Variety of Linguistic Search. Review of the monograph : Odessa Linguistic School : Coordinates of Modern Search : collective monograph [Text] ; Ed. by T.Yu. Kovalevs'ka. – Odesa : Bukayev Vadym Viktorovych Publishing, 2014. – 5620 pp.

Volume 30, 2015, pp. 163-165

Variety of Linguistic Search. Review of the monograph : Odessa Linguistic School : Coordinates of Modern Search : collective monograph [Text] ; Ed. by T.Yu. Kovalevs'ka. – Odesa : Bukayev Vadym Viktorovych Publishing, 2014. – 560 pp.

Anatoliy Zahnitko

Article first published online: August 1, 2015

Additional information

Author Information:

Anatoliy Zahnitko, Doctor of Philology, Professor, corresponding member of NAS of Ukraine at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University (Kyiv, Kyiv region – Vinnytsia, Vinnytsia region, Ukraine). Correspondence: a.zagnitko@gmail.com

Citation:

Zahnitko, Anatoliy. Розмаїття лінгвістичних пошуків. Review of the monograph : Одеська лінгвістична школа : координати сучасних пошуків : колективна монографія [Text] ; за заг. ред. Ковалевської Т.Ю. – Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2014. – 560 с. [Text] / Anatoliy Zahnitko // Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 163-165. / Linguistic Studies : international collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia : DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 163-165.

Publication History:

Volume first published online: August 1, 2015

Article received: 8 January 2015, accepted: February 10, 2015 and first published online: August 1, 2015

Article.

РОЗМАЇТТЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ПОШУКІВ

Рецензія на монографію :

Одеська лінгвістична школа : координати сучасних пошуків :

колект. монограф. [Текст] / кол. авт. : за заг. ред. Ковалевської Т.Ю. – Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2014. – 560 с.

Сучасні лінгвістичні пошуки все більшою мірою диференціюються, деталізуються, унаслідок чого постають опрацьовуваними ті питання, що раніше могли тільки побіжно згадуватися або ж їх торкалися спорадично, інколи ж тільки оминали, вважаючи їх несуттєвими. Усталеним є поява монографії з якогось конкретного питання, важливої проблеми, над якою можуть працювати один та більше дослідників. Такі монографії уже стали традиційними, вони посідають важливе місце в розвитку будь-якої науки, зокрема лінгвістичної. Рецензовану монографію аж ніяк не можна віднести до останніх, тому що в ній чи не вперше здійснено спробу подати ємно і водночас цілісну проблематику Одеської лінгвістичної школи через встановлення відповідних наукомістких і наукотвірних координат. Увесь матеріал надійно упорядковано і систематизовано Т.Ю. Ковалевською, за редакцією якої і здійснено це оригінальне видання.

Увесь матеріал узагальнено в трьох розділах, з-поміж яких перший розділ «Системна архітектоніка української мови в синхронному і діахронному висвітленні» (с. 13-173) окреслює питання історичних коренів української мови (М.Л. Дружинець), обґрунтовує теоретичні засади дослідження інвективи в сучасному мовознавстві та визначає її як засіб мовленнєвого впливу (С.В. Форманова), виявляє типи семантичних змін в українських говірках півночі Молдови (Д.А. Ігнатенко), простежує динаміку найуживаніших жіночих імен мешканців м. Косова та особливості чоловічого іменника в діахронії м. Косова Івано-Франківської області (С.П. Павелко), розглядає варіанти імен як одного з видів неофіційних антропонімів та неофіційні іменування як наслідок метонімізації (Г.В. Сеник). Цікавими постають спостереження над лексикалізацією морфем (Н.М. Хрустик), офіційним українським правописом і живим мовленням у їхньому співвідношенні (М.М. Фащенко), прагматичною константою компаративності (А.П. Романченко). Звертають увагу дослідники і на особливості функціювання форм наказового способу в неімперативному дискурсі.

Проблеми лінгвістики та стилістики тексту, навантаження окремих мовних фігур у художньо-белетристичному тексті сконцентровано в другому розділі «Парадигмальний простір художнього тексту : виміри лінгвістичної інтерпретації» (с. 174-322), де ґрунтовно з’ясовано лексико-граматичні маркери в стилістиці поетичного мовлення геніального пророка Тараса Шевченка та навантаження етикетних формул у його неповторному «Кобзарі» (А.Л. Порожнюк, Л.І. Ханенко), схарактеризовано поіменованість та безіменність у поетонімосфері Михайла Коцюбинського та Бориса Грінченка та прокоментовано стилістично-виражальні можливості поетонімів у сатирично-викривальній драматургії Олександра Олеся, встановлено особливості вербалізації концепту «Україна» у російському публіцистичному дискурсі та концепт гра в лінгвокультурологійному вимірі, розкрито образну структуру концепту вода в українських думах (Е.В. Боєва, О.В. Антонюк) та ін. Не оминули увагою також встановлення метатекстового структурування прози Оксани Забужко (І.М. Колегаєва), аналіз соціально-маркованої антропономінації в конотативно-стилістичному аспекті (О.Ф. Немировська) та функціювання морфостилем з маркованою грамемою роду в сучасному українському художньому мовленні (Л.А. Семененко). Функційно навантаженим у рамах розділу виступає розгляд символічного значення лексеми «Тканина» в контексті сімейних обрядів (О.В. Яковлева). Змістове наповнення розділу об’єднане художньо-белетристичним простором, у якому адекватно виявляють свій статус та функційне навантаження досліджувані різноманітні конструкції, мовні фігури, антропоніми і под.

