Завдання адвокатури згідно з Конституцією України. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період. Положення про Раду адвокатів України. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Правила адвокатської етики, Положення про стажування, Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України

Правове положення адвокатури згідно Конституції України

Конституція України встановила завдання адвокатури України шляхом надання їй певних конституційних повноважень, які полягають у забезпеченні права на захист від обвинувачення та наданні правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах. Ст. 59 Конституції передбачає право кожного на правову допомогу і на вільний вибір захисника своїх прав, ст. 63 Конституції гарантує право на захист підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, а ст. 29 дозволяє кожному заарештованому чи затриманому користуватися правовою допомогою захисника.

Аналізуючи зазначені статті Конституції, можна дійти висновку, що види діяльності, покладені на адвокатуру, чітко розмежовані: забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги.

Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність адвокатури у сучасний період

Такими актами є:

1. Конституція України (зокрема статті 29, 63, 59);
2. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3. Правила адвокатської етики;
4. Положення про Раду адвокатів України;
5. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури;
6. Положення про щорічні внески адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;
7. Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України;
8. Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;
9. Положення про ордер адвоката та порядок ведення реєстру ордерів;
10. Положення про помічника адвоката;
11. Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні;
12. Програма складання кваліфікаційного іспиту;
13. Програма проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
14. Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положення про Раду адвокатів України

Положення про Раду адвокатів України затверджено 17 листопада 2012 року Установчим з'їздом адвокатів України.

Положенням регулюються наступні питання:

1. Загальні питання діяльності;
2. Повноваження Ради пдвокатів України;
3. Керівництво Радою пдвокатів України;
4. Взаємовідносини Ради пдвокатів України з іншими органами адвокатського самоврядування;
5. Проведення засіданнь та прийняття рішення Ради пдвокатів України.

Рада адвокатів України діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з‘їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України.

Рада адвокатів України не має статусу юридичної особи.

До складу Ради адвокатів України входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, та голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з'їздом адвокатів України. Секретар Ради адвокатів України обирається Радою адвокатів України зі складу членів Ради адвокатів України. Рада адвокатів України може достроково відкликати з посади секретаря Ради.

Рада адвокатів України є повноважною за умови обрання не менше двох третин від її складу.

Строк повноважень голови, заступників голови, секретаря і членів Ради адвокатів України становить п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою, заступником голови, секретарем або членом Ради адвокатів України більше ніж два строки підряд.

Голова, заступник голови, секретар, член Ради адвокатів України можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням органу адвокатського самоврядування, який обрав їх на посаду.

Рада адвокатів України:

1. складає порядок денний, забезпечує скликання та проведення з'їзду адвокатів України;
2. визначає квоту представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіонів, з'їзду адвокатів України;
3. забезпечує виконання рішень з'їзду адвокатів України;
4. здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України, здійснює контроль за діяльністю рад адвокатів регіонів щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів з нього;
5. затверджує регламент конференції адвокатів регіону, положення про раду адвокатів регіону, положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, положення про ревізійну комісію адвокатів регіону, положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;
6. встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечує їх розподіл і використання (якщо з'їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання);
7. визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
8. сприяє діяльності рад адвокатів регіонів, координує їх діяльність;
9. сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;
10. приймає рішення про розпорядження коштами і майном Національної асоціації адвокатів України відповідно до призначень коштів і майна, визначених статутом Національної асоціації адвокатів України та рішеннями з'їзду адвокатів України;
11. розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад адвокатів регіонів, їх голів, скасовує рішення рад адвокатів регіонів;
12. визначає друкований орган Національної асоціації адвокатів України;
13. забезпечує ведення офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України;
14. виконує інші функції відповідно до цього Закону та рішень з'їзду адвокатів України.

Стаття 52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна і підзвітна з’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

2. До складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з’їздом адвокатів України. Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається членами комісії шляхом голосування зі складу членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин її складу.

3. Строк повноважень голови, заступників голови, секретаря і членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури становить п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою, заступником голови, секретарем або членом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Голова, заступник голови, секретар, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури можуть бути достроково відкликані з посади за рішенням органу адвокатського самоврядування, який обрав їх на посаду.

Голова, заступник голови, секретар, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

4. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури;

3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

5. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:

1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

6. Засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

7. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

8. Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури представляє Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури забезпечує скликання та проведення засідань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, розподіляє обов’язки між своїми заступниками, організовує і забезпечує ведення діловодства у Вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, розпоряджається коштами і майном Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідно до затвердженого кошторису, вчиняє інші дії, передбачені цим Законом, положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішеннями Ради адвокатів України і з’їзду адвокатів України.

Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може отримувати винагороду у розмірі, встановленому з’їздом адвокатів України або Радою адвокатів України.

9. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

10. Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з’їздом адвокатів України.

Затверджені Установчим З`їздом адвокатів України

17.11.12 року м. Київ, готель «Русь»

Правила адвокатської етики

ПРЕАМБУЛА

Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Роль єдиного незалежного недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі на закріплених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» принципах верховенства права, законності незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин.

При здійсненні своєї професійної діяльності адвокат виступає носієм обов’язків, іноді суперечливих, стосовно:- клієнтів;- судів та інших державних органів;- адвокатури в цілому та окремих адвокатів;- суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики (далі – Правила) як одного з основних професійних обов’язків адвоката.

Виходячи з наведених міркувань, ці Правила мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Ці Правила слугують обов’язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних та іноді суперечливих професійних прав та обов’язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами України, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Співвідношення Правил адвокатської етики і чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність

Норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

Стаття 2. Дія Правил адвокатської етики за предметом, колом осіб та в часі

1. Дія цих Правил поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, яка може вступити в суперечність з його професійними обов’язками або підірвати престиж адвокатської професії;

2. Дія цих Правил поширюється на всіх адвокатів України, а також на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні, незалежно від обраних ними форм здійснення адвокатської діяльності (індивідуально, у формі адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання);

3. Дія цих Правил поширюється також на членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, працівників адвокатських бюро та об’єднань у частині, яка застосовна до їх діяльності;

4. Дія цих Правил поширюється на відносини, що виникли або існують після їх прийняття.

Стаття 3. Особливості поширення вимог Правил адвокатської етики на адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні

1. На адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», поширюються вимоги цих Правил, а також вимоги етичних та деонтологічних норм, якими керуються адвокати в країні їхнього походження;

2. На адвокатів іноземних держав, якщо вони входять до Європейського Союзу та/або Європейського співтовариства при здійсненні ними адвокатської діяльності або будь-яких професійних контактів в Україні (незалежно від їх фізичної присутності при цьому на території України) також поширюється дія3Кодексу поведінки європейських адвокатів. Співвідношення і кореляція різних джерел деонтологічних стандартів має здійснюватись за принципами, закріпленими цими Правилами;

3. У разі порушення вимог цих Правил або Кодексу поведінки європейських адвокатів, адвокат іноземної держави, який здійснює адвокатську діяльність в Україні, може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стаття 4. Поширення Кодексу поведінки європейських адвокатів на адвокатів України при здійсненні ними адвокатської діяльності в інших країнах

1. При здійсненні адвокатами України адвокатської діяльності в інших країнах, які входять до Європейського Союзу та/або Європейського співтовариства, за умови членства Національної асоціації адвокатів України у Раді адвокатських асоціацій та правових товариств Європи, на них також поширюватимуться вимоги Кодексу поведінки європейських адвокатів. Порушення вимог Кодексу поведінки європейських адвокатів у такому випадку є дисциплінарним проступком;

2. При цьому адвокат України також має дотримуватись вимог цих Правил. У такому випаду співвідношення і кореляція цих різних джерел деонтологічних стандартів має здійснюватись за принципами, закріпленими Кодексом поведінки європейських адвокатів.

Стаття 5. Тлумачення Правил адвокатської етики

Право офіційного тлумачення цих Правил належить виключно З’їзду адвокатів України та Раді адвокатів України.

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ

Стаття 6. Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності

1. Специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів;

2. З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів;

3. Адвокат зобов’язаний не допускати в своїй професійній діяльності компромісів, що впливали б на його незалежність, з метою догодити суду,4іншим державним органам, третім особам або клієнту, якщо такі компроміси розходяться з законними інтересами клієнта та перешкоджають належному здійсненню адвокатської діяльності;

4. Адвокат не повинен займатися іншою діяльністю, яка ставила б його в будь-яку залежність від інших осіб чи підпорядкувала б його вказівкам або правилам, які можуть увійти в суперечність з нормами чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність і цими Правилами, або можуть іншим чином перешкоджати вільному й незалежному здійсненню ним адвокатської діяльності;

5. Адвокат не повинен ділити гонорар, отриманий від клієнта, з іншими особами, окрім адвоката, що раніше виконував це доручення, та спадкоємців померлого адвоката, частково виконане доручення якого він прийняв. Адвокат може ділити свій гонорар з іншими особами, якщо це дозволяється актами законодавства, статутними документами або іншими професійними правилами, яким підпорядковується адвокат;

6. Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб, зокрема тих, які уклали договір про надання правової допомоги іншій особі - клієнту, стосовно змісту, форм, методів, послідовності та часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення клієнта;

7. Національна асоціація адвокатів України, органи адвокатського самоврядування в межах своєї компетенції мають всіляко сприяти гарантуванню незалежності адвоката.

Стаття 7. Дотримання законності

1. У своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності;

2. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами;

3. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам;

4. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Стаття 8. Домінантність інтересів клієнтів

1. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями;

2. Адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а вразі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта;

3. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника, представника чи особи, яка надає йому правову допомогу, і ні до прийняття доручення, ні в процесі його виконання не вчиняти перешкод у реалізації цієї свободи.

Стаття 9. Неприпустимість конфлікту інтересів

1. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності;

2. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу;

3. Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта або надавати йому правову допомогу, якщо до цього він надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта;

4. Адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката;

5. В разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

Стаття 10. Конфіденційність

1. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб’єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов’язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується;

2. Дія принципу конфіденційності не обмежена в часі;

3. Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів дізнання, слідства і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю;

4. Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги) з передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підстав. При цьому інформація та документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних;

5. Адвокат зобов’язаний забезпечити розуміння і дотримання принципу конфіденційності його помічниками, стажистами та членами технічного персоналу;

6. Адвокат зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, переданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що знаходяться в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, котрі розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

Стаття 11. Компетентність та добросовісність

1. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;

2. Адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення;

3. Адвокат не повинен надавати правову допомогу, здійснювати захист або представництво з питань, які не охоплюються сферою його спеціалізації, в разі, якщо така має місце, і явно не відповідають рівню його компетенції;

4. Адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві;

5. Адвокат повинен забезпечувати обґрунтовано необхідний рівень компетентності своїх помічників, стажистів, технічного персоналу та інших осіб, що залучаються ним для виконання окремих робіт у зв’язку з виконанням доручення.

Стаття 12. Повага до адвокатської професії

1. Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві;

2. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших;

3. Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

4. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності;

5. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності

1. Адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил;

2. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність не можуть містити:- оціночних характеристик відносно адвоката;- критики адвокатами інших адвокатів;- заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів;- вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.

3. Рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України;

4. Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально або через адвокатське бюро чи об’єднання (керівники адвокатського об’єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів про них (про адвокатські бюро, об’єднання), а також за їх відповідність чинному законодавству та цим Правилам;

5. Якщо адвокату стало відомо про поширену без його відома рекламу його діяльності, що не відповідає зазначеним вимогам, такий адвокат, керівник бюро чи об’єднання зобов’язаний вжити всіх розумно доступних заходів до спростування і корегування такої рекламної інформації та повідомити про це регіональну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію.

РОЗДІЛ III. ВІДНОСИНИ АДВОКАТА З КЛІЄНТАМИ

Стаття 14. Підстави для надання адвокатом правової допомоги

Адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Стаття 15. Особи, від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги. Забезпечення реальної згоди клієнта на надання йому допомоги певним адвокатом

1. Договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги;

2. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон.

Стаття 16. Інформування, що забезпечує вільний вибір клієнтом адвоката

До укладення договору про надання правової допомоги адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має повідомити клієнту, в яких галузях права він спеціалізується, якщо така спеціалізація має місце, а на прохання клієнта - також відомості про стаж роботи адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), наявність досвіду у веденні певної категорії справ та обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.

Стаття 17. Дотримання принципів компетентності та добросовісності на стадії прийняття адвокатом доручення клієнта

1. Приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобов’язаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно9доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом;

2. У випадку, коли для досягнення рівня компетентності, необхідного для належного виконання доручення, адвокату потрібна спеціальна підготовка, що виходить за межі звичайної підготовки до справи і вимагає значного часу через відсутність у адвоката спеціальних знань законодавства, що підлягає застосуванню в даному випадку, або досвіду ведення відповідної категорії справ, адвокат зобов’язаний до укладення угоди з клієнтом попередити його про необхідність такої підготовки;

3. В разі, якщо через відсутність спеціалізації, необхідної для виконання доручення, адвокат залучає до його сумісного виконання іншого адвоката, що має необхідні спеціальні знання, клієнта має бути повідомлено про це до укладення договору;

4. Адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка об’єктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобов’язаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, пов’язані з обсягом зайнятості цього адвоката;

5. До підписання договору про надання правової допомоги у справі, що підлягає судовому розгляду, адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта.

Стаття 18. Інформування клієнта щодо правової позиції у справі

1. Якщо після виконання вимог, викладених у частині п’ятій статті 17 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт;

2. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта;

3. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, котрий може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення;

4. Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків.

Стаття 19. Дотримання принципу законності на стадії прийняття доручення клієнта

1. Адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката;

2. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.

