Conjunctive and oppositional paradigm: structure and functions

Additional information

Author Information:

Citation:

Zahnitko A. Conjunctive and oppositional paradigm: structure and functions [Text] // Linhvistychni Studiyi / Linguistic Studies : collection of scientific papers / Vasyl' Stus Donetsk National University; Ed. by Anatoliy Zahnitko. Vinnytsia : Vasyl' Stus DonNU, 2024. Vol. 47. Pp. 15-24. ISBN 966-7277-88-7

DOI: https://doi.org/10.31558/1815-3070.2024.47

Publication History:

Volume first published online: June 01, 2024

Article received: January 12, 2024, accepted: March 16, 2024 and first published online: June 01, 2024

Annotation.

З’ясовано напрями переосмислення в сучасній граматиці традиційних підходів до тлумачення частиномовних класів слів через пошук відповідних когнітивних механізмів, функційних статусів, прагматичних орієнтувань та інше таких угруповань лексем. Кожний із таких підходів цілком заслуговує на увагу, оскільки розглядає той чи той категорійний клас у відповідному аспекті: когнітивний – через активне використання концептуально-репрезентативного аналізу й когнітивно-матричного методу для встановлення прототипних категорій, функційний – визначення й диференціювання первинних і вторинних виявів лексемних множин категорійних класів, прагматичний – вивчення інтенційних можливостей відповідних форм частиномовних класів, дескриптивний – інвентаризація позицій, ономасіологічний – простеження номінативних особливостей, пор. також сукупність морфологічного, синтаксичного, семантичного й інтуїтивного. Істотним є встановлення кваліфікаційних ознак частиномовного класу сполучників із виявом особливостей і закономірностей їх структурності, парадигмальності, позиційності та функційності, оскільки в загальній множині наукових студіювань найбільшою мірою зосереджувано увагу на співвідносності аналітичних і синтетичних тенденцій у сполучниковому класі, а також на з’ясуванні спеціалізованості й транспозиційності в його структурі (М. Вондрачек, К. Городенська, М. Мірченко та ін.), водночас актуальним постає з’ясування позиційного усталення і/чи неусталення сполучникових слів, встановлення ємності парадигмальності сполучників загалом та кожного зокрема. Важливим є розкриття функційної наповнювавості сполучникових слів, для чого необхідно простежити шлях від часткового до повного розмивання первинної семантики транспонем.

Дослідження сполучників у їхніх синтаксичному й семантичному усталеннях та закріпленнях і морфологічній ідентифікації вимагає розширення методологійних та алгоритмових процедур і використання методики функційної аналогійності, Підхід до сполучника з опертям на функційне усталення стає на заваді для кваліфікації прилеглих до нього елементів у сполучній функції. Застосування методики функційної аналогійності має підґрунтям тлумачення такого аналітичного утворення як реалізатора сполучниковості. Втягування повнозначного і/ чи неповнозначного слова в релятивну підсистему має континуумний характер, де кваліфікаторами континуумної шкали є множина ознак, що відображають релятивізацію не як постання, а як процес. Діагностування сполучникових ознак передбачає створення та застосування відповідного алгоритму. Процес релятивізації найбільшою мірою має стосунок до синтаксису й семантики, оскільки закономірності реалізації синтаксичного зв’язку та вираження семантичних відношень актуалізують входження повнозначного слова в релятивну сферу та формування цілісної регулярно впізнаваної одиниці, що покроково набуває ознак відтворюваності, регулярності та ін. Функційна аналогійність постає одним із критеріїв синтаксичної класифікації лексики та надання кваліфікації морфологічного слова надійних теоретико-методологійних основ.

Ключові слова: сполучник, парадигмальність, сполучникова парадигмальність, аналог сполучника, аналітичні сполучники.

Volume 47, 2024, pp. 15-24

Conjunctive and oppositional paradigm: structure and functions

Zahnitko Anatolii

Article first published online: June 01, 2024

Abstract.

CONJUNCTIVE AND OPPOSITIONAL PARADIGM: STRUCTURE AND FUNCTIONS

Anatolii Zahnitko

Department of General and Applied Linguistics and Slavic Philology, Vasyl’ Stus Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine.

