Modern Grammar: Basic Vectors of Development. Review of the monograph : The Theory of Grammar and Text: monograph [Text] by Anatoliy Zahnitko. – Donetsk : Donetsk National University, 2014. – 480 pp.

© The Editorial Team of Linguistic Studies Linguistic Studies

Volume 30, 2015, pp. 152-155

Modern Grammar: Basic Vectors of Development. Review of the monograph : The Theory of Grammar and Text: monograph [Text] by Anatoliy Zahnitko. – Donetsk : Donetsk National University, 2014. – 480 pp.

Oksana Putilina

Article first published online: August 1, 2015

Additional information

Author Information:

Oksana Putilina, Candidate of Philology, Associate Professor at Department of Ukrainian Language and Applied Linguistics in Donetsk National University (Kyiv, Kyiv region, Ukraine). Correspondence: o.l.putilina@gmail.com

Citation:

Putilina, Oksana. Сучасна граматика: основні вектори розвитку. Review of the monograph : Загнітко Анатолій Панасович. Теорія граматики і тексту : монографія [Текст] / Анатолій Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2014. – 480 с. [Text] / Oksana Putilina // Лінгвістичні студії : міжнародний зб. наук. праць. – Київ – Вінниця : ДонНУ, 2015. – Випуск 30. – С. 152-155. / Linguistic Studies : international collection of scientific papers / Donetsk National University ; Ed. by A. P. Zahnitko. – Kyiv – Vinnytsia : DonNU, 2015. – Vol. 30. – Pp. 152-155.

Publication History:

Volume first published online: August 1, 2015

Article received: 21 January 2015, accepted: February 10, 2015 and first published online: August 1, 2015

Article.

СУЧАСНА ГРАМАТИКА : ОСНОВНІ ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ

Рецензія на монографію :

Загнітко Анатолій Панасович. Теорія граматики і тексту : монографія [Текст] /

Анатолій Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2014. – 480 с.

Показовим для сучасної науки, у тому числі й лінгвістики, є прагнення проаналізувати й систематизувати максимальну кількість нових явищ або спробувати побачити нові сторони в тих, що створюють враження давно вивчених, а це, у свою чергу, часом призводить до того, що більшість з тих питань, на які не було знайдено відповіді, так і залишаються нерозв’язаними. Саме така ситуація спостерігається в сучасній лінгвістиці щодо теорії граматики, зацікавлення якою з певною періодичністю виникало і згасало унаслідок хибного уявлення про удавану повноту дослідження цієї проблематики.

«Теорія граматики і тексту» є продовженням магістральної тенденції у сучасній лінгвістиці, оскільки пропонує огляд основних векторів розвитку ідей у різних граматичних традиціях, школах, напрямках, спільних і відмінних рис і демонструє зосередження уваги на проблемах, що стосуються теорії мови загалом і морфології із синтаксисом зокрема.

Рецензована праця є своєрідним підсумком наукового граматичного доробку і зрізом наукових зацікавленостей у сфері граматики члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Анатолія Панасовича Загнітка і має на меті ознайомленя читачів із розвитком знань про граматику і їхнім теоретичним обґрунтуванням, найважливішими традиціями, напрямками і школами, поглядами провідних учених і їхнім внеском у мовознавство не тільки з позицій сучасної лінгвістики, а й з урахуванням тогочасної ситуації у науці, проблемами новаторства і традиції у лінгвістиці, насамперед, у площині граматики.

Актуальність цієї монографії зумовлена й тим, що до сьогодні розвиток лінгвістичних ідей у сфері граматики, зокрема української граматики, у працях з історії мовознавства недостатньо повно і послідовно розглянуто.

У структурному плані «Теорія граматики і тексту» складається з 5 розділів. Перший з них «Теорія мови» (сс. 9-77), насамперед, присвячений загальній характеристиці класифікаційної типології концептів (сс. 9-32), опису й аналізу соціолінгвістичного портрета мовної ситуації, зокрема його структурно- і функційно-типологійному виявам (сс. 32-51), а також встановленню кваліфікаційних і класифікаційних ознак білінгвізму, а саме – його аспектам, різновидам і методам (сс. 51-77).

Другий розділ «Загальні питання граматики» (сс. 78-104) тематично відрізняється від решти розділів монографії, оскільки присвячений не тільки формулюванню й аналізу домінувальних проблем сучасної граматики (сс. 78-85), а й містить виклад концептуальних засад таких відомих лінгвістів, як І.Р. Вихованець (сс. 85-94) і М.В. Всеволодова (сс. 94-104).

Третій розділ «Актуальні проблеми морфології» (сс. 105-268) розпочинається статтею, присвяченою кваліфікації морфологічної і семантичної структури категорії стану і поля становості (сс. 105-128). Решта статей присвячені функційній характеристиці службових частин мови, насамперед, прийменників у структурі тексту, їхнім первинним і вторинним виявам (сс. 128-157), типологійним і лексикографічним виявам часток у системі службових частин мови (сс. 157-186) й опису особливостей встановлення функційної характерології і парадигмально-синтагмального вияву часток в експериментальному дослідницькому лінгвістичному корпусі службовості (сс. 218-250), своєрідним підсумком яких є фундаментальна стаття з функційно-лексикографічної граматики службовості (сс. 186-203). Другою умовною частиною розділу є кваліфікація типології і параметрів функційної категорійності іменникового числа (сс. 204-217) й огляд, а також визначення принципів типології категорійної семантики невідмінюваних іменників (сс. 250-268).

