Some Names of Meal of Animal Origin in the Eastern-Steppe Local Subdialects of Donetsk Region

Помітне місце серед тематичних груп лексики посідають назви народного побуту, що охоплюють назви меблів та інших хатніх речей, назви посуду й кухонного начиння, назви одягу, взуття, прикрас, головних уборів, назви їжі, напоїв тощо.

На українському діалектному матеріалі лексика, пов’язана з харчуванням неодноразово була предметом спеціальних досліджень, серед яких чільне місце посідають роботи Є.Д. Турчин на матеріалі східнополіських українських говорів [Турчин 1990], З.Т. Ганудель на матеріалі українських говорів Східної Словаччини [Ганудель 1975], Е.Д. Ґоци на матеріалі українських карпатських говорів [Ґоца 2001: 194-197].

Проте назви їжі, напоїв новостворених українських говорів загалом та східностепових говірок зокрема на сьогодні залишаються маловивченими. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю докладного вивчення складу, семантики й географії ТГЛ харчування говірок Донеччини. Ця стаття присвячена аналізу назв їжі тваринного походження.

У структурній організації назв їжі тваринного походження домінантною є диференційна ознака (ДО) “продукт, з якого приготовлено страву”. Відповідно всі назви м’ясних страв можна поділити на три лексико-семантичні мікрогрупи: назви їжі з м’яса, назви їжі з жиру та сала, назви їжі зі свинячої крові. Здавна м’ясо й м’ясні страви повсякденно споживали тільки заможні люди. Обмеження споживання м’ясних продуктів обумовлювалося тяжким матеріальним становищем більшості селянських господарств, а тому використовували все – навіть кров забитої худоби. Так, Л.Ф. Артюх зазначає: “З забитої свині майже не лишалося відходів” [Артюх 1982: 33-34].

Лексико-семантична мікрогрупа назв їжі з крові репрезентована в східностепових говірках маніфестантами двох сем: “ковбаса з крові” та “смаженя з крові”. Сема “ковбаса з крові” в досліджуваних говірках реалізована майже однотипно: лексемою кровйáнка з варіантами кров’áнка, кро^авйáнка, кро^ав’áнка та описовою номінативною конструкцією кровйанá ковбасá.

Порівняймо: кровйáнку рóбл’ат’ с крóв’і / добавл’áйут’ йайéчка / кáшу // (29) кровйáнку робúли з’і свин’áчих кишóк / кров тудú зали^евáли с пшонóм // (10) робúли домáшн’у кровйанý ковбасý / йак порос’á р’íже^имо / то об’азáт’ел’но готóвимо// (81). Зрідка назви кровйáнка, кровйáна ковбасá входять до словника обстежуваних говірок, однак належать до пасивної його частини, що пов’язано з екстралінгвістичними чинниками. Порівняймо: ми кровйáну ковбасý не^и йімó / бо ми правослáвн’і / і йак вам сказáт’ / йíж^ште все / кр’ім крóв’і / бо в н’ій йес’т’ душá і л’удúни / і тварúни // (67).

Сема “смаженя з крові” маніфестована в досліджуваних говірках однотипно-описовою двокомпонентною номінативною конструкцією жáрена кров. Порівняймо: і кровйáнку робúли / і прóсто кров жáри^ели / на сáлов’і абό на жи^ерý / в основнóму на жи^ерý / ви^ели^евáли кров на сковор’íдку / ци^ебýл’ки тудá трóшки / і пе^ире^им’íшували / жáри^елос’ / і йíли тод’í / вонó вкýсне такé // (13).

Іншу лексико-семантичну мікрогрупу в межах ЛСГ назв м’яса, жирів та приготовлених з них страв утворюють назви їжі з м’яса. Усі вони диференціюються за ДО “спосіб приготування”.