Abstract

Background: The article identifies the directions of rethinking in modern grammar the traditional approaches to the interpretation of partial word classes by searching for the appropriate cognitive mechanisms, functional statuses, pragmatic orientations, etc. of such groupings of lexemes. Each of these approaches deserves attention because it considers a particular categorical class in the appropriate aspect: cognitive – through the active use of conceptual-representational analysis and the cognitive-matrix method to establish prototypical categories, functional – identification and differentiation of primary and secondary manifestations of lexeme sets of category classes, pragmatic – studying the intentional possibilities of the corresponding forms of partitive classes, descriptive – inventory of positions, onomasiological – tracing nominal features, cf. also a combination of morphological, syntactic, semantic and intuitive.

Purpose: It is essential to establish the qualifying features of the partial-word class of conjunctions with the identification of features and regularities of their structural, paradigmatic, positional and functional characteristics, since in the general set of scientific studies the most attention is focused on the correlation of analytical and synthetic tendencies in the conjunction class, as well as on the clarification of specialization and transposition in its structure (M. Vondracek, K. Horodenska, M. Mirchenko, etc.), while it is important to determine the positional stability and/or non-stability of conjunctive words, to establish the capacity of the paradigmaticity of conjunctions in general and each in particular. It is important to reveal the functional content of conjunction words, for which it is necessary to trace the path from partial to complete blurring of the primary semantics of transpositions.

Results: The study of conjunctions in their syntactic and semantic constructions and anchorages and morphological identification requires the expansion of methodological and algorithmic procedures and the use of the methodology of functional analogy, The approach to the conjunction based on functional constructions hinders the qualification of adjacent elements in the connecting function. The use of the method of functional analogy provides a basis for interpreting such an analytical formation as a realizer of connectivity. The involvement of a full-meaning and/or partial-meaning word in the relational subsystem has a continuum character, where the qualifiers of the continuum scale are a set of features that reflect relativization not as an occurrence but as a process.

Discussion: Diagnosing the connecting features involves the creation and application of an appropriate algorithm. The process of relativization is most related to syntax and semantics, since the patterns of realization of syntactic connection and expression of semantic relations actualize the entry of a full-sense word into the relational sphere and the formation of an integral regularly recognizable unit that gradually acquires signs of reproducibility, regularity, etc. Functional similarity is one of the criteria for the syntactic classification of lexis and for providing the qualification of a morphological word with a reliable theoretical and methodological basis.

Keywords: conjunction, paradigmaticity, conjunctive paradigmaticity, analogous conjunction, analytical conjunctions.

Vitae

Anatolii Zahnitko is a Doctor of Philology, Professor, Corresponding Member of NAS of Ukraine, Professor at the Department of General and Applied Linguistics and Slavic Philology at Vasyl’ Stus Donetsk National University. Areas of research interests include functional linguistics, cognitive linguistics, comparative linguistics, categorical linguistics, lexicographic linguistics, text linguistics and lingvopersonology.

Correspondence: a.zagnitko@donnu.edu.ua

Article.

ЛС_47_15-24.pdf

References.

1. Вихованець, Іван. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. Київ : Наукова думка, 1988. 255 с.

[Vykhovanets, Ivan R. Chastyny movy v semantyko-hramatychnomu aspekti. Kyiv : Naukova dumka, 1988. 255 s.]

2. Городенська, К. Граматичний словник української мови. Сполучники. Київ-Херсон : Херсонський державний університет, 2007. 340 с.

[Horodenska, K. Hramatychnyi slovnyk ukrainskoi movy. Spoluchnyky. Kyiv-Kherson : Khersonskyi derzhavnyi universytet, 2007. 340 s.]

3. Городенська, К.Г. Сполучники української літературної мови. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. 204 с.

[Horodenska, K.H. Spoluchnyky ukrainskoi literaturnoi movy. Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2010. 204 s.]

4. Загнітко, А. «Матеріали до словника» [В:] Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит. Донецьк : ДонНУ, 2003, 3–17.

