Marginal Frames of Genre of Speech Riddle in Slavonic and Germanic Languages

Abstract.

MARGINAL FRAMES OF GENRE OF SPEECH RIDDLE IN SLAVONIC AND GERMANIC LANGUAGES

Anna Pasko

Department of Germanic Languages, the State Higher Educational Establishment ‘Donbas State Pedagogical University’, Horlivka, Donetsk Region, Ukraine

Available 30 August 2012.

Abstract

Relevance

The relevance of the article is caused by the necessity of linguistic research of the cognitively organized and communicatively oriented genres of speech, in particular genre of speech riddle in Slavonic and Germanic languages within the cognitive-discursive paradigm.

Purpose

The purpose of the article is to single out universal marginal frames of genre of speech riddle in Russian, Ukrainian, English and German languages.

Tasks

It is quite obvious there is a determination of the main tasks, namely: 1) to define the notion of frame; 2) to consider basic frames; 3) to single out universal marginal frames of genre of speech riddle in Slavonic and Germanic languages.

Conclusion

Despite the absence of genetic relation between Slavonic and Germanic languages, their contrastive analysis on the cognitive level results in the verification of the universal functional mechanism of the genre of speech riddle manifestations in languages with different systems, such as universal manifestations of actional-subject, possessive-actional and possessive-subject marginal frames.

Perspective

Suggested frame approach to the research of genre of speech riddle manifestations in Slavonic and Germanic languages, undoubtedly, appears to be a perspective tendency of cognitive research of genres of speech, which envisages further development for singling out universal means of cognitive work out of speech information massifs.

Research highlights

► In the article the notion of frame and marginal frame as its special manifestation has been considered. ► The types of universal marginal frame models of cognitive organization of genre of speech riddle in Russian, Ukrainian, English and German languages have been characterized.

Keywords: genre of speech, frame, concept, metaphor, riddle.

References

Arutjunova, N. D. (1990). Metafora i diskurs. Teorija metafory: Sbornik, 5-32. M.: Progress.

Zhabotinskaja, S. A. (2004). Geometrija smysla: konceptual'nye modeli jazyka i fraktal'nye formy. PervajaRossijskaja konferencija po kognitivnoj nauke: Tez. dokl. Kazan': Kazanskij un-t. Е-portal: http:// www.google.ru/ url?sa= t& source =web&cd=2&ved.html.

Krasnobayeva-Chorna, Zh. (2006). Terminopole kontsept. Ukrayins'ka mova, 3, 67-79.

KSKT, (1996). Kratkij slovar' kognitivnyh terminov. M.: MGU.

Makarov, M. L. (1990). Kommunikativnaja struktura teksta. Konspekt lekcij. Tver': Tverskoj gosudarstvennyjuniversitet.

Maslova, V. A. (2008). Kognitivnaja lingvistika: ucheb. posobie. Minsk: TetraSistems.

Minskij, M. (1988). Ostroumie i logika kognitivnogo bessoznatel'nogo. Novoe v zarubezhnoj lingvistike. Vyp. HHІІІ. Kognitivnye aspekty jazyka: Per. s angl, 281-309. M.: Progress.

Panasenko, T. A. (2010). Komunikatyvno-prahmatychnyy potentsial zahadok u riznosystemnykh movakh. Аvtoref. dys. … kand. filol. nauk: spets. 10.02.15 „Zahal'ne movoznavstvo“. Odesa.

Selivanova, O. (2004). Dyskurs ukrayins'koyi zahadky. Narysy z ukrayins'koyi frazeolohiyi (psykhokohnityvnyy ta etnokul'turnyy aspect, 202-219. K. – Cherkasy: Brama.

Selivanova, O. O. (2010). Linhvistychna entsyklopediya. Poltava: Dovkillya.

Tymchenko, O. I. (2010). Lyudyna v movnomu prostori ukrayins'koyi zahadky. Dys. ... kand. filol. nauk: 10.02.01. K.

Kharytonov, V. (2010). Kontseptual'na struktura anhliys'kykh zahadok. Naukovi zapysky Kirovohrads'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Vynychenka. Seriya: filolohichni nauky (movoznavstvo): U 5 ch., 89 (2), 98–101.Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynychenka. Е-portal:

http://www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_2/statti/23.pdf

Shtern, I. B. (1998). Vybrani topiky ta leksykon suchasnoyi linhvistyky: Entsyklopedychnyy slovnyk dlya fakhivtsiv z teoretych. humanit. dystsyplin ta humanit. inf-ky. K.: "ArtEk".

