A Sample of Ukrainian Scientific-Analytical Discourse. Review of the monograph : Modern Linguistics : Views and Evaluations [scientific-analytical publication] by Anatoliy Zahnitko [Text] : scientific and analytical publication. – Donetsk : DonNU ; "Knowledge" (Donetsk branch), 2014. – 472 pp.

Volume 30, 2015, pp. 145-148

Tetiana Kosmeda

Article first published online: August 1, 2015

Additional information

Author Information:

Tetiana Kosmeda, Doctor of Philology, Professor (Ukraine), Ordinary Professor (Poland), Head of the Department of Ukrainian Studies at the Institute of Russian Philology of the Faculty of Neophilology of Adam Mickiewicz University in Poznan (Poznan, Poland). Correspondence: tkosmeda@gmail.com

Citation:

Kosmeda, Tetiana. Зразок українського науково-аналітичного дискурсу. Review of the monograph :Загнітко Анатолій Панасович. Сучасна лінгвістика : погляди та оцінки : науково-аналітичне видання [науково-аналітичне видання] [Текст] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк : ДонНУ; Вид-во «Ноулідж» (Донецьке відділення), 2014. – 472 с. [Text] / Tetiana Kosmeda // Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 145-148. / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia : DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 145-148.

Publication History:

Volume first published online: August 1, 2015

Article received: 9 January 2014, accepted: February 10, 2015 and first published online: August 1, 2015

Article.

ЗРАЗОК УКРАЇНСЬКОГО НАУКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ

Рецензія на монографію :

Загнітко Анатолій Панасович. Сучасна лінгвістика : погляди та оцінки : науково-аналітичне видання [науково-аналітичне видання] [Текст] / Анатолій Панасович Загнітко. –

Донецьк : ДонНУ; Вид-во «Ноулідж» (Донецьке відділення), 2014. – 472 с.

Нова монографія чл.-кор. НАНУ, професора А.П. Загнітка репрезентує зразок українського науково-аналітичного дискурсу. Дослідник подав власну оцінку нових, переважно наукових (монографії, наукові збірники, альманахи, статті праць) чи науково-дидактичних (підручники, посібники), науково-довідкових (матеріали до словників, словники) праць, що вийшли друком за останні 15 років, передусім в Україні, хоч мають місце й рецензії на закордонні видання.

Серед закордонних видань А.П. Загнітко виокремив монографічні наукові студії з синтаксису таких відомих учених Росії, Білорусі, Польщі, Сербії, як В.Б. Крисько (Росія) – «Исторический синтаксис русского языка. Объект и переходность» (Москва, 1997); В.І. Рагавцов (Білорусь) – «Сінтаксіс беларускай і рускай моў. Дыскусійная питанні» (Мінськ, 2001), а також навчальні видання цього білоруського автора: «Практыкум по гісторыі агульнаго мовознаўства» (Мінськ, 2001), «Уводзіны ў мовазнаўства» (вучебны дапаможнік) (Могильов, 2004), «Уводзіны ў мовазнаўства» (практыкум: вучебны дапаможнік (Могильов, 2003), «Гісторыя мовазнаўства» (вучэб. дапам) (Могильов 2005); монографії, що стосуються проблем загального мовознавства і контрастивної лінгвістики, зокрема: О.М. Ремчукова (Росія) «Креативный потенциал русской грамматики» (Москва, 2005), А. Кіклевіч (Польща) «Aspekty teorii względności lingwistycznej» (Ольштин 2007), Л. Поповић (Сербія) «Епистоларни дискурс украjинског и српског jезика» (Белград, 2000), а також її ж «Jезичка слика стварности: Когнитивни аспект контрактивне анализе» (Белград, 2008) і «Фокусна перспектива украjинске књижевности» (Белград 2007), М. Ивановић (Сербія) «Прелазност у украjинском jезику: функционални аспект» (Белград, 2007), матеріали до словників – М.І. Конюшкевич (Білорусь) «Беларускія прыназоўнікі і іх аналогі. Граматыка рэальнаго ужывання. Матэрыялы до слоўника» (у 3 частинах – 2008, 2010, 2010, Гродно).