З’ясуванню домінувальних тенденцій у дослідженні синтаксису присвячений четвертий розділ «Теоретичні питання синтаксису» (сс. 269-393), у тому числі – самим принципам аналізу функційності в синтаксисі «The Functionality in the Syntax: the Peculiarities of the Analysis» (сс. 350-368), зокрема комунікативно-естетичним перетворенням українського речення в художньому стилі (бі- і поліфуркація, парцеляція, сегментація, відкриті і закриті речення) (сс. 269-280), структурним і семантичним різновидам українських синтаксичних інновацій (сс. 280-300), типології українських складних синтаксичних конструкцій (сс. 300-320), еквівалентам речення, їхньому статусу, обсягу і функційній типології (сс. 321-350). Завершує розділ аналітичний огляд сучасних синтаксичних теорій у класифікаційному та кваліфікаційному вимірах (сс. 368-393).

Останній, п’ятий, розділ «Проблеми лінгвістики тексту, дискурсології, дискурс-аналізу» (сс. 394-462) демонструє досить широкий тематичний спектр публікацій автора: від загального кваліфікування імплікації як типу внутрішньотекстової організації (сс. 394-401), окреслення актуалізаційності у внутрішньотекстовій структурі (у межах типологічного та рівневого аспектів) (сс. 401-415), характеристики мовно-образного і поетично-символьного вимірів художнього тексту (сс. 415-428) і визначення типологічних функцій адресата й адресанта у структурі гіпертексту (сс. 442-452) до вияву синтаксичних констант художнього мовлення Тараса Шевченка, зокрема інтерпретації у функційно-когнітивній науковій лінгвопарадигмі (сс. 428-442), й опису синтаксичного макросвіту Василя Стуса (сс. 453-462).

Окрім усього зазначеного, рецензована праця характеризується цілим рядом позитивних моментів, на яких хотілося б зупинитися. Насамперед, співзвучним характерові аналізованого матеріалу і таким, що підсилює відчуття ґрунтовності опрацювання автором монографії теорії граматики, є виклад двома мовами: українською та англійською.

Так само заслуговують на особливу увагу статті, що звучать лейтмотивом усієї рецензованої праці, створюють необхідну атмосферу і налаштовують читача на відповідну тональність сприйняття, увиразнюють особливу природу тих явищ, що стали предметом аналізу, а це, на наше переконання, є вкрай необхідним насамперед для молодого покоління, яке тільки починає своє знайомство з теорією граматики – як на теренах України, так і за її межами, зокрема, «Мовна ситуація ↔ соціолінгвістичний портрет : структурно- і функційно-типологійні вияви» (сс. 32-51), «Актуальні проблеми сучасної граматики» (сс. 78-85), «Функційно-лексикографічна граматика службовості» (сс. 186-203), «Структурні і семантичні різновиди українських синтаксичних інновацій» (сс. 280-300), «The Functionality in the Syntax: the Peculiarities of the Analysis» (сс. 350-368) і «Мовно-образний і поетично-символьний виміри художнього тексту» (сс. 415-428). Слід також відзначити наявність послідовного дотримання концепції збірника, оскільки всі статті, що були включені, імплементують єдину ідею і є реалізацією єдиної концепції – висвітлити ключові питання теорії граматики й тексту, що мотивує саму назву монографії.

Крім того, у цьому контексті слід віддати належне автору, який, зазначивши у передмові (сс. 7-8) розстановку основних наголосів, цілком досяг поставленої мети, оскільки рецензована праця може бути використана не тільки як довідкове видання, але і як посібник і почасти як підручник із загальних питань граматики, основних питань словотвору, морфології, синтаксису, функційно-лексикографічної граматики службовості (що запропоновано вперше), прикладних аспектів синтаксису тощо. Водночас полегшенню сприйняття матеріалу і його цілісності сприяють укладені і вміщені наприкінці монографії алфавітний (сс. 463-472) і предметний (сс. 473-478) покажчики.

Кожен розділ має чітку структуру і, хоч і справляє враження окремого самостійного в тематичному і методологічному планах циклу досліджень, не руйнує загальної цілісності сприйняття збірника і є логічним продовженням попереднього.

Заслуговує на схвалення постійний супровід основного викладу фундаментальними списками наукової літератури, що самі по собі можуть бути використані як самостійний довідковий матеріал, зокрема обов’язковий супровід кожної публікації необхідною, на думку автора, кількістю джерел наукової літератури українською, польською, білоруською, російською, англійською, німецькою, французькою, чеською, сербською мовами, у тому числі із зазначенням лексикографічних праць та Internet-ресурсів. Слід також підкреслити, що виклад аналізованого матеріалу увиразнює наведення необхідної наочності, зокрема таблиць (сс. 40-41, 45, 112, 122-125, 267), схем / схематизованих компонентів тексту (сс. 117, 120, 368), діаграм / малюнків (сс. 43, 47, 240-245).

Водночас видається цілком мотивованим включення статей соціолінгвістичного характеру (сс. 32-77), оскільки повноцінне вивчення граматики і синтаксичного впорядкування мовлення неможливе без урахування соціолінгвістичних чинників, що безпосередньо впливають на процес комунікації.

Загалом рецензована монографія «Теорія граматики і тексту» характеризується творчим підходом до відбору і впорядкування матеріалів, високим рівнем наукового опрацювання мовних фактів і заслуговує на високу оцінку як надзвичайно актуальне і цінне.

Оксана Путіліна (Київ, Україна)

Available 21 January 2015.