Серед таких назв у досліджуваних говірках виділяються репрезентанти сем “проварені страви з м’яса”, “запечені страви з м’яса” або “смажені страви з м’яса”. Усі страви з м’яса в досліджуваних говірках мають загальну назву: мйáсо – у більшості східностепових говірок, м’áсо – 64, 10, 31, 16, 63, 65, 58, 37, 17, 74, 79; мн’áсо – 29, 24, 69, 62, 15, 42, 23, 41, 54, 52, 5, 46, 57. Паралельно вживаються й номени атрибутивного походження: мйаснé, м’аснé, мн’аснé.

До основних назв варених страв з м’яса в донецьких говірках відносимо лексеми на позначення провареної поребрини; домашніх ковбас, начинених м’ясом; начиненого м’ясом і приготовленого як страва шлунка тварини; холодцю.

Передня частина туші з ребрами, поребрина, у досліджуваних говірках має назву: поре^ибрúна – 18, 56, 22, 49, 4, 30, 64; пор’ібрúна – 5, 51, 14, 13, 79, 61, 48; ре^ибрúна – 9, 80, 71, 72, 20, 63, 1, 50, 2, 13, 55, 81; пор’íбр’а – 60, 37, 8, 35, 52; рéбра – 70, 63, 33, 50, 59, 73, 5, 46, 47, 57, 43, 41, 38, 76, 39, 45, 3, 15, 27, 69, 34, 77, 21, 12, 68, 32; р’óбра – 7, 16; ребéрц’а – 39, 26, 29; р’óбришка – 58, 65, 23, 41, 29, 40, 74; порéбершч’інка – 66; груднúнка – 31; ребрúнка – 24, 54; рéбри – 35; р’óбрушки – 53; п’ідребéрйа – 10. Така фонетична й словотвірна варіативність відображає особливості східностепових говірок, що сформувалися під впливом різнодіалектних контактів та сусідніх російських говірок. У деяких обстежуваних говірках спостерігаємо вживання лексичних різногенетичних дублетів, якими часто є лексеми російської та української мов [Омельченко 1982: 101].

Порівняймо: р’óбришка // ре^ибрúна – 65, р’óбришка // рéбра – 41, 3.

До назв варених страв з м’яса відносимо й назви холодцю – драглистої страви, яку одержують при охолодженні м’ясного відвару з подрібненими шматочками м’яса. У східностепових говірках до таких назв належать: холодéц’ – 11, 33, 63, 65, 25, 28, 7, 50, 59, 73, 1, 10, 34, 22, 49, 27, 31, 5, 52, 57, 35, 8, 47, 4, 20, 17, 60, 54, 38, 72, 43, 71, 80, 76, 39, 9, 48, 69, 2, 24, 3, 15, 23, 42, 30, 41, 45, 14, 62, 13, 12, 77, 74, 68, 36, 21, 53, 56, 81, 75; холóдне – 37, 58, 33, 47, 72, 52, 51, 30, 41, 76, 31, 26, 13, 7, 50, 59, 1, 12, 77, 6, 75, 44, 19, 61, 67, 18, 56, 53; хо^алóдне – 20, 64; хо^ало^адéц’ – 35, 64, 16; стýд’ін’ – 47, 66, 29, 79, 78, 6, 55; стýде^ин’ – 71, 60, 24, 48, 33, 22, 32, 75, 59, 73; студе^инéц’ – 60, 33. Спорадично в донецьких говірках уживаються лексеми зáхолод – 8 та зúмне – 53.

Наведені вище матеріали свідчать, що найбільш уживаними в досліджуваних говірках є назви холодéц’ (хо^ало^адéц’) та холóдне (хо^алóдне). Такі номени відомі й іншим українським говорам.

