Actualization of the Game-World in the Work of Fiction “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien

Additional information

Author Information:

Irina F. Vinokurova, Lecturer at Department of English Philology in the State High Educational Institution “Donbas State Pedagogic University”, Horlivka Institute of Foreign Languages. Correspondence: elenatrofimova_vl@mail.ru

Citation:

Vinokurova, I. Actualization of the Game-World in the Work of Fiction “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien [Text] // Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 26. – Pp. 163-167. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:

Volume first published online: March 20, 2013

Article received: September 24, 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: March 20, 2013

Annotation.

Lexical means actualizing the game-world in the work of fiction “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien are characterized: among them neologisms and nonce-words of nominating power as well as “foreign words” simulating the native languages communication in the alternative world.

Keywords: game-world, neologisms, foreign words, borrowings, exotic words, feigned languages, game effect.

Abstract.

ACTUALIZATION OF THE GAME-WORLD IN THE WORK OF FICTION “THE LORD OF THE RINGS” BY J.R.R. TOLKIEN

Irina Vinokurova

Department of English Philology, Donbas State Pedagogic University, Horlivka Institute of Foreign Languages, Horlivka, Donetsk region, Ukraine

Available 24 September 2012.

Abstract

Relevance

The nowadays paradigm of the humanities offers new approaches to the known phenomena and facts of culture and literature in particular. Bestseller of the twentieth century "The Lord of the Rings" by J.R.R. Tolkien is quite studied in terms neomythology, intertextuality, genre and so on. The alternate world of J.R.R. Tolkien was pointed. Thinking of author by possible worlds provides a basis for researching work in terms of possible world semantics. Specified philosophical concept proclaims multiplicity and equivalence worlds – real and virtual (‘virtual’ in translation from English is ‘real’). Approach to "The Lord of the Rings" from the standpoint of the theory of possible worlds contains scientific novelty and finds a place in the literary work process and modern information society.

Purpose

The purpose of the analysis is language tools of the alternative world that has playing nature. The proposed article is limited by the study of lexical means to indicate the reality of a game-world.

Tasks

The stated purpose requires solving the following tasks: 1) to explore words-new formation (actually neologisms and words ad hoc); 2) to characterize the "foreign words" (borrowing and ekzotyzmy) and indirect language environment simulacrum.

Object

The object of the proposed exploration is playing an aspect of the alternative world in the trilogy "The Lord of the Rings" J.R.R. Tolkien.

Subject

The subject of analysis is the lexical means of its actualization.

Sources of factual material

The material for research is the original English text of "The Lord of the Rings" by J.R.R. Tolkien.

Conclusion

The game-world of "Lord of the Rings" is a manifestation of an alternate reality, entry into which accompanied the game easily, and stays there – gambling effect. Lexical tools which function as markers of the game world presented by individual author’s neologisms (including winged neologism hobit words and ad hoc, which remained in the author's text) and "foreign words", which mimic the language environment simulacrum.

Perspective

The perspective presents an analysis of language means of syntactic level, in particular poetic inversions that devaluate translated through essentially free word order in Russian and Ukrainian languages.

Research highlights

► Lexical means actualizing the game-world in the work of fiction “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien are characterized: among them neologisms and nonce-words of nominating power as well as “foreign words” simulating the native languages communication in the alternative world.

Keywords: game-world, neologisms, foreign words, borrowings, exotic words, feigned languages, game effect.

References

Arnol'd, I. V. (1990). Stilistika sovremennogo anglijskogo jazyka: (Stilistika dekodirovanija): Ucheb. posobie dlja studentov ped. in-tov po spec. "Inostr. jaz". M: Prosveshhenie.

Bart, Rolan (1988). Ot proizvedenija k tekstu: [Issled. fr. literaturoveda]. Voprosy literatury, 11, 125-132.

Bonnal', Nikolja (2003). Tolkin: Mir chudotvorca. Sofija: ID Gelios.

