Text and Discursive Categories of Modern Ukrainian Internet-Media in the Paradigm of Postmodernism

Abstract.

TEXT AND DISCURSIVE CATEGORIES OF MODERN UKRAINIAN INTERNET-MEDIA IN THE PARADIGM OF POSTMODERNISM

Inna Sakharuk

Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics, Donetsk National University, Donetsk, Donetsk region, Ukraine

Available 27 September 2013.

Abstract

Relevance

Active progress of information technology, globalization trends in public life and politics fundamentally change the role and status of the Internet media. Thorough investigation of media-discourse, that must be conducted not only in linguistic, but also in sociological and cultural dimensions, becomes necessary and determines the relevance of this article.

Purpose

Having regard to all the characteristics of online media, we assume that this type of media is a natural result and product of establishment of the dominant postmodern paradigm in science, art, philosophy and other social practices. The proof of this hypothesis is the purpose of this article.

Tasks

To achieve the formulated purpose the following tasks must be solved: 1) to reveal the characteristic features and the basic text and discursive categories of Ukrainian online media-discourse; 2) to describe the postmodernism as a dominant of contemporary cultural space; 3) to analyze the main text and discursive categories of Ukrainian online media in the postmodern context.

Novelty

Novelty of this work consists in the fact that specific text and discursive categories of Ukrainian online media-discourse are considered in the aspect of postmodern paradigm that is dominant in modern art, science and other social practices.

Theoretical value

The theoretical value of the study is reasoned with conducted analysis of media-discourse in the aspect of dominant cultural paradigm, during which the main text and discursive categories of modern Ukrainian online media-discourse were revealed.

Practical value

Practical importance of the work explains by the possibility of use received results in the teaching of academic courses such as cultural studies, sociolinguistics, discourse analysis, stylistics and other studies.

Conclusion

Thus, the cultural paradigm shift in the second half of the twentieth century led to the emergence and development with specific unique regularities of the new phenomenon – online media-discourse. Revealed text and discursive categories of Ukrainian Internet media-discourse (intertextuality, cultural and social conditionality, discursive interference, interactivity, multimediality, hypertextuality, and topic reproducibility) clearly demonstrate its relationship with the dominant postmodern social and cultural trend, which manifests in the texts of online media both at the semantic and formal levels.

Perspective

The study of national media-discourse in the diachronic aspect and exposure of correlation of media-texts with top in certain time periods socio-cultural and artistic paradigms presents the prospect of the study.

Research highlights

► The article is devoted to identification of the basic text and discursive categories of Ukrainian online media-discourse. ► It has been determined six basic texts and discursive categories of online media-discourse, key features of postmodernism as a socio-cultural paradigm and artistic trend were characterized, the correlation between text and discursive categories of Ukrainian Internet media-discourse and crucial traits of postmodernism was analyzed.

Keywords: discursive interference, hypertextuality, interactivity, intertextuality, media-discourse, media-text, multimediality, online media, postmodernism, text and discursive category.

References

Bodrijjar, Zh. (2000). Simvolicheskij obmen i smert'. M.: Dobrosvet.

Habydullyna, A. R. (2009). Navchal'no-pedahohichnyy dyskurs: katehorial'na struktura ta zhanrova svoyeridnist'. Avtoref. dys... d. filol. nauk: 10.02.02. Natsional'na akademiya nauk Ukrayiny, Instytut movoznavstva im. O.O. Potebni. K.

Gal'perin, I. R. (1981). Tekst kak ob’ekt lingvisticheskogo issledovanija. M.: Nauka.

Dobrosklonskaja, T. G. (2008). Medialingvistika: sistemnyj podhod k izucheniju jazyka SMI. M.: Flinta: Nauka.

Il'in, I. P. (2001). Postmodernizm. Slovar' terminov. M.: INION RAN – INTRADA.

Kirija, I. (2010). Chto takoe mul'timedia? Zhurnalistika i konvergencija: pochemu i kak tradicionnye SMI prevrashhajutsja v mul'timedijnye, 13-29. M.: Fokus-Media.

