The Modern Ukrainian Language Picture of the World in Phraseological Innovations

Vitae

Hanna O. Bardukova is Post-Graduate Student at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Her research area includes the phraseological system of Ukrainian language.

Article.

Ганна Бардукова

УДК 811.161.2’373.7:001.895

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКОМОВНА КАРТИНА СВІТУ У ФРАЗЕОІННОВАЦІЯХ

Досліджено поняттєвий бік фразеологічних інновацій у сучасній українській мові: за семантикою та функціями диференційовано групи й підгрупи нових фразеологізмів, визначено їхню специфіку.

Ключові слова: мовна динаміка, фраземіка, фразеологічна інновація, семантико-функційна фразеоінновація, стилістико-функційна фразеоінновація.

Людина пізнає світ за посередництва мови: нові актуальні поняття, значення і відтінки значень закономірно одержують в суспільній мовній практиці своє вираження, тобто номінуються. Ословлення є необхідною й обов’язковою умовою їх утвердження та подальшого функціонування. Найбільш оперативно й нюансовано реагує на нові номінативні й комунікативні потреби мовців в їх пізнавальній діяльності разом із лексикою фраземіка[1] як одна з найбільш динамічних підсистем сист еми мови. Численні фразеологічні інновації[2] – результат вербалізації коґнітивних процесів – постають в сучасній лінгвістиці як предмет різноаспектного вивчення. Так, процеси оновлення фраземіки російської мови сьогодні активно досліджують В.М. Мокієнко, А.М. Мелерович, Т.Н. Матвеєва, Л.І. Степанова, Л.П. Дядечко, Т.Г. Нікітіна та ін. Успішно розвивається й російська фразеологічна неографія. Це засвідчують лексикографічні праці А.М. Мелерович і В.М. Мокієнка “Фразеологізми в російському мовленні” (М., 1997 / 2001 р.), Л.П. Дядечко “Нове в російському та українському мовленні: Крилаті вислови” (К., 2001–2003 р.), В.М. Мокієнка “Нова російська фразеологія” (Opole, 2003 р.), колективу авторів – викладачів кафедри славістики Філософського факультету Університету ім. Палацького в Оломоуці (Чехія) – на чолі з Л.І. Степановою (ред.) “Словник нової російської лексики та фразеології” (Olomouc, 2011 р.). На жаль, поки що не створено словника нової української фразеології. Проблеми ж оновлення фраземного корпусу української мови розробляють у своїх працях І.С. Гнатюк, Є.А. Карпіловська, Ж.В. Колоїз, Л.М. Пашинська, Т.В. Цимбалюк та ін. Проте такий аспект вивчення фразеологізмів в україністиці висвітлено ще далеко не повно, тому він й до сьогодні залишається надзвичайно актуальним. Дослідження потребують мобільні ділянки фраземіки сучасної української мови, зокрема, поняттєвий бік сучасних українських фразеодевіацій-інновацій.

Отже, метою пропонованої статті є аналіз явища розширення коґнітивного простору української мови завдяки фразеологічним інноваціям. Поставлена мета зумовлює розв’язання таких завдань: 1) розгляд фразеоінновацій на позначення власне нових фактів дійсності; 2) характеристика явища експресивно-стилістичної актуалізації давно відомих реалій за рахунок фразеологічних інновацій, диференціювання їх підгруп за ступенем новизни формальної фразеоінноваційної структури; 3) підведення підсумків і окреслення перспектив дослідження.