Cook, G. (2003). Applied Linguistics. Oxford: Oxford University Press.

HCLSLA, (2008). Handbook of cognitive linguistics and second language acquisition. Routledge.

Kövecses, Z. (2002). Metaphor: a practical introduction. Oxford University Press.

Sources and Abbreviations

Kulish, V. G. (2001). Zanimatel'nyj anglijskij dlja detej. Skazki, zagadki, uvlekatel'nye istorii. D.: Stalker.

RNZ, (1990). Russkie narodnye zagadki, poslovicy, pogovorki. M.: Prosveshhenie. (B-ka slovesnika).

Solov'eva, T. A. (1963). 300 zagadok na anglijskom jazyke dlja shkol'nikov. M.: Gosudarstvennoe uchebno-pedagogicheskoe izdatel'stvo Ministerstva Prosveshhenija (RSFSR).

UNZ, (1963). Ukrayins'ki narodni zahadky. K.: Vydavnytstvo Akademiyi Nauk Ukrayins'koyi (RSR).

Heinrich, K. (1989). Kinder, kommt und ratet: Rätselsammlung für d. Schulhort. Berlin: Volk u. Wissen. 4. Aufl.

Correspondence: pasko7anna@mail.ru

Vitae

Anna M. Pasko is Lecture at Department of Germanic Languages in the State Higher Educational Establishment ‘Donbas State Pedagogical University’. Her sphere of scientific interest includes communicative linguistics and linguistic genology.

Article.

Ганна Пасько

УДК 81’42

МАРГІНАЛЬНІ ФРЕЙМИ МОВЛЕННЄВОГО ЖАНРУ ЗАГАДКИ В СЛОВ’ЯНСЬКИХ ТА ГЕРМАНСЬКИХ МОВАХ

У статті розглянуто поняття фрейму та маргінального фрейму як його особливого вияву; схарактеризовано різновиди універсальних маргінальних фреймових моделей когнітивної організації мовленнєвого жанру загадки в російській, українській, англійській та німецькій мовах.

Ключові слова: мовленнєвий жанр, фрейм, концепт, метафора, загадка.

Дослідження мовленнєвого жанру загадки як концептуально-фреймової структури репрезентації інформації в слов’янських та германських мовах умотивоване, перш за все, актуальною тенденцією до розгляду семіотичних засобів мови як універсальних інформаційних конструкцій, що постають результатом когнітивного пізнання реалій світу. Таким чином, актуальність пропонованої статті продиктована потребою лінгвістичного вивчення організованих когнітивно та комунікативно орієнтованих різнотипних мовленнєвих жанрів, зокрема мовленнєвого жанру загадки, у проекції на слов’янські та германські мови в площині когнітивно-дискурсивної парадигми.

Часткове розв’язання заявленої проблеми у вітчизняному мовознавстві, а саме фреймовий аналіз українських загадок, наявне в дисертаційному дослідженні О.І. Тимченко [Тимченко 2010]. Спроба аналізу концептуальної структури англійських загадок через базові фрейми С.А. Жаботинської належить В. Харитонову [Харитонов 2010], проте автор наукової розвідки виокремлює лише характеристики денотатів (наприклад, дія, партитивність, місце, час тощо), залишаючи поза увагою вияв конкретних фреймових моделей загадок.

Метою статті постає виокремлення універсальних для російської, української, англійської та німецької мов маргінальних фреймів мовленнєвого жанру загадки, що передбачає вирішення таких завдань: 1) дефінувати поняття фрейму; 2) розглянути базові фрейми; 3) виокремити універсальні маргінальні фрейми мовленнєвого жанру загадки в слов’янських та германських мовах.

