8 Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни.

Тема. Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни. «Українське питання» на Ялтинській та Потсдамській конференціях. Ціна війни Мета: охарактеризувати участь українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни, проаналізувати вирішення «українського питання» на Ялтинській та Потсдамській конференціях, визначити, яку ціну мала війна для українців; розвивати вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, удосконалювати навички роботи з історичними документами; виховувати учнів національно свідомими громадянами. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: - характеризувати участь українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни; - оцінювати значення Ялтинської та Потсдамської конференції для України; - висловлювати власні думки щодо наслідків війни для України та внесок українців у перемогу. Основні поняття та терміни: Об’єднані Нації, «українське питання», Перемога. Обладнання: підручник (Пометун О. І. Історія України: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / О. І. Пометун, Н. М. Гупан. – К.: Освіта, 2013. – 256 с.), картки із завданнями, роздатковий матеріал, карта, атласи. Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (перевірка домашнього завдання)

Індивідуальна робота з картками

Картка 1

1. Виконайте тестові завдання

1) Який населений пункт України було визволено останнім?

А) с. Лавочне; Б) с. Півнівка; В) с. Мар’янівка; Г) с. Мілове.

2) Яка битва завершила корінний перелом у війні?

А) Битва за м. Київ; Б) Битва за Дніпро; В) Битва за м. Корсунь–Шевченківський.

3) Яку військову операція завершила визволення України?

А) Львівсько–Сандомирська; Б) Ясько–Кишинівська; В) Карпатсько–Ужгородська.

2. Заповнити пропуски в таблиці

3. Робота з історичним документом

Із постанови Державного Комітету Оборони про депортацію кримських татар (травень 1944 р.) «У період Вітчизняної війни багато кримських татар … дезертирували з частин Червоної Армії, … переходили на бік противника,… татари особливо відзначилися… звірячими розправами щодо радянських партизанів,… допомагали німецьким окупантам у справі організації… вивезення радянських громадян у німецьке рабство… …ДКО постановляє: Всіх татар виселити з Криму і поселити… як спецпоселенців у райони Узбецької РСР… Виселення… завершити до 1 червня 1944 року. Встановити… порядок, умови виселення: а) дозволити… узяти… особисті речі, одяг, побутовий реманент, посуд і продовольство кількістю до 500 кг на сім’ю. залишені на місці майно, споруди, надвірні будівлі, меблі і присадибні ділянки приймаються місцевими органами влади, вся продуктивна й молочна худоба, а також свійська птиця приймаються Наркрмм’ясомолпромом, уся сільськогосппродукція - Наркомзагом СРСР, коні й інша робоча худоба – Наркомм’ясом СРСР, племінна худоба - Наркомрадгоспом СРСР». Запитання Як радянська влада пояснює причини депортації кримських татар? Як ви вважаєте, чи повинен відповідати весь народ за окремі випадки зради або співпраці з ворогом?

Картка 2

1. Виконайте тестові завдання

1) Який населений пункт України було визволено першим?

А) с. Лавочне; Б) с. Півнівка; В) с. Мар’янівка; Г) с. Мілове.

2) Хто командував Першим українським фронтом?

А) Ф. Толбухін; Б) І. Конєв; В) М. Ватутін.

3) Яку військову операцію називають «Сталінградом на Дніпрі»?

А) битва за Дніпро; Б) Корсунь–Шевченківська операція; В) битва за м. Київ.

2. Заповнити пропуски в таблиці

3. Робота з фотодокументом

Запитання

1. Яка подія відображена на фото?

2. Коли орієнтовно була зроблена ця фотографія?

3. Яку інформацію можна почерпнути з фото?