Порівняймо: поліськ. холодéц’ “холодний борщ, приготовлений з сироватки, зелені й риби” [Лисенко 1972: 225], полт. холодéц’ “їжа, виготовлена з захолодженого густого м’ясного навару” [Ващенко 1960: 99-100], зах.-поліськ. холоднúц’а “холодець” [Аркушин 2000, ІІ: 231]. Функціонування лексем стýд’ін’ (стýден’), зáхолод, студе^инéц’, очевидно, свідчить про залишки впливу поліських та південно-західних українських говірок, що є материнськими для деяких східностепових. Порівняймо: поліськ. стýд’ен’ “холодець” [Лисенко 1972: 206]; поліськ. зáхолóд “холодець (з м’яса)” [Лисенко 1972: 81]; бойк. стýд’ін’, студенúна “холодець” [Онишкевич 1984, ІІ: 262]; бук. студенéц, студинéц, студ’інéц “холодець” [СБГ 2005: 530]. Слід зазначити, що в сучасних східностепових говірках назва стýд’ін’ (стýден’) нерідко є маркованою щодо часу використання. Порівняймо: соврем’éн:ий холодéц’ / це тод’íшн’ій стýд’ін’ // (62) тод’í / рáн’ше / нази^евáли стýде^ин’ / кáже / вже наварúла стýд’н’у // (71).

До назв варених страв з м’яса відносимо й репрезентанти семи “домашня ковбаса з м’яса”. В усіх досліджуваних говірках ця сема реалізована описовою номінативною конструкцією домáшн’а ковбасá (домáшн’а ковбáска).

Порівняймо: Ал’óша м’ій вобшч’é кровйанý ковбасý не^и йíс’т’ / йа йомý домáшн’у готóвл’у // (81) йак зар’íжут’ кабанá / це знач’іт’ сáло на дрýгий ден’ посолúли / і ковбаси домáшн’í робúли з мн’áса // (62).

До аналізованої лексичної мікрогрупи належать і назви начиненого м’ясом і приготовленого як страва шлунка тварини: кéн’д’ух (кен’д’ушóк) – 69, 2, 48, 9, 24, 29, 52, 27, 23, 3, 15, 45, 41, 38, 71, 72, 76, 43, 80, 54, 14, 8, 57, 47, 33, 25, 1, 28, 7, 50, 22, 49, 4, 77, 13, 31, 32, 12, 61, 67, 56, 75, 6, 19, 44, 37, 70, 10, 34, 63; сал’т’ісóн – 20, 68, 55, 40, 66, 59, 18, 11, 33; кóвбик – 65, 14, 16, 78, 45. Порівняймо: а тод’í начин’áли же^илýоч’ек із порос’áтки / нази^евáвс’а ке^ин’д’ушóк / отó бул˙ó нар’íжут’ тудú мн’áса / шкýрки із сáла / начúн’ат’ / зашúйут’ / тод’í провáр’ат’ / а тод’í / йак не^и бул˙ó духόвки / у пе^ич’í при^еп’ікáли / в’íз’мут’ тод’í п’ід той / при^едáвл’ат’ п’ід такúй прес / гн’íти^ек п’ідлóжут’ / і в’ін такúй плόский рóби^ец’:а // (62). Усі вище зазначені назви функціонують і в інших українських говорах.

Порівняймо: полт. кóвбик “м’ясна їжа, що виготовляється начинкою оболонки шлунка, подібно до ковбаси” [Ващенко 1960: 46], сал’ц’ісóн, салт’ісóн, салцисóн “очищений, промитий і проварений свинячий шлунок, начинений шматочками м’яса, печінки і т.п.” [СБГ 2005: 475].

Деяким досліджуваним говіркам відома назва шúйка “очищена, промита й проварена гусяча шия, начинена шматочками м’яса, печінки тощо”, що є синонімічною до вище згаданих кéн’д’ух, сал’т’ісóн, кóвбик. У таких випадках “на основі полісемічного перенесення (метонімічного – Н. З.) виникають різноманітні похідні значення, як прозорі щодо семантичного зв’язку з первинними значеннями, так і неусвідомлювані носіями” [Тараненко 1973: 98].

