Низка міжнародно-правових договорів, які були ратифіковані Україною, висувають вимогу забезпечення можливості реального захисту законних інтересів особи. Одним з основних є Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, який зобов’язує державу в особі її судових, адміністративних чи законодавчих органів забезпечити будь-якій особі ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав і свобод.
Основним механізмом такого забезпечення є судова система держави. Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім цього, кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Ук р а ї н а.
Закріплення цих прав має характер засад діяльності держави в сфері охорони прав та свобод людини. Ці положення конкретизовані у відповідних галузевих нормативно-правових актах, які визначають підстави та порядок здійснення цього права.
Правові підстави для виконання адвокатом доручень щодо захисту права осіб на оскарження в суді дії чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб визначаються галузевим процесуальним законодавством залежно від провадження (конституційне, кримінальне, цивільне, господарське та адміністративне). В загальному розумінні підставами для здійснення адвокатом такого захисту є наявність документів або інших джерел інформації, які підтверджують факт неправомірних дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. В деяких випадках, які врегульовані галузями публічного права, адвокат вступає в процес після початку провадження, ініціація якого є обов`язком держави. Процесуальною підставою для виконання адвокатом такої діяльності є доручення клієнта та наявність судового позову відповідного змісту. (Докладніше див. питання 18–22 випуску Розділу “Законодавство Ук р а ї н и про адміністративні правопорушення і адміністративне судочинство”).