Typical models of intertextemes transformation in Ukrainian Internet discourse 

Abstract.

TYPICAL MODELS OF INTERTEXTEMES TRANSFORMATION IN UKRAINIAN INTERNET DISCOURSE

Mariana Lavriv

Department of Applied Linguistics, Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine.

Abstract

Background: Internet discourse is characterized by dynamism and extreme sensitivity to extralinguistic influences. Internet users actively transform intertextemes, adapting them to reflect current events and phenomena, which sometimes causes difficulties with the recognition of quotations in modern texts on the Internet. Because of this, it is important to observe the current transformation processes.

Purpose: The purpose of this work is to analyze the types of transformation of various units presented in Internet discourse and to reveal their frequency.

Results: With the help of corpus technologies and Internet search, a list of certain transformed units was concluded, on the basis of which we created transformational models. Accordingly, from the analysis of the intertexteme камінь спотикання, it follows that the most frequent transformation is the addition of an attribute to the component камінь (for example, головний камінь спотикання, найбільший камінь спотикання, etc.). Transformations associated with adding an attribute to a component спотикання also occur (камінь кримського спотикання, etc.). We observe the expansion of the researched unit’s component composition by adding a noun component (камінь спотикання та розколу). A number of examples were selected from the corpus, where the component камінь is replaced, as a rule, an intertexteme in the titles of articles is transformed in this way (дерева спотикання, etc.). In view of the minimal component composition of the intertexteme we are considering, the expansion of the unit’s component composition is predicted. This type of transformation is usual. However, due to the fact that the unit is widely known, a component replacement that does not affect the recognizability of this intertexteme is also possible. In this case, we attribute the component replacement to occasional transformations.

Having analyzed the transformational model of the unit пролетіти як фанера над Парижем, we observe variant components of фанера/хванера, as well as the replacement of the component Париж with other toponyms, which specifies the unit meaning. The mentioned replacement is a usual type of transformation. Instead, there is a single example of an occasional replacement of the component фанера. A component пролетіти/пролітати remains stable in the unit structure. A single instance of replacing the component пролетіти with летіти occurs. According to the materials of the GRAK-16 corpus, the most frequent replacement is the replacement of the component Париж.

The unit на безриб'ї і рак – риба is often transformed in the studied texts. A key component that ensures the unit recognition is the reproduction of the initial structure of the intertexteme і на безриб'ї or на безриб'ї. In most cases, we observe that nominal components (рак, риба) are replaced by so-called semantic associates, which denote phenomena belonging to the same thematic group, but which can be contrasted by a certain semantic component (кіт, собака). Such a transformation leads to the concretization of the image. Occasional cases are a verb explication (свистить, згодиться). This unit remains recognizable even when it is compressed into a phrase рак на безриб’ї or на безриб’ї.

Discussion: The analysis made it possible to distinguish typical models of intertextemes transformation based on the frequency of one or another transformation type. The considered intertextemes have a different origin, structure and quantitative composition. As we have shown in the example of the intertexteme камінь спотикання, compounds with few components are characterized by the expansion of the component composition, and the replacement of the component can occur only when the unit belongs to the widely known ones. Multicomponent compounds are transformed in a more diverse way. There are quite frequent cases when the component composition of a unit is narrowed down to a so-called keyword or phrase. A characteristic type of multicomponent compounds transformation is a component replacement. In a number of cases, simultaneous replacement of several components has been observed, but this does not affect the recognizability of the unit, since in this case the recognizability is facilitated by the preservation of the unit structure. As the analysis shows, in general, multicomponent compounds expand their component composition less often.

Data on the characteristic types of intertextemes transformations are important for corpus-based analysis, as they can be used to predict the structure of a CQL query, which contributes to the objectivity of the obtained data. The study of usuality/occasionality of intertextemes types’ transformation, which takes into account their frequency, is significant for lexicographic practice since taking into account the results of such an analysis will contribute to the clarification of dictionary definitions.

Keywords: intertexteme, transformation, modification, transformational models, usuality/occasionality of transformation.

