Інформаційні технології в роботі учителя історії

Троянська загальноосвітня школа I-III ступенів

вул. Шкільна 2, с. Троянка, Голованівський район, Кіровоградська область, 26530, телефон (05252) 43-2-40 E-mail: troyanka@ukr.net

Юрій Бак

c. Троянка 2010р.

Методична «комора»

Тести для 6, 7, 9, 10, 11 класів містять від 60 до 150 питань. Тести для 5 і 8 класів менш докладні, вимагають доповнення. До 1 вересня 2007 року автор планує створити ще 10 тестів та доповнити існуючі.

Призначення тестів.

Комплект тестів з історії може використовуватись:

1. Для проведення тематичних атестацій разом з іншими засобами контролю знань.

2. У ході вивчення теми або на уроках узагальнення для виявлення прогалин у знаннях та для самоконтролю знань.

3. На уроках підсумкового передекзаменаційного повторення.

4. Для самостійної підготовки учнів до незалежного зовнішнього тестування.

5. Для проведення повторної тематичної атестації учнів, які бажають підвищити тематичний бал.

6. Для самоконтролю знань випускників шкіл під час підготовки до вступних іспитів до ВНЗ.

Для оперативного, неупередженого, об'єктивного проведення контрольних зрізів знань адміністрацією школи.

Методика створення тестів.

Створення тесту для проведення тематичної атестації автор розпочинав за тиждень до початку вивчення теми. Складаючи питання, керувався єдиним простим правилом: «не можна питати учнів про те, чого не було в навчальній програмі, лекції вчителя, підручнику та додатковій рекомендованій літературі».

Перший крок – уважне прочитання програми, особливо розділу «Учні повинні знати». Це зразу наштовхує на найголовніші запитання.

Другий крок – читання тексту підручника дає найбільшу кількість запитань.

Третій крок – запозичення запитань з методичного апарату підручника в кінці параграфа та теми. Залишається лише відредагувати питання до тестового вигляду.

Четвертий крок – створення запитань до матеріалу документів та рекомендованої додаткової літератури.

П'ятий крок – доповнення тесту учнівськими запитаннями. Учням заздалегідь пропонується творча робота – створити певну кількість запитань з варіантами відповідей за певним напрямком. Одні обирають хронологію теми, другі - питання топонімічного характеру, треті – питання про історичні особистості, четверті – працюють з поняттями та термінами. Вони вводять свої питання в окремий файл. Учителю необхідно перевірити, відредагувати та вставити їх в основний файл тесту.

Шостий крок – запозичення питань з уже існуючих тестів. Автор використовував питання з програми «Генератор тестів» та методичних посібників для вчителя різних авторів, зокрема І. Коляди, В. Дрібниці, О. Гісем

Сьомий крок – пошук прогалин – ділянок теми, до яких ще не створено запитань. Заповнення цих прогалин.

Восьмий крок – перевірка та виправлення помилок.

Автор практикував створення тестів спочатку для окремих уроків з подальшим їх об'єднанням у тест тематичної атестації. Це давало можливість проводити тестування на кожному уроці. Довелося відмовитись від такої методики через занятість комп'ютерного класу уроками інформатики та інших предметів.

Особливості тестових завдань.

Автор переконаний, що для проведення тематичної атестації з історії доцільно створювати тести з кількістю питань від 50 до 200, а для проведення тестування за матеріалом окремого уроку від 25 до 50. Менша кількість питань не дає можливості об'єктивно оцінити навчальні досягнення учнів.

Завдання та запитання необхідно ставити в такій формі, що передбачає однозначну відповідь. Варіанти відповідей повинні бути короткими - не більше 57 символів. Серед варіантів відповідей повинно бути не менше одного вірного і не менше одного помилкового. Найбільшу трудність у автора та юних співавторів викликали варіанти неправильних відповідей. Вони повинні бути схожими на правильні, коректні, і, у той же час, відображати традиційні учнівські помилки. Противники тестів стверджують, що наявність неправильних варіантів відповіді програмує свідомість учня на помилку. Автор, частково погоджуючись з цією думкою, вважає, що неправильні варіанти потрібно складати так, щоб запобігати помилкам. Для цього треба мати досвід спілкування з учнями, знати і пам'ятати найбільш характерні помилки. Один раз обравши неправильний варіант, від якого оцінка автоматично знижується, учень на все життя запам'ятовує правильний.

Система ніколи не ставить оцінку 12 балів, навіть, якщо учень відповів на усі питання правильно. Оцінки 10 та 11 теж трапляються рідко. Це відповідає вимогам програми про творчий рівень 10 -12 балів. Для виходу на цей рівень учням необхідно виконати додаткові творчі роботи.

