Апеляційна або касаційна скарга на рішення господарського суду

В Київський апеляцiйний господарський суд

Позивач: «Київське колективне пiдприємство

фабрика «Л»

(поштовий iндекс, адреса, телефон)

р/р 000000

в АКБ «Ф», МФО 000000,

код ЄДРПОУ 00000000.

Вiдповiдач: Київське ВАТ «ТД»

(поштовий iндекс, адреса, телефон)

р/р 0000000 в АКБ «С» МФО 000000,

код ЄДРПОУ 00000000.

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

20 жовтня 2007 р. господарським судом м. Києва було розглянуто позов Київсь-кого колективного пiдприємства фабрики «Л» до Київського вiдкритого акцiонерно-го товариства «ТД» на загальну суму 457542 грн. 75 коп. (справа № 2/315-5).

Суд прийняв рiшення стягнути з вiдповiдача на користь позивача суму основно-го боргу в розмiрi 435755 грн. 75 коп., i лише половину суми належної стягненню пенi, та вiдстрочити виконання рiшення суду на 2 мiсяцi.

Таке рiшення суд мотивував тим, що фiнансове становище вiдповiдача незадовi-льне, вiн має борги в значних сумах i перед iншими кредиторами.

З таким рiшенням фабрика «Л» погодитись не може з наступних мiркувань. Роз-мiр належної стягненню з ВАТ «ТД» пенi складає всього 5% вiд суми боргу i не мо-же вважатись значним. Заява у судовому засiданнi представника вiдповiдача про те, що позивачу не було своєчасно сплачено борг за придбанi товари внаслiдок незадо-вiльного фiнансового стану ВАТ «ТД» не може бути, на наш погляд, пiдставою для зменшення суми пенi, тим бiльше, що дiйсний фiнансовий стан вiдповiдача судом не перевiрявся. Представник вiдповiдача не заявляв клопотання про вiдстрочку ви-конання рiшення господарського суду i таке рiшення судом було прийнято з власної iнiцiативи, на наш погляд, необґрунтовано, з порушенням майнових iнтересiв пози-вача.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 91-95 ГПК України,

ПРОШУ:

• 1. Скасувати рiшення Господарського суду м. Києва вiд 20 жовтня 2007 р. в частині надання вiдстрочки виконання рiшення суду на 2 мiсяцi.

  2. Змінити рiшення в частині стягнення пені і задовольнити нашу вимогу в цій частині повністю.

Директор фабрики «Л» (пiдпис)

До Вищого господарського суду України

Спiльного пiдприємства (СП) «Р»

(поштовий iндекс, адреса, телефон)

справа № 235-1,

на ухвалу господарського суду

Житомирської областi

вiд 1 квiтня 2008 року

КАСАЦIЙНА СКАРГА

13 лютого 2008 р. спiльним пiдприємством «Р» до господарського суду Житоми-рської областi було подано скаргу на дiї лiквiдатора по справi про визнання банкру-том Житомирського державного комунального спецiалiзованого автодорожнього пiдприємства 0604 (ЖДКСАП).

Ухвалою господарського суду Житомирської областi вiд 01.04.2008 р. в задово-леннi скарги СП «Р» на дiї лiквiдатора Житомирського державного комунального спе-цiалiзованого автодорожнього пiдприємства 0604 було вiдмовлено.

Вважаємо прийняту господарським судом Житомирської областi ухвалу про вiд-мову в задоволеннi скарги на дiї лiквiдатора необґрунтованою, оскiльки вона прийнята по неповнiстю з’ясованих обставинах, що мають значення для справи, за неправильного застосування норм матерiального права.

Так, постановою господарського суду вiд 01.06.2005 р. ЖДКСАП 0604 визнано банкрутом та призначено лiквiдатора.

