Адміністративний позов щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій

До _______________________________

(найменування суду)

Позивач __________________________,

(П. І. Б.)

що проживає за адресою:

________________________________.

(вказати місце проживання)

Номер засобу зв'язку, електронна пошта

__________________________________

Відповідач ________________________

__________________________________,

(назва дільничної виборчої комісії)

місцезнаходження: __________________

__________________________________

Номер засобу зв'язку, електронна пошта

__________________________________

Адміністративний позов (позовна заява)

про виправлення неправильних записів у списку виборців

"___" ____________ 20__ року мають відбутися вибори _________________________________________________.

У визначений законом строк (тобто до ________________) я, _____________________________, не отримав повідомлення про місце і час голосування. У списках виборців, поданих для загального ознайомлення у приміщенні дільничної комісії N ___, я не виявив свого прізвища.

"___" ____________ 20__ року я звернувся до дільничної виборчої комісії з відповідною скаргою про внесення змін до списку виборців по дільничній виборчій комісії N _____ за адресою __________________________ щодо включення мене до цього списку. Мені було відмовлено у включенні до списку виборців у зв'язку з _____________________________________________________ (навести вказані дільничною виборчою комісією причини про відмову у включенні до списку виборців).

Вважаю відмову щодо включення мене до списку виборців по дільничній виборчій дільниці N _____ необґрунтованою та неправомірною, оскільки ___________________________________ _______________________ (навести докази).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 43 Закону України "Про вибори народних депутатів України", ст. ст. 104, 105 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

1. Зобов'язати дільничну виборчу комісію ___________________ _____________________________ включити мене до списку виборців по вищезгаданій виборчій дільниці.

Додатки:

1. Докази на підтвердження скарги.

2. Копія заяви, поданої до дільничної виборчої комісії.

3. Відповідь дільничної виборчої комісії.

4. Доказ сплати державного мита

5. _______________________________________________.

Дата

Підпис

_________________________________________________________________

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Стаття 172. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дію чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо таке рішення, дія чи бездіяльність порушує виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

{Частина третя статті 172 в редакції Закону № 1616-VI від 21.08.2009; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1699-VI від 04.11.2009}

4. Рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських (в тому числі міст Києва та Севастополя), районних у містах виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів; територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

{Частина четверта статті 172 в редакції Закону № 1616-VI від 21.08.2009; із змінами внесеними згідно із Законами № 2487-VI від 10.07.2010, № 2453-VI від 07.07.2010}

5. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, за винятком рішень, дій чи бездіяльності, що визначені частинами третьою - четвертою цієї статті, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

6. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

7. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

8. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, дільничної комісії з референдуму, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

9. Суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

10. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму та комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.

{Частина десята статті 172 із змінами, внесеними згідно із Законом № 709-VII від 21.11.2013}

11. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у дводенний строк після надходження позовної заяви. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

{Частина одинадцята статті 172 в редакції Закону № 1616-VI від 21.08.2009}

{Частину одинадцяту статті 172 визнано конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 26-рп/2009 від 19.10.2009}

12. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду.

Стаття 173. Особливості провадження у справах щодо уточнення списку виборців

1. Право звернутися з адміністративним позовом про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, має кожен, хто має право голосу на відповідних виборах або референдумі.

2. Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцезнаходженням відповідної комісії.

3. Позовна заява про уточнення списку виборців подається до адміністративного суду без сплати судового збору. Позовну заяву може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування. Суд при розгляді даного адміністративного позову звертається до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.

{Частина третя статті 173 в редакції Закону № 3099-IV від 17.11.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4061-VI від 17.11.2011}

4. Суд вирішує адміністративні справи щодо уточнення списку виборців у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до дня голосування, а якщо позовна заява надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно.

{Частина четверта статті 173 в редакції Закону № 3099-IV від 17.11.2005}

5. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

6. Постанови адміністративного суду щодо внесення змін у списки виборців виконуються негайно.

Стаття 174. Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, які порушують законодавство про вибори та референдум

{Назва статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законом № 709-VII від 21.11.2013}

1. Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

{Частина перша статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2487-VI від 10.07.2010, № 709-VII від 21.11.2013}

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням. Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

{Частина третя статті 174 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2487-VI від 10.07.2010, № 709-VII від 21.11.2013}

4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановленийчастинами шостою - сьомою статті 172 цього Кодексу.

5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановленийчастиною одинадцятою статті 172 цього Кодексу.