Literaturoznavcha entsyklopediya: U dvokh tomakh, (2007). Literaturoznavcha entsyklopediya: U dvokh tomakh, T. 2. K.: VC "Akademiya".

Medveckij, Igor' (1992). "Igra uma. Igra voobrazhen'ja …" Metod analiza hudozhestvennogo teksta. Oktjabr', 1, 188-192.

Mozhejko, M. A. (2003). Virtual'naja real'nost'. Novejshij filosofskij slovar', 171-173. Minsk: Kn. dom.

Prymachyk, Iryna (2008). Lyudyna, yaka rozumiye hobitiv. Vsesvit, 3-4, 114-118.

Rudnev, V. P. (2003). Jenciklopedicheskij slovar' kul'tury HH veka: Kljuchevye ponjatija i teksty. M.: Agraf.

Stilistika anglijskogo jazyka: Uchebnik, (1991). Stilistika anglijskogo jazyka: Uchebnik. K.: Vishha shk.

Skrebnev, Ju. M. (2000). Osnovy stilistiki anglijskogo jazyka: Uchebnik dlja in-tov i fak. inostr. jaz. M.: OOO "Izdatel'stvo AST": OOO "Izdatel'stvo Astrel'".

LD, (2005). The Longman Dictionary of English Language and Culture. London: Pearson Education Limited.

Skeat, Walter (1956). An Etymological Dictionary of the English Language. Oxford University Press.

Sources and Abbreviations

Tolkien, J. R. R. (1993). The Fellowship of the Ring (being the first part of The Lord of the Rings). London: Harper Collins Publishers.

Tolkien, J. R. R. (2008). The Return of the King (being the third part of The Lord of the Rings). London: Harper Collins Publishers.

Correspondence: vinokurova_irina@ukr.net

Vitae

Irina F. Vinokurova, Lecturer at Department of English Philology in the State High Educational Institution “Donbas State Pedagogic University”, Horlivka Institute of Foreign Languages. Sphere of her scientific interests is historical grammar, history of the English language and literature, linguistic of text.

Article.

РОЗДІЛ VІІ. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІЇ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

Ірина Винокурова

УДК 82 (091).82.0

АКТУАЛІЗАЦІЯ ІГРОВОГО СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ «ВОЛОДАР КІЛЕЦЬ» ДЖ.Р.Р. ТОЛКІНА

Охарактеризовано лексичні засоби, що актуалізують ігровий світ у художньому тексті «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна: неологізми і слова ad hoc на позначення дійових осіб, а також «іншомовні слова» як різновид словотворення і їхня роль в симуляції мовного середовища альтернативного світу.

Ключові слова: ігровий світ, неологізми, іншомовні слова, запозичення, екзотизми, штучні мови, гральний ефект.

Поява «Володаря кілець» Дж.Р.Р. Толкіна і технізація масової культури на Заході збіглись у часі. Суспільна свідомість, що призвичаїлась до віртуальної реальності комп’ютерних ігор, сприйняла вторинний світ «Володаря кілець» з готовністю і зацікавленістю. Пропозиція Дж.Р.Р. Толкіна знайшла читацький попит, а в подальшому світову популярність. «Володар кілець» привернув до себе увагу науковців-гуманітарієв, які всебічно проаналізували твір. Вітчизняні й зарубіжні філологи (О. Апенко, С. Лихачова, Вл. Гаков, А. Єкадумов, А. Ніколаєва, М. Каменкович, Н. Бонналь, Д. Колберт, Е. Гомел, Д. Дей, Т. Шиппі) вказали, зокрема, на характерну особливість твору – альтернативний світ, змодельований Дж.Р.Р. Толкіном.

Альтернативний світ «Володаря кілець» відбувся успішно, запропонувавши «акцентовано ігровий характер» [Можейко 2003: 173] перебування читача в ньому. Стихія гри, що охоплює читача, створює гральний ефект так само, як і комп’ютерні розваги. І це природньо, бо «семантика можливих світів тісно пов’язана з ідеєю віртуальних реальностей» [Руднев 2003: 392]. Французький дослідник Н. Бонналь [Бонналь 2003: 5] наголошує на інтерактивності тексту «Володар кілець»: «… долучаючись до літературної гри, тільки й можна пізнати цей світ, що випромінює яскравими барвами».