Центральним поняттям сучасної когнітивної лінгвістичної науки постає фрейм – один зі способів представлення стереотипної ситуації, сітка пов’язаних між собою вузлів [Мінський 1988: 289]. І.Б. Штерн дефінує пропонований термін як структуру, що «…репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам’яті) людини або інтелектуальної системи і призначена для ідентифікації нової ситуації» [Штерн 1998: 323], так само за М.Л. Макаровим, фрейм як когнітивна структура існує в свідомості людини і ґрунтується на вірогідному знанні про типові ситуації [Макаров 1990: 23]. На сьогодні прикладний аспект теорії фреймів одночасно пов’язують як з мисленням людини, так і зі штучним інтелектом. Так, наприклад, О.С. Кубрякова зазначає, що фрейм – це «…організація уявлень, що зберігаються в пам’яті (людини і/або комп’ютера) плюс організація процесів обробки і логічного виводу …, структура даних для представлення стереотипних ситуацій, особливо при організації великих об’ємів пам’яті» [КСКТ 1996: 187]. У свою чергу фрейми тісно пов’язані з концептами, адже, як відомо, у когнітивній площині різновидами концепту є гештальт і фрейм, разом із зображенням, поняттям і сценарієм [Краснобаєва-Чорна 2006: 76].

Існування універсальних фреймових моделей метафоричної концептуалізації беззаперечно обґрунтовується самою загальнолюдською сутністю метафори, адже вона – «…універсальне явище в мові, вона притаманна всім мовам» [Маслова 2008: 88], це ключ до розуміння універсального образу світу [Арутюнова 1990: 6]. Окрім метафори, універсальні концепти можуть бути представлені в загадках метонімічно. За О. О. Селівановою, когнітивна природа метонімії передбачає застосування знака одного поняття на позначення іншого в межах однієї ситуації або предметної сфери, тоді як підґрунтям існування когнітивної метафори є знаки іншої предметної сфери [Селіванова 2010: 105]. Базові концепти-відгадки мовленнєвого жанру загадки як складники концептуальної картини світу в слов’янських та германських мовах універсально представлені за допомогою метонімічних концептів-дескрипторів. Когнітивна метонімія в загадках здійснює акт референції між концептом та його ознакою, місцем та часом буття. Варто відзначити, що фреймові моделі організації концептів у загадках тісно пов’язані зі стратегією підказки. Як твердить О.О. Селіванова, пропозиційне моделювання як частковий випадок «підказування» є важливим аспектом інтенційної настанови загадки, воно «…маніфестується знаками із прямими значеннями, які представляють істинні несуперечливі, але часткові знання про денотат відгадки» [Селіванова 2004: 214]. Таким чином, тактика пропозиціоналізації репрезентує в текстовій структурі дескриптивної частини загадки об’єктивні риси денотата-відгадки [Селіванова 2004: 214], тобто вибіркові мотивуючі риси базового концепту відгадки є запозиченими з його власного домену і метонімічно представлені в дескриптивних частинах: англ. The animal that has a beautiful yellow (квалітатив) skin (об’єкт) with black stripes is a … (Tiger) ‘Тварина, що має прекрасну жовту шкіру з чорними смужками – це … (Тигр)’ (Соловьева 1963: 31).

Теоретичним підґрунтям аналізу слугують базові фрейми С.А. Жаботинської: предметний, акціональний, посесивний та компаративний фрейми.

Предметний фрейм характеризує концепти за кількісними, якісними, буттєвими, локативними і темпоральними чинниками: ДЕЩО є СТІЛЬКИ (кількість); ДЕЩО є ТАКЕ (якість); ДЕЩО існує ТАК (спосіб буття); ДЕЩО є/існує ТАМ (місце буття); ДЕЩО є/існує ТОДІ (час буття) [Жаботинская 2004]. До якісних параметрів, що містять у своїй основі візуальний критерій, ми відносимо колір, зовнішній вигляд, будову, кількість та їхні синкретичні комбінації. Загалом «зорове сприйняття світу пов’язане з просторовим уявленням речей і предметів і рівномірно охоплює як статику, так і динаміку» [Панасенко 2010: 275], а тому візуальний чинник постає основою характеристики концептів мовленнєвого жанру загадки не лише предметного, а й інших базових фреймів. Сутність акціонального фрейму полягає в тому, що предмети-учасники події, які мають аргументні ролі, поєднуються зв’язками, заданими дією агенса і марковані дієсловами діє/робить у супроводі прийменників: ЩОСЬ діє за допомогою (інструмента або помічника); діє на (пацієнс/об’єкт); діє в напрямку (реципієнта); діє для/через (мети або причини); діє для (результату або бенефактива) [Жаботинская 2004]. Посесивний фрейм демонструє зв’язок ДЕЩО-володар має ДЕЩО-володіння в таких варіаціях (субфреймах): власник має власність; ціле має частину; контейнер має зміст [Жаботинская 2004].