Стаття 20. Дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта

1. Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів;

2. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту;

3. Обмеження, передбачене частиною другою цієї статті, може бути скасоване та не застосовується в конкретному випадку за письмовою згодою обох (всіх тих) клієнтів, інтереси яких представляє адвокат та є (або можуть стати) суперечливими, за умови, що адвокат вбачає шляхи забезпечення відсутності ризику заподіяння шкоди інтересам жодного з клієнтів;

4. Адвокат не вправі прийняти доручення клієнта за умови особистого конфлікту інтересів адвоката чи пов’язаних з ним осіб з інтересами клієнта у випадках, передбачених законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або подібних до них такою мірою, що це може вплинути на об’єктивність і незалежність адвоката при виконанні доручення, зокрема, коли виконання доручення суперечитиме релігійним, політичним та іншим сталим переконанням адвоката.

Стаття 21. Етичні засади прийняття доручення на здійснення посередництва між клієнтами

1. Адвокат може виступати посередником між клієнтами за умови, якщо:

1.1. між інтересами клієнтів немає конфлікту і вірогідність його виникнення є незначною;

1.2. адвокат пояснить кожному з клієнтів можливі наслідки виконання ним ролі посередника, пов’язаної з одночасним представництвом їх інтересів, включаючи переваги і ризики, котрі можуть бути з цим пов’язані, сутність правових та етичних норм, що регламентують відносини клієнта з адвокатом, і отримає згоду кожного з клієнтів на їх одночасне представництво;

1.3. адвокат має достатні підстави вважати, що результат одночасного представництва клієнтів буде належним чином відповідати інтересам кожного з них і що навіть при недосягненні результату посередництва інтереси і можливості кожного з клієнтів щодо подальшого захисту його інтересів не постраждають внаслідок їх попереднього представництва одним адвокатом;

1.4. адвокат має достатні підстави вважати, що він зможе зберегти об’єктивність при одночасному представництві інтересів клієнтів і по відношенню до кожного з них виконати свої професійні обов’язки відповідно до закону і вимог цих Правил.

2. Положення цієї статті не поширюються на виконання адвокатом функцій медіатора. В цьому випадку дії адвоката мають відповідати міжнародно-визнаним етичним засадам медіації, а також основним принципам адвокатської етики, визначеним Розділом ІІ цих Правил, в частині, що може бути застосовною до виконання ним зазначеної функції.

Стаття 22. Дотримання принципу конфіденційності на стадії прийняття доручення клієнта

1. Адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може потягнути розголошення відомостей, які складають предмет адвокатської таємниці згідно із законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», крім випадків, коли на це буде отримано письмову згоду особи, зацікавленої в12збереженні конфіденційності такої інформації, за умови, що її інтересам при цьому об’єктивно не загрожує завдання шкоди;

2. У випадку відмови від прийняття доручення, адвокат зобов’язаний зберігати конфіденційність інформації, що стала йому відома від клієнта або іншої особи, яка звернулась в інтересах клієнта з пропозицією укладення договору.

Стаття 23. Дотримання поваги до прав інших адвокатів на стадії прийняття доручення клієнта

1. До укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання) повинен з’ясувати у нього, чи він не зв’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення;

2. Якщо клієнт зв’язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов’язаний одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатським бюро, адвокатське об’єднання), який раніше прийняв доручення від клієнта;

3. Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання), якщо немає об’єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) може завдати шкоди його інтересам.

Стаття 24. Засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням

1. За бажанням клієнта або за погодженням з ним допускається прийняття одного доручення декількома адвокатами. В цьому випадку мають бути визначені засади розподілу обов’язків та повноважень адвокатів, що сумісно виконуватимуть доручення, а також їх відповідальності перед клієнтом;

2. Забороняється спонукати клієнта до укладання угоди з декількома адвокатами (що тягне збільшення суми гонорару), якщо причина неможливості виконання доручення одним з них самостійно полягає в його некомпетентності;

3. У випадках, коли договір про надання правової допомоги укладається з адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, рішення про призначення конкретного адвоката чи кількох адвокатів для виконання доручення або про заміну адвоката чи адвокатів (у випадках, коли це не суперечить закону) приймається адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням на свій розсуд, якщо в договорі не вказаний інший порядок заміни адвоката;

4. У випадках, коли клієнт після укладення договору про надання йому правової допомоги певним адвокатом без погодження з останнім укладе договір з іншим адвокатом, перший з адвокатів, а також і другий, якщо клієнт не повідомить його про наявність попереднього договору, матиме право в односторонньому порядку розірвати укладений договір про надання правової допомоги за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України, коли відмова адвоката від подальшого виконання професійних обов’язків щодо клієнта не допускається.

Стаття 25. Дотримання принципу законності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта

Адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Стаття 26. Інформування клієнта про хід виконання доручення

Адвокат повинен з розумною регулярністю інформувати клієнта про хід виконання доручення і своєчасно відповідати на запити клієнта про стан його справи. Інформація має подаватися клієнту в обсязі, достатньому для того, щоб він міг приймати обґрунтовані рішення стосовно суті свого доручення та його виконання.

Стаття 27. Дотримання принципу добросовісності на стадії виконання адвокатом доручення клієнта

1. Кожному дорученню, незалежно від розміру обумовленого гонорару, адвокат повинен приділяти розумно необхідну для його успішного виконання увагу;

2. При виконанні доручення адвокат зобов’язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва;

3. Адвокат повинен намагатися оперативно виконувати доручення клієнтів, дотримуючись при цьому всіх інших вимог, що пред’являються законом і цими Правилами до належного виконання адвокатом своїх професійних обов’язків.

Стаття 28. Гонорар

1. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

2. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги;

3. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Стаття 29. Оплата фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення

1. Адвокат має право, окрім гонорару, стягувати з клієнта кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення, якщо обов’язок клієнта з погашення цих витрат визначено договором або визначений законом;

2. В договорі про надання правової допомоги мають бути визначені види передбачуваних фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручення (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, тощо): порядок їх погашення (авансування, оплата по факту в певний строк і таке інше) та може бути визначений їх обсяг;

3. Якщо необхідність несення фактичних витрат певних додаткових видів або збільшення їх орієнтовного обсягу, визначеного раніше, з’ясувалася після укладення договору, адвокат повинен негайно повідомити про це клієнта та отримати його згоду на погашення необумовлених раніше видатків.

Стаття 30. Отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару

Право адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання на отримання невнесеного (недовнесеного) гонорару не залежить від результату виконання доручення, якщо інше не передбачене договором про надання правової допомоги.

Стаття 31. Етичні обмеження щодо майнових угод адвоката з клієнтом

Адвокат не може укладати з клієнтом, доручення якого перебуває в його провадженні, договорів майнового характеру, окрім договорів про засоби забезпечення зобов’язань клієнта щодо сплати гонорару або погашення фактичних видатків, пов’язаних з виконанням доручення.

Стаття 32. Одностороннє розірвання клієнтом договору про надання правової допомоги

1. В договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку;

2. В договорі можуть бути визначені умови виплати гонорару за таких обставин;

3. Адвокат не має права вчиняти тиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права;

4. Водночас адвокат, котрому став відомий намір клієнта розірвати договір з ним, повинен пояснити клієнту можливі наслідки цього для перспективи подальшого виконання його доручення, з’ясувати причини, що потягли ініціювання клієнтом розірвання договору, і якщо вони пов’язані з помилковим уявленням клієнта про хід захисту (представництва) його інтересів або обумовлені недоліками в захисті (представництві) клієнта адвокатом, які можуть бути усунені, - пояснити це клієнту і обговорити з ним можливість збереження договору, якщо це об’єктивно відповідає інтересам клієнта.

Стаття 33. Одностороннє розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги

1. Адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:

1.1. клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення, незважаючи на роз’яснення адвоката;

1.2. клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

1.3. клієнт, незважаючи на роз’яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини, є об’єктивно недосяжним;

1.4. клієнт грубо порушує обов’язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги; 1.5. належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним всупереч порадам адвоката;

1.6. клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

1.7. клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

1.8. фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; в цьому випадку адвокат зобов’язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушення законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом.

1.9. в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги.

2. У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов’язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об’єктивно або суб’єктивно,виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.

Стаття 34. Розірвання договору про надання правової допомоги за взаємною згодою адвоката і клієнта

Договір про надання правової допомоги може бути в будь-який час розірваний за взаємною згодою адвоката та клієнта. При цьому адвокату слід повідомити клієнта про можливі наслідки розірвання договору для перспективи досягнення мети його доручення.

Стаття 35. Розірвання договору про надання правової допомоги через конфлікт інтересів клієнтів або неможливість дотримання принципу конфіденційності

1. У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 цих Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації;

2. При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати договір у випадках, передбачених частиною першою статті 20 цих Правил, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов’язаних з предметом доручень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру передбачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання з ним договору про надання правової допомоги.

Стаття 36. Обов’язки адвоката при розірванні договору

1. При розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний:

1.1. повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення, майно, передане клієнтом на зберігання адвокату, та невитрачені кошти, що призначалися для погашення видатків, пов’язаних з виконанням доручення;

1.2. поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення.

2. Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору;

3. Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором, що виразилося у відмові від сплати або фактичній несплаті гонорару в повному обсязі.

Стаття 37. Розірвання договору про надання правової допомоги з адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням

Якщо стороною в договорі з клієнтом про надання правової допомоги виступає адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, то при виникненні обставин, які є підставами для розірвання договору, пов’язаних з конкретним адвокатом, якого залучило бюро або призначило об’єднання для надання правової допомоги клієнту, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання повинне вжити заходів для заміни адвоката за згодою клієнта, якщо при цьому можуть бути дотримані вимоги цих Правил.

Стаття 38. Етичні аспекти відносин адвоката з недієздатним (обмежено, частково дієздатним) клієнтом

1. Недієздатність (обмежена, часткова дієздатність) клієнта або його фактично знижена здатність адекватно оцінювати дійсність сама по собі не може бути підставою, що виправдовує невиконання (неналежне виконання) адвокатом своїх професійних обов’язків стосовно такого клієнта;

2. Якщо через вік, психічне захворювання, інші об’єктивні причини у клієнта знижена можливість приймати виважені рішення, пов’язані зі змістом доручення, адвокат повинен намагатися підтримувати з ним нормальні стосунки, що відповідають вимогам цих Правил;

3. Якщо клієнт у встановленому законом порядку визнаний недієздатним (обмежено дієздатним) і над ним запроваджено опіку (піклування) або якщо клієнт є неповнолітнім, й інтереси клієнта, відповідно, представляє законний представник (або опікун, піклувальник), котрий свідомо для адвоката діє на шкоду законним інтересам неповнолітнього (підопічного), адвокат повинен:

1.1. відмовитись від прийняття (або, відповідно, - продовження виконання) доручення, яке може завдати шкоди інтересам неповнолітнього (підопічного);

1.2. вжити всіх доступних йому заходів до захисту законних інтересів клієнта;

1.3. поставити органи опіки та піклування до відома щодо зазначених дій опікуна (піклувальника) недієздатного (обмежено дієздатного) клієнта або законних представників (опікуна) неповнолітнього.

Стаття 39. Етичні аспекти відносин адвоката з клієнтом - юридичною особою

1. У відносинах щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов’язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного:

1.1. для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання останній18правової допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі;

1.2. носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні правової допомоги, є юридична особа як така.

2. Якщо пов’язані з предметом доручення дії особи (осіб), зазначених у частині першій цієї статті, або інших осіб, що перебувають у трудових (членських або подібних) відносинах з клієнтом - юридичною особою є протиправними або такими, що об’єктивно шкодять інтересам клієнта і унеможливлюють ефективне виконання доручення, адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) має вжити розумно необхідні і доступні йому заходи для зменшення негативних наслідків таких дій, зокрема може оскаржити їх керівнику юридичної особи (або вищому щодо нього органу);

3. Якщо, незважаючи на вжиті адвокатом заходи, керівник юридичної особи (або вищий орган) підтримують зазначені дії (бездіяльність), шкідливі для інтересів юридичної особи, адвокат може розірвати договір про на надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в односторонньому порядку.

Стаття 40. Особливості застосування правил щодо конфлікту інтересів у відносинах з клієнтом - юридичною особою

1. На відносини щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми цих Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів;

2. Якщо у спілкуванні з посадовими особами, службовцями та іншими працівниками клієнта - юридичної особи, пов’язаному з наданням правової допомоги цьому клієнту, стає очевидним, що виникає ситуація конфлікту інтересів, адвокат повинен недвозначно повідомити, що він представляє клієнта - юридичну особу і пояснити свої обов’язки, пов’язані з конфліктом інтересів;

3. У період дії договору про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, що перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичної особи. Також адвокат не повинен укладати договори про правову допомогу із названими особами, якщо він є носієм суперечливої доказової інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі; 4. Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої юридичної особи.

Стаття 41. Особливості виконання доручення, пов’язаного з посередництвом між клієнтами

1. Якщо адвокат виступає в ролі посередника між клієнтами, він повинен з кожним із них узгоджувати рішення, що приймаються, і забезпечувати належну інформованість кожного з них про всі обставини і міркування, що є необхідними для прийняття виважених рішень по суті доручення;

2. Адвокат повинен припинити свої дії як посередника та розірвати відповідні договори з кожним із клієнтів, якщо цього вимагає хоча б один з клієнтів, яких він одночасно представляє, або якщо виникають обставини, за яких дотримання умов, передбачених частиною першою статті 21 цих Правил, стає неможливим;

3. Якщо дії адвоката як посередника між клієнтами не досягли бажаного клієнтами результату, він не може надалі представляти інтереси жодного з клієнтів з питань, пов’язаних із предметом посередництва.