Здійснюючи у рамах Міжнародного проекту рівневого дослідження сучасних слов’янських мов “Найновіші явища в слов’янських мовах” (“Najnowsze dzieje języków słowiańskich”), створеного за ініціативи проф. С. Ґайди (Ополе, Польща) під егідою Міжнародного комітету славістів, опис власне нових процесів і явищ, що характеризують фразеологічну підсистему сучасної російської мови, зокрема протягом 60–90-х рр. ХХ ст., В.М. Мокієнко диференціював за семантикою та функціями дві принципово різні групи фразеологічних інновацій[3]. Групу 1) семантико-функційних фразеоінновацій складають стійкі словосполуки на позначення власне нових явищ і фактів об’єктивної дійсності. Ця група тяжіє, отже, до сфери денотації, хоча неодмінним складником значення таких фразеологічних інновацій завжди є виразна конотативна, експресивно-оцінна, сема. І це цілком закономірно, оскільки фразеологічні інновації служать насамперед для оцінної характеристики, створенню судження про об’єкт номінації, пріоритет в позначенні ж нових об’єктів позамовної дійсності, безперечно, належить інноваціям лексичним. Таким чином, семантико-функційні фразеоінновації від своєї появи покликані виконувати в мові не номінативну, а номінативно-оцінну функцію [Мокиенко 2003: XVII–XVIII]. Складники групи 2) стилістико-функційних фразеологічних інновацій постають передусім з потреб по-новому, іншими мовними засобами позначити старі факти та явища, виконують, отже, у мові оцінну функцію й утворюють активні синонімічні ряди. Друга група фразеоінновацій належить до сфери конотації: тому на відміну від першої є більш “фразеологічною” [Мокиенко 2003: XVIII].

Окреслені В.М. Мокієнком загальні тенденції розширення за рахунок фразеоінновацій коґнітивного простору російської мови, ширше – усіх слов’янських і навіть європейських мов, закономірно простежуються й в українській мові, підтверджуються фактами сучасної української письменницької мовної практики.

1. Фразеоінновації на позначення власне нових фактів дійсності. Динамічні потреби позначення власне нових явищ і фактів об’єктивної дійсності зумовили появу в сучасній українській мові семантико-стилістичних фразеоінновацій. Такі одиниці завжди контекстно залежні, мають переважно перифрастичний характер, виникають за рахунок розвитку нового значення в усієї словосполуки або тільки в одного зі слів [Karpiłowskaja 2001: 75] і виконують у мові номінативно-оцінну функцію, пор.:

НОВІ́ ГАЛІЛЕ́Ї. Письменники-постмодерністи з виразним синдромом Галілея, тобто раціональним прагматично й гедоністично зорієнтованим мисленням[4]. Нинішні “Дельти” – занурені у всепоглинальні інтелектуально-стильові ігри праґматики-гедоністи, що добре навчилися, як сказати, але не знають, що́, бавляться на постмодерному звалищі цитат, ремствуючи на фінансові труднощі: вічна резервна армія мистецтва для рекрутування нових Галілеїв (О. Забужко).

ЧО́РНІ ТЮЛЬПА́НИ. Літаки, якими доставляли з Афґаністану в запаяних цинкових трунах тіла загиблих солдатів. Відомо було, що наші солдати повертаються звідти [Афґаністану] мертвими. Точніше, деякі з них поверталися звідти мертвими. А тим, котрі поверталися живими, досить часто лишалося заздрити мертвим. Це я цитую. Ясно, що народ потихеньку ремствував. Це виявляло себе швидше на рівні фольклору. Наприклад, літаки, що ними час до часу доставляли чергову партію запаяних цинкових трун, усі вирішили називати чорними тюльпанами. Але, звісно, жодного організованого спротиву не існувало (Ю. Андрухович).

2. Фразеоінновації як експресивно-стилістична актуалізація давно відомих реалій. З потреб експресивного “перезарядження” української фразеології, тобто позначення давно відомих фактів позамовної дійсності словосполуками з новими експресивно-стилістичними параметрами, в сучасній українській мові активно з’являються стилістико-функційні фразеоінновації. Дібраний з творів новітньої української художньої літератури фактичний матеріал засвідчує їхню більшу чисельність, а також можливість виділення кількох підгруп відповідно до механізмів виникнення таких інновацій на фраземному мовному рівні.

Першу підгрупу стилістико-функційних фразеоінновацій в українській мові складають одиниці, цілком нові з погляду їхньої форми. Джерелами їх постання є загальновживаний, жаргонний, спеціально-професійний (мова працівників телебачення, комп’ютерників, футболістів, механіків, космонавтів, медиків, музикантів та ін.), діалектний фонди, а також фонди регіональних койне, пор.:

ПРОВАЛИ́ТИСЯ В ГАРЯ́ЧКУ ЛІ́ЖКА. Захворіти. Ми [Ю. Андрухович, А. Ірванець, І. Неборак] заздалегідь вибрали середу, щоб і я зміг приїхати [до Львова]. … Але мене збила з ніг якась абсолютно вбивча застуда, і я провалився в гарячку ліжка з вироком “тридцять вісім і вісім” – це я зараз цитую зі своєї поемки “Двадцять років по чому?” (Ю. Андрухович).