На межі базових фреймів перебувають маргінальні фрейми (від лат. margo – край, межа) як інтеграція їхніх основних характеристик. Хоча проблема маргінальності класично розглядається в соціології, філософії, культурології, психології, літературознавстві та музиці, перспективним видається застосування терміну до вирішення лінгвістичних потреб дефінувати ті чи інші аспекти мовних явищ, що знаходяться на межі певних традиційних категорій та класів. Таким чином, завдяки комбінації рис предметного, акціонального та посесивного фреймів, маргінальні фрейми мовленнєвого жанру загадки характеризують концепт-відгадку різнобічно, що сприяє більш продуктивному декодуванню загадки адресатом.

Так, акціонально-предметний фрейм мовленнєвого жанру загадки в слов’янських та германських мовах перебуває на межі акціонального та предметного базових фреймів. Фрейм метафорично характеризує концепти за дією, та метонімічно – за ознакою/ часом/місцем/способом дії, як-от:

ДЕЩО РОБИТЬ ТАК/є ТАКЕ

Акціонально-предметний фрейм ВОГОНЬ ЇСТЬ/Є ГОЛОДНИЙ зафіксовано в слов’янській (українській) та обох германських (англійській та німецькій) мовах: укр. Скільки б я не їв, я завжди голодний (Вогонь) (УНЗ 1963: 168); англ. I am always hungry, I must always be fed, The finger I touch, Will soon turn red (Fire) ‘Я завжди голодний, мене завжди треба годувати, палець, до якого я торкаюсь, червоніє (Вогонь)’ (Соловьева 1963); нім. Je mehr es bekommt, desto hungriger wird es; und hat es alles gefressen , so stirbt es (Feuer) ‘Чим більшим він стає, тим він більш голодний. Коли все з’їсть, помирає (Вогонь)’ (Heinrich 1989).

ДЕЩО діє ТОДІ

Акціонально-предметний фрейм мовленнєвого жанру загадки РОСА є ТЕ, що РУХАЄТЬСЯ УВЕЧЕРІ/ВНОЧІ/ВРАНЦІ зафіксовано лише в російській та англійській мовах, що втім не применшує його універсального статусу, адже порівнювані мови є різносистемними: рос. Вечером на землю слетает, ночь на земле пребывает, утром опять улетает (Роса) (РНЗ 1990: 24); англ. It lands in the evening, and lies on the earth all night, but in themorning it flies away (The dew) ‘Приземляється ввечері, лежить на землі вночі, а вранці відлітає (Роса)’ (Соловьева 1963: 25).

ДЕЩО (не) діє ТАМ

Вияв акціонально-предметного фрейму ЛІД НЕ ГОРИТЬ/НЕ ТОНЕ У ВОГНІ/ВОДІ зафіксовано в слов’янських та англійській загадках: рос. В огне не горит, в воде не тонет (Лед) (РНЗ 1990: 31); укр. Ні в огні не горить, ні в воді не тоне (Лід) (УНЗ 1963: 26); англ. What is it that is not burnt in the fire and cannot be drowned in the water? (Ice) ‘Що в огні не горить і не може бути втопленим у воді (Лід)’ (Соловьева 1963: 26).

Акціонально-предметний фрейм мовленнєвого жанру загадки СІЛЬ (народжується) у ВОДІ має ізоморфний вияв у російській, українській та німецькій мовах, проте не притаманний англійським загадкам: рос. В воде родится, а воды боится (Соль) (РНЗ 1990: 83); В воде родилась, в огне крестилась, на воду пала – и пропала (Соль) (РНЗ 1990: 83); укр. На воді родилася, На огні хрестилася; На воду впала – вся пропала (Сіль)(УНЗ 1963: 152); У воді росте, кохається, вкинь у воду – злякається (Сіль) (Кулиш 2001: 152); нім. Durch Hitze, nicht durch Frost vom Norden, bin ich aus Wasser zu Schnee geworden (Das Salz) ‘Пройшовши крізь жару й північний мороз, з води стає снігом (Сіль)’ (Heinrich 1989: 102).

