6 У чому особливості організації влади за первісних часів.

урок № 5

Суспільна організація та влада за первісних часів.

Мета: вирізняти ознаки суспільного життя й прояви його ускладнення за первісних часів; по­

яснювати, як формувалася організація влади в цей час; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни й поняття «первісне людське стадо», «сім'я», «рід», «плем'я», «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старій­шин», «вождь»; формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві; вихо­вувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Виникнення людини та її розселення на Землі», ілюстра­

тивні матеріали.

Основні терміни та поняття: первісне людське стадо, сім'я, рід, плем'я, союз племен, родова община, су­сідська община, народні збори, рада старійшин, вождь.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель знайомить учнів із темою та основними завданнями уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

— ВАРІАНТ 1

0 Дидактична гра «Правда — неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні на аркушах під номером відповідного завдання ставлять «+», а якщо ні — «-». Гру можна проводити з усім класом або з окремими учнями.

1. Найдовшим із періодів кам’яного віку є мезоліт. (-)

2. Останній льодовиковий період закінчився близько 2 тис. років тому. (-)

3. У період мезоліту первісна людина винайшла лук і стріли. (+)

4. У період неоліту люди винайшли рибальство. (-)

5. Нові форми господарювання, що з’явилися в неоліті, зробили мож­ливим осіле життя. (+)

6. Першим штучним матеріалом, винайденим первісними людьми, стала кераміка. (+)

— ВАРІАНТ 2

0 Бесіда за запитаннями

1. Що спонукало первісних людей у періоди палеоліту й мезоліту вес­ти рухливий спосіб життя?

2. Як вплинуло на життя людини опанування вогню?

3. Чому в народів, що вели осілий спосіб життя, керамічні вироби бу­ли з плоским дном?

4. Чому в первісних людей виникла потреба в обміні?

5. Чому зміни, що сталися в житті людей у період неоліту, назвали неолітичною революцією?

6. Чому первісні люди перейшли до землеробства, адже їхній досвід збиральництва та мисливські знаряддя надавали можливість про­харчуватися й мати вільний час?

7. Чому саме жінки винайшли землеробство та глиняний посуд? При­пустіть, що було винайдено чоловіками.

8. Чому ремесло стало швидко розвиватися в епоху неолітичної рево­люції?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

0 Бесіда за запитаннями

1. Що таке суспільство?

2. Які приклади суспільного життя ви можете навести?

3. Що таке влада? У чому вона полягає?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

0 Випереджальне завдання

(Випереджальне завдання сприятиме активізації роботи учнів.) Упродовж розгляду нового матеріалу визначте основні етапи фор­мування суспільної організації та влади за первісних часів.

1. Початок формування суспільства. Родова община

0 Розповідь учителя

Сучасні вчені, спостерігаючи за поведінкою людиноподібних мавп, дійшли висновку, що первісні люди так само, як і їхні предки, щоб ви­жити, змушені були об’єднуватися в колективи, які вчені назвали пер­вісне людське стадо. Вони спільно полювали на здобич, збирали рослини, доглядали дітей, захищалися від хижаків. Поступово стадо перетворило­ся на стійкішу організацію — первісну общину. А приблизно за 30 тис. років до н. е. сформувалися роди.

До них належали люди, що походили від спільного предка, — ро­дичі. Археологи вважають, що підтвердженням існування родів є великі розміри жител людини наприкінці палеоліту. У такому помешканні жи­ла велика сім’я, що налічувала 10—20 осіб.

0 Робота з термінами та поняттями

Первісне людське стадо — невелике нестійке об'єднання первісних людей.

Родова община (громада) — сталий колектив родичів, що працювали разом і мали спільну влас­ність, основою якого був рід.

Плем'я — групи родових общин, які мали спільну мову, територію, вірування, матеріальну й ду­ховну культуру. головою племені був вождь, що керував ним за допомогою старійшин.

Первісне суспільство — початковий етап розвитку людства, ознаками якого були колективна пра­ця, спільна власність, зрівняльний розподіл їжі та майна.

Полювати на мамонта та інших великих тварин, споруджувати бу­динки з їхніх кісток було неможливо поодинці. Були потрібні десятки ор­ганізованих людей, що дотримувалися певної дисципліни. Люди стали жити родовими общинами. У таку общину входило кілька великих сімей, що утворювали рід. Близькі та далекі родичі складали єдиний колектив. Житла, знаряддя, запаси їжі в родовій общині були спільними. Чоловіки спільно полювали, спільно займалися виготовленням знарядь праці та бу­дівництвом.

Особливою повагою великої родини користувалася жінка-мати. За жіночою лінією визначалася належність до роду. У місцях проживання стародавніх людей часто знаходять майстерно зроблені жіночі фігурки. Жінки займалися збиральництвом, готували їжу та зберігали харчові за­паси, підтримували вогонь у вогнищі, шили одяг і головне — ростили ді­тей. Так близько 30 тис. років тому виникла нова суспільна організація — материнська родова община. Цей період називають матріархатом, що в перекладі означає «влада матері». Він став одним з етапів формування первісного суспільства.

Общинами керували найбільш мудрі члени роду — старійшини. Во­ни мали великий життєвий досвід, зберігали давні перекази та звичаї. Старійшини стежили за тим, щоб усі члени роду слідували встановленим правилам поведінки, щоб ніхто не претендував на частку іншого при роз­поділі продуктів, одягу й місця в житлі.