ДУ́ПЛЯ ПЕ́РТИ (БИ́ТИ) у чому, жарг. Розумітися на чомусь. Схвильована Мерічка з ровером повернулася десь за годину. Збуджена і задихана, вона ніяк не могла розповісти, як чоловікоподібна Леся-Уляна … власноруч винесла зі старої перехнябленої халупи п’ять роверів, як вона довго і незрозуміло розповідала про переваги і недоліки кожного і як вони з другим Тарасом мовчки втупилися в колеса, і як нарешті Леся-Уляна не витримала і гиркнула до другого Тараса: – Ти взагалі дупля преш в роверах? (Ми потім довго розмірковували, чому вона сказала саме “преш”, а не “б’єш” – може, Мерічка погано почула, або Леся-Уляна не знала, як кажуть, або навмисне не хотіла казати так, як кажуть, хоч і знала) (С. Андрухович).

ВІДКРИВА́ТИ НОВІ́ Й НОВІ́ ВІ́КНА У WINDOWS, спец.-проф., комп. Жити натхненно, захоплено, повноцінно, щоразу відкриваючи для себе незнане, нове. Ти вкотре вимовляєш цю фразу. Про те, що все почалося. Ну, бо так я [Ю. Андрухович] й живу. Суцільне відкривання нових і нових вікон у Windows(Ю. Андрухович).

КЛА́СТИ ГО́ЛОВУ У СВЕРБИ́ВУС (ШИПШИ́НУ)*, діал. Виходити заміж. Моя бабця по матері була великою і щасливою людиною: у своїх буковинських Розтоках прожила 86 років, мала лише 4 класи румунської школи, а говорила афоризмами, за що в селі її називали Соломоном (“дівка, як віддається, думає, що в золото вбирається, а вона не знає, що кладе голову у свербивус”, у шипшину тобто) … (М. Матіос).

* Пор.: ге́чіпе́чі (ге́чепе́че, е́чіпе́чі), ів // сверби́гус (сверби́вус), у // сверби́гуска (сверби́вуска) // терпи́гуска (терпи́вуска), -і бот. (Rosa canina) шипшина [ГГ 1997: 45].

А ЩО ПЕРЕ́ДНІШЕ: КУЛЕ́ША ЧИ … ?, рег. Вислів, спеціально використовуваний ким-небудь для виправдання. У нашому селі колись трапилася історія, яка дала життя одному із чергових афоризмів. … Тепер у Розтоках, коли хто хоче виправдатися за якусь свою неточність чи запізнення, відповідає: “А що передніше (тобто важливіше): кулеша чи … ?” (М. Матіос).

Формування стилістико-функційних фразеологічних інновацій з абсолютно новою формальною структурою відбувається в українській мові за рахунок 1) сполучення контрастних слів (дупля перти (бити), провалитися в гарячку ліжка) [Karpiłowskaja 2001: 75] та 2) переосмислення суми значень компонентів, сполучених цілком нормативно (відкривати нові й нові вікна у Windows, класти голову у свербивус, а що передніше: кулеша чи … ?). Такі одиниці переважно контекстно залежні, прив’язані до змістової структури конкретного тексту. Вони покликані або поповнити вже наявні в українській мові ряди фразеологічних синонімів, або започаткувати певний синонімічний фразеологічний ряд, як-от: класти голову у свербивус – (про дівчину, жінку) вийти заміж; зав’язати голову (голівоньку), заст.; зав’язати косу (хустку), заст., етн.; (про чоловіка і жінку) взяти шлюб,заст.; піти до шлюбу, заст.; стати на рушник (на рушничок, на рушники), нар.-поет., заст.; (вінчатися, про церковний шлюб, заст.) піти до вінця; стати під вінець; закон взяти (прийняти); у закон уступити [Коломієць 1988: 88] ↔ провалитися в гарячку ліжка, дупля перти (бити), відкривати нові й нові вікна у Windows, а що передніше: кулеша чи … ?.