В російській, українській та англійській мовах універсалією є акціонально-предметний фрейм ВІНИК СТАЄ/ХОВАЄТЬСЯ В КУТОК: рос. Маленький шарик все обшарит, обежит теремок – и опять в уголок (Веник) (РНЗ 1990: 78); Бегал бегунок да шмыг в уголок (Веник) (РНЗ 1990: 78); Кургуз, короток, обежал весь городок и прижался в уголок (Веник) (РНЗ 1990: 319); укр. Підсмикане, підтикане всю хату збігало і в куточку стало (Віник) (УНЗ 1963: 200); Сюди-туди метається, а в куточок ховається (Віник) (УНЗ 1963: 201); англ. What goes over the floor and then stands in the corner? (A broom) ‘Що ходить по підлозі, а потім стає в куток (Віник)’ (Соловьева 1963: 14).

ДЕЩО діє ТАК (спосіб дії)

Так, фрейм ВІТЕР виконує дії/діє без РУК і НІГ є універсальним для всіх корпусів досліджуваних загадок:рос. Без рук, без ног, А врата отворяет (Ветер) (РНЗ 1990: 307); Без рук, без ног, по полю рыщет, поет да свищет, деревья ломает, к земле траву приклоняет (Ветер) (РНЗ 1990: 24); укр. Без рук, без ніг – хату одчиняє (Вітер) (УНЗ 1963: 42); Без рук, без ніг – під вікном стукотить, в хату проситься (Вітер) (УНЗ 1963: 42); англ. Without hands and without feet, Without neck and even head, He wakes up birds in the tree, Opens the doorand plays with your hair (Wind) ‘Без рук та без ніг, без шиї та навіть без голови, він будить птахів на дереві, відкриває двері та грається твоїм волоссям (Вітер)’ (Соловьева 1963: 126); нім. Er kann singen ohne Mund, erkann springen ohne Beine, er kann streicheln dein Gesicht, aber Hände hat er keine (Der Wind) ‘Він може співати без рота, стрибати без ніг, може гладити твоє обличчя, але він не має рук (Вітер)’ (Heinrich 1989: 131); Er pfeift ohneMund, läuft ohne Füße, schlägt dir ins Gesicht, und du siehst ihn nicht (Der Wind) ‘Він свистить без рота, біжить без ніг, б’є тобі в обличчя, а ти не бачиш його (Вітер)’ (Heinrich 1989: 131).

Посесивно-акціональний фрейм, який перебуває на межі посесивного та акціонального базових фреймів, має вияв ВЛАСНИК МАЄ ВЛАСНІСТЬ/РОБИТЬ ЩОСЬ. Так, фрейм КНИГА МАЄ ЛИСТЯ/(ГОВОРИТЬ) зафіксовано в усіх корпусах досліджуваних паремій: рос. Не куст, а с листочками, не рубашка, а сшита, не человек, а рассказывает (Книга) (РНЗ 1990: 95); укр. Не дерево, а листя має, Говорить вірші, казки оповідає (Книжка) (УНЗ 1963: 281); Не кущ, а з листочками; Не сорочка, а зшита; Не чоловік, а говорить (Книжка) (УНЗ 1963: 281); Має листя, но не дерево і не рослина (Книжка) (УНЗ 1963: 281); Дерево – не дерево, а листки має; Той буде мудрим, хто на них ся знає (Книжка) (УНЗ 1963: 281); Маю листя, а не єм дерево; має овочі, а не цвіла єм (Книжка) (УНЗ 1963: 281); англ. It is not a bush, but has leaves; It is not a shirt, but is sewn together; It has notongue, but tells a tale (A book) ‘Не кущ, а має листя; Не сорочка, а зшита; Без язика, а казки розповідає (Книга)’(Соловьева 1963: 4); нім. Kein Baum und doch an Blättern reich; Geschichten und Märchen bring ich euch (das Buch) ‘Не дерево, а багате на листя; Приносить тобі історії та казки (Книга)’ (Heinrich 1989: 7); Es hat einen Rücken undliegt nicht darauf. Du brauchst keinen Hammer und schlägst es doch auf. Es ist kein Baum und hat doch Blätter ‘…має листя’, besitzt keinen Mund und spricht ‘не має рота, а говорить…’ vom Wetter. Ja, es erzählt gar viele Sachen, manche zum Weinen und manche zum Lachen (Das Buch ‘Книга’) (Heinrich 1989: 179).