Luchinskaja, E. N. (2013). Koncepty kul'tury v postmodernistskom diskurse. Chelovek. Jazyk. Kul'tura: sbornik nauchnyh statej, posvjashhennyh 60-letnemu jubileju prof. V.I. Karasika. Chast' 1, 336-343. K.: Izdatel'skij dom D. Burago.

Smetanina, S. I. (2002). Media-tekst v sisteme kul'tury: dinamicheskie processy v jazyke i stile zhurnalistiki. Avtoref. dis… dok. filol. nauk: 10.01.10. Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburgskij gos. un-t.

Turaeva, Z. Ja. (1986). Lingvistika teksta (Tekst: struktura i semantika). M.: Prosveshhenie.

Fateeva, N. A. (2007). Intertekst v mire tekstov: Kontrapunkt intertekstual'nosti. M.: KomKniga.

Shvets', Ya. (2010). Zastosuvannya terminiv intertekstual'nist' ta intertekst u suchasniy komunikatyvniy linhvistytsi. Visnyk Natsional'noho universytetu "L'vivs'ka politekhnika". Seriya "Problemy ukrayins'koyi terminolohiyi", 675, 195-197.

Eko, U. (1998). Zametki na poljah "Imeni rozy". Sobranie sochinenij v 4-h tt. Tom 1, 596-644.

Pfister, M. (1991). How Postmodern is Intertextuality? Intertextuality, 207-225. Berlin; New York: de Gruyter.

Sources and Abbreviations

Dzerkalo tyzhnya. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://dt.ua/

Tyzhden'. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://tyzhden.ua/

TSN. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://tsn.ua/

Ukrayins'ka pravda. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://www.pravda.com.ua/

Gazeta.ua. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://gazeta.ua/

Inspired. 2012 – 2013 rr. E-portal: http://inspired.com.ua/

Sumno? 2012 – 2013 rr. E-portal: http://sumno.com/

Correspondence: inna2828@gmail.com

Vitae

Inna V. Sakharuk is Post-Graduate Student at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University. Her areas of research interests include discourse studies, text linguistics, linguoculturology, and cognitive linguistics.

Article.

Inna Sakharuk

УДК 81’42’38:316.25

TEXT AND DISCURSIVE CATEGORIES OF MODERN UKRAINIAN

INTERNET-MEDIA IN THE PARADIGM OF POSTMODERNISM

The article is devoted to identification of the basic text and discursive categories of Ukrainian online media-discourse. It has been determined six basic texts and discursive categories of online media-discourse, key features of postmodernism as a socio-cultural paradigm and artistic trend were characterized, the correlation between text and discursive categories of Ukrainian Internet media-discourse and crucial traits of postmodernism was analyzed.

Keywords: discursive interference, hypertextuality, interactivity, intertextuality, media-discourse, media-text, multimediality, online media, postmodernism, text and discursive category.

The Internet today can confidently be called the largest and the most efficient intercultural communication platform in the world which creates a new virtual reality. Internet journalism became one of the results of the electronic technology rapid expansion in the lives of average people; it is a special type of media that combines the features and functions of print and audiovisual media. Today Internet media are one of the leading sources of receipt and the means of exchange of the rapid and timely information about the world, so the online media audience is constantly growing.

Active progress of information technology, globalization trends in public life and politics fundamentally change the role and status of the Internet media. Thorough investigation of media-discourse, that must be conducted not only in linguistic, but also in sociological and cultural dimensions, becomes necessary and determines the relevance of this article.

The study of various aspects of Internet journalism and media-discourse, particularly in the context of the dominant cultural paradigm, was provided by many prominent scientists, including T. van Dijk, N. Ferklo, R. Craig, J. Hall, B.V. Potiatynyk, S.B. Serebrova, M.L. Yakovenko, O.D. Kuznetsova, S.G. Korkonosenko, V.A. Lychkovah, V.G. Kostomarov, V.I. Karasik, S.I. Smetanina, T.G. Dobrosklonskaya, S.G. Mashkova, I.D. Fomicheva, M.M. Lukina, I.P. Ilyin and others.

Neglected by researchers are specific text and discursive categories of Ukrainian media-discourse, showing its postmodern features. Having regard to all the characteristics of online media, we assume that this type of media is a natural result and product of establishment of the dominant postmodern paradigm in science, art, philosophy and other social practices. The proof of this hypothesis is the purpose of this article.