Система комп'ютерного тестування дуже зручна для оцінювання знань учнів з низьким та середнім рівнем навчальних досягнень. Вона позбавляє учителя необхідності витрачати дорогоцінний час уроку на вислуховування недолугих усних відповідей тих учнів, що з певних причин не бажають мати великі успіхи саме з цього предмету. У той же час вона стимулює їх до виходу на певний достатній рівень знань.

На відміну від учителя комп'ютерна програма оцінює не особистість учня, а рівень його компетентності в даному предметі. Цікава думка учнів, переважно хлопців, що обирають предмети орієнтовані на техніку: «Це дуже чесна система контролю знань. Тут важливо не те як сказав, а що ти знаєш.»

Учні-співавтори.

Деякі інші педагогічні програмні продукти нашої школи:

Інтегрований веб-урок "М. Гоголь. Тарас Бульба. Закони Запорозької Січі" (2 уроки)

Мультимедійна карта "Об'єднання Італії" всесвітня історія 9 кл.

Опис досвіду комп'ютерного тестування навчальних досягнень учнів з історії та комплект із всього шкільного курсу Історії.

Комп'ютерна підтримка уроку прогнозованого читання з зарубіжної літератури О. Уайльд "Велетень егоїст" 10 кл.

Комп'ютерна підтримка уроку зарубіжної літератури "Джеймс Джойс. "Джакомо" 11 кл.

Учнівський сайт "Анна Ахматова"

Програма факультативу Веб-історія

Учнівський сайт "Українські дисиденти"

Сайт "Культура України першої половини ХІХ ст."

Тема уроку: МИСТЕЦТВО ВИСОКОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ.

Форма уроку: комбінований, інтегрований ( всесвітня історія + зарубіжна література + інформатика) WEB (побудований на гіперпосиланнях на веб-сторінки) урок з використанням освітніх ресурсів мережі Інтернет.

Прийоми діяльності вчителя: пояснення, демонстрація, керування мережевими ресурсами, розповідь, бесіда, створення педагогічних ситуацій для вирішення пізнавальних завдань і проблемних питань, організація колективної дискусії, обмін враженнями про переглянуті твори

Розвиток умінь учнів:

1. У процесі знайомства з пам'ятниками образотворчого мистецтва школярі розвивають уміння «вступати в діалог» з ними (бути глядачами), що припускає формування таких навичок візуальної комунікації, як уміння розглядати твори живопису, архітектури, скульптури; уміння бачити окремі деталі (фрагменти), розуміти їхній зміст і значення; сприймати деталі твору у взаємозв'язках, «прочитуючи» його сюжет.

2. Розглядаючи твір, учні накопичують уміння відрізняти їхні художні особливості, розуміти мову, якою «говорить» мистецтво даної епохи.

3. Поповнюючи глядацький досвід, вчаться формувати власне враження від твору мистецтва; доказово й обґрунтовано висловлювати свою думку; здобувають навички оціночних суджень, емоційно-ціннісного відношення до пам'ятників культури.

4. Розширюють свої знання про епоху, учаться бачити її більш багатогранною й багатомірною

Очікувані результати вивчення матеріалу:

Учні розуміють, що епоха Відродження внесла унікальний вклад у скарбницю світової культури, збагативши людство безсмертними творами образотворчого мистецтва. Ідеї гуманістів, поширились далеко за межі Італії, опанували свідомість творців мистецтва інших країн та епох. Генії Ренесансу втілили мрії гуманістів про ідеал, створивши образ гармонічної Людини

Методи навчання й форми організації навчальної діяльності :

Ілюстративно-репродуктивний, частково пошуковий.

Основні поняття й терміни:

Образотворче мистецтво, живопис, фреска, скульптура, архітектура, барельєф, портрет, ікона, вівтар, храм, собор, купол, інтер'єр, скульптор, гравюра, алегорія

Інформація про ППЗ «Тарас Бульба»

Мультимедійна презентація з гіперпосиланнями на веб-сторінки

Орієнтовна тривалість перегляду – 90 хв.

Сфера можливого застосування - Зарубіжна література, історія України, Українська література (7-9 кл)

Склад папки - Файл демонстрації, та зв’язані з ним файли

Рекомендовані умови перегляду - Звук, графіка 800х600, пакет MS Office 2003, сучасний веб-броузер, краще запускати з жорсткого диску, не менше 256 mb ОЗУ, тактова частота не нижче 1,8 ГГц

Даний ППЗ може використовуватись:

· для самостійного перегляду учнем вдома на комп’ютері

· супровід уроку з теми (зарубіжна література, історія України, українська література, художня культура, народознавство)

· у позакласній роботі

Засоби впливу на глядача (можливі форми роботи):

· Текстова інформація

· Анімована карта

· Перегляд зображень

· Музичний супровід

· Кадри з фільму

· Робота з текстом

· Робота з додатковою текстовою інформацією

· Електронні тести

Виконуваний (стартовий, запускний) файл – Start.pps (запускається автоматично через кілька секунд після вставки диска у СD – привід)

Статті

”Форум Мiнiстерства освіти i науки України"

Від: Юрко E-mail: urko@golov.kw.ukrtel.net

Дата: Неділя, 23 Січня 2005 00:50:00

Тема: Створення електронних тестів.

