Functioning of Mining Phraseology in Eastern-Slobozhanian Dialectal Speech

Additional information

Author Information:

Tetiana O. Diakova, Candidate of Philology, Senior Lecturer at Department of Social-Humanitarian Disciplines in Luhansk State Academy of Culture and Arts. Correspondence: diako122@rambler.ru

Citation:

Diakova, T. Functioning of Mining Phraseology in Eastern-Slobozhanian Dialectal Speech [Text] // Linguistic Studies : collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2013. – Vol. 26. – Pp. 149-153. – ISBN 966-7277-88-7

Publication History:

Volume first published online: March 20, 2013

Article received: September 27, 2012, accepted: December 28, 2012 and first published online: March 20, 2013

Annotation.

The functioning of miners’ phraseology in Eastern-Slobozhanian subdialects and ethnocultural connotation expressions are issued in the article. The classification of phraseological units due to their semantics was set defined. The linguistic bases of the research were real phraseological units of Eastern-Slobozhanian subdialects. There were involved different phraseological sources.

Keywords: Eastern-Slobozhanian subdialects, areal phraseology, phraseological unit, miners’ phraseology, semantic meaning.

Abstract.

FUNCTIONING OF MINING PHRASEOLOGY IN EASTERN-SLOBOZHANIAN DIALECTAL SPEECH

Tetiana Diakova

Department of Social-Humanitarian Disciplines, Luhansk State Academy of Culture and Arts, Luhansk, Luhansk region, Ukraine

Available 7 September 2012.

Abstract

Relevance

Eastern-Slobozhanian Ukrainian subdialects have great importance in forming of phraseology by the features of local way of life, material and spiritual culture, a noticeable place is occupied by substandard phraseology units of jargon. Mining sphere is a special productive area that presented in the manners of people speaking in a definite areal. It is predefined by reasons of extralingual character, among that in particular traditionally high development of mountain business, social activity of miners, far of population of region participating to the mine production. Nowadays development of mining business, broadcasting of habitants adopts the all greater amount of lexemes and phraseological units from mining that needs a further study of this phraseology layer.

Purpose

The purpose of the paper is to trace functioning of Eastern-Slobozhanian Ukrainian phraseological units of mining that directly do not belong to the mine production.

Tasks

The declared aim predetermines the necessity of decision of such tasks: 1) to collect phraseology units, related to mountain industry and exist in broadcasting of habitants of natural habitat, however have direct attitude toward a mine production; 2) to distinguish the semantic groups of such expressions; 3) to find out their ethnocultural connotation; 4) to compare phraseological dialects and certain lexical units with those, that fixed in the dictionaries of different types.

Conclusion

Formation of phraseological units within the limits of mining professional jargon represents difficult cooperation of linguistic and social factors. Phraseological units with professional miner's terms productive processes, operations, characterize not only; characterize original appearance of man; mark, events, physiology processes. Development of phraseology fund of the professional broadcasting of miners allows to distinguish corresponding semantic to unity of expressions of "domestic" phraseological units, used by not only miners but also habitants of the settlements related to the mines (expressions with general values to do (to loaf) ', 'nothing lazy 'person', to 'execute superfluous, to nobody not necessary work', to 'drink, celebrating some occasion', 'very dirty').

Professional miner's jargon serves to native speakers for the secondary nomination of behavior, states of man for denotation of that is not corresponding expressive facilities in a literary language, slangy phraseological units are the expressive names of the already adopted states, properties, actions.

Perspective

Active existence in broadcasting of habitants of natural habitat of mining phraseology allows to conduct further researches from the study of semantics and sociocultural connotation of expressions, and also to accumulate material for edition of dictionary of mining vocabulary and phraseology.

Research highlights

► The functioning of miners’ phraseology in Eastern-Slobozhanian subdialects and ethnocultural connotation expressions are issued in the article. ► The classification of phraseological units due to their semantics was set defined. ► The linguistic basis of the research was real phraseological units of Eastern-Slobozhanian dialects. ► There were involved different phraseological sources.

Keywords: Eastern-Slobozhanian subdialects, areal phraseology, phraseological unit, miners’ phraseology, semantic meaning.