6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

7. У разі встановлення судом при розгляді виборчого спору порушення засобом масової інформації чи інформаційним агентством вимог закону про вибори суд невідкладно повідомляє про це Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в інформаційній та видавничій сферах, Центральну виборчу комісію, відповідну окружну виборчу комісію.

{Статтю 174 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 709-VII від 21.11.2013}

Стаття 175. Особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу

{Назва статті 175 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2487-VI від 10.07.2010}

1. Право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

{Частина перша статті 175 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2487-VI від 10.07.2010}

2. Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

3. Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності кандидата на пост Президента України, ініціативних груп всеукраїнського референдуму, інших суб'єктів ініціювання всеукраїнського референдуму, що порушують законодавство про вибори чи референдум, подається до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена. Позовна заява з інших питань, передбачених цією статтею, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

4. Позовну заяву може бути подано до адміністративного суду у строк, встановленийчастинами шостою - сьомою статті 172 цього Кодексу.

5. Суд вирішує адміністративні справи, визначені цією статтею, у строк, встановленийчастиною одинадцятою статті 172 цього Кодексу.

6. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

7. Суд невідкладно повідомляє відповідну виборчу комісію або комісію з референдуму і комісію вищого рівня про відкриття провадження у справі та про ухвалене судом рішення.

{Статтю 175 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 709-VII від 21.11.2013}

Стаття 176. Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України

1. Виборча комісія, кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу, виборець, законні права або охоронювані законом інтереси яких порушено, мають право оскаржувати рішення чи дії об'єднання громадян, виборчого блоку, його посадової особи чи повноважного представника, які стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до його внутрішньої організаційної діяльності або його виключної компетенції.

2. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу чи окружна виборча комісія мають право оскаржувати до суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації, зокрема щодо вимоги спростування опублікованих ними неправдивих відомостей про кандидата чи партію (блок), що висунули кандидата.

3. Кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати дії іншого кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії спрямовані на порушення встановленого законом порядку висунення кандидата, проведення передвиборної агітації, інші порушення їх прав або виборчих прав громадян. Виборець має право оскаржувати дії кандидата на пост Президента України, його довіреної особи, якщо ці дії порушують його виборчі права.

4. Рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу. Акти чи дії виборчих блоків, об'єднань громадян, крім тих, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, - за місцезнаходженням органу об'єднання громадян, виборчого блоку, акти чи дії якого оскаржуються у порядку, передбаченому статтею 175 цього Кодексу.

5. Дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

6. Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 172 цього Кодексу.

7. Дії кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

8. Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії та її членів можуть бути оскаржені до адміністративного суду за місцезнаходженням дільничної виборчої комісії.

9. Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії або члена такої комісії можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням окружної виборчої комісії в порядку, встановленому законодавством.

10. Суд розглядає та вирішує адміністративні справи за скаргами, поданими на вчинені порушення з моменту припинення голосування на виборчих дільницях, протягом двох днів після дня голосування.

{Частину десяту статті 176 визнано конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 26-рп/2009 від 19.10.2009}

11. Рішення апеляційної інстанції з виборчих спорів є остаточним і оскарженню не підлягає. Рішення Вищого адміністративного суду України щодо скарги на результати виборів є остаточним і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

12. Повноваження суду, встановлені статтею 117 цього Кодексу, не можуть бути застосовані судами щодо спорів, які стосуються призначення, підготовки і проведення виборів Президента України.

{Стаття 176 в редакції Закону № 1616-VI від 21.08.2009 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 26-рп/2009 від 19.10.2009}

Стаття 177. Особливості судових рішень за наслідками розгляду справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарження

1. Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв'язку з цим заходів, встановлених законом.

{Частина перша статті 177 в редакції Закону № 3099-IV від 17.11.2005}

2. Копії судового рішення невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

3. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначенихстаттями 172-175 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення Вищого адміністративного суду України набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

{Частина третя статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2487-VI від 10.07.2010}

{Частину четверту статті 177 виключено на підставі Закону № 2487-VI від 10.07.2010}

5. Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

{Частина п'ята статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2487-VI від 10.07.2010}

6. Судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

{Частина шоста статті 177 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1616-VI від 21.08.2009}

7. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування.

8. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду.

9. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду не може повертати справу на новий розгляд. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

10. При розгляді справ, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та їх оскарженні частина четверта статті 20 цього Кодексу не застосовується.