Шановні колеги!

Чи не вважаєте ви, що настав час учителям, які мають доступ до Інтернету, об'єднати свої зусилля заради, хоча б такої мети, як створення великої бази електронних тестів?

Розумію, що комп'ютер ніколи не замінить живого слова учителя. Згоден, що учень повинен говорити, писати, читати. Але проведіть хоч раз тематичну атестацію за допомогою електронних тестів і ви будете вражені результатами. Гарантую, ви побачите кому ви завищували оцінку через його слухняність, кому занижували через неслухняність. Можливо той учень, який раніше мовчав під час усного опитування, перевершить відмінника, що так гарно говорить. Комп'ютер, на відміну від учителя, оцінює не особистість, не слова, а знання.

Вважаю створення електронних тестів для проведення тематичного оцінювання, а також для об'єктивної підсумкової державної атестації, більш важливою справою ніж рівневі завдання, про які так багато галасу.

Використовую тестуючу програму Олексія Шестопалова "TestW". Переваги цієї тестової оболонки: автоматичне виставлення оцінки в дванадцятибальній системі, простота, відсутність непотрібних операцій. Різним учням попадають різні питання, і різне розташування варіантів відповідей. Підглянути, списати – неможливо. Перездавати можна, але питання будуть інші. Тест з кожної теми має близько 100 питань, у кожному по 5 варіантів відповіді.

Тести створюю уже третій рік. Створив 50 тестів з історії, у кожному від 25 до 100 питань. Вірніше їх створюють мої учні, а я систематизую та редагую. Створення тестів – одна з творчих робіт для тематичної атестації учнів. При складанні тестів учні використовують матеріали шкільних підручників з історії авторів О.В. Гісем, О.О. Мартинюк, В.О. Дрібниця, Ф.Г. Турченко, М.Є. Рожик, К.П. Бунятян, програму “Генератор тестів” (Лабораторія дистанційної освіти і тестування Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди) та інші.

Приймаю заліки (тематичну атестацію) за допомогою цих тестів. Тести постійно оновлюються та доповнюються. Моя мета створення великої бази тестів з усього курсу шкільного історії.

Маю близько 200 тестів з різних предметів: інформатика (мої тести та тести Є. А. Шестопалова), зарубіжна література (автор - Бак Світлана Костянтинівна учитель зарубіжної літератури нашої школи), правознавство.

Розумію, що комп'ютер ніколи не замінить живого слова учителя. Згоден, що учень повинен говорити, писати, читати. Але проведіть хоч раз тематичну атестацію за допомогою Test-W і ви будете вражені результатами. Гарантую, ви побачите кому ви завищували оцінку через його слухняність, кому занижували через неслухняність. Можливо той учень, який раніше мовчав під час усного опитування, перевершить відмінника, що так гарно говорить. Test-W на відміну від учителя оцінює не особистість не слова, а знання.

Хочу обмінюватись тестами з іншими учителями.

Вважаю створення електронних тестів для проведення тематичного оцінювання, а також для об'єктивної підсумкової державної атестації більш важливою справою ніж так звані рівневі завдання про які так багато галасу.

Моя мета створення великої бази тестів з усього курсу шкільного історії.

Пропоную обмінюватись тестами з іншими учителями.

Чи знайдуться бажаючі приєднатись до цієї справи?

Чи цікавить це освітянську владу?

Чи взагалі, це кому-небудь потрібно?

А може багато тем вашого форуму втратять актуальність, коли знання учнів чи абітурієнтів буде оцінювати комп'ютер? Він хабарів не бере.

Хочу почути відповіді на ці питання і знайти однодумців.

Ю. Бак

Яким повинен бути ППЗ для школи?

(ППЗ – педагогічний програмний засіб.)

Позиція творців ППЗ для школи мені чимось нагадує світогляд Проні Прокопівни. Головне, щоб усе було “по модньому”. У результаті попри відео ефекти перші українські ППЗ мало чим відрізняються від звичайного шкільного підручника. Пропоную започаткувати на Острові тему форуму “Яким повинен бути ППЗ для школи?”