To achieve the formulated purpose the following tasks must be solved: 1) to reveal the characteristic features and the basic text and discursive categories of Ukrainian online media-discourse; 2) to describe the postmodernism as a dominant of contemporary cultural space; 3) to analyze the main text and discursive categories of Ukrainian online media in the postmodern context.

Media-texts of the following Ukrainian online media reflecting the different subjects and directed at the different target audiences became the material of our investigation: "Tyzhden" (http://tyzhden.ua/), "Ukrayinska pravda" (http://www.pravda.com.ua/), "TSN" (http://tsn.ua/), "Dzerkalo tyzhnya" (http://dt.ua/), "Gazeta.ua" (http://gazeta.ua/), "Sumno?" (http://sumno.com/), "Inspired" (http://inspired.com.ua/). All of the listed resources are full-grown information portals where information updates occur several times a day (sometimes – hourly or even more often), and the texts are accompanied by a variety of audiovisual means.

The object of our studies is the Ukrainian online media-discourse, and the subject is the media-texts of online media. Following T.G. Dobrosklonskaya, we understand media-discourse as a set of processes and products of speech activity in the field of mass communications in all the multitude and complexity of their interactions. The media-texts in respect to media-discourse constitute the discrete units suitable for conducting a scientific research that enable to divide the information streams into separate segments. T.G. Dobrosklonskaya notes that media-text presents a discrete unit of media-discourse, that’s why it enables organizing and structuring the rapid flow of information in the condition of globalized society [Добросклонская 2008: 151-152]. Therefore in this study we will use the terms "media-text" and "media-discourse" as the synonyms.

Media-journalism peculiarities are mainly caused by the sphere of its existence – the World Wide Web, which often significantly transforms the traditional media. A characteristic feature of online media is their affordability. The Internet is now accessible in any office, institution or even somewhere in public transportation with a smartphone or laptop. The simplicity and relatively low cost of the access to the network increase the number of Internet users exponentially. The number of the Internet media users has about the same growth rate. Online media are valued for the efficiency of information, which is updated every minute on some resources, its availability, as well as for a possibility to choose what to read and what to leave out of one’s attention.

In many countries and in Ukraine in particular Internet media are appreciated for the relative objectivity of the information. While the internet does not belong to anyone and nobody fund it, influence on the nature, quality and quantity of the information spreading there is almost impossible. This attracts to the online media educated, conscious users who want to get impartial information from reliable sources and therefore often use several different resources to assess information maximal unprejudiced.

Another key feature of the Internet space and media-products in it is their multimediality. Online media combine "traditional" text information with video portion, sound, photographs, pictures etc. that presents information as clearly and completely as possible. In addition hypertextuality is peculiar to media-texts. It is a unique feature which is the principle of text construction when it becomes a system of texts that represent both unity and multiplicity of texts. This allows the user to perceive information in any convenient for him order and kind.

The set of the text and discursive categories[1] of Ukrainian media discourse includes both traditional text categories (according to the views of Z.Y. Turaeva [Тураева 1986], I.R. Halperin [Гальперин 1981], there are cohesion, coherence, pragmatic orientation, modality, informativity, divisibility, etc.) and those that are specific for exactly this type of discourse (to those we count intertextuality, cultural and social conditionality of the texts, discursive interference, interactivity, multimediality, hypertextuality, thematic reproducibility).

One of the key text and discursive categories of online media is intertextuality, which consists in that the text is based on quotations and allusions to other texts. These “references” may be explicit or implicit (transformed), but in any case they must remain recognizable for the reader. The author of the term "intertextuality" J. Kristeva claimed that any text is intertext and the result of other discourses; she emphasized that the text in the process of intertextualization is constantly being transformed and reconsidered (by [Швець 2010: 195]).

Text intertextuality reveals through the precedent phenomena, allusions, quotations, parody, plagiarism, styling, etc. [Фатеева 2007: 121]. This property of media-texts manifests their relationship with other phenomena of cultural and social life, creates a carnival atmosphere of playing with the reader, who must decipher, recognize the intertextual references, and only then he can get as a "reward" the full understanding of the text and the adequate perception of author’s message.

