До __________________________________
(найменування місцевого суду)
Позивач _____________________________
(п. і. б.)
що проживає за адресою: індекс _________
(місце проживання)
Номер засобу зв'язку ________________
Відповідач ___________________________
(п. і. б.)
що проживає за адресою: індекс __________
(місце проживання)
Номер засобу зв'язку___________________
ПОЗОВНА ЗАЯВА
ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ПОВЕРНУТИ МАЙНО, НАБУТЕ БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ
Ціна позову: _____________
Мені на праві приватної власності належить майно _______________ __________________________________, набуте на підставі _______________, що підтверджується ___________________________.
З "___" ____________ ____ року Відповідач отримав вищезазначене майно без достатньої правової підстави, що виявилося у _____________________. Безпідставне набуття Відповідачем вищевказаного майна підтверджується ________________________.
Майно вибуло з мого фактичного володіння, що унеможливлює реалізацію мною всіх правомочностей власника щодо нього.
"___" _____________ ____ року я у письмовій формі повідомив Відповідача про безпідставність набуття ним даного майна, зазначив про обов'язок Відповідача повернути усе безпідставно отримане ним за ____________________, навівши обґрунтування своїх вимог. Жодної відповіді з боку Відповідача мені надано не було, що змушує мене звертатися за захистом своїх прав до суду.
Володіючи і користуючись зазначеним майном без достатніх правових підстав, Відповідач продовжує отримувати доходи з мого майна. Відповідачеві відомо про його володіння і користування вищевказаним майном без достатньої правової підстави з "___" _____________ ____ р., що підтверджується _______________.
Відтак, у відповідності до ст. ст. 1212 та 1213 Цивільного кодексу України Відповідач зобов'язаний повернути мені у натурі безпідставно набуте ним майно, а, згідно із ст. 1214 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов'язаний відшкодувати всі доходи, які він одержав або міг одержати від безпідставно набутого ним майна із "___" ___________ ____ р. до моменту повернення майна.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України,
ПРОШУ:
1. Зобов'язати Відповідача повернути мені _____________________ (перелік майна) та відшкодувати усі отримані Відповідачем доходи, які він одержав або міг одержати з "___" _____________ ____ року до моменту повернення майна.
2. На підтвердження викладеного викликати свідків _____________ (п. і. б., місце проживання).
3. Витребувати документи ________________________.
Додатки:
1. Наявні докази, що підтверджують право позивача на спірне майно.
2. Докази про наявність спірного майна у Відповідача.
3. Наявні докази про розмір доходів, отриманих Відповідачем (або тих, що він повинен був отримати) за час користування майном, яке підлягає відшкодуванню Позивачу.
4. Інші докази, що обґрунтовують позовні вимоги.
5. Квитанція про сплату державного мита.
6. Квитанція про сплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
7. Копія позовної заяви та копії доданих до неї документів для надіслання відповідачу.
Дата Підпис
До недоговірних правомірних зобов’язань Цивільний кодекс України відносить такі категорії зобов’язань:
1) публічне обіцяння винагороди без оголошення конкурсу;
2) публічне обіцяння винагороди за результатами конкурсу;
3) вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення;
4) рятування здоров’я та життя іншої особи, майна фізичної або юридичної особи.
До недоговірних зобов’язань належить також група зобов’язань, що виникають з цивільних правопорушень. На відміну від зазначених вище недоговірних зобов’язань, в основу яких покладено дозволені дії, в основу деліктних зобов’язань покладено, навпаки, тільки неправомірні дії.
Такими недоговірними зобов’язаннями є:
1) створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
2) заподіяння шкоди;
3) набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Позовна заява по спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань
До Печерського районного суду м.Києва
Позивач: Сінчук Василь Зіновійович
(поштовий індекс, адреса, телефон)
Відповідач: Печерська районна у м.Києві
державна адміністрація
(поштовий індекс, адреса, телефон)
ЖЕК № 4
(поштовий індекс, адреса, телефон)
Ціна позову: 12684 грн.
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про відшкодування майнової та моральної шкоди
02.01.2004 р. о 1200 я повертався разом з онуком зі свята ялинки, яке відбулося в Київській державній філармонії, по вул. Хрещатик в м.Києві.
Біля будинку № 2 на мене звалилася льодова глиба, яка збила мене з ніг і вдарила по хребту, внаслідок чого я отримав численні тілесні ушкодження, в т.ч., перелами шийки правого стегна і лівої ноги.