4. Що вам уже відомо про події, які зображено на фотографії?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Наслідком зіткнення двох тоталітарних режимів стали небачені жертви як серед військових, так і серед цивільного населення України; територія між Карпатами і Доном перетворилася на криваві землі. Такою була для українців ціна відсутності власної незалежної держави. В роки війни українці боролися проти нацистської Німеччини та її союзників не тільки у складі армії СРСР, а й у арміях Польщі, Канади і Франції, Сполучених Штатів Америки та Чехословаччини, на фронтах Європи, Північної Африки та Південно–Східної Азії, на Тихому та Атлантичному океанах. За вагомий внесок у розгром нацизму Україна удостоїлася честі стати співзасновницею ООН.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Участь українців у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни

Вчитель. Найбільше українців нараховувалося у тих військових з’єднаннях, що формувалися в Україні, або тих, які компактно поповнювалися за рахунок її людських ресурсів. Однак значна розпорошеність українців у світі та входження українських територій до складу сусідніх СРСР держав сприяла тому, що багато з них призивалося в армію з поза меж України.

Робота з картою. Вкажіть українські території, які на момент війни знаходилися в складі сусідніх СРСР держав.

Робота в групах.

1 група. Участь українців у військових формуваннях Польщі та Чехословаччини.

120 тис. українців воювали проти Вермахту у складі Війська Польського. Переважно це були польські громадяни, які походили з Галичини та Волині, що входили до міжвоєнної Польщі. Крім того, на польській службі перебували кілька десятків ветеранів українських армій 1917–1920 рр. Ці офіцери також захищали Польщу в 1939 р. Після поразки Польщі у 1939 р. українці продовжили воювати у складі польських збройних сил під радянським і британським командуванням. Вступаючи до польських формувань в СРСР, українці рятувались від загибелі в ГУЛАГ. З цієї ж причини українці, родом із Закарпаття, пізніше вступали до 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Людвіга Свободи. 17 вересня 1939 р. східний кордон Польщі перетнула Червона Армія. Так у Другу світову війну вступили радянські українці. Завдання 1. Прочитайте текст. 2. Визначте кількість українців та причини їх участі у військових формуваннях зазначених держав. 3. Складіть коротку розповідь з використанням карти про участь українців у військах Польщі та Чехословаччини (1 хв.).

2 група. Участь українців у військових формуваннях Канади та США.

Найчисельніша українська діаспора в Канаді неодночасно сприйняла початок війни: в середовищі прорадянського українства панували антигітлерівські настрої, в націоналістичних колах сподівалися, що розвиток подій створить можливість відновити українську державність.

Урядові кола Канади не могли байдуже ставитись до заяви деяких представників ОУН, які поділяли пронімецьку орієнтацію. З міркувань національної безпеки канадські спецслужби потурбувалися про відповідний контроль над українською меншістю. Після нападу нацистів на Польщу й оголошення Великобританією війни Німеччині деяких осіб української громади, звинувачених у нелояльності, ув’язнили в канадські трудові табори.

Коли ж Канада стала членом антигітлерівської коаліції, українці дістали широкий доступ до її Збройних Сил. За різними джерелами в канадській армії служило від 35 до 50 тис. українців (11,4% канадських українців). Вони проходили службу як на американському континенті, так і в Гонконгу, де втрати серед них досягли 34% від загальної кількості.

Ставлення державної адміністрації США до тієї частини американських українців, які сповідували радикальні націоналістичні погляди, також було негативним. Однак значна частина українців, що мешкала в США, добровільно рекрутувалась в різні служби американської армії. Близько 40 тис. американців українського походження воювали в тихоокеанському регіоні, в малій Азії, Північній Африці, Європі, брали участь в поставках до СРСР по ленд-лізу, брали участь в операції «Оверлорд» і, нарешті, зустрілися з своїми земляками-українцями на Ельбі в 1945 р.

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Як українці Канади та США сприйняли початок війни, як уряди цих країн відреагували на погляди українців?

3. Визначте кількість українців, які воювали у арміях Канади та США.

4. Підготуйте коротку розповідь з використанням карти про участь українців у військах Канади та США (1 хв).

3 група. Участь українців у військових формуваннях Великої Британії та Франції.

Британський уряд також прохолодно сприймав визвольні тенденції в українському русі, по-перше, засуджуючи терористичний характер дій українських націоналістів проти польських владних структур, а по-друге, небезпідставно підозрюючи співробітництво Німеччини та ОУН. Однак Англія, а разом з нею і Франція своєрідно розігрували українську карту. Так, в інформації нацистської політичної розвідки від 3 березня 1940 р. говорилось «З початку війни активізувалася діяльність ворожих держав стосовно Радянського Союзу. Вони приділяють цьому питанню підвищену увагу, висунули лозунг звільнення від іга Москви й усіма засобами намагаються залучити на свій бік представників його народів. Активність Парижа та Лондона виявляються наприклад, у створенні «українського легіону» у Франції та національних частин кавказців у армії Вейгана».