Отже, усвідомлення ігрової складової у творі «Володар кілець» логічно порушує питання про інструментарій актуалізації ігрового світу. У цьому зв’язку видаються слушними міркування І. Медвецького [Медвецкий 1992: 190]: «Досконалість художнього твору досягається саме game-грою митця – закріпленням «польоту фантазії» в тексті за допомогою особливих літературних прийомів і «партитури знаків» (мови тексту)».

Об’єктом запропонованої розвідки постає ігровий аспект альтернативного світу в трилогії «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна. Предметом аналізу є лексичні засоби його актуалізації. Матеріалом дослідження слугує оригінальний англомовний текст «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна.

Мета полягає в дослідженні лексичних виразних засобів, що створюють контент ігрового світу, відмінний від реальної дійсності. Заявлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) дослідити слова-новотвори (власне неологізми і слова ad hoc); 2) охарактеризувати «іншомовні слова» (запозичення й екзотизми) й опосередковано мовне середовище ігрового світу.

Англійська мова характеризується відносно більшою свободою щодо утворення нових слів на базі існуючих, ніж інші мови, наприклад, українська. Ця особливість англійської мови уможливлює появу слів, створених мовцем для певної потреби, конкретного випадку (ad hoc). Такі новотвори не затримуються в мові, хоча їх було створено за аналогією із «легітимними» словами, і, прислужившись одноразово, зникають з мови (у випадку усного мовлення). Якщо новотвори використовуються на письмі у художніх літературних творах, то не виходять поза їх межі, а залишаються в них як цікавинки-родзинки. Такі слова в стилістиці англійської мови отримали назву nonce-words [Скребнев 2000: 59; 70].

Nonce-words, до того невідомі і неіснуючі, однак зрозумілі завдяки ситуації або контексту, продукують, як правило, гумористичний ефект. Причина зазначеного ефекту полягає в розбіжності між позазаконним статусом слова, з одного боку, і формальною коректністю слова, з другого боку. Виникає семантичний парадокс, коли не зареєстроване в словнику слово стає зрозумілим для реципієнта через структурну бездоганність і абсолютну підпорядкованість законам словотворення.

В утворенні так званих nonce-words використовуються всі способи словотворення: деривація, композиція, конверсія. У трилогії «Володар кілець» яскраво спостерігаються два перших способи.

Щодо деривації, як способу словотворення, доречно зауважити, що нові слова можуть утворюватись за допомогою як продуктивних, так і непродуктивних афіксів. Так, зменшувально-пестливий суфікс -ling реалізує свій конотаційний потенціал у слові halfling ‘невисоклик’, вигаданому Дж.Р.Р. Толкіном на позначення казкової популяції. Порівняймо з іменниками duckling ‘каченя’ і princeling ‘княжич’. Використаний непродуктивний суфікс вказує на малий зріст хобітів і тепле, дружнє ставлення автора до них. Слово halfling вживається у трилогії дуже часто. Його повторення має за мету не тільки виявити прихильність автора до хобітів, а й передати її читачеві, щоб викликати в читача щиру симпатію до хобітів.

Географічна назва Hobbiton на позначення країни походження хобітів була створена Дж.Р.Р. Толкіном за аналогією з іменами власними типу Wellington, Newton, Boston тощо за допомогою суфіксу -ton:

Tongues began to wag in Hobbiton and Bywater (Tolkien 1993: 28).

Завдяки традиційній словотворчій моделі слово Hobbiton сприймається як типовий англійський топонім, вякому вбачається суфікс імовірно кельтського походження [Skeat 1956: 765], поширений у географічних назвахВеликої Британії.

