11 Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття.
Домашнє завдання: вивчити § 11 с. 82-92 відповісти на питання с. 91-92
Поурочний план:
Заболотна Ю.В.Учитель історії Червонокам’янського НВООлександрійського районуКіровоградської області
Урок 2.
Початок українського національного відродження. «Будителі» Закарпаття. Товариство галицьких греко-католицьких священиків. «Руська трійця».
Мета уроку:
- ознайомити з особливостями суспільно-політичного життя у Західній Україні кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ століть;
- охарактеризувати витоки національного відродження на західноукраїнських землях;
- визначити історичне значення діяльності греко-католицьких священиків та «Руської трійці» як вияву галицько-українського відродження;
- вказати роль та значення альманаху «Русалка Дністрова» - «політичного маніфесту українства»;
- сформувати уявлення про видатних діячів національного відродження та впливу на їх погляди ідей просвітителів;
- сформувати вміння і навички складання конспекту, реферативних повідомлень, мультимедійних презентацій;
- вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати;
- виховувати національну самосвідомість, патріотизм, гордість за минуле Батьківщини, активну громадянську позицію.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник «Історія України 9 клас», портрети діячів «Руської трійці», презентація до уроку.
Основні терміни та історичні дати: просвітництво, романтизм, «Руська трійця», «Русалка Дністрова», денаціоналізація;
1816 рік – Товариство галицьких греко-католицьких священиків;
1832-1837 роки – діяльність «Руської трійці»;
1837 рік – видано «Русалку Дністрову».
Персоналії: Маркіян Шашкевич (1811-1843)
Іван Вагилевич (1811-1866)
Яків Головацький (1814-1888)
Очікувані результати уроку
Після цього уроку учні зможуть:
- визначати передумови, причини національного відродження на Західній Україні;
- характеризувати зміст і значення «Русалки Дністрової» та «Руської трійці»;
- розповідати про діяльність греко-католицьких священиків та М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича;
- здійснювати критичний аналіз джерел та інтерпретувати події, подані в історичних документах;
- знаходити на карті території, пов’язані із зазначеними подіями та діяльністю людей.
Хід уроку
І. Організаційний етап.
ІІ. Активізація опорних знань учнів.
1. Назвіть західноєвропейських просвітителів.
2. Назвати реформаторів в Австралійській імперії кінця ХVІІІ століття.
3. Як змінилося становище Західної України після реформ Марії-Терези та Йосипа ІІ?
4. Назвати носіїв національного відродження Наддніпрянщини.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
План уроку
1. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.
2. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.
3. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».
І. Роль греко – католицьких священників у національному відродженні Західної України.
Проблемне питання:
- Чому греко – католицькі священики стали носіями національної ідеї?
Розповідь вчителя.
Суспільство напр. ХVІІІ – у першій пол. ХІХ століть залишалось аграрним, провінційним. Основна маса населення – це селяни, які не мали достатнього матеріального та освітнього рівня. Українська шляхта майже повністю ополячилась та окатоличилась. Ущемлялися права і греко-католицької церкви та священиків, які мало чим відрізнялися від самих селян. Їх примушували відробляти панщину, невеликі матеріальні статки, які витрачалися на освіту та посаг для дітей. Греко – католицькі священики мали право одружуватись. Були пов’язані з сільським оточенням, їхні діти нерідко одружувалися з дрібними шляхтичами або із дітьми селян. «Хлопи і попи», як казали поляки, трималися разом. Греко – католицькі священики та їх діти розмовляли рідною мовою, коли ж навчалися у місті страждали від комплексу меншовартості. Тому у них формувався моральний обов’язок перед селянами, а саме: покращити становище народу, захистити гідність, вирвати з пітьми неосвіченості, звеличити українську мову та культуру.
Отже, на відміну від Наддніпрянщини, де національне відродження здійснювала спочатку козацька старшина, а потім інтелігенція, на Західній Україні – греко-католицькі священики.
Діти дають відповідь на проблемне питання.
Записують у зошит відповідь.
1. Західна Україна залишилась аграрною.
2. Антиукраїнська політика Австрії, політика асиміляції.
3. Ополячення та окатоличення заможних українців.
4. Невелика кількість інтелігенції через низький рівень освіти.
5. Близькість греко – католицьких священиків з селянами.
6. Формується моральний обов’язок перед селянами.
7. Ознайомлення з ідеями просвітителів та романтизму.
8. Поширення поглядів німецького філософа Гердера.
Передумови та причини
національного відродження на Західній Україні
Передумови:
- реформи Марії – Терезії та Йосипа ІІ кінець ХVІІІ століття;
- політика реакції Леопольда ІІ та Франца ІІ:
1805 рік – початкові школи під контролем католицької церкви;
1809 рік – закриття Руського інституту при Львівському університеті;
1812 рік – скасовано обов’язкову освіту;
- ущемлення греко – католицької церкви.