{Статтю 177 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 1616-VI від 21.08.2009}

Стаття 178. Особливості здійснення представництва у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

1. Особа, яка відповідно до закону про вибори зареєстрована як уповноважений представник або довірена особа кандидата, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов'язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження.

2. Особа, яка відповідно до закону про вибори чи референдум зареєстрована як уповноважена особа (представник) партії (блоку), місцевої організації партій, ініціативної групи референдуму, діє як представник відповідної партії (блоку), місцевої організації партії, ініціативної групи референдуму у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, без додаткового уповноваження.

{Частина друга статті 178 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2487-VI від 10.07.2010}

3. Документом, що підтверджує повноваження представників, визначених частинами першою і другою цієї статті, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому законом про вибори чи референдум.

Стаття 179. Особливості обчислення строків у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та наслідки їх порушення

1. На обчислення строків, встановлених статтями 172-177 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 103 цього Кодексу.

2. Строки, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, обчислюються календарними днями і годинами.

3. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

4. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

5. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені статтями 172-177 цього Кодексу, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

_______________________________________________________________

Методичні роз’яснення у спорах, пов’язаних з виборчим процесом

Завдання адміністративної юстиції, як однієї із гілок правосуддя повністю збігаються із загальними завданнями правосуддя як одного із видів державної влади, зокрема це розгляд та вирішення правового спору, захист порушених суб’єктивних прав особи, утвердження законності у державі через вирішення публічно-правових спорів, що, у свою чергу, визначає її специфічність.

Згідно з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), компетенція адміністративних судів, серед іншого, поширюється на спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (п.6 ч.2 ст.17 КАС України).

Конституційними нормами визначено, що вибори та референдум є основною формою безпосередньої демократії в Україні (ст.69 Конституції України), а згідно зі ст.38 Основного Закону, громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування.

З огляду на ст.71 Конституції України вибори до органів державної влади, в тому числі вибори народних депутатів України, є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Водночас, відповідно до Основного Закону України права і свободи людини та громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Таким чином, питання організації, проведення виборів народних депутатів, здійснення виборчого процесу, його забезпечення та гарантування врегульовані Конституцією України, Законами України «Про Центральну виборчу комісію», «Про державний реєстр виборців», «Про вибори народних депутатів України», а також прийнятими до них іншими актами законодавства.

Аналізуючи попередню судову практику, необхідно наголосити на тому, що при розгляді справ, пов’язаних з виборчим процесом, прослідковувались проблеми із застосуванням КАС України та виборчих законів стосовно визначення підвідомчості та підсудності цих справ, що, у свою чергу, впливало на механізм захисту прав і законних інтересів суб’єктів виборчого процесу.

Питанням оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу присвячені відповідні розділи виборчих законів, де законодавцем конкретизовано процедуру оскарження.

Варто зазначити, що Законом України «Про вибори народних депутатів України» визначено, що суб’єктами розгляду скарг є виборча комісія або суд. Таким чином, Законом встановлено альтернативні способи оскарження – адміністративний і судовий, при цьому вибір форми захисту порушеного права залежить від власної волі виборця, що відповідає ст. 55 Конституції України.

Водночас, судам необхідно враховувати, що згідно з приписами ст.108 Закону України «Про вибори народних депутатів України», та ст.172 КАС України суд повинен невідкладно повідомляти ЦВК, відповідну окружну та (чи) дільничну виборчу комісію про надходження позову та про ухвалене судом рішення. При отриманні повідомлення суду про прийняття до провадження позову з того ж питання та з тих самих підстав, виборча комісія, повертає скаргу суб’єкту звернення без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення судом.

З огляду на існуючі норми КАС України, під час вчинення будь-яких процесуальних дій у процесі розгляду та вирішення спорів, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, адміністративні суди повинні керуватися спеціальними нормами, передбаченими статтями 172-179 Кодексу. Вказаними нормами в адміністративному судочинстві здійснюється захист прав, свобод та інтересів громадян України, політичних партій та виборчих блоків, які закріплені Конституцією України, у тому числі конституційних прав обирати та бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування, здійснювати народне волевиявлення через вибори та референдум. Окрім того, при розгляді відповідних спорів адміністративні суди повинні враховувати не лише правила КАС України, а й норми тематичних законів України.