Складниками другої підгрупи стилістико-функційних фразеологічних інновацій є одиниці фраземного корпусу української мови, що, не зазнаючи жодних формально-структурних змін, у певному контексті набувають зовсім іншого, не зафіксованого сучасними словниками, змісту. Так, традиційно вживаний у значеннях “бити кого-небудь”, “громити кого-небудь, завдаючи поразки, “гостро сварити, критикувати кого-небудь” [СФУМ 2008: 182] фразеологізм дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) чо́су (джо́су), перебуваючи у тісних зв’язках зі змістовою структурою художнього твору М. Матіос “Кулінарні фіґлі”, зазнає кардинальних змін семантики: одержує абсолютно нове значення, пор.:

ДАВА́ТИ ЧО́СУ. Бігти зазнавши поразки. Сімейна фортеця повинна бути міцною, як фортеця у старовинному Хотині, звідки давали чосу перелякані турки, гнані козаками Петра Сагайдачного і польським військом (М. Матіос).

Інноваційні зміни фразеологічної семантики можуть бути й не такими радикальними, але так само суттєвими. Ідеться про явища універсалізації та конкретизації змісту фраземи. У таких випадках архісема залишається стабільною, змінюються тільки диференційні семи. Наприклад, фразеологізм наздога́д (навдога́д, надо́гад) бурякі́в [щоб дали́ капу́сти] нормативно вживається переважно зі словами г о в о р и́ т и, с к а з а́ т и в значенні “говорити про одне, натякати на щось інше” [СФУМ 2008: 419]. Унаслідок розширення встановлених синтагматичних зв’язків одиниці з найближчим контекстом – сполучення зі словом ї́ х а т и – значення фразеологізму стає більш універсальним, пор.:

НАВЗДОГА́Д БУРЯКІ́В, зі сл. ї́ х а т и. Робити одне, мати на меті інше. От Мар’яна – вона таки зуміла пристроїти сина в престижний заклад за кордоном. А їхали з ним так само навздогад буряків, як і Лариса (Є. Кононенко).

Протилежним до універсалізації є явище уточнення фразеологічної семантики. Приміром, академічний словник фразеологізмів української мови тлумачить значення сталої сполуки і мо́крого мі́сця не залиши́ти (не лиши́ти, не зоста́вити) як “вщент розгромити, знищити кого-небудь” [СФУМ 2008: 247]. Це словникове значення в конкретній контекстній ситуації внаслідок зміни об’єкта дії – істота → предмет – істотно звужується, конкретизується, пор.:

МО́КРОГО МІ́СЦЯ НЕ ЛИШИ́ТИ від чого. Щось вщент розкритикувати. При цьому з’ясувалося, що він [Рябчук] вибрав аж ніяк не ті вірші, котрі сам я [Ю. Андрухович] вважав найкращими, швидше навпаки. Крім того, він мокрого місця не лишив від моїх улюблених (Ю. Андрухович).

Появу стилістико-функційних фразеоінновацій третьої групи зумовлено потребами ситуативної модифікації значення фразеологізму, завжди супроводженої змінами формальної структури. Ідеться, наприклад, про контекстне уточнення фразеологічного значення у спосіб поширення структури фразеологізму нормою не передбаченими компонентами або ж заміни нормативних компонентів контекстно зумовленими, пор.:

ДА́НТОВІ КО́ЛА ДІ́-ПІВСЬКИХ ТАБОРІ́В*. Страшні страждання й муки перебування в таборах для переміщених осіб. … це воно [міжвоєнне галицьке покоління] породило УПА, чия епопея так і не зробилася фактом культурної історії…, – і воно ж таки, іншим своїм крилом – масово ринувши по війні за океан через Дантові кола “ді-півських” таборів, – надало українській еміґрації якости, структури, якого там уже не є, а свого, цілком неповторного політичного й культурного обличчя… (О. Забужко).

* Пор. зафіксований В.В. Коптіловим у його книзі “У світі крилатих слів” (К., 1976 р.) крилатий вислів ДА́НТОВЕ ПЕ́КЛО, що в сучасній українській мові означає страшні страждання й муки.