Порівняймо: начи^ен’áли шúйки гýс’ач’і / отó старáйе^іс’а так / шоп дýжче до головú одрубáт’ / шоп булá довга шúйка / тод’í отý шкýрку з’н’імáйе^ім / тод’í знúзу заши^евáйе^ім / де шúрше / а де ýжче / чéрез отé напóвн’увалос’ / тудú пýпик / пе^ич’íночка / сéрце пос’íче^ине / тод’í трóшки добавл’áйе^іш мукúчки і однé йайцé / при^есóл’уйут’ / пéрчи^еку трóшки тудú / ци^ебýл’ки / пе^ире^им’íшуйу і оцé наповн’áйу ц’у шúйку / тод’í верх заши^евáйу / проварила / тод’í ше в духóвк’і зажáр’йу / і дýже дóбра шúйка вихóдит’ // (62).

До аналізованої лексичної мікрогрупи можна віднести й назву консервованого тушкованого м’яса – тушóнка, що функціонує в усіх досліджуваних говірках і збігається з літературно-нормативною.

Порівняймо: рáн’ше у банкáх тушóнку не^и закривáли / бул˙ú в’íдра емал’ірóван’і / так отó часóв ш’іс’т’ тýшут’ / а тод’í жúром зал’:ýт’ / звéрху завйазáли / закрúли / і стойáло йáкос’ вонó і не^и пóрти^елос’ // (13)

Окрему мікрогрупу назв їжі з м’яса утворюють репрезентанти семи “запечене м’ясо”. У досліджуваних говірках на позначення запеченого або смаженого м’яса, печені, вживаються лексеми: жаркé – 20, 35, 66, 49, 22, 13, 62, 48, 26, 14, 45, 42, 5, 52, 51, 75; жаркóйе – 16, 70, 52, 35, 7, 34, 40, 29, 80, 71, 76, 72, 41, 55, 6, 78, 61; жáре^ине мйáсо – 37, 58, 33, 59, 28, 73, 21, 77, 62, 13, 2, 69, 9, 27, 42, 5, 8, 46, 20, 14, 54, 43, 41, 9, 55, 19, 67, 56; жáре^ине мн’áсо – 31, 35, 64, 15, 3, 12, 50, 74, 68, 36; жáре^ине м’áсо – 53, 1, 7, 16, 63, 65, 17, 23, 47, 39; запéче^ине м’áсо – 40, 72, 47, 65, 11, 25; запéче^ине мн’áсо – 15; пéче^ине мйáсо – 37, 32, 79; печéн’а – 24, 60, 4; смáже^ине мйáсо – 13, 22, 18, 32; смаже^инúна – 10, 66, 19, 75, 81, 44; тýше^ине м’áсо – 7, 65, 57; с’в’іжинá – 80, 23.

Маніфестанти семи “запечене м’ясо” відображають особливості досліджуваних східностепових говірок:

По-перше, із семантичного погляду немає чіткої диференціації назв запечених та смажених страв з м’яса, оскільки запечені м’ясні страви в частині досліджуваних говірок номінуються як жáре^ине мйáсо (жáре^ине мн’áсо, жáре^ине м’áсо), смáже^ине мйáсо тощо.

Порівняймо: мн’áсо жáри^ем або запе^ичеш у духóвк’і / так вонó і нази^евáйе^іц’:а жáре^ине мн’áсо // (15) мн’áсо готóвл’у на см’áл’ц’і / кришý багато ци^ебýл’і / так вонó і нази^евáйец’:а жáре^инé мн’áсо // (50).

По-друге, поширення дублетних і варіантних назв спостерігається не тільки на міжговірковому рівні, а й у межах однієї діалектної мікросистеми.

Порівняймо: запéче^ине м’áсо // жáре^ине м’áсо // тýше^ине м’áсо – 65; жаркóйе // жаркé // жáре^ине м’áсо // тýше^ине м’áсо – 7; жаркóйе // тýше^ине м’áсо – 57; жáре^ине мйáсо // жаркé // смáже^ине мйáсо – 13; жáре^ине мйáсо // жаркé – 62, 42, 14.

