Lexeme «maloros» in imperial and anticolonial discourses  

Abstract.

LEXEME «MALOROS» IN IMPERIAL AND ANTICOLONIAL DISCOURSES

Nataliia Yasakova

Ukrainian Language Department, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv, Ukraine.

Abstract

Background: During the 19th and 20th centuries, the following names were used in the Russian and Soviet empires to name the representatives of the Ukrainian nation: Ukrainian, maloros, khokhol, mazepynets, petliurivets, banderite, etc. Many historians and political experts interpret these words. Still, there is a lack of linguistic studies of these words as the elements of the semantic environment of the Ukrainian language in terms of pragmatic potential and stylistics.

Purpose: The purpose of this article is to highlight the dynamics of semantic and pragmatic parameters of the lexeme maloros in the context of the formation and development of the idea of the Ukrainian modern nation.

Results: The name maloros was usual in the official discourse of the Russian empire of the second half of the 19th and the beginning of the 20th century, however, the word Ukrainian gained a new status and was used more often. The Soviet authorities were no longer able to use the word maloros but continued to impose the idea that Ukrainians are part of a large political and cultural community centered in Moscow, using Russian and Ukrainian languages to create the imperial discourse. At that time, the lexeme maloros became an important ideologeme of the Ukrainian anti-colonial discourse and acquired a pejorative meaning.

Discussion: The emergence of a new meaning of the lexeme maloros with a pejorative connotation, and the development of oppositional relations between the lexemes Ukrainian and maloros is linguistic evidence of the formation of ideas about the modern Ukrainian nation through the denial of imperial values. The urgent task of Ukrainian postcolonial linguistics is to adequately interpret the lexemes that point to the status of Ukrainians in the Russian and Soviet empires and demonstrate the anti-colonial resistance.

Keywords: imperial discourse, anticolonial discourse, lexeme maloros, ideologeme, postcolonial linguistics, language unit functioning, semantics, pragmatics.

Vitae

Nataliia Yasakova is Doctor of Philology, Head of the Ukrainian Language Department, National University of Kyiv-Mohyla Academy. The scientific interests: postcolonial linguistics, linguistic semantics, pragmatics, national identity of Ukrainians.

Correspondence: n.yasakova@ukma.edu.ua 

Article.

References. 

1.   Агеєва, В. За лаштунками імперії. Есеї про українсько-російські культурні відносини. Київ : Віхола, 2021. 355 с.

[Aheieva, V. (2021). Za lashtunkamy imperii. Esei pro ukrainsko-rosiiski kulturni vidnosyny [Behind the Scenes of the Empire. Essays on Cultural Relationships Between Ukraine and Russia]. Kyiv : Vikhola. 355 (in Ukr.).]

2.   Грабовецька, О. С. Відтворення у перекладі мовних засобів вираження оцінки (на матеріалі гуморески О. Кобилянської «Він і Вона» та її англомовного перекладу). Література та культура Полісся. Філологічні науки. 2017. Вип. 89. С. 189–201.

[Hrabovetska, O. S. (2017). Vidtvorennia u perekladi movnykh zasobiv vyrazhennia otsinky (na materiali humoresky O. Kobylianskoi "Vin i Vona" ta yii anhlomovnoho perekladu) [Reproduction in translation of language means of expressing evaluation (on the material of O. Kobylyanska's humorous story "He and She" and its English translation)]. Literatura ta kultura Polissia. Filolohichni nauky [Literature and Culture of Polissya. Philology Research]. (89), 189–201. (in Ukr.).]

3.   Гриценко, П. Українська мова в Росії ХІХ – початку ХХ ст.: шляхи утвердження. Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914). Збірник документів і матеріалів. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2013. С. ХХХІХ- LІІ.

[Hrytsenko, P. (2013). Ukrainska mova v Rosii ХІХ – pochatku ХХ st.: shliakhy utverdzhennia [The Ukrainian language in Russia in the 19th and early 20th centuries: ways of establishment]. In : Ukrainska identychnist i movne pytannia v Rosiiskii imperii: sproba derzhavnoho rehuliuvannia (1847–1914). Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Ukrainian identity and the language issue in the Russian Empire: an attempt at state regulation (1847–1914). Collection of documents and materials]. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. ХХХІХ- LІІ (in Ukr.).]