На семантичній межі посесивного та предметного базових фреймів перебуває посесивно-предметний фрейм, що в усіх досліджуваних корпусах загадок продуктивно сполучає характеристику майнової приналежності з кількістю майна: ВЛАСНИК має СТІЛЬКИ власності.

Розглянемо вияв фрейму КАПУСТА МАЄ СТО ОДЕЖИН (при цьому числівник сто в слов’янських пареміях не є фіксованою нормою, що, власне не впливає на загальну семантику загадок, зважаючи на тенденцію до гіперболізації кількісного критерію). Цікаво, що номінації предметів одягу в загадках варіюються залежно від культурно-національних уподобань, пор. рос. сто одежек/семьдесят семь/сорок ризок, укр. сто сорочок/кожухів/сімдесят сім одежок, англ. а hundred shirts ‘сто сорочок’, нім. hundert Tücher ‘сто хусток’/ hundertMäntel ‘сто пальто’: рос. Сидит Ермошка на одной ножке, на нем сто одежек: не шиты, не кроены, а весь в рубцах (Капуста) (РНЗ 1990: 65); Стоит Антипка низок, на нем семьдесят семь ризок (Капуста) (РНЗ 1990: 65); Маленький попок сорок ризок оболок (Капуста) (РНЗ 1990: 65); укр. Сидить баба серед літа в сто сорочок одіта (Капуста) (УНЗ 1963: 52); Була собі панна, мала на собі сто кожухів (Капуста) (УНЗ 1963: 52); Сімдесят сім одежок та всі без застежок (Капуста) (УНЗ 1963: 53); Сімдесят кожухів і всі не застібаються (Капуста) (УНЗ 1963: 53); англ. A hundred shirts And all without buttons (A head of cabbage) ‘Сто сорочок і всі без гудзиків (Капуста)’ (Соловьева 1963: 35); нім. Er hat wohl hundert Mäntel an, ein Köpfchen, das man rollen kann (Der Kohl) ‘Він має сто пальто, одну голову, що може катитись (Капуста)’ (Heinrich 1989: 93).

Різновид універсального посесивно-предметного фрейму ВЛАСНИК має власність ТАМ у слов’янських та англійському корпусах досліджуваних загадок простежується на прикладі фрейму СЛИМАК має ДІМ НА СПИНІ, де майнова приналежність метонімічно характеризується за місцем розташування: рос. Глаза – на рогах, а домок – на спине (Улитка) (РНЗ 1990: 40); укр. Очі на рогах, а дім на спині (Слимак) (УНЗ 1963: 102); англ. I met a creature on the road; On its back it had a load. It wasn’t an ass and it wasn’t a cow, Though two horns grew on its brow (A snail) ‘На дорозі я зустрів істоту, на своїй спині воно мало ношу. Це не був осел чи корова, хоча з двома рогами на бровах (Слимак)’ (Соловьева 1963: 30).

Таким чином, незважаючи на відсутність генетичної спорідненості слов’янських та германських мов, внаслідок їхнього контрастивного аналізу на когнітивному рівні очевидною постає констатація універсального функційного механізму мовленнєвожанрових виявів загадки в різносистемних мовах, а саме універсальний вияв акціонально-предметного, посесивно-акціонального та посесивно-предметного маргінальних фреймів.

Пропонований фреймовий підхід до вивчення мовленнєвожанрових виявів загадки в слов’янських та германських мовах, безперечно, постає перспективним напрямом когнітивних досліджень жанрів мовлення для виокремлення універсальних способів когнітивного опрацювання мовленнєво оформлених інформаційних масивів.

References.

Література

Арутюнова 1990: Арутюнова, Н.Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры : Сборник. – М. : Прогресс, 1990. – С. 5-32.

Жаботинская 2004: Жаботинская, С.А. Геометрия смысла : концептуальные модели языка и фрактальные формы [Электронный ресурс] / С. А. Жаботинская // Первая Российская конференция по когнитивной науке : Тез. докл. – Казань : Казанский ун-т, 2004. – Режим доступа : http:// www.google.ru/ url?sa= t& source=web&cd=2&ved. – Название с экрана.

Краснобаєва-Чорна 2006: Краснобаєва-Чорна, Ж. Термінополе концепт / Ж. Краснобаєва-Чорна // Українська мова. – 2006. – № 3. – С. 67-79.