Vitae

Mariana Lavriv is Postgraduate student at the Department of Applied Linguistics at Lviv Polytechnic National University. Areas of research interests include discourse analysis, intertextuality, phraseology.

Correspondence: maryanna.zh@gmail.com 

Article.

References. 

1. Глуховцева, Ірина. Словник модифікованих стійких сполучень слів в узусі кінця ХХ – початку ХХІ століття. Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2013.

[Hlukhovtseva, Iryna. Slovnyk modyfikovanykh stiykykh spoluchen’ sliv v uzusi kintsya XX – pochatku XXI stolittya. Luhans’k: Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2013]

2.    Давиденко, Л. Б., Бойко, В. М. «Авторські модифікації фразеологічних одиниць у художньому мовленні» [В:] Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Філологічні науки 2, 2012: 30–33.

[Davydenko, L. B., Boyko, V. M. «Avtors’ki modyfikatsiyi frazeolohichnykh odynyts’ u khudozhn’omu movlenni» [V:] Naukovi zapysky Nizhyns’koho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholya. Filolohichni nauky 2, 2012: 30–33.]

3.    Демський, М. Т. Українські фраземи й особливості їх творення. Львів: Просвіта, 1994.

[Dems’kyy, M. T. Ukrayins’ki frazemy y osoblyvosti yikh tvorennya. Lviv: Prosvita, 1994.]

4.    Дзера, О. Біблійна інтертекстуальність і переклад: англо-український контекст. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2017.

[Dzera, O. Bibliyna intertekstual’nist’ i pereklad: anhlo-ukrayins’kyy kontekst. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 2017.]

5. Ідзьо, М. «Фразеологічні одиниці як засоби мовної експресивізації в текстах сучасних польських ЗМІ» [В:] Мовознавство 3, 2016: 69–77.

[Idz’o, M. «Frazeolohichni odynytsi yak zasoby movnoyi ekspresyvizatsiyi v tekstakh suchasnykh pol’s’kykh ZMI» [V:] Movoznavstvo 3, 2016: 69–77.]

6.    Калашник, В. С. Фразеотворення в українській поетичній мові радянського періоду: Семантико-типологічний аспект. Харків: Вища школа, 1986.

[Kalashnyk, V. S. Frazeotvorennya v ukrayins’kiy poetychniy movi radyans’koho periodu: Semantyko-typolohichnyy aspekt. Kharkiv: Vyshcha shkola, 1986.]

7. Кондратенко, Н. В. Синтаксис українського модерністського і постмодерністського художнього дискурсу. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2012.

[Kondratenko, N. V. Syntaksys ukrayins’koho modernists’koho i postmodernists’koho khudozhn’oho dyskursu. Kyiv: Vyd. dim Dmytra Buraho, 2012.]

8. Коць, Т. A. «Сучасні медійні тексти як сфера трансформацій прецедентних висловів». [В:] Інтертекстуальність та інтермедіальність: в просторі української мови, літератури, культури. Оломоуць, 2018, 163–180.

[Kots’, T. A. «Suchasni mediyni teksty yak sfera transformatsiy pretsedentnykh vysloviv». [V:] Intertekstual’nist’ ta intermedial’nist’: v prostori ukrayins’koyi movy, literatury, kul’tury. Olomouts, 2018, 163–180.]

9. Коць, Т. А. ««Україна» у вимірах прецедентних засобів мови». [В:] Мова і міжкультурна комунікація. Полтава, 2020, 78–87.

[Kots’, T. A. ««Ukrayina» u vymirakh pretsedentnykh zasobiv movy». [V:] Mova I mizhkul’turna komunikatsiya. Poltava, 2020, 78–87.]

10.  Левченко, О. П. Інтертекстуальність українського дискурсу та способи її маркування. Лінгвокультурологічний та лінгвоекологічний підхід до вивчення одиниць мови і мовлення: монографія / А. Архангельська, Т. Архангельська, О. Левченко, І. Мілєва, С. Руденко, О. Тищенко, Т. Шутковскі. Оломоуць, 2013. 132–162 с.