У полі зору А.П. Загнітка найновіші збірники наукових праць Польщі і Білорусі, напр.: «Rozprawy KomisjiJęzykowej XXXIII» (red. W. Wysoczański, Wrozław, 2006), «Wyraz i zdanie w ęzykach slowiańskich. Opis, konfrontacja, przekład 5» (pod red. M. Sarnowskiego i W. Wysoczańskiego – CXXXIII, Wrozław, 2005), «Wyraz i zdanie w ęzykach slowiańskich. Opis, konfrontacja, przekład 6» (pod red. M. Sarnowskiego i W. Wysoczańskiego – CXLVII, Wrozław, 2008), «Wyraz i zdanie w ęzykach slowiańskich. Opis, konfrontacja, przekład 7» (pod red. M. Sarnowskiego i W. Wysoczańskiego – CXLVII, Wrozław, 2009), а також «Дискурс в академическом пространстве»: сборник материалов Международногокруглого стола 3–5 апреля 2009 г., Минск, Беларусь, под ред. И. Ухвановой, М. Сарновского (Мінськ, 2010), що дає змогу мовознавцям України ознайомитися із деякими досягненнями сучасної польської і білоруської лінгвістики.

У монографії мають місце рецензії на наукові, науково-довідкові й науково-дидактичні видання найавторитетніших українських мовознавців сучасності, написаних як українською, так і російською мовами, серед яких В.М. Абашина «Вопросы коммуникативно-прагматического описания сложного предложения в русском языке: аспект актуального членения»» (Львів, 2006); Ф.С. Бацевич (аналізується кілька монографічних праць цього науковця) «Основи комунікативної девіатології» (Львів, 2000), «Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи» (Львів, 2005), «Нариси з лінгвістичної прагматики» (Львів, 2010); І.Р. Вихованець, К.Г. Городенька «Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови» (Київ, 2004); І.О. Герасименко «Семантика русских цветообозначений» (Горловка, 2010); В.О. Горпинич «Морфологія української мови» (підручник) (Київ, 2004); В.В. Ґрещук, Р.О. Бачкур, І.Ф. Джочка, Н.М. Пославська «Нариси з основоцентричної дериватології» (за ред. В.В. Ґрещука, Івано-Франківськ, 2007), а також В. Ґрещук «Студії з українського мовознавства: Вибрані праці» (Івано-Франківськ, 2009); А.І. Даниленко «Предикати, відмінки і діатези в українській мові: історичний і типологічний аспекти» (2003, Харків); О.А. Дубова «Типологічна еволюція морфологічних систем української та російської мов» (Київ, 2002); С.І. Дорошенко «Загальне мовознавство» (навчальний посібник) (Київ, 2006); І.І. Дяковець «Русские придаточные предложения нетипичного построения (синтаксические единицы с «отклоняющейся» структурой)» (Донецьк, 2003); М.В. Жуйкова «Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов’янських мов» (Луцьк, 2007); Є.А. Карпіловська «Вступ до комп’ютерної лінгвістики» (Донецьк, 2003); Т.А. Космеда «Комунікативна компетенція Івана Франка: міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри» (Львів, 2006), а також «Еgo і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу» (Дрогобич, 2012); О. Кульбаська «Вторинна предикація у простому реченні» (Чернівці, 2011); В.Н. Манакін «Сопоставительная лексикология» (підручник) (Київ, 2004), а також «Мова і міжкультурна комунікація» (навч. посібник) (Київ, 2012); Г.П. Мацюк «До витоків соціолінгвістики: Соціологічний напрям у мовознавстві» (Львів, 2008), а також «Прикладна соціолінгвістика. Питання мовної політики» (навч. посібник)» (Львів, 2008); М.В. Мірченко «Аспекти аналізу синтаксичних категорій» (Луцьк, 2004); А.К. Мойсієнко «Структурно-семантична організація простого ускладненого речення» (Київ, 2006); О.Д. Огуй «Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині. Австрійський період (1774–1918/21)» (Чернівці, 2005); О. Путіліна «Деривація в сучасній англійській мові у зіставленні з українською» (навч. посібник) (Донецьк, 2013); Я.К. Радевич-Винницький «Двомовність в Україні: теорія, історія, мововживання» (Київ-Дрогобич, 2011); О.О. Селіванова «Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми» (Полтава, 2008); О.О. Семенець «Синергетика поетичного слова» (Кіровоград, 2004); М. Скаб «Граматика апеляції в українській мові» (Чернівці, 2002); Л. Ставицька «Естетика слова в українській поезії 10–30 рр. ХХ ст.» (Київ 2000); В.І. Теркулов «Слово и номинатема: опыт комплексного описания основной номинативной единицы языка» (Горлівка, 2007); К.Ф. Шульжук «Синтаксис української мови» (підручник) (Київ, 2004).