4.   Капеллер, А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії. Київська старовина. 2001. № 5. С. 8–20.

[Kapeller, A. (2001). Mazepyntsi, malorosy, khokhly: ukraintsi v etnichnii iierarkhii Rosiiskoi imperii [Mazepyns, Little Russians, Khokhlas: Ukrainians in the ethnic hierarchy of the Russian Empire]. Kyivska starovyna. (5). 8–20. (in Ukr.).]

5.   Карпіловська, Є. А. Реакція мови на зміну суспільних стереотипів. Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки (Мовознавство). 2012. Т. 137. С. 88–91.

[Karpilovska, Ie. A. (2012). Reaktsiia movy na zminu suspilnykh stereotypiv [Reaction of language to change of social stereotypes]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky (Movoznavstvo) [Scientific notes of NaUKMA. Philological sciences (Linguistics)]. (137), 88–91. (in Ukr.).]

6.   Когут, З. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної і модерної історії України. Київ: Критика, 2004. 352 с.

[Kohut, Z. (2004) Korinnia identychnosty. Studii z rannomodernoi i modernoi istorii [Roots of Identity. Studies in Early Modern and Modern Ukraine.]. Kyiv: Krytyka, 352 (in Ukr.).]

7.   Костомаров, М. Дві руські народности. Ляйпціґ: Українська накладня, б.р. 111 с.

[Кostomarov, M. Dvi ruski narodnosty [Two Russian nationalities]. Liaiptsig: Ukrainska nakladnia. 111 (in Ukr.).]

8.   Котенко, А., Мартинюк, О., Міллер, А. «Мы сами принадлежим к племени малорусскому»: до історії поняття «малорос». Український гуманітарний огляд. 2012. Вип. 16–17. С. 55–115.

[Kotenko, A., Martyniuk, O., Miller, A. (2012). «My samі prinadlezhym k plemeny malorusskomu»: do istorii poniattia «maloros» [«We ourselves belong to the Little Russian tribe»: Before history, the concept of «maloros»]. Ukrainskyi humanitarnyi ohliad [Ukrainian humanitarian review]. (16–17), 55–115. (in Ukr.).]

9.   Кулиш, П. Климентій. Основа : южно-русскій литературно-ученый вестник. Санкт-Петербург : Тип. П. А. Кулиша, 1861. Январь. С. 159–234.

Kulіsh, P. (1861). Klymentii. In : Osnova: yuzhno-russkii lіteraturno-uchenyi vestnyk [Basis: South Russian literary and educational herald]. Sankt-Peterburh : Typ. P. A. Kulіsha, 1861. Yanvar.159–234.]

10.  Лисяк-Рудницький, І. Русифікація чи малоросіянізація? Історичні есе. Т. 2. Київ: Дух і Літера, 2019. С. 514–520.

[Lysiak-Rudnytskyi, I. (2019). Rusyfikatsiia chy malorosiianizatsiia? [Russification or Little Russianization]. In : Istorychni ese [Historical essays]. T. 2. Kyiv : Dukh i Litera, 2019. 514–520. (in Ukr.).]

11.  Маланюк, Є. Малоросійство. Київ : Український пріоритет, 2015. 48 с.

[Malaniuk, Ye. (2015). Malorosiistvo [Little Russian]. Kyiv : Ukrainskyi priorytet. 48 s. (in Ukr.).]

12.  Микитюк, О. Р. Контрастивний аспект тлумачення термінів-етнонімів малорусскій, малорус (малорос), українофіл та ін. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2019. № 43. Т. 1. С. 48–51.

[Mykytiuk, O. R. (2019). Kontrastyvnyi aspekt tlumachennia terminiv-etnonimiv malorusskii, malorus (maloros), ukrainofil ta in. [Contrastive aspect of interpretation of the terms-ethnonyms Malorusskyy, Malorus (Little Russian), Ukrainophile and others]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Filolohiia [Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Philology]. (43/1), 48–51. (in Ukr.).]

13.  Мінчак, Г. Б. Конотативна семантика сучасних ідеологічно забарвлених номінативних одиниць (на матеріалі української преси 90-х років ХХ століття): автореф. дис. … к. філол. наук. Київ, 2003. 20 с.