Стаття 42. Етичні аспекти здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії

1. Здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги, є важливим професійним обов’язком адвоката. Необґрунтована відмова від прийняття на себе захисту або участі у проведенні окремої процесуальної дії за цих умов є неприпустимою;

2. Відмову слід вважати обґрунтованою тільки у випадках:

1.1. коли адвокат через тимчасову непрацездатність не може повноцінно виконувати свої професійні обов’язки;

1.2. коли з об’єктивних причин у адвоката відсутня належна кваліфікація для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним;

1.3. коли при прийнятті адвокатом на себе захисту певної особи через конкретні причини неможливо забезпечити дотримання вимог цих Правил, які регламентують неприпустимість конфлікту інтересів або правил, що забезпечують гарантії збереження конфіденційної інформації;

1.4. коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути суттєве порушення прав і законних інтересів інших клієнтів адвоката.

3. Адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору або за дорученням органу (установи), уповноваженого20законом на надання безоплатної правової допомоги, може відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді першої інстанції виключно з підстав визначених законом.

РОЗДІЛ IV. ВІДНОСИНИ АДВОКАТА З СУДОМ ТА ІНШИМИ УЧАСНИКАМИ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 43. Дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження

1. Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно;

2. В ході судового розгляду справи адвокат не повинен:

2.1. намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами;

2.2. робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи;

2.3. подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні;

2.4. посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в судових дебатах - крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;

2.5. порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

3. Схиляння адвокатом підзахисного, сторін в процесі та свідків до давання завідомо неправдивих пояснень та показань або експертів до надання завідомо неправдивих висновків - категорично забороняється.

Стаття 44. Дотримання принципів незалежності адвоката та домінантності інтересів клієнта у відносинах адвоката з судом

1. Дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом;

2. Адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та\або актами НААУ.

Стаття 45. Дотримання адвокатом принципів чесності та порядності під час здійснення професійної діяльності в суді. Сприяння належному здійсненню правосуддя

1. Адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов’язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт;

2. Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та цим Правилам і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення;

3. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні;

4. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Стаття 46. Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження

У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен:

1. бути стриманим і коректним;

2. реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо;

3. при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

РОЗДІЛ V. ВІДНОСИНИ АДВОКАТА ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ІНШИМИ ОРГАНАМИ ТА ОСОБАМИ

Стаття 47. Етичні аспекти відносин адвоката з органами досудового розслідування та адміністративної юрисдикції

1. У відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним законодавством;

2. Адвокат повинен зберігати таємницю досудового розслідування в межах, визначених чинним кримінальним процесуальним законодавством;

3. Адвокат не повинен умисно перешкоджати законному здійсненню процесу досудового розслідування, адміністративного провадження і давати клієнту поради, свідомо спрямовані на вчинення таких перешкод;

4. Адвокат не повинен приймати доручення на ведення справи клієнта, направленого йому особами, що здійснюють досудове розслідування по цій справі.

Стаття 48. Етичні аспекти відносин адвоката з іншими державними органами

У відносинах з іншими державними органами з приводу виконання доручення клієнта адвокат має дотримуватися вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин, і не повинен:

1. розголошувати пов’язану з їхньою діяльністю інформацію, що стала йому відомою у зв’язку з виконанням доручення, таємниця якої охороняється законом;

2. робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, прав і обов’язків адвоката, а також обсягу своїх повноважень по представництву клієнта перед цим органом;

3. здійснювати протизаконний тиск на посадових осіб та службовців цих органів, використовуючи особисті зв’язки, погрози, обіцянки, тощо.

Стаття 49. Дотримання принципу незалежності та домінантності інтересів клієнта у відносинах адвоката з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції та іншими державними органами та органами місцевого самоврядування

У відносинах як з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції, так і з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, адвокат повинен виявляти принциповість у відстоюванні інтересів клієнта, не допускаючи підлесливості, та за згодою клієнта оскаржувати незаконні дії посадових осіб або органів, які перешкоджають виконанню доручення, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Стаття 50. Етичні аспекти відносин адвоката з іншими особами

У відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.

РОЗДІЛ VI. ВІДНОСИНИ МІЖ АДВОКАТАМИ

Стаття 51. Загальні етичні засади взаємин між адвокатами

1. Відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах колегіальності, взаємної поваги представників адвокатської професії, дотримання професійних прав адвокатів, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цими Правилами;

2. Корпоративна єдність адвокатів вимагає від них взаємної довіри та співпраці на користь їх клієнтів, зокрема уникнення штучного породження чи поглиблення конфліктів між клієнтами. Однак при цьому принцип домінантності інтересів клієнта має перевагу перед міркуваннями корпоративної єдності;

3. Адвокат України має також визнавати професійний статус адвокатів іноземних держав, які здійснюють адвокатську діяльність в Україні згідно з Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ставитись до них з повагою, як до колег;

4. В разі спілкування між адвокатами за допомогою матеріальних носіїв інформації адвокат, який передає відомості, конфіденційність яких він бажає зберегти, має чітко повідомити про це адвоката-рецепієнта інформації, а останній має зберігати конфіденційність такої інформації або негайно повідомити про неможливість забезпечення такої.

Стаття 52. Окремі етичні аспекти взаємин між адвокатами

Адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката:

1. висловлювань, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації, нетактовних та принизливих висловів;

2. поширення свідомо неправдивих відомостей про нього;

3. спроб схилити клієнта іншого адвоката до розірвання з ним договору про надання правової допомоги;

4. спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке їм виконується;

5. намагань схилити до укладення договору про надання правової допомоги особу, що прийшла до іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання);

6. навмисного введення іншого адвоката в оману стосовно справи, в судовому розгляді якої вони обидва беруть участь, щодо місця і часу проведення судових засідань, результатів розгляду справи судами різних інстанцій, наявності доказів (і намірів їх представити), які в дійсності не існують, намірів свого клієнта, які стосуються предмета спору та ведення справи, умов мирової угоди, що пропонується.

Стаття 53. Допустимі форми реагування адвоката на незаконні або неетичні дії іншого адвоката

1. Допустимими формами реагування адвоката на незаконну або неетичну поведінку іншого адвоката, якою заподіяна або може бути заподіяна шкода24інтересам адвоката, його клієнта, адвокатського об’єднання, бюро, органів адвокатського самоврядування або адвокатури як такої, слід вважати звернення (заяви, скарги) до органів адвокатського самоврядування, наділених дисциплінарними повноваженнями стосовно адвокатів, а також використання інших форм захисту прав та законних інтересів особи, передбачених законодавством України;

2. При виникненні конфлікту між адвокатами кожен з них за можливості має вжити заходи мирного врегулювання такого конфлікту. В разі ініціації адвокатом дисциплінарного провадження стосовно іншого адвоката, він має попередньо повідомити про це раду адвокатів регіону, а стосовно адвоката іноземної держави – асоціацію адвокатів чи правове товариство відповідної держави для пошуку шляхів мирного залагодження конфлікту, за умов, що це можливо з дотриманням інших положень цих Правил.

Стаття 54. Окремі аспекти дотримання принципу взаємної поваги між адвокатами

1. Адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації (або поширення іншим способом) відомостей, що ганьблять іншого адвоката, адвокатське бюро чи адвокатське об’єднання, якщо цього не вимагають його власні законні інтереси, інтереси його клієнта або адвокатури України;

2. Адвокат не повинен обговорювати з клієнтами обставини, що стосуються особистого життя іншого адвоката, його матеріального стану, походження, національної належності та інші обставини, що стосуються адвоката, які не стосуються суті доручення;

3. Адвокат не може вдаватись до антиреклами стосовно іншого адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об’єднання) або використовувати цей метод при рекламуванні своєї діяльності;

4. Адвокат не має права вимагати винагороду від іншого адвоката за направлення йому клієнта.

РОЗДІЛ VII. ДОТРИМАННЯ НОРМ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ В ГРОМАДСЬКІЙ, НАУКОВІЙ ТА ПУБЛІЦИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ АДВОКАТА

Стаття 55. Співвідношення між професійними обов’язками адвоката і його громадськими, науковими та іншими інтересами

1. В своїй громадській, науковій та публіцистичній діяльності адвокат повинен враховувати необхідність дотримання своїх професійних обов’язків, зокрема тих, що випливають з Правил адвокатської етики;

2. У випадку виникнення суперечності між професійними обов’язками адвоката, передбаченими чинним законодавством, цими Правилами, і обов’язками перед конкретними клієнтами, що випливають з договорів про надання правової допомоги, - з однієї сторони, та інтересами адвоката, що обумовлені його членством в певній громадській організації, партії, науковому товаристві тощо- з іншої сторони, адвокат не має права знехтувати чи поступитись своїми професійними обов’язками адвоката.

Стаття 56. Дотримання принципу конфіденційності в громадській, науковій або публіцистичній діяльності адвоката

Адвокат не може використовувати в своїй громадській, науковій або публіцистичній діяльності інформацію, конфіденційність якої охороняється цими Правилами, без згоди на це осіб, зацікавлених у нерозголошенні такої інформації.

Стаття 57. Дотримання принципу поваги до адвокатської професії в публіцистичній діяльності адвоката

В своїх публіцистичних матеріалах адвокат не повинен поширювати відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів, або престиж адвокатури як такої, а обґрунтовану критику зазначених осіб, або адвокатури в цілому має викладати в коректній формі.

РОЗДІЛ VIII. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО, АДВОКАТСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЯК СУБ’ЄКТИ ВІДНОСИН ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 58. Поширення Правил адвокатської етики на діяльність адвокатських бюро, адвокатських об’єднань

1. Ці Правила адвокатської етики є обов’язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями в такий спосіб, що й окремими адвокатами;

2. У випадках, коли стороною в договорі про надання правової допомоги є адвокатське бюро, адвокатське об’єднання, в якому договір з клієнтом укладається від імені бюро, об’єднання, воно зобов’язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, якому доручається виконання договору (окремих робіт за договором), вимогам до компетентності, об’єктивно обумовленим характером доручення, а також забезпечити дотримання інших вимог цих Правил, що стосуються укладення договору про надання правової допомоги, його виконання та припинення.

Стаття 59. Участь адвокатів у забезпеченні дотримання адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням

Правил адвокатської етики Кожен адвокат, який є членом адвокатського об’єднання, чи створив адвокатське бюро повинен докладати обґрунтованих зусиль щодо забезпечення вжиття об’єднанням заходів, що сприяють дотриманню всіма адвокатами та співробітниками цього об’єднання чи бюро цих Правил.

Стаття 60. Співвідношення професійних обов’язків адвокатів - членів адвокатського об’єднання з обов’язками, пов’язаними з членством в такому об’єднанні

Для адвоката, який є членом адвокатського об’єднання, професійні обов’язки перед клієнтами, що випливають із чинного законодавства, Правил адвокатської етики, договорів про надання правової допомоги, повинні мати домінуюче значення у порівнянні з обов’язками адвоката щодо виконання вказівок керівних органів адвокатського об’єднання.

Керівник адвокатського об’єднання зобов’язаний забезпечити дотримання адвокатом – членом адвокатського об’єднання виконання цих Правил та не має права вчиняти дії, пов’язані з схилянням або сприяти ухилянню адвоката від виконання професійних етичних норм.

РОЗДІЛ IX. ОРГАНИ АДВОКАТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СУБ’ЄКТИ ВІДНОСИН ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ

Стаття 61. Роль органів адвокатського самоврядування в забезпеченні дотримання правил адвокатської етики

1. Органи адвокатського самоврядування діють з метою забезпечення дійсної незалежності адвокатів у здійсненні їх професійної діяльності;

2. Органи адвокатського самоврядування сприяють та контролюють дотримання Правил адвокатської етики всіма адвокатами України та адвокатами іноземних держав, які у відповідності до законодавства України здійснюють в Україні адвокатську діяльність;

3. Органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно керуватись загальними принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх порушують, виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.

Стаття 62. Етичні особливості відносин між адвокатами та органами адвокатського самоврядування

Адвокат зобов’язаний дотримуватись загальнообов’язкових рішень органів адвокатського самоврядування, прийнятих в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов’язковими до виконання адвокатськими бюро та адвокатськими об’єднаннями.

Адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та актів НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.

РОЗДІЛ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ

Стаття 63. Правові наслідки порушення Правил адвокатської етики

За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.

У разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об'єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.

Стаття 64. Відповідальність адвоката за порушення Правил адвокатської етики помічником, стажистом адвоката або членом технічного персоналу

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики його помічником, стажистом або членом технічного персоналу якщо адвокат:

1. не забезпечив ознайомлення свого помічника, стажиста або члена технічного персоналу з цими Правилами;

2. не здійснював належного контролю за діями помічника, стажиста або члена технічного персоналу, залученого ним до виконання окремих робіт за дорученням, передбаченим договором між адвокатом і клієнтом про надання правової допомоги;

3. своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником, стажистом або членом технічного персоналу Правил адвокатської етики.

Стаття 65. Відповідальність керівників адвокатських бюро, адвокатських об’єднань за незабезпечення умов для дотримання Правил адвокатської етики

Адвокат, який є керівником адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (адвокати - члени колегіального керівного органу адвокатського об’єднання), може(уть) бути притягнутий(ті) до дисциплінарної відповідальності за невиконання вимог положень цих Правил, а також за прийняття ним (ними) рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики.

Стаття 66. Роз'яснення Правил адвокатської етики

1. У випадках, коли в конкретній ситуації адвокату важко визначити варіант поведінки, який у певних обставинах відповідав би нормам цих Правил, він може звернутися за роз’ясненням до Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України;

2. Дії адвоката, що відповідають роз’ясненню Ради адвокатів України чи з’їзду адвокатів України, не можуть бути поставлені йому за провину і мати наслідком накладення дисциплінарною стягнення.