Аналіз положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» виділяє наступні моменти щодо реалізації права на оскарження:

1) визначення поняття “суб’єкт виборчого процесу” і встановлення кола суб’єктів виборчого процесу, які мають право на скаргу;

2) визначення предмета та суб’єкта оскарження;

3) закріплення альтернативи у захисті порушених виборчих прав шляхом звернення до виборчої комісії або безпосередньо до суду, що залежить від власного вибору суб’єкта звернення;

4) законодавче закріплення вимог щодо форми та змісту скарги;

5) встановлення строків розгляду скарг;

6) закріплення процесуальних прав щодо подання доказів суб’єктами звернення зі скаргою;

7) встановлення видів рішень з розгляду скарги;

8) можливість перегляду судового рішення шляхом оскарження в апеляційному порядку.

Слід також наголосити, що хоча КАС України поняття виборчого процесу не визначено, воно випливає зі ст.11 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яким, зокрема, визначено етапи (початок, проходження та закінчення) виборчого процесу до моменту офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів народних депутатів.

Враховуючи міжнародні стандарти забезпечення належного судового захисту учасників виборів народних депутатів, поняття виборчого спору має охоплювати в собі такі спори, які виникають під час виборчого процесу і пов'язаний з порушенням виборчого законодавства суб`єктами, які відповідно до законодавства можуть нести відповідальність за це порушення. При цьому, коло позивачів у таких справах є значно більшим, а відповідачами є всі, хто перешкоджає реалізації виборчих прав або порушує виборче законодавство.

Таким чином, виборчий спір повинен виникнути тільки у виборчому процесі, між визначеними законодавством сторонами, а його предметом можуть бути спірні правовідносини, які врегульовані виборчим законодавством.

1. Згідно з частиною дев'ятою статті 108 Закону України «Про вибори народних депутатів України» рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному КАС України.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, у тому числі Центральної виборчої комісії, комісій з референдуму, членів цих комісій, встановлено статтею 172 КАС України. Ця норма визначає порядок розгляду справ, пов'язаних із правовідносинами, які виникають у період виборчого процесу. Для таких справ установлено особливий порядок визначення їх предметної підсудності.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України рішення, дії або бездіяльність окружних виборчих комісій щодо підготовки та проведення виборів народних депутатів, а також їх членів оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідної комісії.

Інші рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, що визначені частиною 3-4 ст.172 КАС України, оскаржуються до місцевого загального суду як адміністративного за місцем знаходження відповідної комісії.

Рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до положень ст.173 КАС України справи щодо уточнення списку виборців розглядає місцевий загальний суд як адміністративний суд за місцем знаходження відповідної комісії. При цьому суд, повинен звернутися до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців із запитом щодо уточнення відомостей про виборця.

Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу, які порушують законодавство про вибори встановлено ст.ст.174,175 КАС України.

Так, право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, мають виборча комісія, кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, комісія з референдуму, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Відповідно до ч.3 ст.174 КАС України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб подається до окружного адміністративного суду за їх місцезнаходженням.

Позовна заява щодо дій чи бездіяльності засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за їхнім місцезнаходженням.

Дії чи бездіяльність кандидатів у депутати, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, відповідно до ч.1 ст.175 КАС України мають право оскаржувати кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Виборець (громадянин, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити дії чи бездіяльність суб'єктів, визначених частиною першою цієї статті, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму його особисто.

Позовна заява щодо оскарження дій чи бездіяльності осіб, перерахованих вище, подається до окружного адміністративного суду за місцем вчинення дії чи місцем, де ця дія повинна бути вчинена.

2. Варто звернути особливу увагу на те, що швидкоплинність виборчого процесу обумовлюють спеціальні процесуальні строки на звернення із позовами до адміністративних судів, розгляду та вирішення відповідних спорів, а також інші особливості.

Згідно зі ст.172 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце до дня голосування, може бути подано до адміністративного суду у п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності, але не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування. Позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування на дільниці, може бути подано до адміністративного суду у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Позовні заяви про уточнення списку виборців може бути подано не пізніш як за два дні до дня голосування (ч.3 ст.173 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.174 та ч. 4 ст.175 КАС України позовні заяви щодо рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, що порушують законодавство про вибори та референдум, та позовні заяви з питань, передбачених ст.175 КАС України, може бути подано в п’ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

3. Судам необхідно мати на увазі, що суд приймає до розгляду незалежно від сплати судового збору позовну заяву лише щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії або члена виборчої комісії. У інших спорах до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (стаття 172 КАС України, Закон України «Про судовий збір»).