Для початку пропоную погляд сільського директора школи, учителя історії й інформатики.

Безкоштовним. Придбаним за кошти держави, (бюджету). Гріх заробляти на учителях. Учитель, що поринув у світ інформатики, комп’ютерних технологій платить своїм часом, нервами, здоров’ям, частиною сімейного бюджету. Він самотужки шукає ППЗ, находить як правило не ліцензоване, на свій страх і ризик встановлює, і постійно перебуває під загрозою перевірок та штрафів за незаконне використання.

Апробованим та ліцензованим. Апробацію повинні проводити учителі - практики. Їхні зауваження та пропозиції повинні бути обов’язково враховані. А ліцензію на право використання в навчальному процесі повинні отримувати тільки ті ППЗ, які узгоджені з діючими програмами.

Інтерактивним. ППЗ окрім тексту та ілюстрацій повинен містити електронні тести знань, завдання для практичних робіт, тренажери, ігри. Наприклад, електронні контурні карти.

Рівневим (аркадним). Учень зможе перейти до наступного рівня тільки виконавши певний мінімум дій попереднього рівня.

Мережевим – розрахованим на використання в локальній мережі. На жаль, більшість існуючих ППЗ розраховані на один комп’ютер. Учителю доводиться “обманювати конструктора”, створювати образи віртуальних дисків.

Діалоговим з можливістю управління іншим робочим столом. Вікно ППЗ поділити на дві частини: вікно учителя, вікно учня. На екрані учнівського комп’ютера два курсори: курсор учителя та курсор учня. Учителю не доведеться бігати по класу. Він зможе з власного комп’ютера навчати за принципом “роби як я”.

Частково відкритим. Придатним для удосконалення. Учитель матиме змогу вносити доповнення в тексти та тести, додавати схеми, ілюстрації, запитання та завдання, окремі файли, не чіпаючи, при цьому, програмних файлів.

Незалежним від лазерного диску. ППЗ повинне “уміти жити” на жорсткому диску учительського комп’ютера без надоїдливих звертань до CD.

Самодостатнім. Окрім нього на уроці учневі не потрібно ні підручника, ні зошита, а учителю не потрібно програми й поурочного плану.

Захищеним від помилкових або зловмисних дій користувача.

Цікавим для учнів.

Змістовним. На мою думку, мають право на життя тільки ті ППЗ, що дають більше інформації і можливостей ніж підручник. Я не розумію, для чого створювати ППЗ у яких немає і половини того, що в звичайнісінькому підручнику. Окремі колективи авторів, мабуть, просто вважають створення ППЗ самоціллю.

Методично досконалим. Голос диктора в ППЗ – це добре. Але чи задумувалися творці, що робитиме учень слухаючи голос диктора. Шановні програмісти, не беріться за створення ППЗ без учителя - практика, не смішіть курей. Шкільний ППЗ повинен входити до комплексу засобів навчання і сам повинен бути комплексом засобів навчання, тобто включати в себе:

програму вивчення предмета;

календарне планування занять;

методичний посібник для вчителя;

текст підручника;

словник термінів та понять;

книгу для читання з предмета (хрестоматію);

робочий зошит учня;

поурочний план учителя;

інструкції з виконання практичних робіт;

додаткові джерела інформації (наприклад, атласи);

середовище для практичних робіт (наприклад: електронні контурні карти);

посилання на інтернет-ресурси з предмету;

запитання і завдання для учнів (багаторівневі);

електронні тести для самоперевірки знань;

завдання для творчих робіт учнів;

електронний класний журнал;

ігри пов’язані з матеріалом, що вивчається;

ілюстративні матеріали й обов’язково запитання і завдання до них.

коротко і ясно сформульовані домашні завдання;

список рекомендованої літератури;

Доступним. Останнім часом автори підручників і ППЗ керуються правилом: “Навіщо писати просто, якщо можна складно”;

побудованим на гіперпосиланнях, з будь-якого місця можна потрапити в словник чи тест;

багато видів діяльності (у ППЗ повинно передбачатись багато видів навчальної діяльності учня: читання, слухання, перегляд, набір тексту, порівняння, виділення фрагментів, пошук, копіювання цитат, компіляцію, малювання, створення схем і таке інше).

Закликаю колег висловити свої вимоги до ППЗ.

Закликаю творців ППЗ прислухатись!!!

Зміст

1. Про автора……….3
2. Комп'ютерне тестування навчальних досягнень

учнів з історії. …….. 5

1. Програма факультативного курсу ВЕБ-історія………….13
2. Деякі інші педагогічні програмні продукти нашої школи…..20
3. Урок «Мистецтво Високого Відродження» …………..21
4. Статті. ……………23