КО́ШИК У КО́ШИК*. Впритул, дуже близько один до одного на Великдень. Три рідні брати розсварилися так, що обходять здалеку один одного третьою дорогою й уже ондечки скільки не говорять одне з одним. Навіть коло церкви на Великдень. … Плече в плече стоять. Кошик у кошик. З чужими п’ють – говорять. А між собою німують (М. Матіос).

* Пор. загальновідомий фразеологізм НІС У НІС (ДО НО́СА) у значенні “впритул, дуже близько один до одного” [СФУМ 2008: 437].

Граничним виявом контекстного уточнення фразеологізму, за нашими спостереженнями, є формування антонімічного до вихідного фразеологічного значення, пор.:

КОТИ́ ПОПУСТИ́ЛИСЬ*. Хтось припинив хвилюватися, перебувати в стані тривоги й неспокою. … я [Ю. Андрухович] летів правильним літаком у правильному напрямку, шансів, що він розіб’ється – у Борисполі вони виглядали майже стовідсотковими, – сильно поменшало, коти попустились (Ю. Андрухович).

* Пор. КОТИ́ ШКРЕБУ́ТЬ НА СЕ́РЦІ – “хто-небудь хвилюється, перебуває в стані тривоги, неспокою”[СФУМ 2008: 309].

Також часто виникає необхідність зміни емоційно-експресивного забарвлення словникового фразеологізму. Відбувається це переважно у спосіб субституції одного / кількох нейтральних структурних компонентів оцінними частіше з жаргонного, рідше – з діалектного фондів української мови, пор.:

ПОЗДИХА́ТИ ВІД РЖА́ЧКИ*. Дуже сміятися. Одного разу ми [Ю. Андрухович і батько] ледь не поздихали від ржачки: йому [батькові] приснилося, що ми ходимо якимось лісопарком, і він, вказуючи на черговий екземпляр, повідомляє мені, що то дуб канцелярський (Ю. Андрухович).

* Пор.: ЗДИХА́ТИ – вульг. Помирати (про людину) [ВТССУМ 2005: 462] та ІРЖА́ТИ – зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися [ВТССУМ 2005: 513]. Вихідний фразеологізм зі значенням “дуже сміятися” – ВМИРА́ТИ (помира́ти) / ВМЕ́РТИ (поме́рти) ЗО́ СМІ́ХУ [СФУМ 2008: 119].

ТРИМА́ТИ ДЯ́МБУ НА ЗА́ПЕРТІ*. Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. [Іван:] – Іди, стара курво, до хати, вари чоловікові кулешу і тримай свою дямбу на заперті! Інакше! – Іван витягнув вила із землі і потряс ними перед бригадирчиними очима, після чого та посунула з двору з непокритою головою, залишивши косинку під чиїмись ногами (М. Матіос).

* Пор.: ва́рґа // ґе́мба // дя́мба – знев. губа; пол. warga [ГГ 1997: 33]. Вихідний фразеологізм з тим самим значенням – ТРИМА́ТИ (держа́ти) ЯЗИ́К (язика́) ЗА ЗУБА́МИ [СФУМ 2008: 722].

3. Висновки й перспективи. Фразеологічні інновації в сучасній українській мові закономірно виявляють семантичну специфічність щодо інновацій лексичних: вони покликані не позначати власне нові явища дійсності, а давати нову оцінну характеристику давно відомим реаліям – насамперед людині й різним сферам її діяльності, а отже, у мовній діяльності сучасного українського суспільства забезпечують новими засобами не номінацію, а предикацію й оцінку. Це пояснює значно більшу кількість стилістико-функційних фразеоінновацій порівняно із семантико-функційними. Поява фразеологічних інновацій – одиниць з новими експресивно-стилістичними вимірами – це результат 1) творення нової формальної фразеологічної моделі, 2) збереження формально-структурних характеристик відомої фразеологічної одиниці при набутті нею традиційно не властивого значення, 3) оновлення, “осучаснення” форми фраземи, наявної в українській мові, з додаванням нових нюансів змісту.