4. Адміністративні справи, визначені статтями 172, 174 та 175 КАС України, суд першої інстанції вирішує у дводенний строк після надходження позовної заяви (ч.11 ст.172 , ч.5 ст.174 та ч.5 ст.175 КАС України).Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли до дня голосування, вирішуються судом у дводенний строк, але не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Адміністративні справи за позовними заявами, що надійшли у день голосування вирішуються судом до закінчення голосування. Справи, що надійшли у день голосування, але після закінчення голосування, вирішуються судом у дводенний строк після надходження позовної заяви.

Адміністративні справи щодо уточнення списку виборців суд вирішує у дводенний строк після надходження позовної заяви, але не пізніше ніж за два дні до голосування, а позовна заява, що надійшла за два дні до дня голосування, - невідкладно (ч.4 ст.173 КАС України).

5. Нормами частини другої статті 16 Закону «Про вибори народних депутатів України» визначено, що виборчий процес чергових виборів народних депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. З урахуванням того, що днем голосування є 28 жовтня 2012 року, тому днем початку виборчого процесу є 30 липня 2012 року.

Частиною сьомою статті 11 Закону «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів. Приписи цієї норми вказують, що ключовою датою для визначення дня завершення виборчого процесу є день офіційного оприлюднення ЦВК результатів виборів народних депутатів.

Офіційне оприлюднення результатів виборів народних депутатів регламентується статтею 100 Закону «Про вибори народних депутатів України». Із частини першої цієї статті випливає, що Центральна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Отже, логічним є висновок про те, що днем офіційного оприлюднення результатів виборів є день видання цих газет.

Таким чином, днем офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів є день випуску газет «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Тому й під час визначення дня завершення виборчого процесу необхідно звертати особливу увагу на день публікації вказаних газет. Тобто саме з цього дня потрібно відрахувати п'ятнадцять днів, після закінчення яких виборчий процес буде завершений. При цьому слід враховувати положення частин другої та третьої статті 17 Закону «Про вибори народних депутатів України», з яких випливає, що першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після настання вказаної події. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв'язку з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Наприклад, якщо офіційне оприлюднення результатів виборів народних депутатів відбудеться 1 листопада 2012 року, то виборчий процес завершиться 16 листопада 2012 року.

Тому у випадку наявності спорів поза межами виборчого процесу, провадження в таких справах здійснюється в загальному порядку. Із цього приводу Пленум Вищого адміністративного суду України в абзаці четвертому пункту 2 Постанови від 2 квітня 2007 року № 2 дав такі роз'яснення: «Спори, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчих комісій чи комісій з референдуму, які виникли поза межами етапів виборчого процесу та процесу референдуму або не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму, не належать до спорів, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, а тому визначення юрисдикції таких спорів та їх розгляд проводяться в загальному порядку».

6. Норми законодавства стосовно сторін у виборчих спорах є доволі специфічними з огляду на свій суб’єктний склад.

Так, відповідно до ч.1 ст.50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Визначення позивача у виборчому процесі виборів народних депутатів також має окремі особливості.

Відповідно до частин першої та другої статей 172, 173, 174 та 175 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій, рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу мають виборець (громадянин, який має право голосу у виборах), суб’єкти відповідного виборчого процесу, а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Зі змісту цих норм вбачається, що позивачами у згаданій категорії виборчих справ можуть бути суб'єкти відповідного виборчого процесу. Статтею 12 Закону про вибори народних депутатів встановлено, що суб'єктами виборчого процесу є: виборець; Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону; партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленим цим Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

Разом із цим, під час визначення позивача в такій категорії справ необхідно враховувати рекомендаційні роз'яснення Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 02.04.2007 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму» (далі - Постанова Пленуму), дані в абзаці п'ятому пункту 3: «... судам слід ураховувати, що в зазначеному порядку звернутися до суду мають право особи, які мають намір реалізувати своє право на участь у виборчому процесі чи процесі референдуму або набути статусу суб'єкта виборчого процесу чи процесу референдуму, у разі відмови в цьому виборчими комісіями чи комісіями з референдуму або органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Якщо така відмова не оскаржена або визнана законною, то ці особи не мають права оскаржувати подальші рішення, дії та бездіяльність виборчих комісій чи комісій з референдуму або органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у виборчому процесі чи процесі референдуму як суб'єкти відповідного процесу та не мають права в подальшому на подання позову в зазначеному порядку» .