References

Varkhol, N. & Ivchenko, A. (1990). Frazeolohichnyy slovnyk lemkivs'kykh hovirok Skhidnoyi Slovachchyny. Bratyslava: Slovats.

Busel, V. T. (2003). Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy. Irpin': VTF Perun.

Dal', V. (1999). Tolkovyj slovar' zhivogo velikorusskogo jazyka: v 4 t. M.: Rus. Jaz.

Dzendzelivs'kyy, Y. (1996). Iz sposterezhen' nad profesiynym dialektom shakhtariv Makiyivky Donets'koyi oblasti. Ukrayins'ke i slov"yans'ke movoznavstvo, 350-352. L.: Nauk. t-vo im. Shevchenka.

Dobrol'ozha, H. (2003). Krasne slovo yak zolotyy klyuch: postiyni narodni porivnyannya v hovirkakh Seredn'oho Polissya ta sumizhnykh terytoriy. Zhytomyr: Volyn'.

Milyeva, I. V. (2005). Evfemizatsiya i dysfemizatsiya u frazeotvorenni hovirok skhodu Ukrayiny. Avtoref. dys. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhans'k.

Minyaylo, R. V. (2001). Aktyvni protsesy v areal'niy frazeolohiyi skhodu Ukrayiny. Dys. … kand. filol. nauk: 10.02.01. Luhans'k.

Mokienko, V. M. (1989). V glub' pogovorki. K.: Rad. shk.

Nikitina, T. G. (2003). Tolkovyj slovar' molodjozhnogo slenga. M.: Astrel': AST.

Kondratyuk, T. M. (2006). Slovnyk suchasnoho ukrayins'koho slenhu. Kh.: Folio.

Stavyts'ka, L. (2005). Argo, zharhon, slenh: sotsiyal'na dyferentsiyatsiya ukrayins'koyi movy. K.: Krytyka.

Stavyts'ka, L. (2003). Korotkyy slovnyk zharhonnoyi leksyky ukrayins'koyi movy. K.: Krytyka.

Uzhchenko,V. D. (2003). Skhidnoukrayins'ka frazeolohiya. Luhans'k: Al'ma-mater.

Uzhchenko, V. D. & Uzhchenko, D. V. (2002). Frazeolohichnyy slovnyk skhidnoslobozhans'kykh i stepovykh hovirok Donbasu. Luhans'k: Al'ma-mater.

Chabanenko, V. A. (2001). Frazeolohichnyy slovnyk hovirok Nyzhn'oyi Naddnipryanshchyny. Zaporizhzhya.

Correspondence: diako122@rambler.ru

Vitae

Tetiana O. Diakova, Candidate of Philology, Senior Lecturer at Department of Social-Humanitarian Disciplines in Luhansk State Academy of Culture and Arts. Her scientific interests focus on phraseology of Eastern-Slobozhanian subdialects and ethnolinguistics.

Article.

Тетяна Д’якова

УДК 811.161

ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІРНИЦЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ В СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКОМУ ГОВІРКОВОМУ МОВЛЕННІ

У статті розглянуто функціонування гірницької фразеології в східнослобожанських говірках, з’ясовано етнокультурну конотацію висловів. Здійснено класифікацію фразеологічних одиниць з огляду на їхню семантику. Мовною базою дослідження стали ареальні фразеологічні одиниці східнослобожанських говірок. Для аналізу фразеологізмів залучено різноманітні фразеографічні джерела.

Ключові слова: східнослобожанські говірки, ареальна фразеологія, фразеологічна одиниця, гірницька фразеологія, семантичне значення.

У формуванні східнослобожанської говіркової фразеології значну роль відіграють особливості місцевого побуту, матеріальної та духовної культури, помітне місце посідають субстандартні фразеологічні одиниці жаргонного мовлення. Особливою виробничою сферою, яку відбито в говірках ареалу, є гірнича. Це зумовлено причинами екстралінгвального характеру, серед яких традиційно високий розвиток гірничої справи, соціальна активність гірників, значна кількість населення регіону, причетного до шахтного виробництва.