КСКТ 1996: Краткий словарь когнитивных терминов / [Под общ. ред. Е. С. Кубряковой]. – М. : МГУ, 1996. – 243 с.

Макаров 1990: Макаров, М.Л. Коммуникативная структура текста. Конспект лекций / М. Л. Макаров. – Тверь : Тверской государственный университет, 1990. – 52 с.

Маслова 2008: Маслова, В.А. Когнитивная лингвистика : учеб. пособие / В. А. Маслова. – [з-е изд., перераб. и доп]. – Минск : ТетраСистемс, 2008. – 272 с.

Минский 1988: Минский, М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного / М. Минский // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. ХХІІІ. Когнитивные аспекты языка : Пер. с англ. / [Сост., ред., вступ. ст. В. В. Петрова и В. И. Герасимова]. – М. : Прогресс, 1988. – С. 281-309.

Панасенко 2010: Панасенко, Т.А. Комунікативно-прагматичний потенціал загадок у різносистемних мовах : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство“ / Т. А. Панасенко. – Одеса, 2010. – 20 с.

Селіванова 2004: Селіванова, О. Дискурс української загадки / Селіванова О. // Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспект): [монографія]. – К. – Черкаси : Брама, 2004. – С. 202-219.

Селіванова 2010: Селіванова, О.О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля – К, 2010. – 844 с.

Тимченко 2010: Тимченко, О. І. Людина в мовному просторі української загадки [Текст] : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Тимченко Олександра Ігорівна. – К., 2010. – 193 с.

Харитонов 2010: Харитонов, В. Концептуальна структура англійських загадок [Електронний ресурс] / В. Харитонов // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Виниченка. Серія : філологічні науки (мовознавство) : У 5 ч. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Виниченка, 2010. – Вип. 89 (2). – С. 98-101. – Режим доступу : http://www. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/89_2/statti/23.pdf. – Назва с екрана.

Штерн 1998: Штерн, І.Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики : Енциклопедичний словник для фахівців з теоретич. гуманіт. дисциплін та гуманіт. інф-ки / І. Б. Штерн. – К. : «АртЕк», 1998. – 336 с. – (Трансформація гуманітарної освіти в Україні).

Cook 2003: Cook, G. Applied Linguistics / G. Cook. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – 134 pp.

HCLSLA 2008: Handbook of cognitive linguistics and second language acquisition / [edited by P. Robinson and N. C. Ellis]. – Routledge, 2008. – 566 pp.

Kövecses 2002: Kövecses, Z. Metaphor : a practical introduction / Z. Kövecses. – Oxford University Press, 2002. – 285 pp.

Джерела

Кулиш 2001: Кулиш, В.Г. Занимательный английский для детей. Сказки, загадки, увлекательные истории / В. Г. Кулиш. – Д. : Сталкер, 2001. – 320 с.

РНЗ 1990: Русские народные загадки, пословицы, поговорки / [Сост., авт. вступ. ст., комент. и слов Ю. Г. Круглов.] – М. : Просвещение, 1990. – 335 с. : ил. – (Б-ка словесника).

Соловьева 1963: Соловьева, Т. А. 300 загадок на английском языке для школьников / Т. А. Соловьева. – М.: Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства Просвещения РСФСР, 1963. – 48 с.

УНЗ 1963: Українські народні загадки / [Упор. М. Шестопал]. – К. : Видавництво Академії наук Української РСР, 1963. – 342 с.

Heinrich 1989: Heinrich, K. Kinder, kommt und ratet : Rätselsammlung für d. Schulhort / K. Heinrich. [III.: Wolfgang Würfel]. – 4. Aufl. – Berlin : Volk u. Wissen, 1989. – 206 S. : Ill.

В статье рассмотрено понятие фрейма и маргинального фрейма как его особенного проявления; охарактеризованы разновидности универсальных маргинальных фреймовых моделей когнитивной организации речевого жанра загадки в русском, украинском, английском и немецком языках.

Ключевые слова: речевой жанр, фрейм, концепт, метафора, загадка.

In the article the notion of frame and marginal frame as its special manifestation has been considered; the types of universal marginal frame models of cognitive organization of genre of speech riddle in Russian, Ukrainian, English and German languages have been characterized.

Keywords: genre of speech, frame, concept, metaphor, riddle.

Надійшла до редакції 30 серпня 2012 року.