Стаття 67. Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики

1. При застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення;

2. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості;

3. Адвокат несе особисту відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.

ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Ради адвокатів України від 25 вересня 2015 року № 114 ПОЛОЖЕННЯ про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Цим Положенням регулюється порядок проходження стажування особами, які успішно склали кваліфікаційний іспит за Програмою складення кваліфікаційного іспиту, затвердженою Радою адвокатів України, та отримали відповідне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у кваліфікаційно-дисциплінарній комісії регіону, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI. 1. Загальні положення 1.1. Стажуванням є діяльність із формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, щодо її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. 1.2. Стажистом адвоката може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, свідоцтво про складення якого є дійсним на день початку стажування. 1.3. На стажиста адвоката поширюється дія положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, даного Положення, а також статутів відповідних адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, рішень адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально як самозайнята особа. 1.4. Стажування в Україні базується на принципах системності, професійності, єдності програмного та методологічного підходів підготовки стажиста до самостійної адвокатської діяльності. 1.5. Основними завданнями стажування є: 1.5.1. вивчення деонтологічних основ адвокатської діяльності, методів організації роботи адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, особливостей діяльності адвоката, який здійснює її індивідуально; 1.5.2. підвищення рівня теоретичних знань та набуття практичних навичок, необхідних для здійснення адвокатської діяльності; 1.5.3. поглиблення професійної спеціалізації, накопичення практичного досвіду для якісного надання правової допомоги. 1.6. Стажування здійснюється протягом шести місяців і обчислюються шляхом сумарного обліку робочого часу стажиста на виконання програми та плану стажування, який має становити не менше 550 годин. 1.7. Термін стажування обчислюється з дати надання стажистом направлення ради адвокатів регіону адвокату – керівнику стажування. 1.8. Для цілей цього Положення проходження стажування не вважається виконанням трудової функції у межах договору трудового найму. 2. Повноваження Ради адвокатів України по організації стажування 2.1. Рада адвокатів України, як вищий орган адвокатського самоврядування, розробляє методологічні основи стажування та здійснює загальне керівництво процесом стажування осіб, які виявили намір отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. 2.2. До компетенції Ради адвокатів України по організації стажування також належить: 2.2.1.затвердження Програми стажування та Методики стажування; 2.2.2.здійснення контролю за веденням радами адвокатів регіонів реєстрів керівників стажування; 2.2.3.здійснення контролю за організацією процесу стажування радами адвокатів регіонів; 2.2.4.надання роз’яснень щодо процесу організації стажування в Україні; 2.2.5.проведення, у тому числі загальнодержавних семінарів, заходів (тренінгів) для стажистів, адвокатів-керівників стажування; 2.2.6.розгляд заяв та скарг на рішення рад адвокатів регіону осіб, які виявили намір пройти стажування з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також адвокатів – керівників стажування; 2.2.7.інші повноваження, необхідні для забезпечення функціонування процесу стажування. 3. Повноваження ради адвокатів регіону по організації стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю 3.1. З метою організації та оцінювання стажування осіб, які відповідають вимогам пункту 1.2. статті 1 Положення, рада адвокатів регіону: 3.1.1. організовує процес стажування в регіоні; 3.1.2. створює та веде реєстр адвокатів-керівників стажування регіону, укладає відповідні договори з адвокатами - керівниками стажування; 3.1.3. призначає адвоката-керівника стажування в порядку, передбаченому цим Положенням; 3.1.4. видає направлення для проходження стажування в порядку, передбаченому цим Положенням; 3.1.5. затверджує індивідуальний план стажування та здійснює контроль за його проходженням стажистом; 3.1.6. встановлює строки для надання поточних звітів стажиста; 3.1.7. заслуховує поточні звіти стажиста; 3.1.8. впроваджує організаційні заходи щодо підвищення ефективності освоєння Програми стажування через відповідні лекційні курси, у тому числі на базі спеціалізованих центрів/шкіл адвокатської майстерності, якщо вони створені та діють; 3.1.9. може прийняти рішення про створення центрів стажування (в тому числі шляхом заснування з цією метою окремих юридичних осіб) за умови, якщо кількість адвокатів регіону, згідно з Єдиним реєстром адвокатів України, перевищує три тисячі адвокатів; 3.1.10. здійснює оцінювання стажування відповідно до методики, затвердженої Радою адвокатів України; 3.1.11. відсторонює або відкріплює адвоката від керівництва стажуванням у випадках, передбачених цим Положенням; 3.1.12. зупиняє стажування у випадках, передбачених цим Положенням; 3.1.13. припиняє стажування у випадках, передбачених цим Положенням; 3.1.14. розглядає скарги щодо організації проходження керівництва стажуванням; 3.1.15. формує та зберігає особову справу стажиста адвоката. 4. Порядок укладення договору на керівництво стажуванням та оприлюднення інформації про адвокатів–керівників стажування 4.1. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально або у складі адвокатського об’єднання чи адвокатського бюро і відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», цим Положенням, та виявив бажання здійснювати керівництво стажуванням, подає заяву про керівництво стажуванням до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, згідно з даними ЄРАУ. (Додаток №1). 4.2. Заява про включення адвоката до реєстру керівників стажуванням має містити: 4.2.1.назву та адресу ради адвокатів регіону; 4.2.2.прізвище, ім’я та по-батькові адвоката; 4.2.3. номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ким і коли видане; 4.2.4.назву адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, в якому здійснює свою діяльність адвокат. У разі, якщо адвокат здійснює адвокатську діяльність індивідуально, як самозайнята особа, про це зазначається окремо; 4.2.5.адресу робочого місця адвоката, на базі якого відбуватиметься стажування та засоби зв’язку; 4.2.6.кількість вакантних місць стажистів; 4.2.7.найменування та номер банківського рахунку адвоката; 4.2.8.інші відомості, які адвокат вважає за необхідне вказати; 4.2.9.особистий підпис адвоката та згода на обробку персональних даних. 4.3. До заяви про включення до реєстру керівників стажування додається біографічна довідка адвоката (Додаток № 2), яка має містити: 4.3.1.прізвище, ім’я та по батькові адвоката; 4.3.2.інформацію про освіту адвоката; 4.3.3.інформацію про стаж адвокатської діяльності; 4.3.4.інформацію про спеціалізацію адвоката; 4.3.5.основні професійні здобутки адвоката; 4.3.6. інформацію про відсутність (наявність) дисциплінарних стягнень протягом трьох років, що передують зверненню такого адвоката до ради адвокатів регіону про включення його до реєстру керівників стажування; 4.3.7.іншу інформацію, яку адвокат вважає за необхідне вказати; 4.3.8.особистий підпис адвоката. 4.4. Рада адвокатів регіону, до якої подана заява адвоката про включення його до Реєстру керівників стажуванням, протягом 30-ти робочих днів з дати її надходження приймає рішення: 4.4.1. про включення адвоката до Реєстру керівників стажування (за умови відповідності вимогам, встановленим статтею 7 цього Положення); 4.4.2. про відмову у включенні адвоката до Реєстру керівників стажування з обґрунтуванням підстав (при невідповідності вимогам, встановленим статтею 7 цього Положення). Про прийняте рішення адвокат повідомляється протягом трьох робочих днів з дати його прийняття. 4.5. Підстави відмови включення адвоката до Реєстру керівників стажування ґрунтуються виключно на невідповідності адвоката вимогам, встановленим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 7 цього Положення, та не підлягають широкому тлумаченню. 4.6. Рада адвокатів регіону протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про включення адвоката до Реєстру керівників стажування направляє подання до Секретаріату Національної асоціації адвокатів України про оприлюднення інформації про включення його до Реєстру керівників стажування. 4.7. Інформація про адвокатів – керівників стажування, їх спеціалізацію, стаж роботи, професійні здобутки та кількість вакантних місць стажистів, за поданням рад адвокатів регіонів розміщується на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України відповідно до регіонів, у яких адвокати мають адреси своїх робочих місць згідно з даними ЄРАУ, протягом трьох робочих днів з дати надходження подання. Секретаріат Національної асоціації адвокатів України постійно оновлює інформацію про адвокатів – керівників стажування на офіційному веб-сайті НААУ. 4.8. Включення адвоката до Реєстру керівників стажування є підставою для укладення з ним договору на керівництво стажуванням (Додаток № 3). 5. Порядок організації та проходження стажування 5.1. Особа, яка відповідає вимогам зазначеним у п. 1.2 ст. 1 цього Положення, має право звернутися до будь-якої ради адвокатів регіону із заявою про призначення стажування (Додаток 4). 5.2. Стажисту на весь термін проходження стажування призначається один керівник стажуванням, що не позбавляє його права пройти стажування ще у двох адвокатів з іншої спеціалізації, за їх згодою, за умови, що відомості про них включені до Реєстру керівників стажування. 5.3. Стажування проводиться за адресою робочого місця адвоката – керівника стажування. 5.4. Особа, яка відповідає вимогам, зазначеним у п. 1.2. статті 2 цього Положення, та виявила намір проходити стажування у відповідного керівника стажування, може зробити бронювання на майбутнє проходження стажування у раді адвокатів регіону. 5.5. У разі подання одночасно двох заяв на проходження стажування у одного керівника – перевагу отримує особа, яка має згоду адвоката – керівника стажування. 5.6. Особі, яка бажає стажуватися у певного керівника, що вже має трьох стажистів, повідомляється про це, а також про дату можливого початку стажування в обраного керівника стажування або про можливість обрання іншого керівника стажування. У разі відсутності вакансій на підготовку стажиста у адвоката – керівника стажування, рада адвокатів регіону може встановлювати черговість осіб, які бажають стажуватися у даного адвоката. 5.7. Заява про направлення на стажування має містити: 5.7.1. назву та адресу ради адвокатів регіону; 5.7.2. прізвище, ім’я та по батькові особи, яка виявила намір проходити стажування; 5.7.3. адресу місця проживання особи, засоби зв’язку; 5.7.4. прізвище, ім’я та по батькові обраного керівника стажування; 5.7.5. номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю керівника стажування, ким і коли видане; 5.7.6. адресу робочого місця керівника стажування; 5.7.7. строк стажування; 5.7.8. згоду особи, яка виявила намір проходити стажування, на обробку персональних даних та її особистий підпис. 5.8. До заяви про направлення на стажування додаються: 5.8.1.оригінал свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту; 5.8.2.нотаріально посвідчена копія диплому про повну вищу юридичну освіту; 5.8.3.копія трудової книжки, засвідчена за останнім місцем роботи, а якщо особа на час подання документів не працює – оригінал та копія трудової книжки; 5.8.4.копія паспорта; 5.8.5.довідка про відсутність судимості. 5.9. Рада адвокатів регіону протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви про направлення на стажування повідомляє адвоката – керівника стажування про намір певної особи проходити в нього стажування, який протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення надає раді адвокатів регіону письмову згоду на керівництво стажуванням цієї особи (Додаток № 5) та індивідуальний план стажування із зазначенням конкретних заходів у межах програми стажування. У випадку ненадання згоди адвокатом на керівництво стажуванням певної особи у вказаний термін рада адвокатів регіону повідомляє особу, яка виявила бажання стажуватись у цього адвоката, про можливість обрання іншого керівника стажування. 5.10. Рада адвокатів регіону протягом тридцяти робочих днів з дня надходження заяви про направлення на стажування приймає рішення: 5.10.1. про призначення керівника стажування, видачу направлення на стажування, затвердження індивідуального плану стажування та строки подання стажистом поточних звітів; 5.10.2. про відмову у направленні на стажування (при невідповідності особи вимогам пункту 1.2. статті 2 Положення). 5.11. Особа протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення, вказаного у підпункті 5.10.1. пункту 5.10. статті 5 Положення, отримує направлення на стажування (Додаток № 6), яке реєструється у журналі реєстрації (Додаток № 7). 5.12. Особа вважається стажистом та зобов’язана розпочати стажування з дня отримання відповідного направлення адвокатом – керівником стажування. 5.13. Керівник стажування зобов’язаний надати стажисту затверджений радою адвокатів регіону індивідуальний план стажування. За клопотанням стажиста до індивідуального плану можуть бути внесені зміни та доповнення у межах Програми стажування, які затверджуються радою адвокатів регіону. 5.14. Під час проходження стажування стажист під керівництвом адвоката – керівника стажування виконує завдання у межах індивідуального плану проходження стажування. 5.15. Стажування може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста. У час відпочинку, вихідні та святкові дні стажування проводиться за взаємною згодою стажиста та адвоката – керівника стажування. 6. Забезпечення організаційних заходів проходження стажування 6.1. Організаційне забезпечення проходження стажування, у тому числі матеріального та іншого характеру, здійснюється радами адвокатів регіону. 7. Керівник стажування 7.1. Керівником стажування може бути адвокат, стаж адвокатської діяльності якого становить не менше п’яти років, який має достатній досвід та можливість забезпечити належне проходження стажування особам, які виявили бажання отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. 7.2. Адвокат – керівник стажування одночасно може здійснювати стажування не більше ніж трьох осіб. 7.3. Не може бути керівником стажування адвокат, який мав дисциплінарне стягнення (за винятком попередження) протягом трьох років, що передують зверненню такого адвоката до ради адвокатів регіону для включення його до реєстру керівників стажування. 7.4. Не може бути керівником стажування адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено або припинено. У разі виникнення таких обставин під час здійснення ним керівництва стажуванням рада адвокатів регіону протягом трьох робочих днів з моменту їх виникнення повідомляє особу, яка проходила стажування в адвоката, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено або припинено, про необхідність обрання іншого керівника стажування. 