Відповідно до ч. 1 ст. 5 Конституції України у нашій державі встановлено республіканську форму правління. Згідно зі ст.ст. 6–7 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Це означає, що єдиним носієм суверенітету і джерелом влади в Україні визнається її народ, який формує єдиний у державі законодавчий орган — Верховну Раду та обирає главу держави — Президента. Всі інші державні органи створюються Верховною Радою та Президентом, які одержали свої повноваження безпосередньо від народу. Лише з волі українського народу, виявленої в результаті всеукраїнського референдуму, можлива зміна орієнтирів суспільного розвитку, спрямованості, вихідних принципів організації й функціонування механізму держави тощо. Будь-які спроби інших суб’єктів вирішувати такі питання слід розцінювати як антиконституційні дії.
Ст. 2 Конституції України визначає, що за формою державного устрою вона є унітарною державою, тобто державою, у складі якої немає і не може бути якихось територіальних утворень, що мають ознаки державності. Ст. 133 Конституції України встановлює таку систему адміністративно-територіального устрою нашої держави: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Слід зазначити, що не кожен населений пункт є окремою адміністративно-територіальною одиницею. У сільській місцевості можливе об’єднання територій декількох невеликих населених пунктів (сіл) в одну адміністративно-територіальну одиницю.
У цій же статті Конституції України перелічені адміністративно-територіальні одиниці нашої держави вищого рівня: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. При цьому Конституція вказує на спеціальний статус у державі міст Києва й Севастополя. Цей статус повинен визначатися законами України про ці міста. На сьогодні день чинним є Закон України “Про столицю України — місто-герой Київ” від 15 січня 1999 р., але закон щодо міста Севастополя ще не прийнятий.
Конституція України (п. 13 ст. 92) встановлює, що територіальний устрій України визначається тільки законами України. До повноважень Верховної Ради України (п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституції України) віднесено також утворення й ліквідацію районів, установлення та зміну меж районів, міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування та перейменування населених пунктів і районів.
Слід зазначити, що правова основа вирішення питань адміністративно-територіального устрою України потребує суттєвого вдосконалення. Ще за радянських часів, у 1981 р. було затверджено Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, яке давно застаріло. Нині ряд питань, пов’язаних з адміністративно-територіальним устроєм України, регламентується в кількох різних законах. Але наявність в Основному Законі держави окремого розділу, присвяченого територіальному устроєві України, і потреби практичної діяльності у цій сфері вимагають своєї детальної регламентації у спеціально присвяченому цим питанням законі.
Виходячи з аналізу конституційних положень щодо організації й діяльності органів держави, ролі в цих процесах народу та зважаючи на увагу, яка приділяється в них основним правам людини й громадянина, можна стверджувати про наявність у нашій державі засад демократичного політичного режиму.
Вибори — це процес в результаті якого певна сукупність людей шляхом голосування формує склад державного органу або місцевого самоврядування.
В ході виборів громадяни здійснюють активне і пасивне виборче право.
Активне виборче право — це право громадян обирати склад органів державної влади та місцевого самоврядування.
Пасивне виборче право — це право громадян бути обраним до складу органів державної влади та місцевого самоврядування.
Ч. 1 ст. 76 Конституції України закріплює ряд дійсно демократичних принципів, на яких будуються вибори народних депутатів України:
загальне виборче право означає, що всі громадяни України, що досягли встановленого законом віку, мають право брати участь у виборах народних депутатів України. На виконання цього принципу закон чітко встановлює умови, за яких громадянин не може брати участь у таких виборах;
рівне виборче право означає наявність у кожного виборця однакової з іншими кількості голосів при здійсненні акту голосування;
пряме виборче право означає, що беручи участь у виборах, громадяни віддають свої голоси безпосередньо “за” чи “проти” того або іншого кандидата у народні депутати, таким чином, пряме виборче право забезпечує остаточність вирішення питання про заміщення виборної посади (крім прямих існують і непрямі, або багатоступеневі, вибори. Їх сутність полягає у тому, що громадяни спочатку обирають колегію виборщиків, а ті вже безпосередньо голосують за кандидата на виборну посаду);
таємність голосування означає недопустимість будь-якого спостереження або контролю за волевиявленням виборців.
Формування парламенту, уряду, органів місцевого самоврядування
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.
Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
Повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією та законами України.
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється Законом України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року N 4061-VI.
Кабінет Міністрів України (Уряд) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.
Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраним Президентом України. Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку. Відставка Прем'єр-міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінетові Міністрів України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Президентом України, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України, але не довше ніж шістдесят днів. Прем'єр-міністр України зобов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів України за рішенням Президента України чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.
Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.
Статус голів, депутатів і виконавчих органів ради та їхні повноваження, порядок утворення, реорганізації, ліквідації визначаються законом.
Голова районної та голова обласної ради обираються відповідною радою і очолюють виконавчий апарат ради.
Президент України, умови обрання, його повноваження щодо набрання чинності законами
Термін “президент” походить від латинського “prаеsіdens”, ще означає “той, хто сидить попереду”, й застосовувався до головуючих на різних зборах. Першою державою, в якій запровадили посаду президента в сучасному її розумінні, тобто як посаду глави держави й виконавчої влади, були США, де цей пост засновано Конституцією 1787 р. В Європі посада президента вперше з’явилася у Франції та Швейцарії у 1848 р., а в XX століття — вже в багатьох країнах світу. Остання фаза цього процесу спостерігалася наприкінці 80-х — на початку 90-х років ХХ століття, коли майже в усіх незалежних державах, що утворилися після розпаду СРСР, та в східній Європі було запроваджено пости президентів. У сьогоднішньому світі з числа більш як 180 країн — членів ООН понад 130 мають президента.
Таке повсюдне введення інституту президентства зумовлене низкою чинників, що визначають його роль у державному й суспільному житті країни. Перш за все, президент уособлює державу, представляє її в міжнародних зносинах.
В Україні пост Президента було запроваджено Законом УРСР від 5 липня 1991 р. В Конституції України посаді Президента присвячується спеціальний V розділ, що складається з одинадцяти статей, основний зміст яких полягає у такому.
Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.
Порядок проведення виборів Президента України встановлюється Законом України "Про вибори Президента України".
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України. Президент України складає таку присягу:
"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Одними з важливих повноважень Президента України є промульгація (підписання) законів, прийнятих Верховною Радою України. Ці повноваження визначаються п.п. 29-30 ст 106 Конституції України:
підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.
Відповідно до ч 2 ст. 94 Конституції України Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. У разі якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється ГоловоюВерховної Ради України і опубліковується за його підписом.
Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.