До Суворовського районного суду м. Одеси
вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса, 65003
Суддя ______________________
Справа №___________________
Позивач: ________________________________
Адреса: __________________________________
Засіб зв’язку: _______________________
Заява про перегляд заочного рішення
«__»_______ року Суворовським районним судом м. __________ ухвалено заочне рішення по справі № _______________ за цивільним позовом _______________ до _________________, про визнання мене таким, що втратили право користування жилим приміщенням.
Приймаючи ухвалу про проведення заочного розгляду справи за моєї відсутності, суд виходив з того, що я був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи через оголошення у пресі.
Разом з тим, відповідно до ст. 74 ЦПК України основним видом судового виклику є повістка. Оскільки судова повістка за місцем постійного проживання не надходила (не вручалась), то я не прибув на судове засідання та не повідомив суду поважність причин неявки.
Неповідомлення мене у встановленому порядку про розгляд справи позбавило мене права надати суду докази, якими я заперечую проти позову.
Так,
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Копія заочного рішення була направлена на мою адресу «__»_______ року за вих. №________ і отримана мною «__»_______ року.
Статтею 228 ЦПК України встановлено десятиденний строк подачі заяви про перегляд заочного рішення з дня отримання його копії.
Відповідно до ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до мого закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Враховуючи поважність причин неявки до суду та істотне значення наведених доказів для правильного вирішення справи, прошу суд переглянути заочне рішення від «__»_______ року, скасувати його та призначитисправу до розгляду в загальному порядку.
Додаток: копія заяви про перегляд заочного рішення.
__________________ ______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 228. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Стаття 229. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
1. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.
2. У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:
1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;
2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;
3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;
4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;
5) клопотання про перегляд заочного рішення;
6) перелік доданих до заяви матеріалів.
3. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.
4. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів.
5. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
6. До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
{Частина шоста статті 229 в редакції Закону № 3674-VI від 08.07.2011}
7. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правиластатті 121 цього Кодексу.
Стаття 230. Дії суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення
1. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.
2. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.
3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
{Частина четверта статті 231 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 232. Скасування та оскарження заочного рішення
1. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
2. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
3. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 233. Законна сила заочного рішення
1. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого цим Кодексом.
Ставка судового збору встановлюються ЗУ «Про судовий збір» у такому розміру:
1. За подання до суду:
7) заяви про перегляд заочного рішення 0,1 розміру мінімальної заробітної плати
________________________________________________________________________________________________________________________________________
До Суворовського районного суду м. Одеси
вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса, 65003
Заявник: ________________________________
Адреса: __________________________________
Засіб зв’язку: _______________________
Боржник: ________________________________
Адреса: __________________________________
Засіб зв’язку: _______________________
ЗАЯВА
про видачу судового наказу про стягнення нарахованої,
але не виплаченої заробітної плати
З ____________ я працюю у ______________ секретарем-референтом. Починаючи з ______________ заробітну плату мені виплачують нерегулярно, затримка з виплати заробітньої плати становить більше ніж місяць. Внаслідок цього на __________р. ТОВ “___________” заборгувало мені _________ грн., які нараховані, але не виплачуються.
Вважаю дії боржника незаконними, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Керуючись ст.ст. 95–98,102 ЦПК України, на підставі ч. 1 ст. 115 КЗпП України,
ПРОШУ:
Видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “___________” на мою користь нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі ________ грн.
Додатки:
1. Копія наказу про прийняття на роботу.
2. Довідка про нараховану, але не виплачену зарплату.
3. Копія заяви.
__________________ ______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 95. Стягнення на підставі судового наказу
1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.
{Частина перша статті 95 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
{Частина статті 95 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
3. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Стаття 96. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ
1. Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
{Стаття 96 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 97. Підсудність
1. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Стаття 98. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
1. Заява про видачу судового наказу подається в суд у письмовій формі.
2. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
{Пункт 4 частини другої статті 98 виключено на підставі Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
5) перелік документів, що додаються до заяви.
3. Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
4. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
5. До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
{Статтю 98 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3674-VI від 08.07.2011}
6. До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Стаття 99. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу
1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
{Частина перша статті 99 в редакції Закону № 3674-VI від 08.07.2011}
2. У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
{Стаття 99 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2875-IV від 08.09.2005; в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3674-VI від 08.07.2011}
Стаття 100. Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення
1. Суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.
2. Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.
3. Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:
1) заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу;
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право;
3) наявні обставини, зазначені у пунктах 2-5 частини другої статті 122 цього Кодексу.
4. Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу.
5. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
6. У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
7. Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.
{Стаття 100 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 101. Наслідки повернення заяви або відмови в її прийнятті
1. Повернення заяви у випадку, встановленому частиною першою статті 100 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
{Частина перша статті 101 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
2. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
1. У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.
{Частина перша статті 102 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
2. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.
Стаття 103. Зміст судового наказу
1. У судовому наказі зазначаються:
1) дата видачі наказу;
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;
3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;
7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.
2. Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленимЗаконом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.
3. Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.
{Стаття 103 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 104. Надіслання боржникові копії судового наказу
1. Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.
2. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.
3. Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, - за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
4. Днем отримання боржником копії судового наказу є дата, зазначена у поштовому повідомленні про вручення. У разі якщо боржник відмовляється від отримання копії судового наказу або відсутній за вказаною адресою, днем отримання боржником копії судового наказу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову боржника отримати копію судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою.
{Стаття 104 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Ставка судового збору встановлюються ЗУ «Про судовий збір» у такому розміру:
1. За подання до суду:
__________________________________________________________________________________________________________________________
До Суворовського районного суду м. Одеси
вул. Чорноморського козацтва, 68, м. Одеса, 65003
Стягувач: ________________________________
Адреса: __________________________________
Засіб зв’язку: _______________________
Боржник: ________________________________
Адреса: __________________________________
Засіб зв’язку: _______________________
ЗАЯВА
про скасування судового наказу
«_____» ________________ 20_____ року, _______________________ районним судом, міста ________________, _________________ області справа № ____________ було винесено судовий наказ про стягнення з ТОВ “_________” на користь _______________ заборгованості у розмірі _______ грн.
Вимоги стягувача не відповідають фактичним обставинам зазначеним у заяві оскільки ТОВ “___________” ___________р. погасило заборгованість перед _________________ у сумі _________ грн., що підтверджується копіями платіжних доручень про сплату заробітньої плати. Тобто Стягувач, зловживаючи своїм правом на подання заяви до суду про видачу судового наказу з вимогаю стягнути з мене заборгованість яка не відповідає її фактичному розміру.
Таким чином, зазначений Стягувачем розмір заборгованості із заробітньої плати не є безспірною сумою тому і не може бути розглянуто у наказному проваджені.
Відповідно до ст. 105 ЦПК україни, боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Судовий наказ мною було отримано « ______ » __________ 20__ року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення листа з зазначеним судовим наказом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 104, 105, 105-1 ЦПК України, -
ПРОШУ:
1. Прийняти заяву про скасування судового наказу до свого розгляду.
2. Судовий наказ виданий __________________ судом міста _________ від «_____» __________ 20__ року, по справі № ______________скасувати.
Перелік документів, що додаються до заяви:
1.Копія заяви – 2 прим.
2.Копія Судового наказу від «_____» ______________ 20___ року.
3.Копії платіжних доручені у кількості – _______ прим.
__________________ ______________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 105. Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання
1. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
2. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
3. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) наказ, що оспорюється;
4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;
5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;
6) перелік документів, що додаються до заяви.
4. Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві.
5. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
6. До неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу застосовуються нормистатті 121 цього Кодексу.
{Стаття 105 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 1051. Розгляд заяви про скасування судового наказу
1. Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду в порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
2. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 105 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.
3. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу.
4. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.
5. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів.
6. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.
7. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.
8. За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;
2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;
3) змінити судовий наказ.
9. Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.
{Кодекс доповнено статтею 1051 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах вводяться в дію з 1 січня 2011 року, а щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
Стаття 106. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
1. У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
2. Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
{Стаття 106 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року}
4) заяви про видачу судового наказу
50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження