Panoramic Linguistic Slavonic Studies: Chronicle of International Conference “Word and Sentence in Modern Slavonic Languages: Description, Comparison, Translation” (Wroclaw, May 12-13th, 2016)

Volume 31, 2016, pp. 68-69

Panoramic Linguistic Slavonic Studies: Chronicle of International Conference “Word and Sentence in Modern Slavonic Languages: Description, Comparison, Translation” (Wroclaw, May 12-13th, 2016)

Zahnitko Anatoliy

Article first published online: August 1, 2016

Additional information

Author Information:

Anatoliy P. Zahnitko, Anatoliy Zahnitko is Doctor of Philology, Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Acting Head of Department of General and Applied Linguistics and Slavonic Philology at Donetsk National University. Correspondence: a.zagnitko@gmail.com

Citation:

Zahnitko, A. Panoramic Linguistic Slavonic Studies: Chronicle of International Conference “Word and Sentence in Modern Slavonic Languages: Description, Comparison, Translation” (Wroclaw, May 12-13th, 2016) [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. – Vinnytsia : DonNU, 2016. – Vol. 31. – Pp. 68-69. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:

Volume first published online: August 1, 2016

Article first published online: August 1, 2016

Article.

ПАНОРАМНІСТЬ ЛІНГВОСЛОВ’ЯНСЬКИХ СТУДІЮВАНЬ:

ХРОНІКА МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «СЛОВО І РЕЧЕННЯ В СУЧАСНИХ СЛОВ’ЯНСЬКИХ МОВАХ: ОПИС, ПОРІВНЯННЯ, ПЕРЕКЛАД»

(м. Вроцлав, 12–13 травня 2016 р.)

Сучасні дослідження слов’янських мов є досить запитуваними в силу активізації контактів і потреби встановити загальні та особливі навантаження певних утворень, граматичних форм, категорій та ін. Це підтвердила і чергова Міжнародна конференція «Слово і речення в сучасних слов’янських мовах : опис, порівняння, переклад» («Wyraz i zdanie w językach słowiańskich : opis, konfrontacja, przeklad»), що відбулася 12‒13 травня 2016 року у Вроцлавському університеті (Польща). Привабливістю конференції постає те, що в тяглості усіх тринадцяти форумів славістів активними є доповіді науковців майже з усіх слов’янських просторів. Цьогорічна конференція була урочисто розпочата присудженням почесного звання doctor honoris causa професорові Сюзанні Тополінській, члену Македонської академії наук і мистецтв. На пленарному засіданні вона виголосила змістовну доповідь «Чи є генітив відмінком?» (Czy genetiv to przypadek?). Пленарна дискусія була продовжена виступами М.Ф. Алефіренка (Росія, Бєлгород) «Слово і речення в мовленнєвмисленнєвій діяльності», О.В. Іванової (Росія, Санкт-Петербург) «Проблеми зіставного синтаксису слов’янських мов», Т.І. Вендіної (Росія, РАН) «Загальнослов’янський лінгвістичний атлас і порівняльна граматика слов’янських мов», А.П. Загнітка (Україна, Вінниця) «Лінгвосоціумне портретування мовної особистості: епістолярна дискурсивна практика», М. Гроховського (Польща, Торунь) «Лад операторів загальної квантифікації у польській мові» (Szyk operatorów kwantyfikacji ogólnej w języku polskim), А. Желе, Б. Керна (Словенія, Любляна) «Зміни в лексиці і граматиці сучасної словенської мови» (Sprememble v leksiki in skladnji v sodobni slovenščini), М. Грдлічки (Чехія, Прага) «Дидактична граматика як джерело знань і натхнення» (Didaktická gramatika jakozdroj poznáni a inspirace).

Тяглість обговорюваних проблем сучасних слов’янських мов у розрізі порівняння, опису та перекладу була продовжена на чотирьох секційних засіданнях, де активними поставали проблеми: 1) перцептивного позначення в російській народній казці (О.А. Мещерякова (Росія, Єлець)); 2) концептів «батько» і «син» у польському та російському лінгвокультурному просторах (А. Сітарський (Польща, Познань)); 3) найменування хліба і пекарських виробів у польській та російській мовах (Н.Є. Ананьєва (Росія, Москва)); 4) назовництва грибів (макроміцети) в українській та польській мовах (П. Йожвікевич (Польща, Вроцлав)); 5) особливостей спортивної термінології в російській та польській мовах (на прикладі термінології велосипедного спорту) (Г. Вільк (Польща, Шльонськ)) та ін.