Жаргон шахтарів (гірників) став об’єктом дослідження у працях Й. Дзендзелівського [Дзендзелівський 1996], Л. Ставицької [Ставицька 2005], В. Ужченка [Ужченко 2003], побіжно в дисертаціях І. Мілєвої [Мілєва 2005], Р. Міняйла [Міняйло 2001]. Жаргонні одиниці цієї тематичної групи наведено у „Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу” [Ужченко 2002], проте бракує досліджень з функціонування гірницької фразеології в східнослобожанському говіркому мовленні, де було б проведено аналіз фразеологічних одиниць не лише виробничої сфери, а й побутової.

Мета розвідки – простежити функціонування в українських східнослобожанських говірках гірницьких фразеологічних одиниць. Завданнями роботи є: 1) зібрати фразеологічні одиниці, які пов’язані з гірничою галуззю й побутують у мовленні мешканців ареалу, проте не мають безпосереднього стосунку до шахтного виробництва, 2) виокремити семантичні групи таких висловів, 3) з’ясувати їхню етнокультурну конотацію, 4) порівняти говіркові фраземи та окремі лексичні одиниці з тими, що зафіксовано в словниках різних типів.

Мовною базою дослідження є діалектна фразеологія східнослобожанських говірок, зібрана авторкою за спеціальною програмою впродовж 2009 – 2012 років, а також зафіксована у “Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу” [Ужченко 2002].

Фразеологізми, які містять гірницьку термінологію, відбивають не лише промислові гірничі процеси, а й повсякденне, не пов’язане безпосередньо з виробництвом, життя, побут мешканців шахтарських населених пунктів, зокрема людей, які мають опосередковане відношення до шахтної справи. Такі вислови не є професійними жаргонізмами в повному значенні цього слова, оскільки містять лише натяк на первинне професійне джерело, тому їх варто вважати професійною розмовно-ужитковою мовою [Ставицька 2003: 40]. Ми виділили чотири семантичні групи „побутових” фразеологічних одиниць (ФО), опосередковано пов’язаних із гірничою галуззю:

1) вислови із значенням ‘нічого не робити (ледарювати), ледар’. Зневажливі вислови Ваня з терикону ‘ледар’ (КрК, Соф) та Ваня Розпилов ‘т с’ [Ужченко 2002: 42], де Розпилов – персоніфікована назва апелятива розпил (широка дошка, на яку шахтарі лягають спати в III – IV змінах), містять просторічний варіант антропоніма Іван - Ваня, що входить до складу багатьох фразем із семантикою ‘дивакувата людина, легковажний, недоумкуватий, дурень’ (Ваня Вєтров, Ваня з Булавинівки, Ваня з мильного заводу, Ваня, морозом придавлений). Отже, у фразеологізації бере участь не сам онім, а символічне значення, яким наповнюється онімічна оболонка в процесі функціонування в мовленні. Для порівняння зазначимо: у Нижегородській області Росії побутує вислів работать в бригаде Ваньки Шаталова ‘бездельничать’, де до того ж обігране дієслово шататься як власне ім’я [Мокиенко 1989: 81]. У словнику В. Даля переносне значення цього слова подано як ‘тинятися, вештатися, блукати без справи й потреби’ [Даль 1999: 623], що пояснює значення названої фраземи. До цієї групи належать також ФО сушити (гріти) розпили [спиною], ірон. ‘нічого не робити, байдикувати’ [Ужченко 2002: 204]; воздух ганяти ‘т с’ (КрК, Соф) – при ходінні вперед-назад, без роботи, рухається тільки повітря; сидіти на коньку ‘нічого не робити, байдикувати’, коньок – це розпил (розпиляна дошка) зазвичай шириною 0,9 м та довжиною 2 м [Ужченко 2002: 131]. Із гірницького мовлення запозичено фраземи шахтна муха, жарг. ‘запальник, який отримав путівку на вибухові роботи, але цих робіт не провадив, тобто нічого не робив’ (Зим); працювати на лежачому пласті, ірон. ‘нічого не робити, ледарювати’, гірничий термін лежачий пласт - пласт вугілля, товщина якого не перевищує 70 см, розробляти його можна тільки лежачи, в основі виразу гра слів, каламбур: лежачий (пласт) - лежати (пластом) - лежати (і нічого не робити) [Ужченко 2002: 187]. Ідіома нішу сторожити, жарт. ‘нічого не робити, байдикувати’ (ніша - пустота в лаві, у породі) (КрК, Лут, Соф) має синонімічний вислів сторожити (охраняти, охороняти) диван (кровать, ліжко)‘нічого не робити, спати, ледарювати’ (Луган). На основі каламбурного обігрування слів проходити (повз) і прохідник ‘робітник, який здійснює проходку в шахті’ утворено ФО прохідник по кварталу, прохідник по Перевальську, прохідник мимо шахти, ірон. ‘той, хто не працює, ледарює, прогулює’ [Ужченко 2002: 195]. ФО здєлать (зробити) вікно ‘свідомо не працювати, уникати роботи’ (Білр, Лут) шахтарі пояснюють так: якщо не працюєш, можна було б і у вікно визирати, якщо перебувати на поверхні, а під землею просто нічого не роблять. Жаргон, зокрема професійний, „швидкозмінний шар”, постійно поповнюваний новими одиницями. Вислів стати Ахметичем ‘знахабніти, нехтувати своїми обов’язками’ (Білр) в образно-експресивній формі оцінює реалії сучасного шахтарського повсякдення: Ахметичем позаочі називають на шахті відомого фінансового магната Рината Ахметова, у чию власність потрапили деякі шахти, отже, поводити себе відповідно можуть дозволити собі його „діти” – Ахметичі;

2) ФО із значенням ‘виконувати зайву, нікому не потрібну роботу’. Фразеологізми цієї групи побудовані за схемою: виконання дії, результат якої немає ніякого сенсу: вугілля мити (перемивати), притоптувати вугілля [у вагонетці] ‘виконувати зайву, нікому не потрібну роботу’, комбайн ганчіркою витирати ‘т с’, піти у верхній куток дивитися на сонце, ірон. ‘т с’ [Ужченко 2002: 57, 130, 142]; дуру ганяти ‘т с’ (КрК, Соф) – робота нікому не потрібна, отже, марна, дурна; підмітати пил (пилюку), ірон. ‘т с’ (КрК, Соф) – у шахтних виробках пил, якщо його й підмести, осідає тут же; бумажки збирати, ірон. ‘т с’ (Білр, Лут) – обгортки від їжі розтягують забоєм пацюки, й іноді, щоб хоча б чимось шахтарі займалися (якщо немає роботи), начальство змушує збирати ці папірці, хоча всі розуміють марність такого заняття. В обстежених говірках зафіксовано синонімічні вислови макарони сушити ‘виконувати непотрібну роботу’, кота красити ‘т с’ (Луган). Останній вислів пояснюють так: скільки кота не прикрашай, а тигра з нього не вийде, тому це - даремні зусилля. Пор.: лемк. гледáти вчéрашні день ‘робити що-небудь недоцільно’, носúти до лíса дырва ‘робити даремну роботу’, шылом кáшу íсти ‘робити безглузду роботу’ [Вархол, Івченко 1990: 47, 79, 146];

3) фраземи із значенням ‘випивати, відзначаючи якусь подію’. Вислови ходити на балон, жарг. ‘випивати, відзначаючи якусь подію’, іти на банку ‘випивати’ [Ужченко 2002: 27], роздавити (ставити) банку ‘пригощати спиртним’ (Кр) пов’язані насамперед із шахтарським звичаєм пригощати спиртним перед відпусткою (банка, балон, жарг. - трилітрова банка), пор.: жарг., крим. кинуть по банкє ‘випити по пляшці алкогольного напою’ (Луган), бути під банкою ‘бути п’яним’ (Луган), рос. жарг. под. банкой ‘у стані алкогольного сп’яніння’ [Никитина 2003: 32]; роздавити чекушку ‘розпити півторалітрову пляшку спиртного’ (КрК, Соф) – спостерігаємо вторинну номінацію жаргонної лексеми чекушка, яку традиційно тлумачили як ‘чвертка (0, 25 літра) горілки’ [Ставицька 2003: 290], роздавити пузирьок ‘розпити пляшку горілки’ (Лисич). Роздавити бутильок, жарг. ‘відзначити випивкою якусь подію (відпустку, день народження, премію тощо)’ (КрК, Соф), пор.: бýтиль ‘пляшка алкогольного напою’ [Словник сучасного українського сленгу 2006: 70]; бутильóк 1. Шахтар напередодні відпустки. 2. Частування, яке готує бригаді шахтар напередодні відпустки [Ставицька 2003: 60]. У східнослобожанських говірках також зафіксовано фразему роздавити біленьку ‘випити горілки’ (Лисич, Луган, СтЛ), біленька – пляшка горілки;