2 сiчня 2007 р. мiж лiквiдатором i СП «Р» було укладено договiр оренди частини нерухомого майна ЖДКСАП 0604 (адмiнбудинок, шiсть гаражних боксiв). Пунктом 1.1 вказаного договору було передбачено прiоритетне право придбання орендовано-го майна. Цей договiр укладено у вiдповiдностi з рiшенням комiтету кредиторiв вiд 26.11.2006 р., який на своєму засiданнi дозволив лiквiдатору на час мораторiю на продаж майна укласти договiр оренди з СП «Р», з наданням гарантiй орендарю купi-влi об’єкту оренди на пiдставi договору купiвлi-продажу по торгово-експертнiй оцi-нцi шляхом прямого викупу згiдно ст. 30 Закону України «Про вiдновлення платос-проможностi боржника, або визнання його банкрутом».

Рiшення комiтету кредиторiв вiд 26.11.2006 р. не суперечить дiючому законодав-ству, оскiльки ч. 1 ст. 30 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi бор-жника або визнання його банкрутом» передбачено право комiтету кредиторiв вста-новлювати iнший, нiж на вiдкритих торгах, порядок продажу майна банкрута.

Пунктом 3.1 договору оренди передбачено закiнчення строку дiї договору датою нотарiального оформлення договору купiвлi-продажу орендованого майна.

СП «Р», як орендар i сторона по договору оренди, належно виконував взятi на себе обов’язки, вживав всiх заходiв по збереженню орендованого майна. Так, оре-ндарем були виготовленi та вмонтованi ґрати вiкон першого поверху адмiнбудинку, замiненi дверi примiщень першого поверху на броньованi металевi. Зроблено поточ-ний ремонт у примiщеннях гаражних боксах, укрiплено брами, тощо. В той же час, орендодавцем неналежно виконувалися обов’язки по договору в цiй частинi, а саме: територiю не було огороджено, були вiдсутнi ворота та iнше. Про це СП «Р» неод-норазово ставило до вiдома лiквiдатора (листи вiд 24.11.2007 р., 22.12.2007 р.).

Вважаємо, що орендодавець в особi лiквiдатора не мав законного права розiрва-ти договiр оренди в односторонньому порядку. Посилання господарського суду в ухвалi на наявнiсть такого права у лiквiдатора згiдно ст. 259 ЦК УРСР, є безпiдстав-ним. Суд невiрно визначив норму права, яка пiдлягає застосуванню в даному випад-ку.

Ст. 259 ЦК УРСР регулювала порядок укладення i вiдмову вiд договору майно-вого найму до 01.01.2008 р., але в цьому випадку, лiквiдатором ставилося питання про дострокове розiрвання договору оренди в зв’язку з нiбито неналежним виконан-ням орендарем обов’язкiв по договору. Дострокове розiрвання договору на вимогу наймодавця згiдно ст. 269 ЦК УРСР було можливе шляхом пред’явлення вимоги про дострокове розiрвання договору у вiдповiдному судi, тобто у судовому порядку.

Крiм того, оренда державного i комунального майна регулюється спецiальним законом — Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Цей Закон (ст. 1) регулює органiзац iйнi вiдносини, пов’язанi з передачею в оренду майна державних пiдприємств та органiзацiй, майна, яке перебуває у комунальнiй власностi. Ст. 26 Закону передбаченi пiдстави припинення договору оренди, та зазначено, що одностороння вiдмова вiд договору оренди не допускається.

Договiр оренди припиняється в разi: закiнчення строку, на який його було укла-дено; приватизацiї об’єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелi об’єкта оренди. Договiр оренди може бути розiрвано за пого-дженням сторiн. На вимогу однiєї iз сторiн договiр оренди може бути достроково розiрвано за рiшенням суду, господарського суду у разi невиконання сторонами сво-їх зобов’язань та з iнших пiдстав, передбачених законодавчими актами України. Ст. 29 передбачає, що за невиконання зобов’язань за договором оренди, в тому числi за змiну або розiрвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть вiдпо-вiдальнiсть, встановлену законодавчими актами України та договором.