For example, in the article by T. Wozniak "One Hundred Years of Solitude of Viktor Yanukovych" (http://www.pravda.com.ua/articles/2012/02/22/6959193/) there was used a whole complex of intertextual elements and one of them was disposed ​​in the headline:

Сто років самотності Віктора Януковича

[…] «Дипломати по-донецьки» сплутали звичайну чемність європейців та американців з слабкістю. Розлютили всіх. Це як з Кощеєм – його життя повністю залежить від аналізів Юлії Володимирівни. Отакий парадокс.

[…] Невже він не є патроном Азарова чи Чечетова? Так, є. Але він не є патроном Ахметова. Ба, він не є патроном навіть для Хорошковського. Чи таких «котів, які ходять самі по собі», як Бойко чи Льовочкін? А це вони і є Партією регіонів.

[…] Так, є вже перші розправи з опозицією. Тепер: «Нельзя держать выпустить». Випустиш – відгризе все. Залишиш у тюрмі – не дай Бог що, і тоді Самому гаплик.

Ні, не теперішня опозиція, а олігархат з допомогою своїх чергових ставлеників запроторить за ґрати «цапів відбувайлів» – «черні кинуть кістку». Так було і так буде. Тому багатьом саме час задуматися, куди ще можна утекти.

Гори воно вогнем те мисливське господарство. Та й Міжгір’я краще позбутися – а то нарадили «друзья-товарищи» золоті унітази. Зрадники, всюди зрадники (Українська правда. – 22.02.2012).

Cultural and social conditionality of mass media-discourse can also be considered as a material manifestation of the category of intertextuality. The authors of media-texts constantly refer to a set of common background knowledge that enables recipients of messages to perceive and interpret information sufficiently. There is some kind of global precedence of media-discourse, which appears in regularly appealing of media-texts to readers' knowledge, their cultural and social competence:

26 квітня, коли політично активна публіка уважно стежила за боями навколо телеканалу ТВі, у Верховні раді раптово з'явився сенсаційний законопроект. Цей документ покликаний зняти всі перепони для майбутньої приватизації української газотранспортної системи.

[…] Згідно з розповідями, ситуація виглядала дещо дивно. Президент Віктор Янукович нібито кілька разів пропонував президенту РФ Володимиру Путіну «трубу» в обмін на знижку на газ і кілька разів передумував. Путіну ці ігри набридли, і він перестав говорити на дану тему.

Мотивація Януковича зрозуміла. Попереду президентські вибори 2015 року, а економіка напівмертва, грошей нема. Не в останню чергу так сталося через захмарну ціну на російський газ за «контрактом імені Юлії Тимошенко» (Українська правда. – 16.05.2013).

In given passage there were highlighted in bold print those text elements that appeal to current readers’ common presuppositions that enable a complete understanding of presented information and its putting into the context of existing knowledge about the world.

Discursive interference (term of T.G. Dobrosklonskaya [Добросклонская 2008]) reveals in the media-discourse in that elements of several types of institutional discourses (political, advertising, legal, business, sporting, religious and so on) combine and overlap here. In the interaction of these types of discourses there is creating a unique and sophisticated in its characteristics construct – media-discourse. We illustrate this with examples.

Political + business discourses: Президент зазначив також, що зростання зарплат і пенсій має базуватися на зростанні економіки. «Соціальні ініціативи, які були закладені в основу зростання пенсій і заробітних плат повинні увійти в найближчій перспективі в ступінь державної соціальної політики, але вона може ґрунтуватися тільки на реальному зростанні економіки. Реальне зростання економіки не може бути без інвестицій, а інвестиції підуть тільки в ті області, в яких вони реально можуть дати віддачу», – підкреслив Янукович (ТСН. – 22.08.2012).

Musical + critical discourses: А далі починається найцікавіше. По-перше, в системі цінностей Вакарчука весна раптово поступилася літу. По-друге, більш хуліганської пісні Океани не придумували ще з часів Ото була весна. Бодегіта – це знахідка і сміливість. Приємний ритм, типово британське «во-хоо» у приспіві, зміни темпу і, врешті-решт, мохіто! До речі, це єдина пісня з альбому, яка «лежала у шафі» декілька років, усі інші писалися нещодавно.