Щодо композиції, як способу словотворення, варто почати з неологізму hobbit, який у 1970 році увійшов до «Малого Оксфордського словника» як факт мови. Це той випадок в історії літератури, коли індивідуально-авторський неологізм, вийшовши за межі літературного твору, переходить до активної лексики англійської мови, а згодом – багатьох мов світу. «Словник англійської мови і культури» видавництва Longman тлумачить іменник hobbit таким чином: «Вигадана істота, яка має вигляд малої на зріст людини і живе у норі в землі. Хобіти з’явились у книгах Дж.Р.Р. Толкіна» [LD 2005: 666].

Складний іменник hobbit, за версією І. Примачик [2008: 116], складається з двох коренів – латинського hommo ‘людина’ і англійського rabbit ‘кролик’. Новотвір hobbit створює у свою чергу композит gentlehobbit за аналогією із словом gentleman:

“A very nice well-spoken gentlehobbit is Mr. Bilbo, as I’ve always said”, the Gaffer declared (Tolkien 1993: 28).

Складений іменник gentlehobbit, створений у ключі англійського гумора, надає жартівливо-гумористичногозабарвлення характеристиці містера Більбо і спільноти хобітів загалом.

Географічна назва Hobbitshire (композит з двох коренів), що створена Дж.Р.Р. Толкіном за аналогією зіснуючими топонімами Derbyshire, Lancashire, Cheshire, є природньою і цілком сприйнятливою для сучасноїлінгвістичної перцепції.

До так званих nonce-words належать не тільки слова, а й антропонімічні словосполучення: hobbit sense ‘здоровий глузд’, hobbit lore ‘ерудиція хоботів’, hobbit-garments ‘вбрання хоботів’, hobbit folk ‘хобітський народ’. Найдотепнішим видається перше словосполучення, що змодельoвано на зразок усталеного вислову commonsense:

In that hour of trial it was the love of his master that helped most to hold him [Sam] firm; but also deep down in him lived still unconquered his plain hobbit-sense: he knew in the core of his heart that he was large enough to bear such a burden (Tolkien 2008: 87).

‘В годину випробувань тільки любов до господаря підтримувала його [Сема]; в ньому жив нескорений здоровий глузд: він розумів серцем, що здатен винести тягар’.

Заслуговує на увагу експресивність «екзоцентричних», за словами І.В. Арнольд [Арнольд 1990: 121], новотворів, другий опорний елемент яких на входить до лексико-граматичного розряду, до якого слово або словосполучення належить в цілому, наприклад: Master Frodo, Master Elrond, Mr. Bilbo тощо. Справа в тім, що слово Master вживається у звертанні до юнака і на письмі передує імені або прізвищу старшого сина, наприклад: Master John, Master Jones. Фродо, як відомо, є хобіт, а не чоловік. Кумедний ефект у цьому випадку спричиняється незвичайним використанням звичайного мовного кліше.

Деякі індивідуально-авторські неологізми Дж.Р.Р. Толкіна залишаються в контексті назавжди як hapaxlegomenon, не існуючи поза ним. Це передусім іменники orc i warg, створені автором на позначення войовничих істот. Їхні жорстокість, хитрість й брутальність підкреслені в таких афористичних висловах Бороміра:

“The wolf that one hears is worse than the orc that one fears” (Tolkien 1993: 391)

і Арагорна:

“Where the warg howls, there also the orc prowls” (Tolkien 1993: 391).

За ритмікою і римою вони тяжіють до народних приказок, які створюють легендарний дух оповіді. У першому вислові орк порівнюється з хижим вовком, одвічним персонажем фольклору і європейського героїчного епосу. У другому вислові говориться, що гидкі сили Зла єднаються: де повзе один, там виє другий.

Серед темних сил Зла причаївся balrog. Іменник balrog не подається в жодному словнику і являє собою індивідуально-авторський неологізм Дж.Р.Р. Толкіна. Balrog вживається на позначення жахливої істоти, котра може завдати шкоди хобітам, ельфам, тролям, гномам і людям, разом узятим. Його наближення сприймаєтьсяне зором, а відчувається шкірою:

“What it was could not be seen: it was like a great shadow, in the middle of which was a dark form, of man-shape maybe, yet greater, and a power and terror seemed to be in it and to go before it.