[Levchenko, O. P. Intertekstual’nist’ ukrayins’koho dyskursu ta sposoby yiyi markuvannya. Linhvokul’turolohichnyy ta linhvoekolohichnyy pidkhid do vyvchennya odynyts’ movy i movlennya: monohrafiya / A. Arkhanhel’s’ka, T. Arkhanhel’s’ka, O. Levchenko, I. Milyeva, S. Rudenko, O. Tyshchenko, T. Shutkovski. Olomouts’, 2013. 132–162 s.]

11.  Номис, М. Українські приказки, прислів'я, і таке інше. Санкт-Петербург: В друк. Тиблена і комп. И. Куліша, 1864.

[Nomys, M. Ukrayins’ki prykazky, prysliv'ya, i take inshe. Sankt-Peterburh: V druk. Tyblena i komp. Y. Kulisha, 1864.]

12.  Піддубна, Н. В. Теорія теолінгвістики: феномен біблійності в українській лінгвокультурі та омовлення релігійної картини світу (аналіз дискурсивної практики ХІХ ст.). Харків: Майдан, 2019.

[Piddubna, N. V. Teoriya teolinhvistyky: fenomen bibliynosti v ukrayins’kiy linhvokul’turi ta omovlennya relihiynoyi kartyny svitu (analiz dyskursyvnoyi praktyky XIX st.). Kharkiv: Maydan, 2019.]

13.  Рябініна, О. К. Інтертекстуальність у дискурсі сучасної української преси: лінгвістичний аспект: автореф. дис. … канд. філол. наук. Харків, 2008. 22 с.

[Ryabinina, O. K. Intertekstual’nist’ u dyskursi suchasnoyi ukrayins’koyi presy: linhvistychnyy aspekt: avtoref. dys. … kand. philol. nauk: 10.02.01. Kharkiv, 2008. 22 s.]

14.  Сизонов, Д. «Стилістична трансформація фразеологізмів в українських мас-медіа» [В:] Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія 37, 2018: 154–157.

[Syzonov, D. «Stylistychna transformatsiya frazeolohizmiv v ukrayins’kykh mas-media» [V:] Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Filolohiya 37, 2018: 154–157.]

15.  Скрипник, Л. Г. Фразеологія української мови. Київ: Наукова думка, 1973.

[Skrypnyk, L. H. Frazeolohiya ukrayins’koyi movy. Kyiv: Naukova dumka, 1973.]

16.  Сюта, Г. М. «Впізнаваність поетичної цитати як проблема рецептивної стилістики». [В:] Культура слова. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2017, 81–90.

[Syuta, H. M. «Vpiznavanist’ poetychnoyi tsytaty yak problema retseptyvnoyi stylistyky». [V:] Kul’tura slova. Kyiv: Vyd. dim Dmytra Buraho, 2017, 81–90]

17.  Сюта, Г. М. «Точна цитата у сучасному поетичному тексті». [В:] Культура слова. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2013, 74–82.

[Syuta, H. M. «Tochna tsytata u suchasnomu poetychnomu teksti». [V:] Kul’tura slova. Kyiv: Vyd. dim Dmytra Buraho, 2013, 74–82]

18.  Bąba, S. Innowacje frazeologiczne współczesnej polszczyzny. Warszawa: Wydawn. Nauk. Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza w Poznaniu, 1989.

19.  Burska K. Wykorzystanie nazw własnych do modyfikacji frazemów w nagłówkach prasy sportowej (na przykładzie tygodnika „Piłka Nożna” i miesięcznika „Piłka Nożna Plus”). Kreatywność językowa w przestrzeni medialnej / K. Burska (red.). Łódz, 2014. S. 27–48.

20.  Laineste, L., Voolaid, P. «Laughing across borders: Intertextuality of internet memes» [V:] The European Journal of Humour Research 4, 2016: 26–49.

21.  Majkowska, G. Klasyfikacja semantyczna zamierzonych modyfikacji związków frazeologicznych. Z problemów frazeologii polskiej i słowiańskiej V / M. Basaj, D. Rytel (red.). Wrocław, 1988. S. 143–163.