[Minchak, H. B. (2003). Konotatyvna semantyka suchasnykh ideolohichno zabarvlenykh nominatyvnykh odynyts (na materiali ukrainskoi presy 90-kh rokiv ХХ stolittia) [Connotative semantics of modern ideologically colored nominative units (on the material of Ukrainian press of the 90 of the 20 century)]. Extended abstract of PhD dissertation (Ukrainian language). Kyiv. 20 (in Ukr.).]

14.  Рафальський, О., Калакура, Я., Калакура, О., Юрій, М. Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 512 с.

[Rafalskyi, O., Kalakura, Ya., Kalakura, O., Yurii, M. (2022). Tsyvilizatsiina identychnist ukrainstva: istoriia i suchasnist [Civilizational identity of Ukrainians: history and modernity]. Kyiv : IPiEnD im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. 512 (in Ukr.).]

15.  Ренчка, І. Зміни в семантиці лексичних одиниць економічної сфери в сучасній українській тлумачній лексикографії. Мова: класичне – модерне – постмодерне. 2018. Вип. 4. С. 111–128.

[Renchka, I. (2018). Zminy v semantytsi leksychnykh odynyts ekonomichnoi sfery v  suchasnii ukrainskii tlumachnii leksykohrafii [Changes in the semantics of the lexicial units of economic sphere in the modern ukrainian interpretative lexicography]. Mova: klasychne – moderne – postmoderne [Language: Classic – Modern – Postmodern]. (4), 111–128 (in Ukr.).]

16.  Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. Київ : Дух і Літера, 2018. 360 с.

[Rozmovy pro Ukrainu. Yaroslav Hrytsak – Iza Khruslinska (2018). Kyiv : Dukh I Litera, 360 (in Ukr.).]

17.  Рябчук, М. Долання амбівалентності. Дихотомія української національної ідентичності – Історичні причини та політичні наслідки. Київ : ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2019. 252 с.

[Riabchuk, M. (2019). Dolannia ambivalentnosti. Dykhotomiia ukrainskoi natsionalnoi identychnosti – Istorychni prychyny ta politychni naslidky [Reducing ambivalence. Dichotomy of the Ukrainian National Identity – Historical Reasons and Political Implications]. Kyiv : IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy. 252 (in Ukr.).]

18.  Рябчук, М. «Хохли», «малороси», «бандери»: стереотип українця у російській культурі та його політична інструменталізація. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2016. Вип. 1 (81). С. 179–194.

[Riabchuk, M. (2016). «Khokhly», «malorosy», «bandery»: stereotyp ukraintsiа u rosiiskii kulturi ta yoho politychna instrumentalizatsiia [«Khokhols», «Little Russians» and «Banderites»: Russian Stereotypes of Ukrainians and Their Political Instrumentalization.]. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [Scientific notes of Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Vyp. 1 (81). 179–194.]

19.  Степаненко, М. Мовна картина світу й енциклопедичний дискурс: когніція, претекст, постскриптум. Енциклопедичний вісник України. 2022. Вип. 14. С. 9–26.

[Stepanenko, M. (2022). Movna kartyna svitu y entsyklopedychnyi dyskurs: kohnitsiia, pretekst, postskryptum [The lingual picture of the world and the encyclopedia discourse: cognition, pre-text, and postscript]. Entsyklopedychnyi visnyk Ukrainy [Encyclopedia herald of Ukraine]. (14), 9–26 (in Ukr.).]

20.  СУМ-11 – Словник української мови: В 11-ти т. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL https://sum.in.ua/s/malorosy

[SUM-11 – Slovnyk ukrayins’koyi movy (1970–1980). [Ukrainian language dictionary]. V 11 t. Kyiv : Naukova dumka. Available at : URL https://sum.in.ua/s/malorosy (in Ukr.).]

21.  СУМ- 20 – Словник української мови: У 20 т. URL https://sum20ua.com/?page=1561&searchWord=%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8&wordid=49476

[SUM-20 – Slovnyk ukrayins’koyi movy [Ukrainian language dictionary]. V 20 t. Available at :

URL https://sum20ua.com/?page=1561&searchWord=%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%B8&wordid=49476  (in Ukr.).]