4) вирази із значенням ‘дуже брудний’. Вислови цієї групи в мовній картині світу східнослобожанського ареалу характеризують зовнішній вигляд людини, пов’язуючи його з найменуваннями найбрудніших місць шахти: наче спав під шлаковою горою [Ужченко 2002: 71]; як із лави вискочив (виліз)‘т с’ (КрК, Соф); [як] із шахти виліз (КрЛ); [як] мордою в штибі лежав (спав, валявся) (Білр, Лут), штиб – ‘дрібне або подрібнене кам’яне вугілля’ [Великий тлумачний словник2003: 1407]; як у канавці спав (Білр, Лут, ) – канавкою називають водовідлив, де багнюка, стічні води, це свого роду шахтна каналізація; з-під терикона, харцизяка з-під шлакової гори, [як] з шурфу виліз [Ужченко 2002: 230, 238, 259]. Синонімічні компаративні ФО, утворені за подібними моделями, побутують і в інших говірках України, пор.: споліс. брудний наче з болота виліз, наче з сажі виліз, як з комина виліз, виліз як чорт з комина [Доброльожа 2003: 75]; ннад. як із димаря вилізти (вискочить) ‘бути дуже брудним’, як із печі вилізти (вискочить) ‘т с’, як з плити вилізти (вискочити) ‘т с’ [Чабаненко 2001: 159-160].

Поза названими семантичними групами перебувають поодинокі ФО, які:

1) характеризують зовнішність людини, її розумові здібності: як розпил ‘худий’ (Соф); розпилом по голові торохнутий, жарг. ‘дурнуватий’ [Ужченко 2002: 204]; розпилом трахнутий, жарг. ‘т с’ (КрК, Соф); правильною стороною ударений ‘т с’ (Білр) – правильним боком дошки називають її торець, удар яким буде найбільш відчутним; ходити в шахтьорках ‘ходити в спецівці повсякденно, економити на „цивільному” одязі’ (Кр, Ясен); у шахті замість штреку ‘про високу на зріст людину’ (Дуб);

2) евфемізовано називають фізіологічні процеси, стани: найшли (знайшли,відкопали) в породі ‘про народження дитини (переважно в розмові з малими дітьми)’ (КрК, Соф), порода - мінерал, у якому міститься вугілля; знайшли під териконом‘т с’ (КрК, Соф); лякати (полякати) штрек жарг. ‘блювати’, штрек поцілувати‘загинути або одержати професійну хворобу в шахті’ [Ужченко 2002: 258]; шахта забрала ‘хто-н. загинув у шахті або помер унаслідок професійного захворювання’ (КрК, Соф);

3) називають або характеризують дії, стан, події тощо: попадати в обвал ‘потрапляти в скрутну ситуацію’ [Ужченко 2002: 171] - на основі метафоризації омонімічного шахтарського терміна; стояти на мєлочовці ‘виконувати дрібні роботи, які не потребують високої кваліфікації’ (Білр, Лут); день фантиків, жарг. ‘день, коли шахтарі нарешті отримують зарплату’ [Ужченко 2002: 81], фразеологізм, імовірно, виник у час, коли гроші були дуже знецінені; на-гора ‘додому’ [Ужченко 2002: 70]. Метафоричним є вираз палити костри ‘вести в шахті підривні роботи’ [Ужченко 2002: 134], який постав, вірогідно, під впливом гірничого терміна костер ‘кріплення в шахті з дерев’яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві’ [Великий тлумачний словник 2003: 458], палити – ‘зарядами вибухівки підривати вугілля, породу’ [Дзендзелівський 1996: 351].

Вислів послати з цеберкою за електричною енергією, жарт. ‘показати чиюсь непрофесійність, недосвідченість’ [Ужченко 2002: 246] має синонімічну фразему в мовленні водіїв барахлять конденсатори в карбюраторі (Лисич, Луган), також жартівливими є фразеологізми ключ на 36 ‘колода гральних карт’ (Білр) та веселі картинки ‘т с’ (Соф): Буває, є час, шо можна й у карти перекинутись – а з собою їх не носимо, бо можуть і наказать – тоді й кричиш по говорушкє (гучний зв’язок) тим, хто може де приховати карти, шоб передали транспортером: „Передай ключ на 36!” чи „Забери ключ на 36!” (Білр).