Причини:
- відсутність власної держави;
- антиукраїнська політика Австрії;
- поширення західноєвропейських ідей:
· просвітництва;
· романтизму;
· національної ідеї Гердера.
ІІ. Поширення ідей просвітництва та романтизму на західноукраїнських землях.
«Першобудителі національно-культурного відродження»]
Діячі національно-культурного відродження
Їх внесок у національне відродження
П. Лодій – учений-правознавець Львівського університету, перший декан юридичного факультету Петербурзького університету.
Ідеолог просвітництва, пропаганда народної української мови.
І. Лучкай – греко-католицький священик.
Перша в Австрійській імперії граматика української мови (1830).
О. Духнович – греко-католицький священик із Закарпаття.
Молитовник рідною мовою, перший український буквар, підручники з граматики, географії, посібник для вчителів, автор патріотичного вірша
«Я русин був, єсьм і буду
Я родився русином,
Чесний мій рід не забуду
Останусь його сином».
М. Левицький – перемишльський греко-католицький священик.
Відстоював відновлювати україномовні школи; організатор «Товариства галицьких греко-католицьких священиків».
І. Могильницький – священик.
Ідеолог «Товариства галицьких греко-католицьких священиків», автор граматики української мови (1822), трактату «Розвідка про руську мову» (1822).
Й. Лозинський
Й. Левицький
Граматики української мови.
І. Кутка, В. Довгович
Збірник християнської моралі «Катехізис»
Серед греко-католицьких священиків поширювалися ідеї просвітителів, що надихали їх на розбудову шкіл, освіту народу. Але вони вважали, що головною силою перетворень є освічені монархи, а не народ.
У 1816 році було утворено «Товариство галицьких греко-католицьких священиків» у Перемишлі І. Могильницьким, М. Левицьким.
Мета:
- поширення релігійної літератури українською мовою;
- поради щодо ведення господарства;
- створення парафіяльних шкіл;
- захист української мови, видання граматик української мови.
Діячі товариства були пов’язані з віденським інтелектуальним середовищем, тому гурток називали віденсько-перемишльський. За 1818-1832 роки було відкрито 400 початкових шкіл.
На початку ХІХ століття в країнах Європи поширився романтизм, який оспівував індивідуальність, природність, емоційність. Також поширення набувають ідеї Гердера, який закликав: «Натхнення треба шукати в самобутній культурі простих людей».
Саме цими ідеями пройнялися греко-католицькі священики 30 років ХІХ століття.
ІІІ. «Руська трійця» та «Русалка Дністрова».
Розповідь вчителя.
Причини утворення «Руської трійці»:
- вплив національного відродження Наддніпрянщини;
- розгортання польського визвольного руху у зв’язку з польським повстанням 1830-1831 років;
- ігнорування поляками прав корінного населення Галичини;
- поширення національної ідеї та романтизму;
- переміщення центру національного пробудження із Перемишля у Львів.
Лідери: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
Про діячів гуртка.
Мета:
- «підняти дух народний, просвітити народ» за допомогою друкованого слова та літературної творчості українською мовою;
- допомогти народу усвідомити «гідність свою і свою силу»;
- пропагувати національну ідею;
- поширювати українські народні традиції, фольклор; ідею об’єднання українських земель;
- популяризувати українську історію;
- перетворити народну мову та літературну;
- підтримувати зв’язки з діячами Наддніпрянщини;
- розвивати національну самосвідомість.
Діяльність «Руської трійці»:
- проводили велику фольклористично-збиральницьку роботу (Я. Головацький обійшов майже всю Галичину, Закарпаття, частину Буковини. І. Вагилевич виїхав у гірські райони Галичини та вів агітацію);
- підготували до друку : 1833 рік – збірку «Син Русі», 1834 рік – «Зоря»;
- 1836 рік – М. Шашкевич виступив українською мовою перед вищим духовенством і гостями Львівської духовної семінарії.
- 1836 рік – І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку Ігоревім»;
- 1836 рік – М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для дівчаток».
- 1837 рік – «Русалка Дністрова».
ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
1. Представники якої верстви стали провідниками національної ідеї в Західній Україні?
2. Назвіть, яке освітнє товариство виникло в 1816 році в Перемишлі та мету його діяльності.
3. Чому альманах «Русалка Дністрова» називають «політичним маніфестом українства»?
4. Розв’яжіть кросворд.
V. Підсумок уроку.
Це був період національного відродження під впливом ідей просвітителів та романтизму. Носіями національної ідеї стали греко-католицькі священики, що не були денаціоналізовані. М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький розпочали національно-просвітницьку діяльність, створили громадсько-культурне об’єднання – «Руська трійця», видали альманах «Русалка Дністрова» - «політичний маніфест українства».
VІ. Домашнє завдання.
Аналіз матеріалу підручника.