[…] Так бадьоро почавши, на п’ятій пісні гурт зривається у прірву. Rendez-vous відверто віддає шансоном або попсою. Задоволення нижче середнього.

Стріляй – навдивовижу рівна пісня. Рівна пісня із нестандартною для ОЕ барабанною партією. Рівна пісня, під яку можна страждати і думати при життя. Рівна пісня, просякнута втраченою надією (Inspired. – 16.05.2013).

Most of the analyzed media-texts can be attributed directly to several types of discourse, besides of media one, as they may be devoted to such events and phenomena related to different social practices.

Key category of the online media-texts is their interactivity, i.e. the presence of active and adequate feedback from the user (reader) to the system (online media). Often this form of interaction manifests in the creation of forums on the websites of media-resources and implementation of possibility to leave a comment after the article / note:

Три роки декретної відпустки – це забагато

Євросоюз виділив 5 млн. грн на програму допомоги українським жінкам, які перебувають у декретній відпустці. Дві третини їх мають труднощі з поверненням до роботи. Такі дані Міністерства соціальної політики […]

У США у декрет ідуть не довше ніж на три місяці. В Європі цей термін більший. Наприклад, у Швеції можна сидіти вдома з дитиною до року. Проте там діють механізми, які підтримують баланс між роботою і родиною. При компаніях створюють садочки для дітей працівників. Є кімнати відпочинку матері й дитини на роботі. Жінки залишають там своїх малюків на няньку і навідуються туди під час робочого дня. Також для таких працівниць передбачений гнучкий графік роботи.

Три роки – це забагато. Це спадок із радянського минулого […]

я в шоці 23.02.2013 13:14

У цій країні і народжувати, і вмирати страшно...

123 21.02.2013 12:07

У Вас явно немає дітей. Не погоджуюся зі статтею.

Владислава 19.02.2013 18:20

Жодна нормальна мати не залишила б своє дитя хай навіть у найгарнішому дитсадку у віці кількох тижнів. Тому 3 роки – ніякий не "спадок", це якраз той стимул, що був потрібен в умовах вимираючої нації. І тут якраз у Заходу вчитися немає чому: жінки працюють, дітей не народжують – країни вимирають.

добре радити 19.02.2013 09:55

1000 баксів за місце в садочку – заробиш чи ні, а бакси вже давай (Gazeta.ua. – 19.02.2013) [Spelling andpunctuation of the authors of comments were retained – I.S.].

Often an active discussion develops between readers or between readers and the editor concerning presented material, which may form a single new type of discourse within the media one.

Lamination of media-discourse reveals in its multimediality, i.e. conveying of information not only by text, but also with the use of graphics, sound and the video means that not only allows to present information in the fullest way, but also gives a reader the possibility to choose "communication channel" – the means through which perception of information would be optimal.

(ТСН. – 10.01.2013)

Internet-resources which use multimedia for the conveying of information are convergent media that combine all the channels of conveying of information into a single information system [Кирия 2010: 24].

Hypertextuality – the presence of explicit links between different texts, allowing the reader to perceive the text in nonlinear way, get deeper into it – may be ascribed to the significant text and discursive categories of media-discourse too. Formally hypertextuality manifests in the fact that the text contains references to other texts or information means in a single online-resource or more. By activating the link, the reader can move to the page with similar or related information.

[…] Нагадаємо, 5 квітня омбудсмен Валерія Лутковська звернулася до президента Віктора Януковича зпроханням про помилування Луценка. Омбудсмен послалася на стан здоров'я Луценка і на те, що екс-міністр відбув більшу частину покарання. Віктор Янукович звернувся до Комісії при президентові у питаннях помилування з проханням невідкладно розглянути звернення.

7 квітня Янукович підписав указ про помилування шести засуджених, серед яких був Юрій Луценко (Тиждень. – 09.04.2013) [Available hyperlinks to other materials on the same information resource are underlined in boldprint in the text – I.S.].

Thus, hypertext doesn’t have the closed structure, so the reader can "travel" by the links long enough if the information resource is large and not new. Hypertextuality of online media enables the perception of information by recipient in any order and amount.