Хоча лікар швидкої допомоги, яка мене забрала до лікарні, повідомила Печерську райдержадміністрацію про цей випадок про надання мені допомоги відповідач не подумав. Ніхто навіть не поцікавився моїм станом здоров’я. Коли моя дочка, ще коли я перебував у лікарні, звернулася до ЖЕК № 4, щоб скласти відповідний акт, їй відмовили, сказали, що будинок № 2 на вул. Хрещатик не відноситься до житлового господарства ЖЕК.
Не знайшла відповіді на своє прохання дочка і в Печерській держадміністрації: там їй сказали, що за належним станом будинків у районі стежать ЖЕК.
Я довгий час перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні № 3, потім лікувався амбулаторно, потім мене возили до санаторію “Миргород” і лише зараз за допомогою палиці я почав ходити.
Моє лікування поставило всю сім’ю в дуже скрутне становище, адже на придбання ліків, продуктів харчування, догляд, путівки в санаторій, проїзд ми витратили 12684 грн., а саме: вартість ліків 2614 грн., вартість посиленого харчування — 2600 грн., вартість путівки — 5000 грн., сторонній догляд — 2000 грн., проїзд мій і супроводжуючого — 470 грн.
Крім того, ця прикра подія завдала мені відчутної моральної шкоди: я пережив стрес, біль, страждання за сім’ю, яка через мене опинилася у скрутному становищі, а ще й через байдужість відповідачів. Тому вважаю, що маю право і на відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Я вважаю, що постраждав через недбалість відповідної служби Печерської райдержадміністрації, яка не вжила заходів до безпеки пішоходів на вулицях району, а яка саме — я не можу визначити.
Тому пред’являю свій позов до двох відповідачів.
Керуючись ст.ст. 3, 118-120 ЦПК України, ст.ст. 1195, 1167 ЦК України, -
Прошу:
1. Задовольнити мій позов.
2. Стягнути з відповідачів на мою користь 12684 грн. майнової шкоди і 10000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати.
Додаток:
1. 2 копії позовної заяви.
2. Медична довідка з лікарні № 3.
3. Медична довідка з поліклініки № 1.
4. Копія санаторної путівки і квитанція про оплату.
5. Квитки на проїзд до санаторію і назад.
6. Квитанція про сплату судового збору.
Дата підпис
_____________________________________________________________________________
Як уже зазначалося за підставою виникнення зобов'язання, крім договірних, бувають недоговірними, тобто такими, що виникають не з договору, а на підставі іншого юридичного факту.
Систему недоговірних зобов'язань складають зобов'язання з: 1) публічної обіцянки винагороди: - без оголошення конкурсу.
Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо).
Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невизначеному колу осіб.
У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди;
- за результатами конкурсу.
Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу).
Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Хоча оголошення про конкурс може бути зроблено й іншим чином.
Засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс).
Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо;
2) вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення. Якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.
Однак особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
У випадку, коли особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи;
3) рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
Шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою у повному обсязі.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується державою в повному обсязі.
Шкода, завдана майну особи, яка без відповідних повноважень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, яке має істотну цінність, відшкодовується власником (володільцем) цього майна з урахуванням його матеріального становища; створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.
Фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.
У разі не усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати;
- вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;
- відшкодування завданої шкоди;
- заборони діяльності, яка створює загрозу; 5) відшкодування шкоди.
У ЦК України передбачено особливості відшкодування завданої майнової і моральної шкоди, зокрема:
- майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, якай завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини;
- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених у законі;
- шкода, завдана особою при здійсненні нею права на самозахист від протиправних посягань, у тому числі у стані необхідної оборони, якщо при цьому не були перевищені її межі, не відшкодовується. Проте, у випадку, коли під час здійснення особою права на самозахист вона завдала шкоди іншій особі, ця шкода має бути відшкодована особою, яка її завдала. Якщо такої шкоди завдано способами самозахисту, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства, вона відшкодовується особою, яка вчинила протиправну дію;
- у разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові т&кого майна, відшкодовується державою у повному обсязі;
- шкода, завдана особі у зв'язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами (крайня необхідність), відшкодовується особою, яка її завдала;
- юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків;
- шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;
- шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;
- шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не е наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
У випадку, коли малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини;
- неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) чи піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини;
- шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини;
- шкода, завдана фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, відшкодовується нею на загальних підставах;
- шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Проте, якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, у якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.
У разі, коли шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку із психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом із цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді;
- шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (діяльністю, пов'язаною з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Однак, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, звільняється від відповідальності за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого;
- особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням);
- фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним унаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо;
— продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.
Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг);
6) набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому не підлягають поверненню безпідставно набуті; - заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; - інше майно, якщо це встановлено законом.