[Zahnitko, A. «Materialy do slovnyka» [V:] Ukrainski pryimennyky: Synkhroniia i diakhroniia: probnyi zoshyt. Donetsk : DonNU, 2003, 3–17.]

5. Загнітко, А. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. 991 с.

[Zahnitko, A. Teoretychna hramatyka suchasnoi ukrainskoi movy. Morfolohiia. Syntaksys. Donetsk : TOV «VKF «BAO», 2011. 991 s.]

6. Загнітко, А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : Твори, 2020. Х, 992 с.

[Zahnitko, A. Suchasnyi linhvistychnyi slovnyk. Vinnytsia : Tvory, 2020. X, 992 s.]

7. Загнітко, А., Данилюк, І., Ситар, Г., Щукіна, І. Словник українських прийменників. Сучасна українська мова. Донецьк : ТОВ «ВКТ «БАО», 2007. 376 c.

[Zahnitko, A., Danyliuk, I., Sytar, H., Shchukina, I. Slovnyk ukrainskykh pryimennykiv. Suchasna ukrainska mova. Donetsk : TOV «VKT «BAO», 2007. 376 s.]

8. Канюшкевіч, М.І. Беларускія прыназоўнікі і іх аналагі. Граматыка рэальнага ўжывання. Матэрыялы да слоўніка : [У 3 ч.]. Ч. 1 : Дыяпазон А–Л. Гродна: ГрДУ, 2008; Ч. 2 : Дыяпазон М–П. Гродна : ГрДУ, 2010; Ч. 3 : Дыяпазон Р–Я. Гродна : ГрДУ, 2010.

[Kaniushkevich, M.I. Belaruskiia prynazovniki i ikh analahi. Hramatyka realnaha vzhyvannia. Materyialy da slovnika : [U 3 ch.]. Ch. 1 : Dyiapazon A–L. Hrodna: HrDU, 2008; Ch. 2 : Dyiapazon M–P. Hrodna : HrDU, 2010; Ch. 3 : Dyiapazon R–Ia. Hrodna : HrDU, 2010.]

9. СУМ 11: Словник української мови. Київ : Наукова думка, 1970–1980.

[Slovnyk ukrainskoi movy. Kyiv : Naukova dumka, 1970–1980.]

10. СУМ 20: Словник української мови. Київ : Наукова думка; Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2010–2023.

[Slovnyk ukrainskoi movy. Kyiv : Naukova dumka; Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy, 2010–2023.]

11. Klikovac, D. Semantika predloga: studia iz kognitivne lingvistike. Drugo izd. Beograd : Filološki fakultet, 2006. 446 s.

12. Lachur, Cz. «O podstawach teoretycznych semantycznej kategorii ablatywności w językach słowiańskich» [V:] Acta Polono-Ruthenica XIII, 2008, 437–446.

13. Lachur, Cz. Polskie przyimki wtórne i jednostki o funkcji przyimkowej w użyciu realnym: [materialy do słownika (w zestawlieniu z językiem rosyjskim)]. T. 4: Tak zwane przyimki parametryczne. Suplement do tomów 1–3. Opole, Kępa : Wydawnictwo NOWIK Sp.j, 2022. 401 s.

14. Leška, O. K «Оtazce tzv transpozice» [V:] Ruskoceske studie. Sbornik Vysoké školy pedagogicke v Praze: Jazyk a literature II, 1960: 43–46.

15. Mluvnice češtiny [1]. Fonetika. Fonologie. Morfonologie a morfemika. Tvořeni slov / [red. J. Petr]. Praha : Academia, 1960. 567 s.

16. Wajszczuk, J. System znaczeń w obszarze spójników polskich. Warszawa : Uniwersytet Warszawski, 1997. 359 s.

17. Żeberek, T. Funkcjonowanie przyimków i wyrażeń przyimkowych w tekście rosyjskim i polskim. Kraków : Wydawnictwo Naukowe WSP. 1994. 315 s.

18. Zgółkowa, H. Funkcje syntaktyczne przyimkуw i wyrażeń przyimkowych we wspуłczesnej polszczyźnie mуwionej. Poznań : Wydawnictwo Uniwersytetu Adama Mickewicza, 1980. 295 s.