Відсутність до сьогодні в україністиці лексикографічного опису мовної динаміки визначає гостру необхідність створення словника інновацій української мови, чільне місце в якому займатимуть фразеодевіації-інновації. Перспективи створення такої лексикографічної праці відкриває подальше формування її фактографічної основи, тобто накопичення й детальний різноаспектний аналіз нових фразеологізмів, засвідчених у мові новітньої художньої літератури й публіцистики – функціональних стилях, що віддавна брали найактивнішу участь у формуванні взірця української літературної мови.

[1] Поняття фраземіка вжито на позначення проміжної відкритої підсистеми системи мови, або ж, у термінах А.О. Білецького, релятивно трансфінітної поліномічної діасистеми, класифікаційним засобом упорядкування якої є абстрактна інваріантна емічна одиниця-конструкт – фразема (поліном) [Белецкий 1974: 24-25, 26], що перебуває в опозиції до варіантних етичних одиниць – її конкретних текстових реалізацій – фразеологізмів, або фразеологічних одиниць (ФО).

[2] Як фразеологічні інновації кваліфікуємо цілком нові фразеологізми, а також фразеологізми з оновленими формою, змістом і функціональними властивостями. Фразеологічні інновації розглядаємо як тип фразеологічних девіацій – широкого спектру відхилень від фраземної, або системної фразеологічної норми, граничним виявом яких є фразеологічні помилки (повно або частково кальковані запозичення, не відповідні системі досліджуваної мови).

[3] Слід уточнити, що В.М. Мокієнко, як і всі члени Петербурзького фразеологічного семінару, у своїх працях послідовно вживає термін фразеологічний неологізм: “Фразеологічні неологізми – це не зареєстровані тлумачними словниками сучасних літературних мов стійкі експресивні звороти, які або створено заново, або актуалізовано в нових соціальних умовах, або утворено трансформацією відомих раніше паремій, крилатих слів і фразем, а також сполуки, запозичені з інших мов” [Мокиенко 2003: ХІ]. Термін фразеологічна інновація науковець кваліфікує як більш широкий: ним охоплено нові за формою і / або значенням мовні й оказіональні одиниці [Мокиенко 2003: ХІ]. Ми у своєму дослідженні загалом, і у викладенні концепції В.М. Мокієнка зокрема, послуговуємося терміном фразеологічна інновація (див. виноску 2), приймаючи положення Є.А. Карпіловської про родовий статус поняття інновація, а також про поділ усіх інновацій за їх належністю до певного рівня мовної системи [Карпіловська 2008: 10]. Терміни ж неологізм і лексична інновація Є.А. Карпіловська вживає як абсолютні синоніми [Карпіловська 2008: 12]. До фразеоінновацій зараховуємо й оказіональні стійкі сполуки, адже за певних лінгвальних та екстралінгвальних умов такі одиниці нерідко набувають статусу узуальних, нормативних і навіть системних. Заміна терміна, на наш погляд, жодним чином не впливає на висвітлювані фундаментальні теоретичні положення В.М. Мокієнка.

[4] Тут і далі подаємо власні дефініції фразеологізмів, не зафіксованих словниками, які ґрунтуємо на їх значенні в аналізованих контекстах.

References.

Література

Белецкий 1974: Белецкий, А.А. Система и несистема в естественном языке [Текст] / Андрей Александрович Белецкий // Структурная и математическая лингвистика. – К. : Изд-во при Киев. гос. ун-те, 1974. – № 2. – С. 20-31.

ВТССУМ 2005: Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [Текст] / [укл. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с. – ISBN 966-569-013-2.

ГГ 1997: Гуцульські говірки : [Короткий словник] [Текст] / [Г. Гузар, Я. Закревська, У. Єдлінська, В. Зеленчук, Н. Хобзей] ; відп. ред. Я. Закревська. – Львів, 1997. – 232 с. – ISBN 966-02-0496-5.