Все ж, яку б гру не вели політики, британські та французькі українці виявили неабиякий патріотизм по відношенню до нової батьківщини. Після нападу Німеччини на Францію українство, яке гуртувалось навколо Українського Народного Союзу (УНС), виявило бажання зі зброєю в руках захищати французьку землю. Лише через канцелярію УНС в Парижі заявили про своє бажання воювати 7000 українців. 5 тис. з них, визнаних придатними, в складі «Іноземного Легіону» брали участь у всіх великих боях за Фландрію, під Седаном, над Сомою (травень 1940 р.), над Сеною, Марною, Луарою, Соною (червень 1940 р.).

Статус окремих підрозділів у таборі французького руху Опору отримали, три українські формування – курінь ім. І.Богуна, курінь ім. Т.Шевченка та підрозділ поручика Круковського. Два перші сформовані в 1941–1942 рр. як українські батальйони «шуцманшафту», в складі 30 піхотної дивізії СС були кинуті проти «макі» і в серпні 1944 р. перейшли на їхній бік. До відділу поручика Круковського належали ті, хто втік з частин української дивізії «Галичина», яка навесні-влітку 1944р. проходила підготовку у Франції.

Завдання

1. Прочитайте текст.

2. Визначте кількість українців, які воювали у складі зазначених держав.

3. Як називалися українські військові формування в складі Великої Британії та Франції? Що спонукало уряди цих держав залучати українців до своїх армій?

4. Складіть коротку розповідь з використанням карти про участь українців у військах Великої Британії та Франції (1 хв.).

Вчитель. Отже, під час Другої світової війни значна кількість українців (у Війську Польському – 120 тис., у армії США – 80 тис., військах Британської імперії – 45 тис., французьких військах – 6 тис. і т.д.) боролася на боці Об’єднаних Націй та зробила вагомий внесок в розгром ворога на різних континентах світу.

2. «Українське питання» на Ялтинській та Потсдамській конференціях

Вчитель. Коли розпочала роботу Ялтинська та Потсдамська конференції? Які питання вони мали вирішити?

Розповідь вчителя. Наближення завершення війни все гостріше ставило на порядок денний питання про повоєнний устрій Європи і світу. Його розв’язанню були присвячені Ялтинська і Потсдамська конференції, де зібралися лідери США, Англії і СРСР. Рішення конференцій стосувалися і України. У Ялті (4–11 лютого 1945 р.) для України з’явилась надія на остаточне узгодження лінії радянсько-польського кордону. «Велика трійка» постановила, що «східний кордон Польщі має проходити вздовж «лінії Керзона» з відхиленнями від неї у деяких районах від п’яти до восьми кілометрів на користь Польщі». Крім того, було вирішено скликати міжнародну конференцію для створення ООН 25 квітня 1945 р. в Сан-Франциско, до якої запросити і українську делегацію, що ознаменувало її вихід на міжнародну арену. У Потсдамі (17 липня – 2 серпня 1945 р.) СРСР вдалося умовити союзників визнати його кордони (з деякими змінами на користь Польщі) станом на 22 червня 1941 р. Так, в складі СРСР залишилася Бессарабія (згідно з пактом про ненапад та договором про дружбу і кордон з Німеччиною (серпень – вересень 1939)) та Північна Буковина. Отже, ці дві конференції мали важливе значення для України.