По-третє, ареальна поведінка репрезентантів досліджуваної семи відображає мозаїчний характер поширення новостворених східностепових говірок, на фоні яких окреслюється лише північний мікроареал донецьких говірок.

Крім того, слід зазначити, що більшість зафіксованих номенів ілюструють фонетичні, словотворчі особливості говірок досліджуваної частини українського діалектного континууму.

До порівняно інноваційних назв відносимо номени кáтл’éти, голубц’í, гýска з йáблуками, п’іл’м’éн’і, відомі всім досліджуваним говіркам. Порівняймо: а бул˙ó начи^ен’áли на прáзник гус’á / йáблуками начин’áли / зашúв звéрху / там / де бул˙á шúйка / тод’í йáблука пор’íже^иш / напхнéш пóвну / тод’í тут із:аду зашúйіш і в духóвк’і пе^иклú // (23). На фонетичній структурі назв кáтл’éти, п’іл’м’éн’і позначився вплив російської мови, що нерідко простежується і з компонентами інших ЛСГ назв їжі, напоїв, поширених у східностепових говірках Донеччини.

Окрему лексико-семантичну мікрогрупу в межах ЛСГ назв страв з м’яса та жиру утворюють назви їжі з жиру та сала, що в східностепових говірках є досить численними. Так, сема “тваринний жир” у донецьких говірках реалізується лексемами: жир – 37, 17, 47, 57, 33, 16, 65, 11, 63, 25, 7, 50, 1, 49, 27, 51, 3, 23, 15, 29, 2, 48, 80, 39, 76, 54, 60, 52, 46, 4, 53, 68, 78, 6, 18; жи^евóтний жир – 35; внýтре^ин’:ій жир – 12, 34, 62, 24, 69, 9, 71, 72, 76, 38, 40; сáло – 21, 79, 19, 75, 36, 67, 10, 22, 73, 33, 64, 47, 70, 5, 45, 42, 2, 77, 4, 36; смáле^иц’ – 58, 70, 20, 33, 66, 28, 22, 52, 8, 14, 2, 55, 74, 32, 6, 44, 78, 61, 56, 28, 66, 59; тук – 14; зд’íр – 13, 62, 81, 43; здор – 12, 24 (картосхема № 1). Уживання лексеми тук в одній з досліджуваних говірок свідчить, очевидно, про залишки материнської поліської говірки, континуантом якої є новостворена східностепова говірка н.п. 14.

Порівняймо: поліськ. тик, ток, тук, туок “1) жир із смаженого сала; 2) бараняче сало, лій” [Лисенко 1972: 213]. У більшості досліджуваних говірок назва смáле^иц’ уживається на позначення семи “смалець, жир, виготовлений зі свинячого здору, сала”.

Таким чином, у донецьких говірках номен смáле^иц’ є полісемічним і функціонує як репрезентант двох сем: “нутряне сало” та “жир, виготовлений зі свинячого здору”.

Смалець, жир, витоплений переважно зі свинячого здору, сала в східностепових говірках має назви: смáле^иц’ – 37, 70, 58, 33, 65, 11, 25, 47, 64, 60, 43, 54, 57, 46, 8, 38, 72, 71, 76, 41, 30, 52, 5, 42, 45, 39, 80, 9, 15, 3, 23, 51, 31, 28, 1, 9, 48, 26, 29, 27, 73, 59, 50, 66, 2, 24, 62, 34, 13, 10, 49, 22, 12, 4, 77, 40, 21, 79, 74, 55, 32, 36, 78, 56, 18, 67, 61, 6, 75, 19, 81, 44; с^шмáле^иц’ – 6, 53, 79, 26, 37; жир – 33, 57, 35, 25, 52, 76, 69, 50, 62, 13, 26, 56, 18; здóр – 57, 24, 34; зд’íр – 66, 44, 4; у говірці н.п. 14 вживається назва се^ире^идковúй жир. У переважній більшості східностепових говірок назви зд’íр (здóр), жир та смáле^иц’ (с^шмáле^иц’) диференціюються, як і в літературній мові, як репрезентанти сем-опозитів “неперетоплений здір” : “перетоплений здір”.