7.5. Адвокат – керівник стажування з метою забезпечення своєчасного та якісного проходження стажування особою, яка виявила намір у нього стажуватися, та направлена на стажування до нього: 7.5.1. складає індивідуальний план стажування відповідно до програми стажування для особи, яка виявила бажання у нього стажуватися, та надати його раді адвокатів регіону для затвердження, а після затвердження – стажисту; 7.5.2. організовує необхідні умови для виконання стажистом індивідуального плану стажування; 7.5.3. надає стажисту завдання відповідно до індивідуального плану стажування та здійснює їх перевірку; 7.5.4. здійснює контроль за виконанням стажистом індивідуального плану стажування; 7.5.5. складає звіт про оцінку стажування та надає його раді адвокатів регіону; 7.5.6. здійснює інші повноваження по керівництву стажуванням, визначені даним Положенням та Договором на керівництво стажуванням. 7.6. За заявою керівника стажування або стажиста (при виникненні обставин, що не дають можливості забезпечення належного проходження стажування: хвороба, переїзд на інше місце проживання, тощо) рада адвокатів регіону може прийняти рішення про відкріплення адвоката від керівництва стажуванням конкретного стажиста. Рішення про відкріплення адвоката від керівництва стажуванням приймається протягом тридцяти днів з дня отримання заяви керівника стажування або заяви стажиста. 7.7. Адвокат, за рішенням ради адвокатів регіону, може бути відсторонений від керівництва стажуванням у випадках: 7.7.1. зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 7.7.2. неналежного виконання обов’язків по здійсненню керівництвом стажуванням (у цьому випадку адвокат може бути відсторонений від керівництва стажуванням на строк до двох років). Рішення про відсторонення адвоката від керівництва стажуванням приймається протягом тридцяти днів з дня отримання радою адвокатів регіону відповідних відомостей, що є підставою для відсторонення. 7.8. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення про відкріплення або відсторонення адвоката від керівництва стажування письмово протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 7.9. У випадку настання обставин, що є підставою для відкріплення або відсторонення керівника стажування, голова ради адвокатів регіону (його заступник) з метою забезпечення безперервності стажування може тимчасово (в період між засіданнями ради адвокатів регіону) призначити стажисту адвоката – керівника стажування, який дав згоду здійснювати подальше стажування конкретного стажиста. При прийнятті рішення радою адвокатів регіону про призначення цього адвоката керівником стажування конкретної особи, він вважається його керівником стажування з дати тимчасового призначення. 8. Зупинення стажування 8.1. Стажування може бути зупинене не більше ніж на півроку за заявою стажиста радою адвокатів регіону, яка прийняла рішення про направлення на стажування, у межах дійсності свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту. У такому випадку до ради адвокатів регіону стажистом подається звіт про обсяг виконання індивідуального плану стажування, а керівником стажування – звіт про оцінку пройденого у нього даним стажистом стажування. 8.2. Рада адвокатів регіону протягом тридцяти робочих днів з моменту надходження документів, зазначених у пункті 8.1. статті 8 Положення приймає рішення про зупинення стажування. В рішенні обов’язково зазначається сумарний облік часу стажування особи. 8.3. Поновлення стажування відбувається за заявою стажиста, поданою до ради адвокатів регіону, де він проходить стажування. Така заява розглядається радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня її отримання. 8.4. Заява про поновлення стажування може бути подана стажистом до закінчення строку, на який стажування зупинялося. Неподання стажистом заяви про поновлення стажування станом на день закінчення строку, на який було зупинено стажування, може бути підставою для припинення стажування. 8.5. У випадку зупинення стажування право на продовження стажування поновлюється з дня прийняття радою адвокатів регіону рішення про поновлення стажування. 8.6. У випадку зупинення стажування особи, внаслідок вибуття її для місця проживання в інший регіон, що унеможливлює подальше стажування у конкретного керівника стажування, рішення про поновлення стажування приймає рада адвокатів регіону за новим місцем проживання стажиста у строк, визначений у пункті 8.3. статті 8 Положення. Рада адвокатів регіону, яка приймала рішення про направлення особи для стажування та зупинення стажування, надає особі копії рішень щодо його стажування, а керівник стажування надає звіт про оцінку стажування за пройдений період стажування. 9. Припинення стажування 9.1. Стажування може бути припинене у разі: 9.1.1.подання стажистом заяви про припинення стажування; 9.1.2. подання керівником стажування заяви про припинення стажування особи, керівництво стажуванням якої він здійснював, у випадку порушення стажистом чинного законодавства, відмови від виконання індивідуального плану; 9.1.3. неподання без поважних причин стажистом поточного звіту про проходження стажування у строк, визначений радою адвокатів регіону; 9.1.4.незатвердження радою адвокатів регіону поточного звіту стажиста про проходження стажування; 9.1.5.неподання стажистом заяви про поновлення стажування у випадку зупинення стажування на строк, визначений радою адвокатів регіону; 9.1.6.набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно стажиста за вчинення тяжкого, особливо тяжкого або середньої тяжкості злочину; 9.1.7. визнання стажиста за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним; 9.1.8. смерті стажиста. 9.2. Рішення про припинення стажування приймається радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання радою відповідних заяв або відомостей, які є підставою для припинення стажування відповідно до пункту 9.1. статті 9 Положення. Стажист та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. 9.3. У разі прийняття радою адвокатів регіону рішення про припинення стажування для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з підстав, визначених п.п. 9.1.1. – 9.1.5. статті 9 Положення, особа може пройти новий шестимісячний строк стажування за процедурою, встановленою цим Положенням, якщо на день початку повторного стажування вона має дійсне свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту. У разі прийняття радою регіону рішення про припинення стажування з підстави, визначеної пунктом 9.1.6. статті 9 Положення, особа може пройти новий шестимісячний строк стажування, якщо радою адвокатів регіону отримано підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості та на день початку повторного стажування особа має дійсне свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту. У разі прийняття радою адвокатів регіону рішення про припинення стажування з підстав, передбачених пунктом 9.1.7. статті 9 Положення, особа може пройти новий шестимісячний строк стажування, якщо радою адвокатів регіону отримано відповідне рішення суду про поновлення в правах та на день повторного стажування особа має дійсне свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту. 10. Звіти про стажування 10.1. Рада адвокатів регіону при призначенні особі, яка виявила намір стажуватися, керівника стажування, видачу направлення на стажування, встановлює строки для надання та заслуховування поточних звітів стажиста про проходження стажування. Визначений радою адвокатів регіону строк для надання та заслуховування поточного звіту не повинен перевищувати двох місяців. У разі незадовільної оцінки поточного звіту стажиста рада адвокатів регіону може встановити строк для усунення недоліків стажування та для повторного заслуховування конкретного поточного звіту, який не може перевищувати тридцяти днів з дня прийняття такого рішення. 10.2. Після закінчення шестимісячного строку стажування стажист складає звіт про результати стажування (Додаток № 8), а керівник стажування – звіт про оцінку стажування (Додаток № 9). 10.3. Звіт про результати стажування стажиста має містити відомості про виконання індивідуального плану стажування. 10.4. Звіт про оцінку стажування керівника стажування має містити оцінку набутих стажистом практичних навичок у процесі стажування, виконання індивідуального плану та рекомендацію про можливість допуску стажиста до адвокатської практики або необхідність продовжити стажування. 10.5. Адвокат, який здійснював додаткове стажування, протягом трьох робочих днів після закінчення стажування передає адвокату – керівнику стажування письмовий звіт про засвоєння стажистом практичних навичок з відповідної спеціалізації. 10.6. За результатами стажування, здійсненого за межами шестимісячного строку, керівник стажування надає раді адвокатів регіону звіт про оцінку його результатів, в якому зазначаються лише відомості, що були підставою для продовження стажування (предметом продовження стажування). 11. Оцінювання результатів стажування 11.1. Методика оцінювання стажування затверджується Радою адвокатів України. 11.2. Особа, яка пройшла стажування, протягом трьох робочих днів з дня його закінчення подає до ради адвокатів регіону за місцем проходження стажування заяву про оцінку результатів стажування (Додаток № 10). 11.3. До заяви про оцінку результатів стажування додаються: 11.3.1. звіт про результати стажування; 11.3.2. щоденник про проходження стажування; 11.3.3. проекти складених документів правового характеру (у випадку великого об’єму матеріалів, надання таких документів за згодою ради адвокатів регіону можливе на електронних носіях); 11.3.4. інші матеріали стажування (копії судових рішень по справах, в яких приймав участь стажист, тощо). 11.4. Керівник стажування протягом трьох робочих днів з дня закінчення стажування особою, яка стажувалася під його керівництвом, надає раді адвокатів регіону за місцем проходження стажування звіт про оцінку результатів стажування. 11.5. Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання документів, передбачених п.п. 11.3. – 11.4. статті 11 Положення. 11.6. При оцінюванні результатів стажування рада адвокатів регіону: 11.6.1. вивчає проекти (копії), складених стажистом документів правового характеру; 11.6.2. у випадку необхідності вивчає матеріали справ, по яких стажист надавав правову допомогу; 11.6.3. вивчає звіт стажиста про результати стажування та звіт керівника стажування про оцінку результатів стажування; 11.6.4. заслуховує, у разі необхідності, керівника стажування; 11.6.5. проводить співбесіду зі стажистом, яка є однією зі складових перевірки на предмет готовності особи займатися адвокатською практикою та відсутності обмежень для набуття статусу адвоката, передбачених статтями 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відсутність обмежень для набуття статусу адвоката, передбачених статтями 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підтверджуються стажистом письмово (Додаток № 11). 11.7. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 11.7.1. видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 11.7.2. продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. 11.8. Рішення ради адвокатів регіону про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю повинно містити інформацію про оцінку результатів стажування та висновок про можливість здійснення особою адвокатської діяльності самостійно. У випадку прийняття рішення про продовження стажування, його мотивувальна частина повинна містити чітко викладені підстави прийнятого рішення, а резолютивна частина – термін, на який стажування продовжується. 11.9. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. 11.10. Рішення ради адвокатів регіону про продовження стажування може бути оскаржене стажистом адвоката або керівником стажування протягом тридцяти днів з дня його отримання до Ради адвокатів України або до суду. 11.11. Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону за оцінкою результатів стажування прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону Присягу адвоката України і отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. 12. Звільнення від стажування 12.1. Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки. До стажу роботи помічником адвоката, що дає право на звільнення від проходження стажування, враховується стаж роботи помічником адвоката, якщо помічник працював на умовах повного робочого тижня, а роботодавцем за таку особу до державного бюджету України сплачувався Єдиний соціальний внесок у встановленому законом порядку та розмірі. Робота особи на посаді помічника адвоката за сумісництвом та на умовах цивільно-правових договорів не зараховується як стаж роботи помічника адвоката, необхідний для звільнення від проходження стажування. Від проходження стажування звільняються також особи, які звернулися із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту до 16.02.2013 року включно при умові успішного складання ними кваліфікаційного іспиту. 12.2. Особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, успішно склала кваліфікаційний іспит, має дійсне свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту та відповідає вимогам, передбаченим в п.12.1 ст.12 цього Положення, вправі звернутися до ради адвокатів регіону за місцем проживання із заявою про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. 12.3. До заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, яка подається до ради адвокатів регіону, особою, яка звільняється від проходження стажування відповідно до ч. 1 п. 12.1 ст. 12 цього Положення (Додаток № 12) надаються наступні документи: 12.3.1. свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту встановленого зразка; 12.3.2. довідка кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про дату звернення особи із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту; 12.3.3. трудовий договір (контракт) з адвокатом (адвокатським об’єднанням, адвокатським бюро); 12.3.4. довідка про сплату роботодавцем Єдиного соціального внеску. 12.3.5. копія трудової книжки, засвідчена за останнім місцем роботи, а якщо особа на час подання документів не працює – оригінал та копія трудової книжки; 12.3.6. нотаріально посвідчена копія диплома про набуття повної вищої освіти; 12.3.7. копія паспорта та картки фізичної особи платника податків (якщо особа в силу її релігійних переконань не відмовилася від її отримання); 12.3.8. при укладенні трудового договору (контракту) з адвокатським об’єднанням/бюро особа додатково подає наступні документи: - оригінал та посвідчену адвокатським об’єднанням/бюро копію трудового договору (контракту); - копію наказу керівника адвокатського об’єднання/бюро про прийняття на роботу помічника адвоката; - довідку керівника адвокатського об’єднання про те, що в складі об’єднання є адвокати. - довідку про нарахування і виплату заробітної плати помічнику адвоката адвокатського об’єднання/бюро; 12.3.9. довідка про відсутність судимості. 12.4. До заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, яка подається до ради адвокатів регіону, особою, яка звільняється від проходження стажування відповідно до ч.4 п. 12.1 ст. 12 цього Положення (Додаток № 13), надаються наступні документи: 12.4.1. свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту встановленого зразка; 12.4.2. довідка кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про дату звернення особи із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту; 12.4.3. витяг з реєстру заяв про допуск до складання кваліфікаційного іспиту; 12.4.4. копія трудової книжки, засвідчена за останнім місцем роботи, а якщо особа на час подання документів не працює – оригінал та копія трудової книжки; 12.4.5. нотаріально посвідчена копія диплома про набуття повної вищої освіти; 12.4.6. копія паспорта та картки фізичної особи платника податків (якщо особа в силу її релігійних переконань не відмовилася від її отримання); 12.4.7. довідка про відсутність судимості. 