3. Ціна перемоги

Робота з історичним джерелом Із спогадів командуючого 1-м Українським фронтом маршала І. Конєва: «Останній салют – салют перемоги в Москві… Я слухав по радіо на своєму передовому командному пункті. Разом зі мною були в той час… командуючі родами військ і начальники служб фронту… Урочистість обстановки посилювалася тим, що з усіх сторін гриміли, якщо можна так висловитися, салюти… палили з усіх видів зброї. Палили в небо і ракетами, і холостими снарядами, і бойовими патронами з автоматів, карабінів і револьверів. Словом, кожен салютував чим міг… Пам’ятаю товариську вечерю, не дуже довгу, пам’ятаю багато і з особливим відчуттям співали, але більш за все запам’яталося відчуття природи у той вечір. Весна була в розпалі, все духмяніло, і було таке відчуття, начебто ти заново побачив природу». Запитання Про що йдеться у документі? Як зустрічали День Перемоги у армії? Чому?

Колективна робота учнів з підручником (с. 56) та роздатковим матеріалом, заповнення таблиці.

Роздатковий матеріал Героїзм українського народу

1. У лавах Червоної армії несло службу 127 тис. жінок з України. Жінки боролися у партизанських загонах, антифашистському підпіллі. 2. За мужність і відвагу в боях на фронтах Другої світової війни 2,5 млн воїнів – жителів України нагороджено орденами і медалями СРСР (із 7 млн загальної кількості відзначених у Радянській армії), 2072 українці удостоєні звання Героя Радянського Союзу, із них 32 – двічі, а один тричі (льотчик Іван Кожедуб). 3. 27 жінкам, які народилися в Україні, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Всього в боях за Україну брало участь 53 жінки – Герої Радянського Союзу (серед них 28 росіянок, 21 українка, 2 татарки, карелка і єврейка). 4. Під час звільнення Криму уславився гвардійський жіночий авіаційний полк нічних бомбардувальників, сформований Героєм Радянського Союзу М. М. Расковою. 5. Повітряні тарани здійснили 55, закрили своїми тілами амбразури дотів – 25, спрямували свої палаючі літаки на скупчення ворожої сили і техніки 32 воїни – громадяни України. 6. Радянські партизани і підпільники України за самовіддану боротьбу з ворогом одержали майже 63,5 тис. урядових нагород (із 152 тис. нагород партизанів і підпільників по всьому СРСР). 7. Двома Героями Радянського Союзу і водночас повними кавалерами орденів Слави є українці: І. Драченко – з Черкащини і П. Дубинда – з Херсонщини. 8. Українські фронти відіграли вагому роль в остаточному розгромі Німеччини та її союзників у Європі. 9. Український народ дав Збройним силам понад 300 полководців і воєначальників. 10. Більше половини радянських фронтів та армій, що діяли проти гітлерівців, очолювали українці – А. Єфременко, С. Тимошенко, Р.Малиновський, І. Черняхівський, П. Рибалко, К. Москаленко та інші. Ціна перемоги

1. У радянських збройних силах, що воювали з фашизмом, 6 млн чоловік, або кожен п’ятий воїн, були з України, 3 млн з них загинули, кожен другий, що залишився живим, повернувся інвалідом. 2. У діючій армії працювало 16 тис. лікарів з України. 3. 120 тис. українців брали участь у складі військ США, Канади, Франції, польських та чехословацьких формувань. 4. Україна була центральним плацдармом бойових дій. За перемогу над силами фашизму, за трагічні помилки і прорахунки радянського державного і військового керівництва український народ заплатив дорогою ціною. 5. Україна втратила п’яту частину населення. Окупантами було знищено 366 тис. військовополонених, 3,9 млн мирних жителів. 6. 10 млн жителів залишилися без даху над головою. На території України було знищено 16 150 підприємств, 27 910 колгоспів, 872 радгоспи, 1300 МТС. 7. Було зруйновано і спалено 714 міст і селищ, понад 28 тис. сіл, 647 тис. житлових будинків. 8. Тільки прямі збитки, заподіяні німецько-фашистськими загарбниками, становили 285 млрд крб.

Завдання Оцініть наслідки війни.

V. Узагальнення та систематизація знань Бесіда Чим була обумовлена участь українців у збройних формування Об’єднаних Націй? Як ви оцінюєте значення для України Ялтинської і Потсдамської конференції? Яким був внесок українців у розгром ворога?

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання Опрацювати відповідний матеріал підручника, вивчити конспект.

Українці у військових формуваннях держав Об’єднаних Націй у роки Другої світової війни.