Дітей у родовій общині виховували спільно. Діти знали звичаї ро­ду та дотримувалися їх. Коли хлопчики підростали, вони мали пройти випробування, щоб бути прийнятими до числа дорослих чоловіків-мис- ливців. Хлопчик повинен був мовчати під низкою ударів: йому робили надрізи на тілі, втирали в них попіл, землю й соки рослин; він мав про­вести кілька днів і ночей сам у лісовій гущавині — багато чого треба бу­ло винести, щоб стати справжнім чоловіком роду.

2. Сусідська община 0 Колективна робота з підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал підручника, визначаючи особливості формування сусідської общини.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює, викорис­товуючи наведений матеріал.

0 Додаткова інформація

За часів неоліту зберігалася колективна власність на землю, пасо­вища, ліс, як і раніше, існувала потреба в спільній праці роду, об’єднанні вмінь колективу. Худоба та знаряддя праці були спільними, але предме­ти побуту перебували у власності окремих сімей. Усі вироблені продукти землеробства й скотарства, ремісничі вироби та впольована дичина роз­поділялися між родичами — членами общини.

Кількість осіб у родовій общині залежала від наявності земель, при­датних для землеробства, пасовищ, угідь для полювання. Якщо неможли­во було прогодувати всіх, рід поділявся на дрібніші роди, які відселялися, освоюючи нові землі. Але роди не поривали зв’язків між собою та в разі небезпеки об’єднувалися для захисту свого майна й земель. Об’єднувала їх і спільна мова, яка сприяла спілкуванню між членами родів, обміну зна­ннями й досвідом. Сукупність таких родів становила плем’я.

Родові общини час від часу переселялися чи змінювали поля через те, що землі втрачали родючість. Так само й скотарі долали сотні, а ін­коли й тисячі кілометрів у пошуках кращих пасовищ. До того ж почали­ся сутички й справжні війни між племенами за продукти землеробства й скотарства, ремісничі вироби, коштовні метали. У цих переселеннях і війнах відбувалося перемішування племен і родів. Тепер в одному посе­ленні жили не лише родичі, але й люди, які не належали до цього роду, а були лише сусідами. Так сформувалися сусідські общини, члени яких не були родичами, але разом володіли землею, розподіляючи її між окре­мими сім’ями, спільно користувалися пасовищами, лісами та іншими ба­гатствами, спільно вирішували найважливіші справи роду.

3. Виділення знаті 0 Розповідь учителя

На відміну від родової общини, у сусідській набуває визначеності приватна власність — власність сім’ї чи окремої людини на матеріальні цінності. Якісь родини працювали краще, комусь сприяла погода, хтось був успішним у війнах чи нахабнішим, відбираючи майно в інших. Так поступово матеріальні багатства нагромаджувалися в небагатьох. З’яви­лася майнова нерівність, тобто поділ на багатих і бідних.

Праця в господарстві стала важчою та складнішою й лягла переваж­но на плечі чоловіків. Поступово чоловіки ставали на чолі роду. Такий устрій учені назвали патріархатом, що в перекладі з давньогрецької озна­чає «влада батька». Патріархом був старійшина, що керував спільними справами — будівництвом каналів, святилищ і поклонінням божествам.

Під час міжплемінних війн на чолі озброєних общинників стояв вождь, якого обирали із сильних та авторитетних членів племені. Посту­пово вождь перетворювався на постійного голову племені. Вождь форму­вав військовий загін зі своїх родичів і найбільш войовничих членів пле­мені. Цей загін називався дружиною.

Більша частина здобичі діставалася вождю та його воїнам. Вони ставали багатшими за своїх одноплемінників. До того ж з ускладненням господарського життя виник прошарок людей, які управляли життям об­щини. Вождь, старійшини, дружинники, чаклуни користувалися найбіль­шим авторитетом і повагою. Їх називали знатними людьми, знаттю. Зна­ті приписувалося походження від шанованих предків, особливі доблесті й переваги. Вождь і знать управляли життям племені. Згодом знатність почала передаватися у спадщину. Вона поширювалася на дітей, онуків, нащадків знатної людини. Виникла соціальна нерівність, тобто права й обов’язки людей визначалися за ступенем наближення до влади.

Незважаючи на появу знаті, яка перебрала на себе управління жит­тям суспільства, усі найважливіші справи вирішувалися на народних збо­рах — зібранні всіх дорослих членів племені. На них розв’язувалися пи­тання розподілу земель, вибору вождя, війни і миру із сусідами тощо. У міру зміцнення влади вождя й знаті роль народних зборів занепадає. Право голосу на них отримали лише чоловіки, здатні носити зброю. Та­

кий лад називають воєнною демократією (слово «демократія» перекла­дається з грецької як «влада народу»). Згодом народні збори перетворю­ються лише на зібрання членів селища, на яких вирішувалися окремі нагальні питання або оголошувалася воля правителя.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

— ВАРІАНТ 1

Обговорення результатів виконання випереджального завдання, отриманого перед початком розгляду нового матеріалу.

— ВАРІАНТ 2

0 Бесіда за запитаннями

1. Як учені називають першу форму організації людського колективу?

2. Які ознаки родової общини відображає слово «община»?

3. Яку роль у житті племені відігравав старійшина?

4. Які чинники зумовили появу патріархату?

5. Що виникло раніше: сусідська чи родова община?

6. Що таке воєнна демократія?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, від­повівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість матеріалу, розглянутого на уроці?». На поставлене запитання по черзі від­повідають усі учні.

VII. домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Підготуйте есе за темою «Матріархат і патріархат: чому вони існували в первісні часи?».