12.5. Рада адвокатів регіону, з метою перевірки наданої особою інформації, може направити відповідний запит. 12.6. Рада адвокатів регіону розглядає заяву про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування протягом тридцяти днів з дня її отримання в присутності особи, яка звернулася з такою заявою. 12.7. Під час розгляду заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування радою адвокатів регіону здійснюється перевірка щодо відповідності особи вимогам статей 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 12.1 ст.12 цього Положення. Особа, яка звернулася з такою заявою, письмово стверджує про відсутність у неї обмежень для набуття нею статусу адвоката, передбачених статтями 6,7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Додаток №11). 12.8. Встановивши, що особа, яка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідає вимогам, передбаченим статтями 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.12.1. ст.12 цього Положення, рада адвокатів регіону приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. 12.9. Рада адвокатів регіону може відмовити у видачі особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування у наступних випадках: 12.9.1. якщо особа не надала усіх необхідних документів, визначених пунктами 12.3. та 12.4. даного Положення; 12.9.2. у разі невідповідності особи вимогам, визначеним у статтях 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.12.1. ст.12 цього Положення. 12.10. Рішення ради адвокатів регіону про відмову у видачі особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування може бути оскаржене особою, стосовно якої воно прийняте, протягом тридцяти днів з дня його отримання, до Ради адвокатів України або до суду. 12.11. Особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону Присягу адвоката України і отримує свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. ___________________ Додаток 1 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів __________________________ Україна, __________, м. __________________, вул. _______________________, буд.________ Адвоката ______________________________ Робоча адреса: Україна, __________________, м. ______________, вул. __________________, буд. ________. Заява на керівництво стажуванням Я, адвокат _____________________________________________ (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № __________, видане ______________________ від «___» _______________ ______ року), прошу внести запис про мене до реєстру керівників стажування та відкрити для мене ____ вакантних місць стажистів. 1. Повідомляю, що (необхідне відмітити): o займаюсь адвокатською діяльністю індивідуально; o є членом адвокатського бюро _______________________________________; o є членом адвокатського об’єднання _________________________________. 2. Адреса мого робочого місця: Україна, м. __________________, вул. _____________________________________, буд. _______. 3. Засоби зв’язку: Роб. тел. _________________________________; Моб. тел. _________________________________; E-mail ___________________________________. До Заявки додаю біографічну довідку на ____ арк. Підписанням цієї заявки я надаю згоду на обробку моїх персональних даних. Адвокат _____________________________ ____________ «____»______________ _______ р. Додаток 2 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю До___________________________________________ (найменування ради адвокатів регіону) Біографічна довідка Я, ___________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по – батькові) народився_____________________________________________________________________ (дата та місце народження) навчався______________________________________________________________________ (вказати періоди навчання та навчальні заклади) _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ «____»___________ ____ року отримав диплом серії _____ №____, виданий______________________________________________________________________ (ким виданий) про набуття повної вищої освіти _________________________________________________ (магістр, спеціаліст) за спеціальністю_______________________________________________________________ стаж адвокатської діяльності складає _____________________________________________, спеціалізуюся у сфері___________________________________________________________ Основні професійні здобутки:____________________________________________________ _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ До дисциплінарної відповідальності протягом трьох останніх років _________________________________________________________ (не притягувався/притягувався (вказати дату та вид дисциплінарного стягнення) Інша інформація, яку я вважаю за необхідне вказати: ____________________________________________________________________________ (загальний стаж в галузі права, наукова діяльність, заохочення, тощо) _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________ «____» ________ _____ року ____________(підпис) Додаток 3 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Договір на керівництво стажуванням №____ (договір примірний, сторони договору мають право вносити до нього зміни та доповнення) м. ________ «___» _____________ ____р. Рада адвокатів ________________________, (ідентифікаційний код: _________), в особі Голови _________________, що діє на підставі Положення про Раду адвокатів _____________ області (надалі – РАР), з однієї сторони, та адвокат __________________________, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № _____, видане _________________ від «____»___________ ______ року; адреса робочого місця: Україна, __________, _______________ обл., м. ___________, вул. _______________________, буд. _____; реєстраційний номер облікової картки платника податків:____________________, ( далі – Адвокат) з іншої сторони, (разом РАР та Адвокат вживаються як Сторони, а кожна окрема – як Сторона), на виконання вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з метою розвитку адвокатури України, а також підготовки молодих фахівців та перевірки їх знань уклали цей договір на керівництво стажуванням (далі – Договір) про наступне. 1. Предмет договору 1.1. Адвокат здійснює керівництво стажуванням осіб, які отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту за направленням РАР, а РАР здійснює відповідні, передбачені Положенням про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, організаційні заходи згідно з умовами даного договору. 2. Дія договору 2.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє невизначений строк. 2.2. Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку: 2.2.1.Радою адвокатів регіону, у разі вчинення Адвокатом дисциплінарного правопорушення; 2.2.2.Адвокатом за власною ініціативою. 3. Права та обов’язки сторін 3.1. Адвокат має право: 3.1.1. Вимагати від стажиста чіткого виконання поставлених завдань та звітування про них; 3.1.2. Вимагати від стажиста виконання індивідуального плану стажування; 3.1.3. Вносити зміни до індивідуального плану стажування, в межах Програми стажування; 3.1.4. Проводити одночасне стажування до трьох стажистів; 3.1.5. Проводити поточну перевірку діяльності стажиста у межах Програми стажування; 3.1.6. Подавати до РАР зміни та доповнення до власної біографічної довідки; 3.1.7. Вимагати від РАР оновлення інформації про себе як керівника стажування; 3.1.8. Зупиняти процес стажування стажиста у випадках, передбачених законодавством та актами Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України; 3.1.9. Припиняти процес стажування стажиста, у випадках передбачених законодавством та актами Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України; 3.1.10. Звертатися до ради адвокатів регіону з питань, що виникають у процесі проведення стажування. 3.2. Адвокат зобов’язаний: 3.2.1. Скласти індивідуальний план стажування відповідно до програми стажування для особи, яка виявила бажання у нього стажуватися, та надати його раді адвокатів регіону для затвердження, а після затвердження - стажисту; 3.2.2. Сумлінно ставитися до обов’язків керівника стажування; 3.2.3. Організовувати своєчасне і якісне проведення стажування; 3.2.4. Організовувати необхідні умови для виконання стажистами планів стажування; 3.2.5. Надавати стажистам допомогу в отриманні професійних знань і практичних навичок; 3.2.6. Контролювати виконання стажистами індивідуальних планів стажування, оформляти необхідні матеріали за підсумками стажування; 3.2.7. Надавати стажистам завдання, відповідно до плану стажування, та проводити поточну перевірку їх виконання; 3.2.8. Здійснювати поточний контроль за дотриманням стажистами під час стажування чинного законодавства та Правил адвокатської етики; 3.2.9. Вести облік виконання стажистами плану та Програми стажування; 3.2.10. Скласти звіти про оцінку стажування та надати їх РАР; 3.2.11. Оформлювати необхідні матеріали за підсумками стажування для оцінювання результатів стажування та прийняття відповідних рішень РАР; 3.2.12. Ставитися з повагою до стажистів. 3.3. РАР має право: 3.3.1. Отримувати звіти про оцінку стажування; 3.3.2. Отримувати необхідні матеріали за підсумками стажування для оцінювання результатів стажування та прийняття відповідних рішень; 3.3.3. Проводити співбесіду зі стажистами; 3.3.4. Заслуховувати думку Адвоката щодо професійних навичок стажистів; 3.3.5. Зупиняти процес стажування стажиста у випадках, передбачених законодавством та актами Ради адвокатів України і Національної асоціації адвокатів України; 3.3.6. Припиняти процес стажування стажиста у випадках, передбачених законодавством та актами Ради адвокатів України і Національної асоціації адвокатів України. 3.4. РАР зобов’язана: 3.4.1. Направляти стажистів на стажування до Адвоката, у разі їх добровільного волевиявлення та наявності вакантних місць стажистів; 3.4.2. Невідкладно надсилати інформацію про Адвоката до Секретаріату Національної асоціації адвокатів України для її оновлення на офіційному веб-сайті НААУ; 3.4.3. Розглядати заяви, скарги та клопотання стажистів та Адвоката; 3.4.4. Зупиняти процес стажування стажиста у випадках, передбачених законодавством та актами Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України; 3.4.5. Припиняти процес стажування стажиста у випадках, передбачених законодавством, актами Ради адвокатів України і Національної асоціації адвокатів України. 4. Прикінцеві положення 4.1. Всі правовідносини, що виникають з цього Договору або пов'язані із ним, регулюються цим Договором та відповідними положеннями законодавства України, а також актами Ради адвокатів України і Національної асоціації адвокатів України. 4.2. Сторони несуть відповідальність за правильність вказаних ними у цьому Договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення можуть мати несприятливі наслідки. 4.3. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками. 4.4. Цей Договір складений українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін. 5. Реквізити та місцезнаходження сторін Рада адвокатів ________________ Код ЄДРПОУ:_____________________ Місцезнаходження:___________________ ____________________________________ Р/р: ________________________________ в ПАТ _____________________________ МФО ______________________________ Адвокат ____________________ Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № _____, видане ___________________________ від «___» _________ ____ р. Робоча адреса: ______________________ Р/р: _______________________________ в ПАТ _____________________________ МФО ______________________________ Голова ради адвокатів ______________ ___________________/_______________/ Адвокат_________________ ___________________/_______________/ Додаток 4 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів __________________________ Україна, ________________, м. ____________, вул. _______________________, буд.________ гр. _____________________________________ Адреса для листування: Україна, ___________________, м. _________, вул. __________________________, буд. ____, тел.: _____________________ ЗАЯВА Прошу направити мене на стажування до адвоката ____________________________, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № _______, видане _____________________________ від «___» ______________ ______ року, робоча адреса: Україна, м. ____________, вул. _________________, буд. _______ на строк _______ місяців. Додатки: 1. Оригінал свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 2. Нотаріально посвідчена копія диплому про повну вищу юридичну освіту; 3. Копія трудової книжки, завіреної за останнім місцем роботи; 4. Копія паспорта; 5. Довідка про відсутність судимості №_____ від «___» _____________ ______р. Підписанням цієї заяви я надаю згоду на обробку моїх персональних даних. «____»______________ _______ р. _________________________________ (підпис) Додаток 5 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю До__________________________________________ (найменування ради адвокатів регіону) Я, адвокат _______________________________________________________________, (прізвище, ім’я, по – батькові) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ____, видане _____________________________________ від «____» _________ ____ року, робоча адреса: Україна, м. ______________, вул._______________ ,буд. № __, кв. ________, включений до реєстру керівників стажування, даю згоду на керівництво стажуванням ____________________________________________________________________________. (прізвище, ім’я, по – батькові особи) «____»______________ _______ р. _________________________________ (підпис) Додаток 6 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Направлення серія ________№ ________ для проходження стажування «___» ___________ 20__ р. (прізвище, ім’я, по батькові особи, яка направляється на стажування) Видане на підставі: рішення Ради адвокатів № __________ від «____»__________20 __ р. До: (об’єднання адвокатів, адвокатського бюро, адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально) До керівника стажування (адвоката): (прізвище, ім’я, по батькові адвоката, який здійснює керівництво) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від «___»_________ _____ р., видане _____________________________________________. Посвідчення адвоката №____, видане «__»________ 20___ року ________________________________________. Голова Ради адвокатів _____________ М.