Проблематика наведених вище праць, як бачимо, торкається передусім проблем граматики української і російської мов, компаративної лінгвістики, комунікативної лінгвістики, прикладного мовознавства, лінгвістики тексту, а автори репрезентують практично всі регіони України. Маємо переконливу демонстрацію своєрідності поступу української лінгвістики, що враховує традицію вітчизняної науки, демонструє її розвиток і новаторство, закладання нових традицій, розвиток української мовознавчої науки на рівні світових стандартів, нових лінгвістичних напрямів – когнітивної і комунікативної лінгвістики, прагма- і дискурслінгвістики, лінгвоперсонології, лінгвогенології, соціолінгвістики, прикладної лінгвістики.

Крім власне наукового дискурсу, А.П. Загнітко аналізує й сучасний публіцистичний, епістолярний та художній дискурси: І.С. Костиря («Межівська сторона: Ліричні сповіді, есеї, бібліографічні довідки, твори, статті, спогади, листи» – Донецьк, 2003), С. Жуковського («Життя, і сльози, і любов: художні переклади» – Київ, 2011).

Структура видання – Вступ (с. 9-10, рецензії та інші види аналітичного огляду (с. 11-438), Іменний покажчик (с. 439-450), Предметний покажчик (с. 451-458), Content (с. 459-463).

У Вступі А.П. Загнітко характеризує напрями розвитку сучасної лінгвістики, наголошує, що «охопити увесь спектр сучасних лінгвістичних питань досить складно, та й не варто, тому що вони різні за своїм навантаженням (теоретичним чи практичним), спрямуванням (діахронія / синхронія), аспектом (формальний, семантичний та ін.), виміром (експліцитний, імпліцитний тощо)» (с. 9). Погодимося з автором, що «заявлений перелік можна продовжити, але навряд чи можна вичерпати» (с. 9).

Автор цього науково-аналітичного видання чітко окреслює завдання своєї праці – «… інколи досить складно зорієнтуватися і встановити зв’язок певної авторської концепції з іншими, відмінність такої концепції від інших, а також встигнути критично осмислити та узагальнити прочитане. У таких випадках на допомогу приходять рецензії, аналітичні огляди та іншого зразка матеріали, що містять і виклад матеріалу, та його аналіз, і його оцінку, і його зіставлення з іншими подібними / неподібними студіюваннями. Особливо важливим виступає визначення методологійного матеріалу дослідження, його корелювання з відповідними постулатами наукової лінгвопарадигми» (с. 9). А.П. Загнітко пропонує нам власне бачення актуальних проблем, що їх розглядають окремі дослідники, інтерпретує їх на тлі загального поступу лінгвістичної науки. При цьому дослідник застерігає від можливої критики, наголошуючи, що «уміщені рецензії, аналітичні огляди та інше не виступають рівнорядними в силу різної глибини прочитання наукової праці, водночас у своїй сукупності вони зріз активно студійованих науково-лінгвістичних проблем» (с. 10).

Крім того, автор видання подає типологію вміщених у дослідженні рецензій – 1) за обсягом: а) великі (надрецензії) та маленькі (мінірецензії); 2) за кількістю аналізованих творів – а) монорецензії (розглянуто один науковий твір) та б) полірецензії (проаналізовано дві або більше наукові праці); 3) за науковими жанрами рецензованих досліджень: а) монографічні (аналізовано монографію) і б) статейні (аналізовано статтю), в) інші. А.П. Загнітко слушно залишає цю класифікацію відкритою.

Наголосимо, що цінність зазначеного видання полягає вже в тому, що воно є першим досвідом подібного зібрання науково-аналітичної літератури, добрим зразком для наслідування, оскільки, на жаль, в Україні інформація щодо нових наукових видань не є поширеною. Звичайно, в окремих наукових журналах подаються поодинокі відомості (рецензії), але вони не репрезентують цілісної картини. По-друге, науково-критичний підстиль української мови також потребує розробки, вдосконалення. По-третє, матеріал, репрезентований А.П. Загнітком, може слугувати джерелом для вивчення наукового стилю української мови, його динаміки, простеження модифікації жанру рецензії, а також вивчення ідіостилю вченого. Високо оцінюючи рецензовану працю, разом із тим, зауважимо, що, можливо, слід більш послідовно продумати спосіб (принцип) подачі матеріалу, оскільки в цьому виданні він автором не прописаний, однак виможливлюються варіанти: хронологічний, авторський, тематичний, відповідно до жанру наукової літератури, місця її виходу – вітчизняна чи зарубіжна і под. Крім того, інколи простежуємо технічні недогляди, як-от відсутня вказівка на рік видання під час репрезентації монографії М. Жуйкової (див. зміст). Рецензоване науково-аналітичне видання, безперечно, має свого цільового читача – це широке коло лінгвістів: наукових працівників, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів, учителів-словесників і т. д.

Тетяна Космеда (Познань, Польща)

Available 9 January 2015.