Topic reproducibility as a text and discursive category of Ukrainian media-discourse is that all the media-texts are actually different interpretations of the same events and facts (topics), which are highlighted in the media in different ways. Typically, the "bare" information data are presented by news agencies while other media (including Internet ones) perform the function of dissemination of information and reporting it to the public in a convenient and accessible manner.

Мовний закон регіоналів набрав чинності

Закон про основи державної мовної політики, який передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова, вступив в силу.

Текст закону опублікований в офіційній парламентській газеті «Голос України». Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, їдиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська (циганська), румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська й кримчацька.

[…] Голова парламенту Володимир Литвин спершу відмовлявся підписати цей закон, однак, зрештою, зробив це й передав його на підпис президента.

Водночас в об’єднаній опозиції заявили, що «нова демократична більшість скасує цей закон та інші антидержавні закони і притягне Януковича та Литвина до відповідальності за наругу над Конституцією і державною мовою» (Тиждень. – 10.08.2012).

Сьогодні «мовний» закон набув чинності

Янукович підписав закон проти української мови. Закон «Про засади мовної політики» підписав президент Віктор Янукович. Це сталося 8 серпня, під час перебування глави держави на відпочинку в Криму.

Закон дозволяє використовувати мови національних меншин на рівні з державною українською. Думки експертів щодо наслідків його дії розділилися. Більшість вважають, що під прикриттям захисту прав нацменшин закон фактично надає російській мові статус другої державної. В умовах домінування в Україні російського книговидання, кіно, телебачення українська буде витіснена з ужитку.

Мовний закон підготували депутати-«регіонали» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Опозиція обіцяла не допустити голосування за нього. Під час першого читання 5 червня між депутатами зчинилася штовханина. Однак більшість зібрала 234 голоси «за» за мінімально необхідних 226 (Gazeta.ua – 10.08.2012).

Закон про мови набув чинності

Закон України «Про основи державної мовної політики», що розширює сферу застосування російської мови та інших мов національних меншин, набув чинності після офіційного опублікування у п'ятницю.

[…] Як повідомлялося, 3 липня Верховна Рада України прийняла мовний закон Колесніченка-Кивалова, який зміцнює позиції російської та мов інших національних меншин в регіонах, де їхня чисельність 10% і вище.

Відразу після голосування в центрі Києва, під «Українським домом», і в декількох містах почалися акції протесту проти цього закону. Прийняття документа загострило політичну ситуацію в Україні

Голова Ради Володимир Литвин відмовлявся підписувати даний закон і написав заяву про відставку. Проте Верховна Рада двічі висловила «вотум довіри» спікеру, не прийнявши відставку. Після цього, «не маючи вибору», 31 липня Литвин підписав закон і відправив його на підпис президенту (Дзеркало тижня. – 10.08.2012).

Thus, the basis of all the publications in online media for a certain period of time is the same "original" information, which is differently presented and evaluated by journalists of various media and which forms the thematic unity of all media-texts.

Uniqueness of media-discourse as a phenomenon, according to S.I. Smetanina, is that it contains a clear focus on the mass market, but it is also the part of the culture texts and it shows the relationship with fiction [Сметанина 2002: 4]. Contemporary online media-discourse correlates with postmodern paradigm that is dominant in the global culture during the past 50 years.

Postmodernism is a special type of social practice, philosophical, scientific and artistic trend, which appeared about the middle of last century, when the mass culture obtained total dissemination in the world. The phenomenon of postmodernism is so complex and multifaceted that clear defining its nature is rather difficult. German linguist M. Pfister considers it as an absolute blend of all the high and the popular (mass). He notes that the imaginary museum of postmodernism would be an accidental confusion of past and present, classical and popular, art and commerce, though all of them would acquire the status of consumables [Pfister 1991: 219].

Based on the views of American scientists and writers, M. Pfister notes that in the postmodern era originality survives in the form of bizarre game of traditional texts and structures – collages, allusions, parodies and quotations. Creation of modern literature he describes as a combination of game and intertextuality, playful and selfconscious plagiarism [Pfister 1991: 219]. I. Hasan regarding this notes that today originality is possible only when the text is constructed from a Second-hand material, which is the determinant feature of postmodernism (by [Pfister 1991: 216]).