П. _____________/___________/ Стажист: _________________________________________ (підпис стажиста) Додаток 7 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Журнал реєстрації направлень на стажування Дата Номер рішення Стажер Адвокат – керівник стажування Дата надання звіту Додаток 8 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю До ____________________________________ (найменування Ради адвокатів регіону) ЗВІТ про результати стажування м. _________ «___» ________________ 20__ р. _____________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові стажиста адвоката) який з «___»_____________ ____ р. по «___»______________ ____ р. проходив (ла) стажування у: ____________________________________________________________________________ (найменування адвокатського об’єднання, адвокатського бюро, адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально) ____________________________________________________________________________ Керівником стажування призначено: _____________________________________________________________________________ (призначений / є адвокат адвокатського об’єднання) ____________________________________________________________________________ (адвокатського бюро, адвокат, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально) За час стажування виконана робота, з метою набуття професійних знань і навичок, необхідних для отримання статусу адвоката. За індивідуальним планом стажування здійснено таку діяльність: 1. Вивчено документи, що регулюють адвокатську діяльність: _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. (перелічити нормативно-правові акти, методичні документи, рішення тощо) 2. Опрацьовано наукову літературу та періодичні видання з питань діяльності адвокатури, інформаційні та інші видання ________________________________________________________________________ (перелічити літературні та інші джерела) ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. 3. Вивчено порядок ведення діловодства адвокатів: ______________________________________________________________________. (номенклатура справ, порядок ведення звітності та інші документи, що регулюють дані питання) 4. Вивчено порядок оформлення документів, пов'язаних із наданням правової допомоги: _______________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. (запити, ордери, договори на надання юридичної допомоги та інші документи, що регулюють дані питання) 5. Вивчено права і обов'язки адвоката, передбачені: _______________________________________________________________________. 6. Ознайомлений (а) з порядком ведення прийому громадян: _______________________________________________________________________ (присутність на прийомі громадян адвокатом - керівником стажування та іншими адвокатами; оформлення проектів документів) _________________________________________________________________________ (правового характеру (їх кількість, найменування) ________________________________________________________________________. 7. Складені проекти документів правового характеру: _________________________________________________________________________ (клопотання, позовні заяви, заперечення, скарги та інші документи) _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________. 8. Вивчено порядок надання правової допомоги у цивільних та адміністративних справах: _______________________________________________________________________ (вивчення цивільних і адміністративних справ (вказати, які справи і їх кількість), складання по ним проваджень, вивчення _________________________________________________________________________ методик ознайомлення з матеріалами справи та вироблення позиції по справі, присутність у судових засіданнях спільно з _________________________________________________________________________ керівником стажування, складання проектів документів (вказати, які документи і їх кількість) та інша робота) ________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. 9. Вивчено порядок надання правової допомоги у кримінальних провадженнях: _______________________________________________________________________ (ознайомлення з методиками ведення захисту та матеріалами справ (вказати, які справи і їх кількість), _________________________________________________________________________ складання провадження у справах, вивчення порядку подання доказів, складання проектів документів (вказати, які документи і ________________________________________________________________________ їх кількість), присутність у судових засіданнях спільно з керівником стажування при розгляді справ (вказати, які справи і _______________________________________________________________________ їх кількість), складання проектів документів правового характеру (вказати, які документи і їх кількість), проекти захисних промов й інша робота) _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________. 10. Вивчена правова робота по забезпеченню господарської та іншої діяльності, порядок надання інших видів правової допомоги: ________________________________________________________________________ (відвідування організацій спільно з керівником стажування, участь у веденні претензійної роботи, присутність при проведенні _________________________________________________________________________ переговорів під час укладання договорів, розробка протоколів розбіжностей, проектів позовних заяв, скарг, договорів, виконання іншої роботи) _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. 11. Вивчена робота по систематизації та кодифікації законодавства: _______________________________________________________________________ (ознайомлення з правилами систематизації законодавства та кодифікації, участь у здійсненні обліку та зберігання нормативних _______________________________________________________________________ правових актів, в роботі над створенням бібліотеки юридичної літератури, робота з правовими базами даних тощо) _________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. 12. Виконана інша робота відповідно до індивідуального плану стажування: _______________________________________________________________________ _________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________. Додаток: індивідуальний план стажування: проекти складених стажистом документів правового характеру;  інші матеріали стажування. Стажист адвоката __________________________ __________________ (особистий підпис) (ініціали, прізвище) Керівник стажування ___________________________ __________________ (особистий підпис) (ініціали, прізвище) Додаток 9 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю До ________________________________________ (найменування Ради адвокатів регіону) ЗВІТ про оцінку стажування м. ________ «____» _________________20___ р. _____________________________________________________________________________, (прізвище, ім'я, по-батькові стажиста адвоката) який з «___»_____________ 20__ р. по «___» _____________ 20__ р. згідно з направленням Ради адвокатів ________________________від «___» __________20 ___ р. проходив (ла) стажування: _____________________________________________________________________________ (найменування адвокатського об’єднання, адвокатського бюро, адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально) _____________________________________________________________________________ (де стажується по даний час) За час проходження стажування ________________________________________________ (прізвище, ініціали стажиста адвоката) вивчено законодавство ________________________________________________________ (про адвокатуру, процесуальне законодавство й інше, що відноситься до діяльності адвокатури, вказане у звіті про проходження стажування) Вивчені методичні документи, рішення органів адвокатського самоврядування з питань надання адвокатом різних видів правової допомоги, участі адвоката у провадженні у різних категоріях справ, а також спеціальна література у вигляді періодичних видань і статей по актуальним питанням адвокатської діяльності, особливості ведення діловодства, звітності адвоката, оформлення документів, пов'язаних із наданням правової допомоги, та інше. За час проходження стажування: _____________________________________________________________________________ (прізвище, ініціали стажиста адвоката) спільно зі мною брав (ла) участь у провадженні по: _____________________________________________________________________________ (вказати, які справи (категорії, сторони), в яких судах розглянуті, органи, в яких велося провадження у справах) самостійно складав (ла) проекти документів правового характеру, а саме: _____________________________________________________________________________ (вказати документи правового характеру) За час проходження стажування брав (ла) участь у правовому обслуговуванні юридичних осіб: _____________________________________________________________________________ (участь у презентаціях, складанні проектів договорів, переговорах під час укладання договорів, підготовці протоколів розбіжностей, _____________________________________________________________________________ проектів позовних заяв, інших документів правового характеру і наданні іншої юридичної допомоги) _____________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________. Володіє: _____________________________________________________________________ (іноземні мови, бази даних правової інформації, комп'ютерні програми тощо) _____________________________________________________________________________. Зарекомендував (ла) себе _____________________________________________________________________________ (характеризують відомості щодо стажиста адвоката при виконанні ним трудових обов'язків, спілкуванні в колективі) _____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ План стажування: _____________________________________________________________________________ (виконав (а), готовий (а) до здійснення адвокатської діяльності) Керівник стажування _______________________ __________________ (особистий підпис) (ініціали, прізвище) Додаток 10 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів ________________________ гр. __________________________________ Адреса для листування: Україна, ___________, м. _______________, вул. ______________________, буд. ______, тел. __________________________________ Заява «___»_________ ______ року я склав (ла) кваліфікаційні іспити, що підтверджується свідоцтвом про складання кваліфікаційного іспиту: серія № від року, виданого КДКА області. «___» _________ ______ року я звернувся (лася) до Ради адвокатів __________ області із заявою про направлення на стажування. «___» _________ ______ року Радою адвокатів ____________ області було прийнято рішення про направлення мене на стажування до адвоката ______________________, у якого я проходив (ла) стажування з «___»______ ____р. по «___» ______ ______р. відповідно до індивідуального плану, затвердженого Радою. План стажування виконав (ла) в повному обсязі. На підставі вищевикладеного та відповідно до ч.7 ст.10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прошу: провести оцінку результатів стажування та видати мені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Додатки: 1. Звіт про результати стажування. 2. Щоденник про виконання індивідуального плану стажування. 3. Проекти (копії) складених документів правового характеру. «__»______ _____ року __________________________________ (особистий підпис) ( ініціали, прізвище) Додаток 11 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів __________________________ ________________________________________ (П.І.Б.) ________________________________________ (адреса) Я ____________________________________ підтверджую, що знаю Положення ч.2 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо обмежень набуття статусу адвоката, а саме: Не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення. Стверджую, що не маю обмежень, зазначених в ч.2 ст.6 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, підтверджую, що не займаюсь діяльністю, яка є несумісною з діяльністю адвоката відповідно до положень ч.1 ст.7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». «___»________________ року _________________________________ (особистий підпис) (ініціали, прізвище) Додаток 12 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів ________________________ _____________________________________ гр. __________________________________ Адреса для листування: Україна, ____________, м. ______________, вул. _______________, буд. ________, тел.__________________________________ Заява «___» ________ ___ року я звернувся (лася) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури __________ області із заявою про допуск мене до складання кваліфікаційних іспитів. «___» ________ _____ року я склав (ла) кваліфікаційні іспити, що підтверджується свідоцтвом про складання кваліфікаційного іспиту: серія № від року, виданого КДКА області. Відповідно до п.5 ст.10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» я, як особа, яка на день звернення із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту маю стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки, звільняюсь від проходження стажування. На підставі вищевикладеного, прошу видати мені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. Додаток: 1. Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту. 2. Довідка кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про дату звернення особи із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. 3. Трудовий договір (контракт) з адвокатом (адвокатським об’єднанням). 4. Копія трудової книжки, засвідчена за останнім місцем роботи. 5. Нотаріально посвідчена копія диплому про набуття повної вищої юридичної освіти. 6. Копія паспорта та картки фізичної особи платника податків. 7. Довідка про сплату роботодавцем Єдиного соціального внеску. 8. Копія наказу про прийняття на роботу помічником адвоката. 9. Довідка про нарахування і виплату заробітної плати за посадою помічника адвоката. 10. Довідка про відсутність судимості. Підписанням цієї заяви я надаю згоду на обробку моїх персональних даних. ____________________ ___________________ дата підпис Додаток 13 до Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Раді адвокатів __________________________ ________________________________________ гр. _____________________________________ Адреса для листування: Україна, _____________, м. ____________, вул. ________________, буд. _______, тел._____________________________________ Заява «___» ________ ______ року я звернувся(лася) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури __________ області із заявою про допуск мене до складання кваліфікаційних іспитів. «___» ________ _____ року я склав(ла) кваліфікаційні іспити, що підтверджується свідоцтвом про складання кваліфікаційного іспиту: серія ____ № ___ від ___ року, виданого КДКА _______________ області. Відповідно до п.1 ч.1 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» я, як особа, яка звернулася із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту до 16 лютого 2013 року маю право на отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. На підставі вищевикладеного, прошу видати мені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. Додаток: 1. Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту. 2. Довідка кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про дату звернення особи із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. 3. Витяг з реєстру заяв про допуск до складання кваліфікаційного іспиту. 4. Копія трудової книжки, засвідчена за останнім місцем роботи. 5. Нотаріально посвідчена копія диплому про набуття повної вищої юридичної освіти. 6. Копія паспорта та картки фізичної особи платника податків. 7. Довідка про відсутність судимості. Підписанням цієї заяви я надаю згоду на обробку моїх персональних даних. ____________________ ___________________

ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Ради адвокатів України від 16 лютого 2013 року № 85 зі змінами, затвердженими рішенням Ради адвокатів України від 27 вересня 2013 року № 219 ПОРЯДОК підвищення кваліфікації адвокатів України м. Київ, 2013 рік 1. Дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 2. Підвищення свого професійного рівня (підвищення кваліфікації) є важливим професійним обов’язком адвокатів дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення ними своїх професійних знань, вмінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його застосування. 3. Підвищення кваліфікації адвокатів спрямовано на:  зміцнення їх правових навичок;  підвищення рівня усвідомлення ними правил адвокатської етики;  підвищення рівня усвідомлення прав людини та основоположних свобод;  навчання повазі до прав та інтересів клієнтів;  навчання захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню;  навчання сприянню належному здійсненню судочинства та реалізації права на справедливий суд;  заохочення до участі у наданні безоплатної правової допомоги;  інше поглиблення, розширення й оновлення їх професійних знань, вмінь та навичок. 4. Загальна організація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Національною асоціацією адвокатів України, Радою адвокатів України та реалізується НААУ, радами адвокатів регіону, ВКДКА, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури. 5. Національна асоціація адвокатів України:  організовує та проводить заходи з підвищення кваліфікації адвокатів;  здійснює іншу діяльність, що пов’язана з організацію та проведенням заходів підвищення кваліфікації адвокатами;  видає методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів. 6. Ради адвокатів регіону:  ведуть облік і щорічно узагальнюють інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;  видають адвокатам свідоцтво про підвищення кваліфікації Додаток 1 до цього Порядку.  видають методичні та інформаційні посібники з питань підвищення кваліфікації адвокатів У регіонах, де кількість адвокатів за даними ЄРАУ перевищує три тисячі осіб, можуть бути створені центри підвищення кваліфікації, засновниками яких є ради адвокатів регіонів. 7. Рада адвокатів України:  встановлює порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатів;  координує роботу рад адвокатів регіону з питань підвищення кваліфікації адвокатів;  створює Центр підвищення кваліфікації адвокатів при Національній асоціації адвокатів України (Центр підвищення кваліфікації адвокатів НААУ);  створює Експертну раду з питань акредитації та сертифікації з підвищення кваліфікації адвокатами при НААУ (Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ); 8. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ утворюється НААУ за рішенням Ради адвокатів України як постійно діючий колегіальний робочий орган при НААУ з метою організаційно-методичного забезпечення питань акредитації професійних програм підвищення кваліфікації та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатами, проведення таких акредитації та сертифікації. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ діє відповідно до Положення про Експертну раду з питань акредитації та сертифікації НААУ, яке затверджується Радою адвокатів України. Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ затверджуються:  критерії (умови) акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатами та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів;  положення про акредитацію професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів;  порядок акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Головою Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ є Голова НААУ та Ради адвокатів України за посадою. Чисельність та персональний склад Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ затверджується її Головою. 9. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури:  проводять заходи з підвищення кваліфікації адвокатів;  здійснюють за дорученням НААУ, Ради адвокатів України, рад адвокатів регіону іншу діяльність, що пов’язана з організацію та проведенням заходів підвищення кваліфікації адвокатів. 10. Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують його безперервність, є:  навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, які мають відповідні ліцензії Міністерства освіти і науки України, а також сертифікат про акредитацію цих програм виданий Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, форма якого встановлена у Додатку 2 до цього Порядку;  участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організуються та проводяться за участі чи погодження НААУ, Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ, Ради адвокатів України, рад адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатури в Україні та за кордоном;  участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться загальнодержавними місцевими, всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів, в Україні та за кордоном, згідно програм, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;  участь у конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах та інших заходах, що організовуються або проводяться Координаційним центром з надання правової допомоги або центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги згідно програм, які акредитовані Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;  навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при радах адвокатів регіону в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а експерти-доповідачі мають відповідні сертифікати про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів;  публікації наукових або науково-практичних статей у друкованих або електронних фахових та інших професійних виданнях (газетах, журналах та інших періодичних виданнях) в Україні та за кордоном;  видання монографій, підручників, посібників, тощо;  інша діяльність визначена у Додатку 3 до цього Порядку. Адвокати мають право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться органами адвокатського самоврядування незалежно від регіону його проведення, або інших, акредитованих Експертною радою НААУ, заходах, із отриманням відповідних сертифікатів. 11. Професійні програми підвищення кваліфікації передбачають навчання: а. за загальною складовою – удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, методологічних, етичних та інших питань професійної діяльності адвоката; б. за галузевою складовою – здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності. Професійні програми підвищення кваліфікації адвокатів, які розробляються вищими навчальними закладами ІІІ та IV рівня акредитації відповідно до наданих рекомендацій і акредитаційних стандартів потребують додаткової акредитації Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ. З метою оцінки результатів засвоєння професійних програм підвищення кваліфікації може проводитись підсумковий контроль шляхом проведення тестування. Адвокати, які успішно пройшли тестування за професійними програмами, отримують сертифікат про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами за формою, встановленою у Додатку 4 до цього Порядку. Підвищення кваліфікації адвокатів за професійними програмами за загальною складовою протягом перших трьох років адвокатської діяльності здійснюються обов’язково. 12. Юридичні та фізичні особи, які організовують та/або проводять заходи підвищення кваліфікації адвокатів на постійній основі (два і більше заходів на рік) отримують сертифікат (свідоцтво) про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ за формою, встановленою у Додатку 5 до цього Порядку. Не потребують отримання сертифікату про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів Національна асоціація адвокатів України, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ради адвокатів регіону, кваліфікаційно- дисциплінарні комісії адвокатури регіону, центри підвищення кваліфікації, засновниками яких є ради адвокатів регіону. З метою віднесення заходу професійного спрямування до заходів з підвищення кваліфікації адвокатів, визначених цим Порядком, його організатори не пізніше як за місяць до його проведення звертаються до Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ для отримання відповідної акредитації. Таке звернення має містити:  найменування організатора заходу;  дату, місце проведення заходу, із визначеною кількістю місць для слухачів;  програму заходу із зазначенням його теми та тривалості;  перелік доповідачів/лекторів/тренерів/експертів заходу, які пройшли акредитацію Експертною радою з питань акредитації та сертифікації НААУ;  дані щодо оплатної участі адвокатів у заході з підвищення кваліфікації. Національна асоціація адвокатів України реєструє звернення та направляє його до Експертної ради з питань акредитації та сертифікації НААУ для прийняття рішення. Експертна рада з питань акредитації та сертифікації НААУ при прийнятті рішення про акредитацію заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, за участь у якому адвокати мають сплачувати кошти, може прийняти рішення про його акредитацію за умови встановлення відсотку участі у цьому заході адвокатів на безкоштовній основі. За результатами участі адвоката у заході підвищення кваліфікації адвокатів йому видається відповідний сертифікат за формою, встановленою у Додатку 6 до цього Порядку. 13. З метою оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів встановлюється відповідний період оцінювання тривалістю у три роки. 14. За основу оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів приймається система залікових балів, визначена у Додатку №3 цього Порядку - один заліковий бал дорівнює одній годині навчання, якщо інше не встановлено цим Порядком. Адвокат має отримати не менше 30 залікових балів протягом періоду оцінювання визначеного пунктом 13 цього Порядку. Адвокат має отримати не менше 10 залікових балів кожного року, протягом періоду оцінювання визначеного пунктом 13 цього Порядку. Надлишок залікових балів, отриманих протягом періоду оцінювання, може бути перенесений до наступного періоду оцінювання у кількості, що не перевищує 10 балів. Адвокат має отримати не менше ніж 6 залікових бали за навчання з питань етики та стандартів професійної діяльності протягом трирічного періоду оцінювання, визначеного пунктом 13 цього Порядку. У разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, за рішенням ради адвокатів регіону адвокат може бути звільнений від обов’язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково. Адвокат зобов’язаний самостійно вести облік залікових балів, зберігати сертифікати про участь у заходах щодо підвищення кваліфікації (Додаток 6) та сертифікати про проходження навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатами (Додаток 4), інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом періоду оцінювання та не менше року після його закінчення. Не пізніше 31 січня кожного року адвокат зобов’язаний надати раді адвокатів регіону картку обліку залікових балів, форма якої встановлена у Додатку 7 до цього Порядку, та копії документів, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом минулого року. Зазначені документи можуть бути витребувані у адвоката у разі надходження до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарг (окремих ухвал, подань, постанов) про порушення, вчинені адвокатом або про низький рівень якості наданої ним правової допомоги та враховуються при розгляді дисциплінарної справи, а також при невиконанні адвокатом вимог абзацу восьмого цього пункту Порядку. 15. Адвокатам, які виконали вимоги абзацу третього пункту 14 цього Порядку, радою адвокатів регіону видається Свідоцтво про підвищення кваліфікації, форма якого встановлена у Додатку 1 до цього Порядку. 16. Фінансування підвищення кваліфікації адвокатів може здійснюватися за рахунок коштів НААУ, Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, рад адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, регіональних, загальнодержавних та міжнародних спілок та асоціацій адвокатів, інших громадських організацій, адвокатських об’єднань, адвокатів та інших джерел, не заборонених законодавством. 17. До адвокатів, які не виконують обов’язку щодо постійного вдосконалення своїх знань і професійної майстерності, не виконують вимог цього Порядку, можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, за невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Отримані адвокатами залікові бали, сертифікати та інші документи, що підтверджують підвищення кваліфікації адвокатів, здобуті останніми до затвердження Радою адвокатів України Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України від 16 лютого 2013 року зараховуються адвокатам як підвищення їхньої кваліфікації за попередній період. 2. На осіб, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, поширюється обов’язок щодо підвищення кваліфікації. Додаток 1 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України РАДА АДВОКАТІВ РЕГІОНУ Серія* № С В І Д О Ц Т В О про підвищення кваліфікації адвокатом Видане адвокату ______________________(прізвище, ім’я та по батькові адвоката) Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ______ від «__» ___________ ___ року видане «__»___________ ____ року (найменування регіональної КДКА, Ради адвокатів ____________________, яка видала свідоцтво) про те, що він(вона) підвищив(ла) професійну кваліфікацію протягом періоду оцінювання 20___ – 20__ роки. Дата видачі: «__»_____________ 20__ рік. Голова РАР _______ (Прізвище та ініціали) * При виготовленні свідоцтв про підвищення кваліфікації, відповідно до регіону їм присвоюються наступні серії:  Рада адвокатів АР Крим – АК;  Рада адвокатів Вінницької області – ВН;  Рада адвокатів Волинської області – ВЛ;  Рада адвокатів Дніпропетровської області – ДП;  Рада адвокатів Донецької області – ДН;  Рада адвокатів Житомирської області – ЖТ;  Рада адвокатів Закарпатської області – ЗР;  Рада адвокатів Запорізької області – ЗП;  Рада адвокатів Івано-Франківської області – ІФ;  Рада адвокатів Кіровоградської області – КР;  Рада адвокатів міста Києва – КВ;  Рада адвокатів Київської області – КС;  Рада адвокатів Луганської області – ЛГ;  Рада адвокатів Львівської області – ЛВ;  Рада адвокатів Миколаївської області – МК;  Рада адвокатів Одеської області – ОД;  Рада адвокатів Полтавської області – ПТ;  Рада адвокатів Рівненської області – РН;  Рада адвокатів міста Севастополь – СТ;  Рада адвокатів Сумської області – СМ;  Рада адвокатів Тернопільської області – ТР;  Рада адвокатів Харківської області – ХВ;  Рада адвокатів Херсонської області – ХС;  Рада адвокатів Хмельницької області – ХМ;  Рада адвокатів Черкаської області – ЧК;  Рада адвокатів Чернівецької області – ЧЦ;  Рада адвокатів Чернігівської області – ЧН. Додаток 2 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України Національна асоціація адвокатів України Експертна рада з питань акредитації та сертифікації Серія № С Е Р Т И Ф І К А Т про акредитацію професійної програми підвищення кваліфікації адвокатів Експертна рада з питань акредитації та сертифікації ____________________ засвідчує, що професійна програма підвищення кваліфікації адвокатами: «_____(назва програми)_______», розроблена (назва вищого навчального закладу ІІІ та IV рівня акредитації) відповідає критеріям (умовам) акредитації професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів та сертифікації осіб, які допускаються до організації та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Підстава: Рішення Експертної Ради з питань акредитації та сертифікації № ______від «__»_____________ 20__ року. Сертифікат діє до «__»_____________ 20__ року. Видано: «__»_____________ 20__ року. Голова Експертної ради з питань акредитації та сертифікації (Прізвище та ініціали) Додаток 3 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України Діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів № Діяльність що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів Кількість залікових балів 1. Навчання за акредитованими професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання) 1 академічна година - 1 бал, але не більше 24 балів 2. Викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання) 1 академічна година - 1 бал 3. Участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участі Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, рад адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури 1 академічна година - 1 бал 4. Участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться вищими навчальними закладами, місцевими, всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів, в Україні та за кордоном 1 академічна година - 1 бал 5. Участь у конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах та інших заходах, що організовуються або проводяться Координаційним центром з надання правової допомоги або центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги 1 академічна година – 1 бал 6. Виступ з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково- 5 балів методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участі Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, рад адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, Координаційним центром з надання правової допомоги або центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги вищими навчальними закладами, місцевими, всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів в Україні та за кордоном 7 Навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при радах адвокатів регіону в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 1 академічна година - 2 бали 8 Викладання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при радах адвокатів регіону в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 1 академічна година - 3 бали 9. Публікації наукових або науково-практичних статей у друкованих і електронних наукових та науково-практичних фахових виданнях (газетах, журналах та інших періодичних виданнях) в Україні та за кордоном 1 друкований аркуш - 1 бал 11. Видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання - 10 балів 12 Здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук при здійсненні адвокатської діяльності 30 балів 13 Здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при здійсненні адвокатської діяльності 45 балів 14. Навчання за професійними програмами у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання), з отриманням відповідного свідоцтва вищого навчального закладу, участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, у галузях суміжних з адвокатською діяльністю 1 академічна година – 2 бали 15. Річна підписка на профільне видання 1 бал – за кожне видання, але не більше 2 балів на рік Додаток 4 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України Найменування вищого навчального закладу ІІІ-IV рівня акредитації Серія * № С Е Р Т И Ф І К А Т про проходження навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації адвокатами ____________________ (найменування вищого навчального закладу ІІІ-IV рівня акредитації, ліцензія Міністерства освіти і науки України від____ №____) засвідчує, що адвокат ________________(прізвище, ім’я, по батькові), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність (№__ дата видачі, орган, що видав) пройшов навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації адвокатів «(назва програми)» . Видано: «__»_____________ 20__ року. Тривалість заходу___________ година/години. Підвищення кваліфікації адвокатів проведено на підставі рішення Експертної ради з питань акредитації та сертифікації № ___ від ________ 20__ р. (про акредитацію професійних програм підвищення кваліфікації адвокатами) Голова/Керівник (Прізвище та ініціали) Додаток 5 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України Національна асоціація адвокатів України Експертна рада з питань акредитації та сертифікації Серія № С Е Р Т И Ф І К А Т про допуск до організації та/або проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів Експертна рада з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України засвідчує, що _______________________________________________________ (найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по-батькові фізичної особи) має право на організацію та/або проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів України за темою (темами) «назва теми (тем)»_____________________________________ . Рівень сертифікації другий, перший (потрібне підкреслити). Підстава: Рішення Експертної ради з питань акредитації та сертифікації № ______від «__»_____________ 20__ року. Видано: «__»_____________ 20__ року. Додаток 6 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України Національна асоціація адвокатів України/ВКДКА/Рада адвокатів регіону/ Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону/Координаційний центр з надання правової допомоги/ центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги/ громадське об’єднання Серія * № С Е Р Т И Ф І К А Т про участь у заході підвищення кваліфікації адвокатів НААУ/ВКДКА/Рада адвокатів регіону/Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону/Координаційний центр з надання правової допомоги/центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги/громадське об’єднання ____________________ засвідчує, що адвокат ________________(прізвище, ім’я, по батькові), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльність (№__ дата видачі, орган, що видав) взяв (ла) участь у заході (назва заходу, тема заходу). Видано: «__»_____________ 20__ року. Тривалість заходу___________ година/години. Підвищення кваліфікації адвокатів проведено на підставі рішення Експертної ради з питань акредитації та сертифікації № ___ від ________ 20__ р. (про допуск юридичних чи фізичних осіб до проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів). Голова/Директор /Керівник (Прізвище та ініціали) * При виготовленні сертифікатів про підвищення кваліфікації, відповідно до регіону та суб’єкта, що їх замовляє, їм присвоюються наступні серії:  Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України – АА  Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України - ВК  Рада адвокатів/КДКА АР Крим – АК;  Рада адвокатів/КДКА Вінницької області – ВН;  Рада адвокатів/КДКА Волинської області – ВЛ;  Рада адвокатів/КДКА Дніпропетровської області – ДП;  Рада адвокатів/КДКА Донецької області – ДН;  Рада адвокатів/КДКА Житомирської області – ЖТ;  Рада адвокатів/КДКА Закарпатської області – ЗР;  Рада адвокатів/КДКА Запорізької області – ЗП;  Рада адвокатів/КДКА Івано-Франківської області – ІФ;  Рада адвокатів/КДКА Кіровоградської області – КР;  Рада адвокатів/КДКА міста Києва – КВ;  Рада адвокатів/КДКА Київської області – КС;  Рада адвокатів/КДКА Луганської області – ЛГ;  Рада адвокатів/КДКА Львівської області – ЛВ;  Рада адвокатів/КДКА Миколаївської області – МК;  Рада адвокатів/КДКА Одеської області – ОД;  Рада адвокатів/КДКА Полтавської області – ПТ;  Рада адвокатів/КДКА Рівненської області – РН;  Рада адвокатів/КДКА міста Севастополь – СТ;  Рада адвокатів/КДКА Сумської області – СМ;  Рада адвокатів/КДКА Тернопільської області – ТР;  Рада адвокатів/КДКА Харківської області – ХВ;  Рада адвокатів/КДКА Херсонської області – ХС;  Рада адвокатів/КДКА Хмельницької області – ХМ;  Рада адвокатів/КДКА Черкаської області – ЧК;  Рада адвокатів/КДКА Чернівецької області – ЧЦ;  Рада адвокатів/КДКА Чернігівської області – ЧН;  Координаційний центр з надання правової допомоги, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги – КЦ;  Громадські об’єднання – ГО. Додаток 7 До Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України КАРТКА ОБЛІКУ ЗАЛІКОВИХ БАЛІВ Прізвище, ім’я та по батькові адвоката ______________, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ______ від «__» ___________ ___ року видане «__»___________ ____ року (найменування органу, яким видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю). Період: 201_ рік № Дата проведення заходу Назва заходу Організатор заходу Форма участі (слухач або доповідач) Тема доповіді або теми, прослухані учасником Кількість отриманих балів Дата подання картки Підпис адвоката

Page updated

Google Sites

Report abuse