Дядечко 2001, 2003: Дядечко, Л.П. Новое в русской и украинской речи : Крылатые слова – крилаті слова (материалы для словаря) : Учебное пособие : [в 4 ч.] [Текст] / Людмила Петровна Дядечко. – Ч. 1 : А–Г. – К. : Видавничий дім “Комп’ютерпрес”, 2001. – 145 с. ; Ч. 2 : Д–Л. – К. : Видавничий дім “Комп’ютерпрес”, 2001. – 199 с. ; Ч. 4 : С–Я. – К. : Видавничий дім “Комп’ютерпрес”, 2003. – 213 с. – 300 пр. – ISBN 966-95028-6-1.

Карпіловська 2008: Карпіловська, Є.А. Тенденції оновлення сучасного українського лексикону [Текст] / Євгенія Анатоліївна Карпіловська // Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : [монографія] / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. – К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. – 336 с. – Бібліогр. у кінці розділів. – 300 пр. – ISBN 978-966-489-009-7. – С. 6-133. – Бібліогр. : с. 124-133.

Коломієць 1988: Коломієць, М.П. Словник фразеологічних синонімів [Текст] / Микола Пилипович Коломієць, Євген Семенович Регушевський ; [за ред. В. О. Винника]. – К. : Рад. школа, 1988. – 198 с. – Бібліогр. : с. 188-198. – 18000 пр. – ISBN 966-95028-6-1.

Мелерович 2001: Мелерович, А.М. Фразеологизмы в русской речи. Словарь : [Около 1000 единиц] [Текст] / Алина Михайловна Мелерович, Валерий Михайлович Мокиенко. – [2‑е изд., стереотип]. – М. : Русские словари, Астрель, 2001. – 856 с. – Библиогр. : с. 846-854. – 3000 экз. – ISBN 5-271-00448-1 (“Издательство Астрель”) ;ISBN 5-17-002939-Х (“Издательство АСТ”).

Мокиенко 2003: Мокиенко, В.М. Новая русская фразеология : [материалы к словарю] [Текст] / Валерий Михайлович Мокиенко ; Uniwersytet Opolski – Instytut Filologii Polskiej. – Opole : Drukarnia Wydawnictwa SwiętegoKrzyża, 2003. – 168 с. – Библиогр. : с. 153-168. – 300 egz. – ISBN 83-86881-34-8.

СНРЛФ 2011: Словарь новой русской лексики и фразеологии [Электронный ресурс] / [Ludmila Stěpanova, Milena Machalová, Petra Fojtů, Daria Valentinova, Tamara Sokolova, Hana Molnarová, Natalia Shvedyuk, JaroslavaBogomol, Ivana Hanuliková, Kateřina Neumannová] ; redaktorka doc. Ludmila Stěpanova, CSc. – Olomouc, 2011. – 183 c. – Библиогр. : с. 181-183. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/597706. – Название с экрана.

СФУМ 2008: Словник фразеологізмів української мови [Текст] / [укл. В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко] ; відп. ред. В. О. Винник. – К. : Наукова думка, 2008. – 1104 с. – 3000 пр. – ISBN 978-966-00-0880-5. – (Словники України).

Karpiłowskaja 2001: Karpiłowskaja, Jewgenija. Фразеологика современной украинской писательской эссеистики и проблемы формирования нового украинского стандарта [Текст] / Jewgenija Karpiłowskaja // Nowafrazeologia w nowej Europie. Słowo. Tekst. Czas VI : Tezy referatow międzynarodowej konferencji naukowej, Szczecin, 6–7 września 2001 r. / [Pod redakcją Harry Waltera, Walerija Mokijenki, Michaiła Aleksiejenki]. – Greifswald, 2001. – 162 s. – ISBN 3-86006-167-4. – S. 73-75.

Исследован понятийный аспект фразеологических инноваций в современном украинском языке: по семантике и функциям дифференцированы группы и подгруппы новых фразеологизмов, определена их специфика.

Ключевые слова: языковая динамика, фраземика, фразеологическая инновация, семантико-функциональная фразеологическая инновация, стилистико-функциональная фразеологическая инновация.

The conceptual aspect of phraseological innovations in the Modern Ukrainian language has been investigated: the groups and subgroups of new phraseological units have been differentiated by the meaning and functions, its specificity has been determined.

Keywords: language dynamics, phrasemics, phraseological innovation, semantic and functional phraseological innovation, stylistic and functional phraseological innovation.

Надійшла до редакції 22 серпня 2012 року.