ФО шахтарки (шахтьорки) палити ‘проводжати на пенсію’ (КрЛ, Лут, Усп) постала на основі звичаю палити ті предмети, з якими була пов’язана праця, шахтарки (шахтьорки) – шахтарський спецодяг; із жаргонною назвою пристрою пов’язана ідіома на короткій козі, жарг. ‘дуже швидко’ [Ужченко 2002: 26], коза - ‘вагонетка, якою вивозять породу на терикон або призначена для перевезення негабаритних матеріалів’ [Дзендзелівський 1996: 350].

Імовірно, запозиченими з молодіжного жаргонного чи кримінального мовлення є вирази заточити (затоптати) хавчик ‘з’їсти тормозок, що беруть із собою в шахту’, захáвати тормозок ‘т с’ (КрК, Соф), тормозок - їжа, яку шахтарі беруть з дому, називають так, бо коли сідають їсти, вся робота зупиняється (тормозиться) [Дзендзелівський 1996: 352]; іти на нічку ‘брати заздалегідь приховані інструменти’ (КрК, Соф) – якщо забій дуже довгий, шахтарі приховують окремі інструменти, аби не носити їх далеко, пор.: хавчик ‘їжа’ [Словник сучасного українського сленгу 2006: 311], захавати, мол. ‘з’їсти що-небудь’ [Ставицька 2003: 122], затоптати ‘з’їсти’ [Словник сучасного українського сленгу 2006: 142], ничка, крим. ‘потаємне місце для зберігання заборонених чи крадених предметів’, мол. ‘схованка’ [Ставицька 2003: 189]. Інформанти пояснюють появу цих висловів тим, що в шахті в різний час працювало чимало людей з кримінальним минулим, що й сприяло такому специфічному збагаченню професійної мови, яка межує із жаргонізованою розмовною мовою.

Отже, фразеотворення в межах гірницького професійного жаргону відображає складну взаємодію лінгвістичних та соціальних чинників. ФО з професійними шахтарськими термінами характеризують не лише виробничі процеси, операції, а й характеризують зовнішній вигляд людини; позначають, події, фізіологічні процеси. Розвинутість фразеологічного фонду професійного мовлення гірників дозволяє виокремити відповідні семантичні єдності висловів „побутових” фразем, використовуваних не лише шахтарями, а й мешканцями населених пунктів, пов’язаних із шахтами (вирази із загальним значеннями ‘нічого не робити (ледарювати)’, ‘ледар’, ‘виконувати зайву, нікому не потрібну роботу’, ‘випивати, відзначаючи якусь подію’, ‘дуже брудний’). Професійний шахтарський жаргон слугує мовцям ареалу для вторинної номінації поведінки, станів людини, для позначення яких у літературній мові немає відповідних виражальних засобів, жаргонні фразеологізми є експресивними найменуваннями вже названих станів, властивостей, дій, зазвичай тісно пов’язаних з людиною, а поширення та активне побутування цих висловів дає підґрунтя для подальших досліджень.

References.

Література

Вархол, Івченко 1990: Вархол, Н., Івченко, А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини [Текст] / Н. Вархол. - Братислава : Словац. пед. вид-во, 1990. - 160 с. – 300 пр. – ISBN 80-08-00654-4.

Великий тлумачний словник 2003: Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2003. - 1440 с. – ISBN 966-569-013-2.

Даль 1999: Даль, В. Толковый словарь живого великоруського языка : в 4 т. [Текст] / В. Даль.- М. : Рус. яз., 1999. – Т. 4.– 688 с., 1 портр. – 10000 пр. – ISBN 5-200-02662-8.

Дзендзелівський 1996: Дзендзелівський, Й. Із спостережень над професійним діалектом шахтарів Макіївки Донецької області [Текст] / Й. Дзендзелівський // Дзендзелівський Й. Українське і слов’янське мовознавство : зб. пр. – Л. : Наук. т-во ім. Шевченка, 1996. – С. 350-352.