У вiдповiдностi до ст. 188, 197, 198 ГК України та ст. 525 ЦК України, який на-брав чинностi з 01.01.2008 р., одностороння вiдмова вiд зобов’язання не допускаєть-ся (згiдно п. 4 Прикiнцевих та перехiдних положень щодо цивiльних вiдносин, якi ви-никли до набрання чинностi ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав i обов’язкiв, що виникли або продовжують iснувати пiсля набрання ним чин-ностi).

Отже, в даному випадку повиннi застосовуватися положення нового ЦК Украї-ни.

З огляду на викладене, ми вважаємо, що господарський суд безпiдставно дiйшов висновку про обґрунтованiсть вiдмови лiквiдатора вiд договору оренди, про право-мiрнiсть дiй лiквiдатора щодо розiрвання договору оренди та продажу майна, яке орендує СП «Р», вiдмови вiд укладення договору купiвлi—продажу об’єкта оренди з СП «Р». Цi дiї лiквiдатора порушили права СП «Р», суперечать вимогам законiв, якi наведенi вище. Згiдно договору оренди, рiшення комiтету кредиторiв, СП «Р» на пiдготовку до укладення договору купiвлi-продажу провело оцiнку орендованого майна. 30.01.2008 р. СП «Р» зверталося з пропозицiєю укласти договiр купiвлi-про-дажу орендованого майна. Ця пропозицiя була безпiдставно вiдхилена.

Враховуючи викладене, у вiдповiдностi зi ст.ст. 91, 94, 106 ч. 3 ГПК України,

ПРОШУ:

Ухвалу господарського суду Житомирської областi вiд 01.04.2004 р. по справi № 235-1 про вiдмову СП «Р» в задоволеннi скарги на дiї лiквiдатора скасувати, справу направити на новий судовий розгляд

Директор СП «Р» (пiдпис)

___________________________________________________________________

Господарський процесуальний кодекс України

Розділ XII

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ В АПЕЛЯЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ

Стаття 91. Право апеляційного оскарження

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Місцевий господарський суд у триденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою, а у випадках, передбачених частиною третьою статті 106 цього Кодексу, - копіями матеріалів справи відповідному апеляційному господарському суду.

Справа, яка надіслана до апеляційного господарського суду, реєструється в день її надходження з дотриманням порядку, встановленого частинами другою, третьою статті 21цього Кодексу.

{Текст статті 91 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року}

Стаття 92. Визначення апеляційної інстанції

Перегляд за апеляційною скаргою рішень та ухвал місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

{Стаття 92 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положеньчастини четвертої статті 91 цього Кодексу.

{Стаття 93 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4176-VI від 20.12.2011}

Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга;

2) найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;

3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

4) перелік документів, доданих до скарги.

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

{Стаття 94 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 95. Надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Прокурор, який подає апеляційну скаргу, надсилає сторонам по справі її копію і копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

{Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}

Розділ XII1

ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ

Стаття 107. Право касаційного оскарження

Сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

{Текст статті 107 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 108. Касаційна інстанція

Судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

{Текст статті 108 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги

Касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

{Стаття 109 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

Стаття 110. Строк подання касаційної скарги

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо вона подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

{Стаття 110 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2453-VI від 07.07.2010, № 4176-VI від 20.12.2011}

{Положення статті 110 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2011 від 13.12.2011}

Стаття 111. Форма і зміст касаційної скарги

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування апеляційного господарського суду, постанова якого оскаржується, номер справи та дату прийняття постанови;

3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.

Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

{Стаття 111 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2453-VI від 07.07.2010, № 4176-VI від 20.12.2011}

Стаття 1111. Надсилання касаційної скарги сторонам у справі

Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Прокурор, який подає касаційну скаргу, надсилає сторонам у справі її копію і копії доданих до неї документів, відсутніх у справі.

{Стаття 1111 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010}