22.  Тараненко, О. Формування нової системи соціальних цінностей і пріоритетів українського суспільства. ІІІ. Мовознавство. 2012. № 6. 3 –22.

[Taranenko, O. (2012). Formuvannia novoi systemy sotsialnykh tsinnostei i priorytetiv ukrainskoho suspilstva. III. [Formation of a new system of social values and priorities of Ukrainian society]. Movoznavstvo [Linguistics]. (6), 3–22 (in Ukr.).]

23.  Шандра, В. Мова як засіб формування національної ідентичності. Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914). Збірник документів і матеріалів. Київ : Ін-т історії України НАН України, 2013. С. VII-ХХХVII.

[Shandra, V. (2013). Mova yak zasib formuvannia natsionalnoi identychnosti [Language as a means of forming national identity]. In : Ukrainska identychnist i movne pytannia v Rosiiskii imperii: sproba derzhavnoho rehuliuvannia (1847–1914). Zbirnyk dokumentiv i materialiv [Ukrainian identity and the language issue in the Russian Empire: an attempt at state regulation (1847–1914). Collection of documents and materials]. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy. VII-ХХХVII (in Ukr.).]

24.  Шпорлюк, Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. Київ: Дух і Літера, 2016. 552 с.

[Shporliuk, R. (2016). Formuvannia modernykh natsii: Ukraina – Rosiia – Polshcha [Formation of modern nations: Ukraine – Russia – Poland]. Kyiv: Dukh i Litera. 552 (in Ukr.).]

25.  Яковенко, Н. Вибір імені versus вибір шляху (назви української території між кінцем XVI – кінцем XVIІ ст. Міжкультурний діалог. Т. 1: Ідентичність. Київ : Дух і літера, 2009. С. 57–95.

[Yakovenko, N. (2009). Vybir imeni versus vybir shliakhu (nazvy ukrainskoi terytorii mizh kintsem XVI – kintsem XVII st. [Choosing a name versus choosing a path (names of the Ukrainian territory between the end of the 16th and the end of the 17th centuries]. In : Mizhkulturnyi dialoh. T. 1: Identychnist [Intercultural dialogue. T. 1: Identity]. Kyiv : Dukh i litera. 57-95 (in Ukr.).]

26.  Ясакова, Н. Ю. Лексема український у дискурсі російської імперії початку ХХ століття (на матеріалі «Щоденника» Євгена Чикаленка). Мова. Література. Фольклор. 2021. № 2. С. 96–104.

[Yasakova, N. Yu. (2021). Leksema ukrainskyi u dyskursi rosiiskoi imperii pochatku ХХ stolittia (na materiali «Shchodennyka» Yevhena Chykalenka) [Lexical item «Ukrainian» in the discourse of the russian empire of the early 20th century (based on the materials of Yevhen Chykalenko’s “Diary”)]. Mova. Literatura. Folklor [Language. Literature. Folklore]. (2), 96–104 (in Ukr.).]

27.  Ясакова, Н. Зміни семантики прикметника «український» у період української революції 1917–1921 років. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2022. Вип. 3 (98). С. 217–228.

[Yasakova, N. (2022). Zminy semantyky prykmetnyka «ukrainskyi» u period ukrainskoi revoliutsii 1917–1921 rokiv [Сhanging sematics of the adjective «Ukrainian» during the Ukrainian revolution of 1917–1921]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Filolohichni nauky [Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Philological sciences.]. Vyp. 3 (98). 217–228 (in Ukr.).]

28.  Goddard, C. & Wierzbicka, A. (2014). Words and Meanings. Lexical Semantics across Domains, Languages, and Cultures. Oxford : Oxford University Press. 2014. 314.

29.  Kuzio, T. (2001). Identity and Nation-Building in Ukraine: Defining the ‘Other’. Ethnicities. 1(3), 343–365.

30.  Plokhii, S. Ukraine or Little Russia? Revisiting the Early Nineteenth - Century Debate. Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. Київ : Ін-т Історії України НАН України, 2008. Вип. 3. С. 188-206.

[Plokhii, S. (2008). Ukraine or Little Russia? Revisiting the Early Nineteenth - Century Debate. In : Eidos. Almanakh teorii ta istorii istorychnoi nauky [Eidos. Historiographic Almanac]. Kyiv : In-t Istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Vyp. 3, 188–206.]