‘Ai! ai!’ wailed Legolas. ‘A Barlog’. A Barlog is come!” (Tolkien 1993: 432).

‘Що це було, не можна було розгледіти: це скидалось на велику хмару, в середині якої темніла фігура, скоріш за все чоловічої статі, але кремезніше за чоловіка. Сила і жах жевріли в цій істоті і, здавалось, випереджали її ходу.

«Ай! Ай»! - заволав Леголас. – “Барлог! Барлог прийшов!”’

Отже, неологізми – це «нові слова і вислови для називання невідомих предметів, явищ, понять, якостей, властивостей, дій» [ЛЕ 2007: 116]. Авторський неологізм hobbit і слова ad hoc, такі як halfling, orc, warg, barlog, goblin, називають реалії, що існують в можливому світі і не спостерігаються в нашому, і через це є невідомі читачеві. Новотвори автора зумовлені розбіжністю контентів двох світів, вони доводять відмінність змальованого світу і разом з іншими мовними засобами актуалізують його.

Вигадані герої Дж.Р.Р. Толкіна живуть і взаємодіють у створеному літературним генієм Професора ігровому світі і спілкуються власними мовами. Як відомо, Дж.Р.Р. Толкін експериментував з мовами, створюючи штучні мови, серед яких найбільш відома квенія, вживана ельфами. Доказом особливого мовного середовища героїв слугують численні «іншомовні слова» у художньому тексті «Володар кілець».

Іншомовні слова і вислови – це одиниці іншої мови, які вживаються оказіонально переважно у сфері літературно обробленого мовлення. Іншомовні слова і вислови не вважаються виразними засобами мови, через те що вони не входять до системи стилістичних опозицій мови-реципієнта, втім можуть вживатись для створення стилістичних прийомів у певних мовленнєвих або ситуативних контекстах, переважно у сфері художнього мовлення. У зв’язку з цим Ю.М. Скребнєв зауважує: «Використання іншомовних слів і висловів в творах художньої літератури може слугувати різноманітним цілям» [2000: 61].

Розгляньмо вживання іноземних слів у творі, а також їхні стилістичні функції. Цікавою проблемою стилістичного дослідження є аналіз способів запровадження іншомовних слів у тканину художнього твору.

Вживання іншомовних слів на початку або в середині тексту може вказувати на те, що текст створено цілком іноземною мовою. Якщо іншомовний текст є відносно короткий, то він може подаватись мовою оригінала у повному обсязі, як-от:

A Elbereth Gilthoniel,

silivren penna miriel

o menel aglar elenath!

Na-chaered palan-diriel

o galadhremmin ennorath,

Fanuilos, le linnathon

nef aear, si nef aearon!

(Tolkien 1993: 311).

Наведена ельфійська пісня виявляється лінгвістичною загадкою, непосильною для англомовного реципієнта. Зрозуміло, що ігрова інтрига потребує загадковості, але у зваженій мірі, через що Дж.Р.Р. Толкін перекладає квенію на англійську за потребою. Наприклад, надпис на персні, виконаний ельфійською мовою, недовго інтригує читача:

“Ash nazg durbatulûk, ash nayg gimbatul, ash nayg thrakatulûk agh burzum-ishi krimpatul.”

Трьома абзацами нижче Дж.Р.Р. Толкін дає англійський переклад:

“One Ring to rule them all, One Ring to find them. One Ring to bring them all and in the Darkness bind them” (Tolkien 1993: 333).

В окремих випадках «іноземні слова» вводяться у зіставленні з англійським еквівалентним словом, як-от у наступному уривку:

The wealth of Moria was not in gold and jewels, the toys of Dwarves; nor in iron, their servant. Such things they found here, it is true, especially iron; but they did not need to delve for them; all things that they desired they could obtain in traffic. For here alone in the world was found Moria-silver, or true silver as some have called it: mithril is the Elvish name. The dwarves have a name which they do not tell (Tolkien 1993: 416).