Не залишилися поза увагою також питання а) пропріального ландшафту української мови після Революції Гідності : нормативно-правова база і практика (О. Белей (Польща, Вроцлав)); б) семіотичний і семантичний статус літературних онімів із перспективи їх тлумачення (на матеріалі польського і російського перекладу саги про Пітера Потера) (К. Рахут (Польща, Познань)).

Друга секція охоплювала дослідження проблем: 1) історії двомовної російсько-польської та польсько-російської лексикології (А.В. Бабанов (Росія, Санкт-Петербург)); 2) принципів побудови російсько-польського словника розмовного мовлення (Д. Дужиловська (Польща, Вроцлав)); 3) транслітерації і транскрипції білоруських виразів (Р. Калета (Польща, Вроцлав)); 4) прагматичної функції написів на футболках і способи її вираження в чеській мові (К. Дембська (Польща, Торунь)); 5) комунікативної тактики суперечки й образи (Д. Питель-Пандей (Польща, Вроцлав)) та ін.

Актуальними були і запропоновані підходи до висвітлення вияву германізмів у чеській мові (С. Табол (Польща, Вроцлав)), аналізу статусу чорногорської мови з концептуальним розглядом мовної політики в Чорногорії після 1991 року (Г. Ярошкевич (Польща, Вроцлав)), простеження конкурентності запозичень із рідномовними лексемними одиницями (на матеріалі чеської та словацької мов) (Л. Птах (Польща, Вроцлав)), навантаження варшавського говору як посередника в запозиченнях росіянізмів польською мовою (Б. Ющак (Польща, Вроцлав)) і под.

У межах третьої секції було охоплено питання а) морфологічного розмаїття у меджимурському діалекті (Д. Блажека (Хорватія, Загреб), б) теоретичних і прикладних проблем синкретології (синкретизм як науково-дослідницька парадигма опису й зіставлення мов) (Л. Вобожил (Чехія, Оломоуць)), в) системи членів речення з урахуванням синкретичних явищ (В. Словак (Чехія, Оломоуць)), г) демінутивності в чеській і польській мовах (С. Шкотова (Чехія, Прага), ґ) тенденцій розвитку футурума в сербській мові у світлі балканології (А. Карасинський (Польща, Торунь)), д) польських еквівалентів хорватського прийменника unatoč (С. Дакович (Польща, Вроцлав)) та ін.

Четверта секція містила досить актуальні підходи до висвітлення проблем 1) статусу сучасної македонської літератури (Dlaczego literatura macedońska nie chce byč tzw. Literature mniejszą? Próba rekonesansu (Й. Суєцька (Польща, Варшава)); 2) македонсько-грецька конвергенції у фонетиці (І. Савицька (Польща, ПАН)); 3) семантична деривація в македонській мові (на матеріалі праслов’янської лексики) (М. Марковик (Македонія, Скоп’є)); 4) значення дієслівного префікса из- у македонській мові та його польські еквіваленти (С.-С. Тофоська (Македонія, Скоп’є)), а також розгляд питань, пов’язаних з особливостями македонського державного гімну в розрізі усталеної фольклорної традиції (Б. Зелінський (Польща, Познань)), функціювання macedończyk – macedończycy в сербських дипломатичних документах (М. Димарський (Польща, Вроцлав)). Актуальним був і аналіз демінутивації в македонській та польській мовах зі спробою встановлення механізмів деривації та визначення основ класифікації (Я. Соколовський (Польща, Вроцлав)), характеристика заперечення в конструкціях з дієсловом «czekač» (І. Лучкова).

Обсяг і тематика доповідей, численні дискусії на пленарному та секційних засіданнях засвідчили актуальність проблем сучасної слов’янської лінгвістики, спроби осмислення загальнослов’янських явищ із використанням новітніх лінгвопарадигмальних підходів і тлумачень.

Анатолій Загнітко, д.філол.н., професор,

член-кореспондент НАН України, в.о. завідувача кафедри

загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології

Донецького національного університету (м. Вінниця)