операціями (послугами), пов’язаними з діяльністю клієнтів і банків-кореспондентів НБУ, та цими ж клієнтами та банками, а тому ця постанова є обов’язковою до виконання саме щодо зазначених клієнтів і банків.
Чаєцький О. С. є акціонером і вкладником АКБ “Префікс-Банк” і ця обставини ніким не оспорюється . Але суди при розгляді справи не з’ясували чи був або міг бути Чаєцький О. С. стороною у зазначених правовідносинах з установами та територіальними управління НБУ, які регулюються названою постановою НБУ, та чи порушені при цьому його особисті права.
З поданої заяви Чаєцького О. С. вбачається, що він оспорює дії однієї юридичної особи в інтересах іншої юридичної особи, а саме дії НБУ в інтересах АКБ “Префікс-Банк”, але цей банк не був залучений до участі у справі. Отже, суд вирішив питання про права, інтереси та обов’язки особи, яка не була повідомлена про наявність справи у суді і можливість взяти участь у її розгляді. При цьому Чаєцький О. С. не зазначає, в чому порушені його особисті права вкладника чи громадянина.
Суди, які розглядали справу, не взяли до уваги ту обставину, що оспорювана постанова НБУ пройшла правову експертизу в Міністерстві юстиції України і визнана такою, що відповідає чинному законодавству. Зазначене підтверджується державною реєстрацією постанови НБУ в Міністерстві юстиції України.
В судових засіданнях районного та Апеляційного адмiнiстративного суду м. Києва брав участь представник Міністерства юстиції України, який давав пояснення і надавав суду відповідні докази, але в судовому рішенні про це не зазначено.
З огляду на викладене вважаємо, що при вирішенні справи як районний, так і апеляційний суди порушили норми КАСУ та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і ці порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 210, 212, п. 6 ч. 1 ст. 223, ч. 2, п. 5 ч. 3 ст. 227 КАСУ,
ПРОШУ:
Прийняти касаційну скаргу Національного банку України до розгляду.
Скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 04.03.2008 р. та ухвалу Апеляційного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2008 р. і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянути справу за участю представника НБУ.
Додатки:
Копія касаційної скарги у двох примірниках.
Копія довіреності представника НБУ Сергієнка О.П. на участь у касаційному провадженні.
Витяг з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” і про звільнення НБУ від сплати судового збору.
Заступник голови НБУ
(дата)
(пiдпис)
Апеляційний адміністративний суд м. Києва
Чиженко Оксана Сергіївна
(поштовий індекс, адреса, телефон)
справа № 33-1310 - а/2008 р.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
представника Кабінету Міністрів України Повстяної О. О.
на постанову Залізничного районного суду м. Києва
від 02 березня 2008 р.
Апеляційна скарга на постанову Залізничного районного суду м. Києва від 02.03. 2008 р., якою задоволено мій позов, є необґрунтованою і має бути залишена без задоволення з таких підстав.
При прийнятті рішення про моє звільнення Кабінетом Мiністрів України було порушено п. 10 Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільнення з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів управління, керівників, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого Постановою КМУ від 13 грудня 2001 р. №1658, в якому зазначається, що “У разі внесення пропозицій про звільнення з посади у поданні на ім’я Прем’єр-Міністра обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання подаються проект акта про звільнення, заява особи, яка звільняється за власним бажанням, абопояснення особи, яка звільняється за порушенням трудової дисципліни, медична довідка, висновок Головдержслужби щодо звільнення з посади працівників, які відповідають за роботу кадрової служби, а у разі потреби – матеріали службового розслідування, інші документи, що стосуються справи”.
Постановою Кабінету Міністрів Ук р а ї н и від 06.01.2008 р. № 83 мене звільнено з посади “…через несумлінне виконання своїх обов’язків — порушення присяги державного службовця” (п. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу), а саме при такому обґрунтуванні мого звільнення необхідно у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. №950 “Про затвердження порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців” проводити службове розслідування, оскільки нею визначено, що службове розслідування проводиться : “…у разі невиконання або неналежного виконання службових обов’язків, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації; у разі недодержання законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки...”
У п. 2 цієї ж постанови КМУ вказується перелік осіб, які можуть прийняти рішення щодо проведення службового розслідування. До складу цих осіб входить і керівник органу, в якому працює державний службовець. Саме таким керівником є Міністр транспорту України, який подав подання до Кабінету Міністрів про моє звільнення.
Крім цього, суд обґрунтовано зазначив у своїй постанові, що питання про моє звільнення з посади розглянуто Кабінетом Міністрів 06 січня 2008 р. з порушенням вимог п. 2 розділу 3 “Організація засідань Кабінету Міністрів України “Тимчасового регламенту КМУ”, затвердженого Постановою КМУ від 05 червня 2000 р. №915 (з наступними змінами), оскільки подання Міністра транспорту України від 25 грудня 2007 р. з додатками від 27 грудня 2007 р. надійшло до Управ-ління документального забезпечення секретаріату КМУ 08 січня 2007 р. та зареєстроване за №250/1/1-06, тобто, надійшло вже після підписання Постанови КМУ. А тому ця постанова є незаконною і суд правильно скасував її.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 191, 198, п. 1. ч. 1, ст. 200 КАСУ,
ПРОШУ:
Повідомити мене про дату, час і місце судового засідання для особистої участі в ньому.
Апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів Повстяної О. О. залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
(дата)
(пiдпис)
_______________________________________________________________________
Стаття 184. Суд апеляційної інстанції
1. Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.
2. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.
Стаття 185. Право на апеляційне оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
{Частина перша статті 185 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}
2. Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом. Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Стаття 186. Порядок і строки апеляційного оскарження
1. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
2. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
{Положення частини другої статті 186 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 17-рп/2011 від 13.12.2011}
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
{Частина третя статті 186 в редакції Закону № 4054-VI від 17.11.2011}
{Положення частини третьої статті 186 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 17-рп/2011 від 13.12.2011}
{Частину четверту статті 186 виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011}
{Текст статті 186 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1545-VI від 23.06.2009; в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}
Стаття 187. Вимоги до апеляційної скарги
1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
2. В апеляційній скарзі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. В апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
4. Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
5. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.
6. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
{Стаття 187 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}
Стаття 191. Заперечення на апеляційну скаргу
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до адміністративного суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.
2. Заперечення на апеляційну скаргу містить:
1) найменування адміністративного суду апеляційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер адміністративної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції, якщо він повідомлений судом апеляційної інстанції;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на апеляційну скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на апеляційну скаргу зазначається, чи особа бажає взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
4. Заперечення на апеляційну скаргу підписується особою, що його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в суді першої інстанції.
Стаття 210. Суд касаційної інстанції
1. Судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Стаття 211. Право на касаційне оскарження
1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
{Частина перша статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}
2. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
3. Підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження
1. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
{Частина друга статті 212 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}
{Положення частини другої статті 212 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 17-рп/2011 від 13.12.2011}
{Частину третю статті 212 виключено на підставі Закону № 4176-VI від 20.12.2011}
Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги
1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.
2. У касаційній скарзі зазначаються:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
{Пункт 2 частини другої статті 213 в редакції Закону № 3550-IV від 16.03.2006}
3) судові рішення, що оскаржуються;
4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;
5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;
6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.
{Частина четверта статті 213 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3550-IV від 16.03.2006}
5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
{Частина п'ята статті 213 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3550-IV від 16.03.2006}
Стаття 216. Заперечення на касаційну скаргу
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
2. Заперечення на касаційну скаргу містить:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.
3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.