Логічно розвиває та поглиблює думки перших двох розділів третій «Комунікативна сугестія в дискурсивних практиках» (с. 323-558), що сконцентровано охоплює і розгляд політичної антиреклами в розрізі її впливу та простеження психолінгвістичних досліджень рекламних слоганів як підґрунтя новітньої лексикографії (пор., наприклад, дослідження: Бацевич Ф. Частки української мови як дискурсивні слова : монографія / Флорій Бацевич. – Львів: ПАІС, 2014. – 288 с. або ж: Grochowski M. Słownik gniazdowy partykul polskich / Maciej Grochowski, AnnaKisiel, Magdalena Żabowska.–Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 2014. – 399 s.). Надзвичайно цікавими та й важливими постають студіювання з актуальних напрямів вербальної сугестії з диференціюванням активної / пасивної площин сугестії тощо та характерника мілтон-моделі як сучасної нейролінгвістичної технології дослідження мовленнєвого впливу (Т.Ю. Ковалевська). Сюди ж слід віднести і встановлення статусного навантаження базових положень трансформаційної граматики в парадигмі нейролінгвістичного програмування (Т.Ю. Ковалевська). Подібний аналіз особливо функційно навантаженим виявився в сучасному інформаційному просторі Європи загалом та України зокрема, де вплив недоінформації, псевдоінформації, та й загалом повністю перекрученої, оберненої інформації постає в силовому навантаженні набагато дійовішим, ніж правдивість, толерантність, виваженість. Сугестивне навантаження агресивного інформаційного поля та закономірності його структурування в сучасному суспільстві вимагають глибокого теоретичного узагальнення, що, очевидно, під силу таким дослідникам Одеської лінгвістичної школи. Не менш актуальними виступають спостереження над слоганом у політичній комунікації та ґрунтовне диференціювання його функційного навантаження в масово-комунікативній взаємодії та встановлення типологійних виявів слогану в політичній комунікації (Н.В. Кондратенко), що доповнено автором цікавими спостереженнями над новорічним зверненням (новорічними зверненнями) як ритуальному жанрі політичного дискурсу на матеріалі новорічних звернень президентів Білорусі, України та Росії. Вдалою постає мотивація слогану як елемента рекламного тексту та відповідна класифікація почерпнутих із рекламного дискурсу слоганів (А.В. Ковалевська). Проблеми вербальної агресії в українській політичній комунікації детально простежено на матеріалі політичних ток-шоу (Л.В. Завальська) з деталізацією конфронтаційної агональності в дискурсі ток-шоу «Шустер-live» (Е.В. Боєва). Не обійдено увагою і питання конфліктного дискурсу в комунікативно-прагматичному аспекті (С.В. Форманова) та негативацію як сугестивний чинник слоганів соціальної реклами, а також закономірності сугестивної рекламної мімікрії (Н.В. Кутуза).

Невербальну комунікацію проаналізовано як форму образи (С.В. Форманова), а також сконцентровано досліджено оптимізацію сугестивного ефекту повідомлення в лінгвоментальному розрізі (А.В. Ковалевська). Мовлення сучасної реклами як особливий різновид сугестії проаналізовано через статус ключових слів у соціальній рекламі (М.С. Славінська), вияв смислової амплітуди неспецифічних лексем у рекламних дискурсах (В.В. Городиська). Питання сугестії рекламного тексту заторкнуто і в розрізі функційного статусу в ньому ключових слів та частиномовної семантики останніх (М.С. Славінська). Актуальними постають студіювання впливу засобів масової комунікації на формування національної самоідентифікації (А.А. Кисельова), розгляд наукового дискурсу в концепціях українських дослідників із простеженням еволюції підходів до цього важливого поняття (А.П. Романченко). Через призму актуалізації у заголовках (так звана тематична константа тексту (див.: Загнітко А.П. Теорія граматики і тексту : монографія / Анатолій Загнітко. – Донецьк: Ноулідж (Донецьке відділення), 2014. – С. 67-201)) з’ясовано специфіку актуалізації фразеологізмів загалом та фразем біблійного походження в українських мас-медіа (І.В. Лакомська).

Аналізована колективна монографія охопила розгляд і теоретичних (с. 13-322), і прикладних (с. 323-357) питань сучасного мовознавства. Зактуалізовані проблеми науково-технічного знання та особливостей його об’єктивації у мові (О.А. Войцева), стан вивчення українських діалектів у другій половині ХІХ ст. (Л.І. Ханенко) висвітлено досить ємно.

Колективна монографія набула б ще більшої стрункості та органічного завершення за умови створення сукупного списку використаної літератури, а не кожного окремого підрозділу, та подання прикінцевого предметного та іменного покажчиків. Підсумкове ж резюме англійською мовою розширило б поле її користувачів. Наведені міркування аж ніяк не впливають на довершений науковий статус аналізованої монографії.

Заявлена система підходів до аналізу системної архітектоніки української мови в синхронному та діахронному вимірах, вивчення парадигмального простору художнього простору в площині лінгвістичної інтерпретації, дослідження надактуальних нейролінгвістичного програмування з окресленням особливо знакових вимірів сугестії та багато іншого свідчать про концептуальну глибину дослідників Одеської лінгвістичної школи та відбивають рівень осмислення ними сучасних мовознавчих проблем у розрізі наукових лінгвістичних парадигм. Рецензована монографія свідчить про тяглість традицій Одеської лінгвістичної школи та науково-філософську глибину у висвітленні заявлених традиційних і нових для школи науково-лінгвістичних питань.

Анатолій Загнітко (Київ – Вінниця, Україна)

Available 8 January 2015.