Порівняймо: жир / йéс’л’і с пýза / знáч’іт’ здор / а так жир потопúла / ужé смáле^иц’ получáйе^іц’:а // (47) здор / це не^ивúтоплений жир / а колú вúтопили йогó / це вже смáле^иц’ // (12). Однак у поодиноких досліджуваних говірках назви зд’íр та здóр є полісемічними й уживаються як репрезентанти обох сем – 4, 66, 12, 47.

До аналізованої лексико-семантичної мікрогрупи входять також репрезентанти семи “шкварка, піджарений або вижарений кусочок сала”, що в досліджуваних говірках виражені лексемами: вúшкварка – 33, 7, 50, 73, 47, 57, 46, 8, 42, 51, 23, 3, 27, 26, 29, 2, 24, 69, 30, 41, 38, 54, 80, 13, 62, 34, 10, 40, 4, 78, 6, 19, 56, 67; вúжарка – 16, 63, 33, 28, 64, 58, 37, 17, 20, 47, 64, 5, 52, 30, 72, 45, 79; шквáрка – 7, 25, 11, 33, 63, 70, 17, 20, 35, 45, 71, 76, 9, 43, 38, 31, 13, 12, 55, 68, 74, 75, 44, 81, 53; вúшкварок – 4, 12, 77, 22, 49, 66, 8, 15, 39, 65, 59, 21, 61, 19, 36, 18; шквáрок – 32, 75, 60, 1; вúжарок – 1, 5, 24, 4, 12, 56, 59; ушквáрок – 52; шквáрочка – 67. Вищенаведені номени відображають не тільки збереження рис материнських говірок – порівняймо поліськ. шквáрка, вúшкварка, вúшкварок, шквáрок “висмажений шматочок сала” [Вешторт 1968: 412], – а й процес утворення нових назв, можливо, за аналогією до вже наявних: вúжарка, вúжарок. Назви вúшкварка, шквáрка мають у східностепових говірках найбільші ареали, що зумовлено, можливо, впливом літературної мови, адже, як і в інших південно-східних говорах [Мартинова 2000: 38], значна частина лексем, характерних для східностепових говірок, є літературно-нормативними. Крім того, на міжговірковому рівні в досліджуваних говірках виявляється вживання граматичних варіантів вúшкварка і вúшкварок; шквáрка і шквáрок; вúжарка і вúжарок.

На відміну від інших українських говорів, у східностепових говірках репрезентантом семи “відокремлене від м’яса жирове відкладення у свиней” є лексема сáло (в усіх досліджуваних говірках). Порівняймо: бук. солонúна [СБГ 2005: 507], шр’іт [СБГ 2005: 672], бойк. душнúна “свіже сало” [Онишкевич 1984, І: 241] тощо.

Отже, назви їжі тваринного походження, уживані в східностепових говірках, характеризують останні як типові новостворені. Аналізовані лексеми відзначаються значною близькістю до інших українських діалектних назв, часто збігаються з літературними номенами зазначених реалій.

Своєрідність аналізованої лексики полягає у збереженні тенденції до значного варіювання (фонетичної структури й граматичної будови) лексем, розвитку додаткових значень в окремих назвах. Характерною рисою назв цієї ЛСГ можна вважати наявність у її складі номенів, що вживаються на позначення так званих харчових заборон. Структурно-семантичний аналіз кожної ЛСГ різних ТГЛ східностепових говірок дозволяє простежити формування й динаміку досліджуваної лексики в новостворених говірках.