(Доречно зауважити, що у творі вживається також застаріле поетичне слово argent на позначення срібла.)

Слово mithril, що запозичено з ельфійської штучної мови, яка не існує в реальній дійсності, подається поряд з його англійським еквівалентом silver, що входить у словосполучення Moria-silver i true-silver і таким чином визначає різновид коштовного металу за місцем покладів і хімічно-фізичними властивостями.

У процитованому фрагменті спостерігається застаріле дієслово delve, що кореспондується із сучасним нейтральним dig (dug) і спричиняє семантичну іррадіацію, «котра полягає в тому, що присутність навіть одного емоційного слова надає емоційності дискурсу в цілому» [Арнольд 1990: 108]. Так, поетичний архаїзм delve випромінює емоційність й піднесеність, що зумовлюють міфоподібність дискурсу Дж.Р.Р. Толкіна.

Нижче Дж.Р.Р. Толкін називає ще один різновид срібла – ithildin. Назва також запозичена із штучної ельфійської мови, бо, як відомо, саме серед ельфів жили неперевершені ковалі. Сусідство з історизмом corselet(кольчуга) створює конфіденс-забезпечення авторської нарації:

“Mithril! All folk desired it. < …> the beauty of mithril did not tarnish or grow dim. The Elves dearly loved it, and among many uses they made of it ithildin, starmoon, which you saw upon the doors. Bilbo had a corselet of mithril-rings that Thorin gave him” (Tolkien 1993: 417).

(Міфріл! Усі жадають його. < …> краса міфріла не тьмяніє і не зникає. Ельфи щиро сподобали його, і серед багатьох обробок, яким його піддали, є іфілдін-срібло, місячне сяйво, що ви його бачили над дверима. Більбо має кольчугу з міфрілових кілець, яку йому дав Торін.)

Серед іншомовних слів виділяється група екзотизмів. Екзотизми – це запозичені іншомовні слова, які належать до лексичної системи мови-реципієнта, але позначають явища й об’єкти, характерні тільки для мови-джерела. Вони, зрозуміло, не мають синонімів у мові-реципієнті, не входять до лексико-стилістичної парадигми і тому не є виразними засобами мови, але оказіонально можуть бути використані для створення стилістичних прийомів.

У трилогії спостерігаються екзотизми з мов ельфів, гномів і хобітів, які співвідносяться з денотатами їхньої реальності: smial – квартира-нора хобітів, lembas – поживний хліб ельфів, miruvor – міцний стимулюючий напій ельфів, nazgûl – крилатий ящур. З огляду на штучність мов-джерел Дж.Р.Р. Толкін неодмінно пояснює значення створених ним слів засобами контексту:

… Троє хобітів, Боромір і Гендалф потерпають від снігопаду. Мандрівники змерзли й знесилили. Гендалф дістає пляшку з ельфійським напоєм miruvor і пригощає компанію. Міцний, ароматний і зігріваючий напійвідновлює Фродо, позбавляючи втоми:

“Give them this”, said Gandalf, searching in his pack and drawing out a leathern flask. “Just a mouth-ful each – for all of us. It is miruvor, the cordial of Imladris. Elrond gave it to me at our parting. Pass it round!

As soon as Frodo had swallowed a little of the warm and fragrant liquor he felt a new strength of heart and the heavy drowsiness left his limbs. The others also revived and found fresh hope and vigour” (Tolkien 1993: 381).

Значення екзотизму miruvor пояснюється прикладкою cordial (міцний стимулюючий напій) ісловосполученням warm and fragrant liquor (зігріваюча й ароматна рідина).

Значення екзотизму smial (квартира-нора хобітів) пояснюється не тільки контекстуально, а й малюнком, зробленим письменником власноруч:

© The Editorial Council and Editorial Board of Linguistic Studies Linguistic Studies

Volume 26, 2013, pp. 163-167

Actualization of the Game-World in the Work of Fiction “The Lord of the Rings” by J.R.R. Tolkien

Irina Vinokurova

Article first published online: March 20, 2013