Переход на обновленную версию документа
НАЗВА СУДУ
Позивач: П. І. Б., ДАТА НАРОДЖЕННЯ,
АДРЕСА, ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ
Відповідач: П. І. Б., ДАТА НАРОДЖЕННЯ,
АДРЕСА, ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ
Третя особа: Служба у справах дітей
НАЗВА РАДИ
АДРЕСА, ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про позбавлення батьківських прав
Я, ОСОБА 1, є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА 2, ДАТА НАРОДЖЕННЯ. Батьком дитини відповідно
до свідоцтва про народження є відповідач у справі — ОСОБА 3.
Шлюб між мною та відповідачем було розірвано ДАТА, НАЗВА СУДУ. Фактичні шлюбні відносини при-
пинені 01.10.2008 р. Відповідач перестав проживати з нами за однією адресою, з того часу долею доньки
не цікавиться. Рішенням суду встановлено місце проживання нашої дитини разом зі мною, відповідач
зобов’язався в добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання доньки, але взятого обов’язку
з матеріального забезпечення так жодного разу і не виконав.
По теперішній час дитина проживає зі мною, знаходиться на моєму повному утриманні.
Відповідач з дитиною не спілкується з 01.10.2008 р., участі у розвитку доньки не бере, у вихованні
дитини участі також не бере, дитиною не цікавиться взагалі, хоча відповідно до ст. 150 Сімейного
кодексу України обов’язки щодо виховання та розвитку дитини покладено як на мати, так і на батька
дитини.
Частина 4 ст. 155 Сімейного кодексу України встановлює, що ухилення батьків від виконання батьків-
ських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідач зустрічами з дитиною нехтує, в житті та розвитку дитини не відіграє ніякої ролі. Батьків-
ського піклування донька не відчуває, чоловічої допомоги у розвитку світогляду та розуміння дитиною
свого місця в цьому житті відповідач не надає.
Фактично наша спільна донька виховується мною та моїм другим чоловіком, якого вона вважає своїм
батьком. Ким доводиться їй відповідач, вона не знає, з ним ніколи не зустрічалась, про його існування
не знає.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім’ї є першоосновою
розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати
дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати
належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостій-
ного життя та праці. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли
таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили
(ст. 14 Закону).
Стаття 3 Конвенції про права дитини визначає, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приді-
ляється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держав и-учасниці зобов’язуються забезпечити
дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки
її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповід-
них законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлу-
чалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим
рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне
в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку,
наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки
проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ст. 9 Конвенції).
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про застосування судами
законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських
прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклують-
ся про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає
на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її
нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього
світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
В діях відповідача мається винна поведінка, яка виразилася в тривалому ухиленні від виконання
обов’язків батька по вихованню своєї дитини, він протягом тривалого часу не піклується про її фізичний
та духовний розвиток, стан здоров’я, не займається її підготовкою до самостійного життя. Позитивно
впливати на свою дитину останній не може. Відповідач долею, станом здоров’я дитини не цікавив-
ся, бажання побачитися з дитиною не виявляє, чим ухиляється від виконання обов’язків з виховання
та утримання дитини.
Позбавлення відповідача батьківських прав є мірою сімейно-правової відповідальності, має на меті
насамперед захист інтересів малолітньої дитини. Відповідно до пп. 2, 4 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу
України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо ухиляється від виконання своїх
обов’язків по вихованню дитини.
Позбавлен ня відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки відповідає інтересам
дитини, яка біологічним батьком не цікавиться, почуттів любові і поваги до нього не виявляє, бо не знає
про його існування. Позбавлення батьківських прав позбавить відповідача можливості в майбутньому
причинити дитині душевні травми та нанести психічні травми, а також застосувати до відповідача на-
слідки позбавлення батьківських прав, передбачені ст. 166 Сімейного кодексу України.
За час окремого проживання відповідач не намагався налагодити стосунки із донькою, зустрічей
уникав, долею дитини не цікавився. Про те, що його дитина є інвалідом він до подання цієї позовної
заяви не знав.
Малолітня ОСОБА 2 виховується у повній родині, батьком вважає ОСОБА 4, який ставиться до неї як
до власної дитини, бажає удочерити її, аби донька почувалася захищеною, та мати відповідні законні
підстави відстоювати права та інтереси моєї доньки спільно.
Факт невиконання відповідачем своїх батьківських обов’язків щодо неповнолітньої доньки підтвер-
джується довідкою комунального закладу НАЗВА 1 та характеристикою з комунального закладу НАЗ-
ВА 2, в яких вказано, що ОСОБА 2 виховується у повній родині (мною та ОСОБА 4), особа, яка значиться
у свідоцтві про народження доньки, працівникам цих закладів не відома, за час навчання до закладів
не з’являвся, долею дитини не цікавився.
Вихованням доньки повністю займаюся я та мій чоловік ОСОБА 4, ми забезпечуємо її всім необхідним
для життя та виховання, займаємося її лікуванням та оздоровленням, купуємо одежу, іграшки, створюємо
повноцінні умови для життя і здоров’я доньки, забезпечуємо отримання належної освіти.
Наведені вище факти можуть підтвердити численні свідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення
батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати,
батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої
батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини
у відділенні Державного ощадного банку України та зобов’язує матір, батька або інших законних пред-
ставників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної
сили рішенням суду. Отримувати аліменти від відповідача я не бажаю.
На підставі в ищевикладеного, відповідно до ст. 150, ч. 4 ст. 155, ч. 2 ст. 157, пп. 2, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 164,
ст. 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 3, 9 Кон-
венції про права дитини, п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 «Про
застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та понов-
лення батьківських прав», керуючись ст. 15, 118 — 120 Цивільного процесуального кодексу України, —
ПРОШУ:
1. Позбавити ОСОБА 3, ДАТА НАРОДЖЕННЯ, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА 2, ДАТА
НАРОДЖЕННЯ.
2. Стягнути з ОСОБА 3 на мою користь судові витрати.
3. Як докази витребувати від Служби у справах дітей НАЗВА РАДИ письмовий висновок про доцільність
позбавлення ОСОБА 3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА 2, ДАТА НАРОДЖЕННЯ.
Додатки:
1. Копії позовної заяви.
2. Копії паспорта.
3. Копії ідентифікаційного номера.
4. Копії свідоцтва про народження дитини.
5. Копії рішення суду про розірвання шлюбу.
6. Копії довідки про склад сім’ї.
7. Копії характеристики.
8. Копії довідки із садочка.
9. Копії виписки з історії розвитку дитини.
10. Копії свідоцтва про шлюб.
11. Квитанція про оплату судового збору.
ДАТА: ______________ (ПІДПИС) П. І. Б.__