Italian philosopher and semiotician U. Eco defines postmodernism not as a fixed chronological phenomenon, but as a kind of spiritual state, approach to the work. He notes that postmodernism, in contrast to the avant-gardism, tends not to disown the history, not to destroy or distort it, not to reach the absolute edge in such a denial of the past, but to review it with an irony, metalanguage play, utterance in the square. And if in the avant-garde system the only way for someone who does not understand the game is the rejection of it, then in the postmodernism system one can participate in the game and at the same time does not understand it or take it completely seriously [Эко 1998: 635-636].

Ye.M. Luchinskaya notes that in postmodernism culture the reconciliation of low culture (kitsch) with high one (avant-garde) has happened. Postmodernism is on the verge of a joke and tragedy, high and low, socio and ego, myth and fact, so it is on the brink of different worlds and states. At the same time postmodernist works are designed for the audience, which is able to evaluate its irony, "artificiality", to identify the intertextual codes [Лучинская 2013: 339-340].

Analysis of the main approaches to the study of the postmodernism phenomenon [Эко 1998; Ильин 2001; Бодрийяр 2000] provides an opportunity to highlight the following characteristic features of it: multi-layerity, self-irony, the use of the finished forms, syncretism, decentration, eclecticity, carnival nature, ambivalence, intertextuality, commercialization of cultural forms, purpose on fun, replacing the originality by mimicry and imitation etc. These features are found in all types of postmodern discourse: institutional, political, scientific, and – perhaps the most clearly – in the media one, especially in the discourse of online media[2].

Manifestations of postmodern socio-cultural paradigm in the online media-discourse are clearly presented in Table 1 through the comparison of the main features of postmodernism with basic text and discursive categories of media-discourse.

Table 1. Text and discursive categories of contemporary Ukrainian online media-discourse in the paradigm of postmodernism

Thus, the cultural paradigm shift in the second half of the twentieth century led to the emergence and development with specific unique regularities of the new phenomenon – online media-discourse. Revealed text and discursive categories of Ukrainian Internet media-discourse (intertextuality, cultural and social conditionality, discursive interference, interactivity, multimediality, hypertextuality, and topic reproducibility) clearly demonstrate its relationship with the dominant postmodern social and cultural trend, which manifests in the texts of online media both at the semantic and formal levels. The study of national media-discourse in the diachronic aspect and exposure of correlation of media-texts with top in certain time periods socio-cultural and artistic paradigms presents the prospect of our study

[1] As a text and discursive category we understand following A. R. Habidullina superparadigmal invariant feature which is peculiar to the text in a typical communicative situation where the text is a form that mediates the organization of verbal interaction of communicants. Thus text and discursive categories (in the terminology of A.R. Habidullina they are "discursive categories") are the most important and the most essential features of the communicative situation which are reflected in the text [Габидуллина 2009: 12].

[2] Actually the Internet can be considered as "the most postmodern" from all the media. The very nature of the worldwide web is a "classical" postmodern product that could arise only in the era of absolute freedom, promotion of human rights and freedom of conscience. Internet meets all the main characteristics of postmodernism as a social paradigm: it has decentralized, open and mobile structure, is the most striking manifestation of mass culture, both syncretic and eclectic, which is based on the principle of hypertextuality – perhaps the most important and significant feature of postmodernism..

References.

Бодрийяр 2000: Бодрийяр, Ж. Символический обмен и смерть [Текст] / Ж. Бодрийяр. – М. : Добросвет, 2000. – 387 с. – Библиогр. в сносках. – ISBN 5-7913-0047-6.

Габидуллина 2009: Габидуллина, А.Р. Навчально-педагогічний дискурс: категоріальна структура та жанрова своєрідність [Текст] : автореф. дис. ... д. філол. наук : 10.02.02 / Національна академія наук України, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – К., 2009. – 31 с.

Гальперин 1981: Гальперин, И.Р. Текст как объект лингвистического исследования [Текст] / И. Р. Гальперин. – М. : Наука, 1981. – 139 с. – Библиогр. : с. 136-139. – 10000 экз.