Доброльожа 2003: Доброльожа, Г. Красне слово - як золотий ключ : постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій [Текст] / Г. Доброльожа. - Житомир : Волинь, 2003. - 160 с. – ISBN 966-690-038-6.

Мілєва 2005: Мілєва, І.В. Евфемізація і дисфемізація у фразеотворенні говірок сходу України [Текст] : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Луганський національний педагогічний ун-т імені Тараса Шевченка. – Луганськ, 2005. – 19 с.

Міняйло 2001: Міняйло, Р.В. Активні процеси в ареальній фразеології сходу України [Текст] : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький національний ун-т. – Луганськ, 2001. – 261 с.

Мокиенко 1989: Мокиенко, В.М. В глубь поговорки [Текст] / В. М. Мокиенко. – К. : Рад. шк., 1989. – 221 с. – 90000 пр. – ISBN 5-330-00752-6.

Никитина 2003: Никитина, Т.Г. Толковый словарь молодёжного сленга [Текст] / Т. Г. Никитина. – М. : Астрель : АСТ, 2003. – 736 с. – 5100 пр. – ISBN 5-17-015420-8 (ООО „Изд-во АСТ”), ISBN 5-271-05053-Х („Изд-во Астрель”).

Словник сучасного українського сленгу 2006: Словник сучасного українського сленгу [Текст] / упоряд. Т. М. Кондратюк. – Х. : Фоліо, 2006. – 350 с. – ISBN 966-03-3268-8.

Ставицька 2005: Ставицька, Л. Арґо, жаргон, сленг : соціальна диференціяція української мови [Текст] / Л. Ставицька. – К. : Критика, 2005. – 464 с. – Бібліогр. : с. 426-449. – ISBN 966-7679-68-3.

Ставицька 2003: Ставицька, Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови [Текст] / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2003. - 336 с. – Бібліогр. : 323-333. – 3000 пр. – ISBN 966-7679-31-4.

Ужченко 2003: Ужченко, В.Д. Східноукраїнська фразеологія [Текст] / В. Д. Ужченко. – Луганськ : Альма-матер, 2003. – 362 с. – Бібліогр. : с. 322-352. – 100 пр. – ISBN 966-617-146-5.

Ужченко 2002: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - 4-е вид. - Луганськ : Альма-матер, 2002. - 263 с. – 200 пр. – ISBN 966-617-104-Х.

Чабаненко 2001: Чабаненко, В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001. - 201 с. – ISBN 966-599-100-0.

Перелік умовних скорочень

Жарг. - жаргонне, жарт. - жартівливе, ірон. - іронічне, крим. - кримінальне, лемк. - лемківські говірки, мол. - молодіжне, ннад. - нижньонаддніпрянські говірки, рос. - російська мова, споліс. - середньополіські говірки.

Умовні скорочення назв населених пунктів Луганської області

Білр – Білоріченський Лутугинського р-ну, Дуб – Дубівський Антрацитівського р-ну, КрК – Красний Кут Антрацитівського р-ну, КрЛ – Красний Луч, Лисич – Лисичанськ, Луган – Луганськ, Лут – Лутугине Лутугинського р-ну, Соф – Софіївський м. Красного Луча, СтЛ – Станично-Луганське Станично-Луганського р-ну, Усп – Успенка Лутугинського р-ну.

В статье рассмотрено функционирование горняцкой фразеологии в восточнослобожанских говорах; выяснена этнокультурная коннотация выражений. Выполнена классификация фразеологических единиц с точки зрения их семантики. Языковой базой исследования стали ареальные фразеологические единицы восточнослобожанских говоров. Для анализа фразеологизмов привлечены разнообразные фразеографические источники.

Ключевые слова: восточнослобожанских говоры, ареальная фразеология, фразеологическая единица, горняцкая фразеология, семантическое значение.

Keywords: Eastern-Slobozhanian subdialects, areal phraseology, phraseological unit, miners’ phraseology, semantic meaning.

Надійшла до редакції 27 вересня 2012 року.

Volume 26, 2013, pp. 149-153

Functioning of Mining Phraseology in Eastern-Slobozhanian Dialectal Speech

Tetiana Diakova

Article first published online: March 20, 2013