Перспективність полягає в тому, що в науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для вивчення лексики східностепових говірок у курсі української діалектології, для порівняльно-історичних, семасіологічних і етимологічних студій слов’янських мов. Новий фактичний матеріал може бути використаний у спецкурсах і спецсемінарах з діалектології у вищій школі.

Скорочення

с. – селище

м. – місто

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області

1 – с. Артемівка Амвросіївського району, 2 – с. Андріївка Великоновосілківського району, 3 – с. Антонівка Мар’їнського району, 4 – с. Білецьке Добропільського району, 5 – с. Березове Мар’їнського району, 6 – с. Билбасівка Слов’янського району, 7 – с. Благодатне Амвросіївського району, 8 – с. Володимирівка Волноваського району, 9 – с. Времівка Великоновосілківського району, 10 – с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, 11 – с. Глинки Старобешівського району, 12 – с. Гришине Красноармійського району, 13 – с. Гродівка Красноармійського району, 14 – с. Єгорівка Волноваського району, 15 – с. Єлизаветівка Мар’їнського району, 16 – с. Запорожець Тельманівського району, 17 – с. Зачатівка Волноваського району, 18 – с. Званівка Артемівського району, 19 – с. Зелений Клин Краснолиманського району, 20 – с. Златоустівка Волноваського району, 21 – м. Костянтинівна, 22 – с. Корсунь м. Єнакієвого, 23 – с. Костянтинівка Мар’їнського району, 24 – с. Красне Красноармійського району, 25 – с. Кумачеве Старобешівського району, 26 – м. Курахове Мар’їнського району, 27 – м. Мар’їнка, 28 – с. Металіст Амвросіївського району, 29 – с. Максимільянівка Мар’їнського району, 30 – с. Микільське Волноваського району, 31 – с. Мар’ївка Старобешівського району, 32 – с. Михайлівка Олександрівського району, 33 – с. Мічурине Тельманівського району, 34 – с. Новоселівка-2 Ясинуватського району, 35 – с. Новоандріївка Волноваського району, 36 – с. Некременне Олександрівського району, 37 – с. Новогригорівка Володарського району, 38 – с. Новодонецьке Великоновосілківського району, 39 – с. Нескучне Великоновосілківського району, 40 –с. Нелепівка м.Дзержинська, 41 – с. Новомайорське Великоновосілківського району, 42 – с. Новомихайлівка Мар’їнського району, 43 – с. Новопетриківка Великоновосілківського району, 44 – с. Новоселівка Краснолиманського району, 45 – с. Новоукраїнка Мар’їнського району, 46 – с. Новотроїцьке Волноваського району, 47 – с. Октябрське Волноваського району, 48 – с. Олексіївка Великоновосілківського району, 49 – с. Оленівка м. Єнакієвого, 50 – с. Олексієво – Орлівка Шахтарського району, 51 – с. Оленівка Волноваського району, 52 – с. Олександринка Волноваського району, 53 – с. Покровське Артемівського району, 54 – с. Петрівське Волноваського району, 55 – с. Петрівка-2 Олександрівського району, 56 – с. Переїзне Артемівського району, 57 – с. Прохорівка Волноваського району, 58 – с. Приморське Новоазовського району, 59 – с. Розсипне м. Тореза, 60 – с. Рівнопіль Волноваського району, 61 – с. Різниківка Артемівського району, 62 – м. Селидове, 63 – с. Самсонове Тельманівського району, 64 – с. Свободне Волноваського району, 65 – с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, 66 – с. Сердите Шахтарського району, 67 – м. Сіверськ Артемівського району, 68 – с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, 69 – с. Срібне Красноармійського району, 70 – с. Стародубівка Першотравневого району, 71 – с. Старомайорське Великоновосілківського району, 72 – с. Старомлинівка Великоновосілківського району, 73 – с. Степанівка Шахтарського району, 74 – с. Степанівка Олександрівського району, 75 – с. Тетянівка Слов’янського району, 76 – с. Урожайне Великоновосілківського району, 77 – с. Улянівка Красноармійського району, 78 – с. Черкаське Слов’янського району, 79 – с. Часів Яр Артемівського району, 80 – с. Шевченко Великоновосілківського району, 81 – с. Ямпіль Краснолиманського району.