Добросклонская 2008: Добросклонская, Т.Г. Медиалингвистика : системный подход к изучению языка СМИ [Текст] / Т. Г. Добросклонская. – М. : Флинта : Наука, 2008. – 203 с. – Библиогр. в сносках. – ISBN 978-5-9765-0273-4.

Ильин 2001: Ильин, И.П. Постмодернизм. Словарь терминов [Текст] / И. П. Ильин. – М. : ИНИОН РАН – INTRADA, 2001. – 382 с. – Библиогр. : с. 356-369. – 3000 экз. – ISBN 5‑87604-044-4.

Кирия 2010: Кирия, И. Что такое мультимедиа? [Текст] / И. Кирия // Журналистика и конвергенция : почему и как традиционные СМИ превращаются в мультимедийные ; под ред. А. Г. Качкаевой. – М. : Фокус-Медиа, 2010. – С. 13-29.

Лучинская 2013: Лучинская, Е.Н. Концепты культуры в постмодернистском дискурсе [Текст] / Е. Н. Лучинская // Человек. Язык. Культура : сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В. И. Карасика ; отв. соред. В. В. Колесов, М. Влад. Пименова, В. И. Теркулов. – К. : Издательский дом Д. Бураго, 2013. – Часть 1. – С. 336-343. – Библиогр. : с. 343.

Сметанина 2002: Сметанина, С.И. Медиа-текст в системе культуры: динамические процессы в языке и стиле журналистики [Текст] : автореф. дис. … д. филол. наук : 10.01.10 / Санкт-Петербургский гос. ун-т. – Санкт-Петербург, 2002. – 24 с.

Тураева 1986: Тураева, З.Я. Лингвистика текста (Текст: структура и семантика) [Текст] / З. Я. Тураева. – М. : Просвещение, 1986. – 127 с. – Библиогр. в сносках. – 10000 экз.

Фатеева 2007: Фатеева, Н.А. Интертекст в мире текстов : Контрапункт интертекстуальности [Текст] / Н. А. Фатеева. – М. : КомКнига, 2007. – 280 с. – Библиогр. : с. 271-280. – ISBN 978-5-484-00832-2.

Швець 2010: Швець, Я. Застосування термінів інтертекстуальність та інтертекст у сучасній комунікативній лінгвістиці [Текст] / Я. Швець // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – № 675. – С. 195-197. – Бібліогр. : с. 197.

Эко 1998: Эко, У. Заметки на полях «Имени розы» [Текст] / У. Эко // Собрание сочинений в 4-х тт. – Том 1. – С. 596-644. – Бибилиогр. в сносках. – 10000 экз. – ISBN 5­890­91-038-8.

Pfister 1991: Pfister, M. How Postmodern is Intertextuality? [Text] / M. Pfister // Intertextuality / ed. by Heinrich F. Plett. – Berlin ; New York : de Gruyter, 1991. – Pp. 207-225. – ISBN 3-11-0116375.

Sources and Abbreviations

Дзеркало тижня. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://dt.ua/. – Назва з екрана.

Тиждень. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://tyzhden.ua/. – Назва з екрана.

ТСН. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://tsn.ua/. – Назва з екрана.

Українська правда. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/. – Назва з екрана.

Gazeta.ua. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://gazeta.ua/. – Назва з екрана.

Inspired. – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://inspired.com.ua/. – Назва з екрана.

Sumno? – 2012 – 2013 рр. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступу : http://sumno.com/. – Назва з екрана.

Статтю присвячено виділенню базових текстово-дискурсивних категорій українського медіа-дискурсу Інтернет-ЗМІ. Виокремлено шість основних текстово-дискурсивних категорій медіа-дискурсу онлайнових ЗМІ, схарактеризовано визначальні риси постмодернізму як соціально-культурної парадигми та мистецької течії, проаналізовано співвіднесеність текстово-дискурсивних категорій українського мережевого медіа-дискурсу з провідними рисами постмодернізму.

Ключові слова: гіпертекстуальність, дискурсивна інтерференція, інтерактивність, Інтернет-ЗМІ, інтертекстуальність, медіа-дискурс, медіа-текст, мультимедійність, постмодернізм, текстово-дискурсивна категорія.

Надійшла до редакції 17 листопада 2011 року.