З аналізу викладеного слідує, що у адміністративних справах, визначених ст.ст.172-175 КАС України, позивачами є: виборець; виборча комісія; партія, що висунула кандидата у депутати; кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; та особи, які бажають набути такий статус.

Відповідачами у виборчому спорі можуть бути всі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.

Перелік відповідачів у згаданій нормі не може бути вичерпним, оскільки, як зазначалося, відповідачами у виборчому спорі можуть бути всі особи, які перешкоджають реалізації виборчих прав суб'єктами виборчого процесу або іншими носіями таких прав.

7. Судам під час розгляду та вирішення спорів, пов’язаних з виборами народних депутатів необхідно враховувати положення статей Закону України «Про вибори народних депутатів України», зокрема передвиборчої агітації.

Так, з огляду на норми ч.3 ст.74 Закону України «Про вибори народних депутатів України», забороняється проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безплатно чи на пільгових умовах товарів (крім товарів, що містять візуальні зображення назви, символіки, прапора партії, за умови, що вартість таких товарів не перевищує три відсотки мінімального розміру заробітної плати), послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей. Така передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безплатно, чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата, є непрямим підкупом виборців.

З аналізу наведених законодавчих норм Закону встановлено заборону кандидату у наданні певних матеріальних цінностей виборцям у випадку коли таке супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати або згадуванням назви партії чи імені кандидата.

Тому непрямим підкупом виборців вважається передвиборна агітація або надання виборцям, закладам, установам, організаціям коштів або безплатно, чи на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних цінностей, що супроводжується: 1) закликами або пропозиціями голосувати за або не голосувати за певну партію чи кандидата у депутати; 2) згадуванням назви партії чи імені кандидата.

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України», передвиборною агітацією є здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію - суб’єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

Згідно з частиною 9 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» партія, кандидати у депутати від якої зареєстровані у загальнодержавному окрузі, кандидат у депутати в одномандатному окрузі мають право на договірній основі за рахунок коштів відповідного виборчого фонду орендувати будинки і приміщення усіх форм власності для проведення зборів, мітингів, дебатів, дискусій та інших публічних заходів передвиборної агітації.

З огляду на пункт 7 частини 2 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» публічними заходами є: проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії - суб'єкта виборчого процесу чи кандидата у депутати, а також оприлюднення інформації про таку підтримку.

Разом з тим, поряд із публічними заходами окремою формою передвиборчої агітації, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 68 «Про вибори народних депутатів України», є проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями. Відтак проведення зборів громадян, інших зустрічей з виборцями в розумінні абзацу 3 частини 8 статті 68 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не вважаються публічними заходами.

8. Відповідно до положень ст.177 КАС України судові рішення за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення, а судові рішення, ухвалені до дня голосування, - не пізніш як за чотири години до початку голосування.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу у дводенний строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга стосовно судового рішення, що було ухвалене до дня голосування, розглядається не пізніше ніж за дві години до початку голосування. Судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним.

Встановлені строки подання позовної заяви не можуть бути поновленими, а відтак позови та апеляційні скарги, що подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (ст.179 КАС України).

Важливо також враховувати, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду.

9. Варто також звернути увагу на особливості судових рішень постановлених за наслідками розгляду справ, пов’язаних з виборчим процесом, та їх оскарження (ст.177 КАС України).

Так, суд, установивши порушення законодавства про вибори, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до іншої відповідальності, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв’язку з цим заходи, установлені законом.

Копії судових рішень невідкладно видаються особам, які брали участь у справі, або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

На додаток до наведеного слід наголосити, що специфіка виборчого процесу, його швидкоплинність та кінцева значущість для розвитку суспільства, надає особливого значення рішенням судів прийнятим у виборчих спорах. Відтак, судам першої інстанції, які за загальним правилом розглядають та вирішують адміністративні справи одноособово, при розгляді виборчих спорів слід було б керуватись ч.2 ст.24 КАС України та здійснювати адміністративне судочинство у таких спорах колегією суддів у складі трьох суддів.

Підсумовуючи викладене вище, звертаємо увагу, що точне та неухильне додержання адміністративними судами норм КАС України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом, є неодмінною умовою забезпечення їх правильного і швидкого вирішення з метою захисту прав, свобод та інтересів виборців та інших суб’єктів виборчого процесу.

за даними відділу узагальнення судової практики та аналітично-статистичної роботи