References.

Література

Артюх 1982: Артюх Л. Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України / Артюх Л. Ф. – К. : Наук. думка, 1982. – 111 с.

Вешторт 1968: Вешторт Г. Ф. Названия пищи в говорах Полесья / Г. Ф. Вешторт // Лексика Полесья. – К. : Наук. думка, 1968. – С. 366–414.

Ганудель 1975: Ганудель З. Т. Названия посуды и кухонной утвари в украинских говорах Восточной Словаки / З. Т. Ганудель // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу: тез. докл. – М., 1975. – С. 255–257.

Ґоца 2001: Ґоца Е. Назви хлібних виробів в українських говорах Карпат / Е. Ґоца // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. пр. – Ужгород, 2001. – Вип. 4. – С. 194–197.

Гриценко 1990: Гриценко П. Е. Генезис и семантическая структура сельскохозяйственной лексики украинских западностепных говоров : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. “Украинский язык” / П. Е. Гриценко. – К., 1990. – 21 с.

Мартинова 2000: Мартинова Г. І. Лінгвістична географія Правобережної Черкащини / Мартинова Г. І. – Черкаси : Відлуння, 2000. – 265 с.

Омельченко 1982: Омельченко З. Л. Взаємодія лексики східностепових говорів України з лексикою російської мови / З. Л. Омельченко // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами : тези доп. – Ужгород : Вид-во Ужгород. ун-ту, 1982. – С. 100–102.

Тараненко 1973: Тараненко О. О. Лексична полісемія у живому мовленні села Олефірівки / О. О. Тараненко // Українська народна лексика. – Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1973. – С. 92–98.

Турчин 1990: Турчин Е. Д. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. “Украинский язык” / Е. Д. Турчин. – К., 1990. – 22 с.

Джерела

Аркушин 2000: Аркушин Г. Л. Словник західноволинських говірок. У 2 т. / Аркушин Г. Л. – Луцьк : Вежа, 2000. – Т. І. – 353 с.; Т. ІІ. – 458 с.

Ващенко 1960: Ващенко В. С. Словник полтавських говорів / Ващенко В. С. – Харків : Вид-во ХДУ, 1960. – 107 с.

Лисенко 1972: Лисенко П. С. Словник поліських говорів / Лисенко П. С. – К. : Наук. думка, 1972. – 260 с.

Онишкевич 1984: Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок : У 2-х т. / Онишкевич М. Й. – К. : Наук. думка, 1984.

СБГ 2005: Словник буковинських говірок / [за ред. Н. В. Гуйванюк]. – Чернівці : Рута, 2005. – 688с.

Статья продолжает цикл публикаций автора про особенности названий пищи в говорах Донетчины. В ней осуществлен структурно-семантический анализ части названий пищи животного происхождения. Подробно рассмотрены структурно-семантические особенности микропарадигм названий мяса, жиров и приготовленных из них блюд, употребляемых в восточностепных говорах, а также ареальное поведение отмеченного сегмента лексики питания.

Ключевые слова: диалектная лексика, лексема, сема, семантическая структура слова, восточностепные говоры.

The article continues the cycle of author’s publications about the features of the names of meal in the local dialects of the Donetsk region. The structural and semantic analysis of part of the names of meal of animal origin is carried out in it. The structural and semantic features of microparadigmes of the names of meat, fats and foods made of them used in the Eastern-steppe local dialects, and also the areal behavior of the marked segment of vocabulary of feed, are thoroughly considered.

Keywords: dialectal vocabulary, lexeme, seme, semantic structure of word, Eastern-steppe manner of speaking.

Надійшла до редакції 23 вересня 2012 року.